ФОП 3 група спрощеної системи оподаткування отримує дохід в біткоїнах. Чи потрібно сплачувати податок та декларувати?

Згідно з п.291.6. ст.291 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей). А пунктом 298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України передбачено, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПК України, у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п.291.6 ст.291 ПК України, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків.

Відповідно до п.292.1. ПК України доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця – є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 ПК України. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Користуйтеся консультацією: Чи може ФОП працювати із криптовалютою?

Згідно зі ст.192 Цивільного кодексу України законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України – гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Такі випадки встановлені Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII.

Відповідно до ст.1 цього Закону іноземна валюта – це:

а) грошові знаки грошових одиниць іноземних держав у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави або групи іноземних держав, а також вилучені або такі, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, що перебувають в обігу;

б) кошти на рахунках у банках та інших фінансових установах, виражені у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях (зокрема у спеціальних правах запозичення), що належать до виплати в іноземній валюті;

в) електронні гроші, номіновані у грошових одиницях іноземних держав та (або) банківських металах.

У 2021 році було прийнято Закон від 30.06.2021 № 1591-IX «Про платіжні послуги» (далі – Закон № 1591), який й увів в офіційний обіг поняття електронних грошей, та пов’язаних з ним інших інструментів.

Відповідно до цього Закону електронні гроші – одиниці вартості, що зберігаються в електронному вигляді, випущені емітентом електронних грошей для виконання платіжних операцій (у тому числі з використанням наперед оплачених платіжних карток багатоцільового використання), які приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж їх емітент, та є грошовим зобов’язанням такого емітента електронних грошей.

Критеріями, які дозволяють стверджувати про те, що певні одиниці вартості є електронними грошима слід назвати:

1. Зберігаються в електронному вигляді, тобто у вигляді запису на електронних носіях;
2. Мають свого емітента, тобто особу, яка обіцяє ці електронні гроші «отоварити». Це відрізняє електронні гроші від криптовалют, які існують без емітента.
3. Вони мають прийматися як засіб платежу іншими, ніж емітент, особами.
4. Вони є грошовими зобов’язаннями емітента електронних грошей, тобто зобов’язанням емітента за певних умов поміняти електронні гроші на фіатні гроші, тобто такі, які випускаються державою. Мабуть цей останній критерій і є спробою держави утримати монополію на гроші, адже «прив’язка» електронних грошей до фіатних по суті робить їх однією з форм фіатних, не дозволяючи остаточно їх роздержавити.

Зберігатися електронні гроші мають в електронному гаманці, обліковому запису для обліку, зберігання електронних грошей та здійснення операцій з ними. Зрозуміло, що такий електронний гаманець клієнт та власник електронних грошей матиме в доступі зі свого власного ґаджета на сайті емітента чи в мобільному додатку.

Спробою утримати монополію на гроші, є також певні обмеження/умови випуску електронних грошей. Відповідно до ст.59 Закону № 1591 для використання на території України емітенти електронних грошей мають право здійснювати випуск електронних грошей, номінованих виключно у гривні. Тобто електронні гроші, то не бали, бонуси, чи ще щось. Електронні гроші мають номінуватися у гривнях.

Користуйтеся консультацією: ФОП чи неФОП: операції з криптовалютою?

До того ж емітент електронних грошей має право випускати електронні гроші на суму, що не перевищує суми отриманих ним від користувача коштів та бере на себе зобов’язання з їх погашення на вимогу користувача. Іншими словами електронні гроші, це такі собі «заморожені» гривні клієнта у емітента електронних грошей.

Умови випуску, використання та погашення електронних грошей визначаються внутрішніми положеннями емітента з урахуванням вимог нормативно-правових актів НБУ та зазначаються в договорі про надання платіжних послуг, укладеному між емітентом електронних грошей та користувачем. Інформація щодо таких умов, у тому числі щодо розміру плати за погашення електронних грошей, має надаватися користувачу перед укладенням договору.

Отже, «цифрові гроші» – то електронна форма грошової одиниці України (гривні), емітентом якої є НБУ. «Криптовалюта» – не електронні гроші (має регулюватися окремим Законом від 17.02.2022
№ 2074-IX «Про віртуальні активи»).

Враховуючи викладене, слід дійти висновку про те, що отримання виручки за продані товари, надані послуги у біткоїнах є порушенням вимог перебування на спрощеній системі оподаткування, що має наслідком втрату цього статусу. До того, що дохід у будь-якому разі підлягає декларуванню та оподаткуванню. Навіть, якщо він отриманий у біткоїнах.

Автор консультації: О.Єфімов,

Старший партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді