«Євробляхи 2019 – to be or not to be»

Протягом останніх років значно збільшилася кількість громадян, які використовують в Україні транспортні засоби з іноземною реєстрацією як для власних особистих потреб, так і для регулярного переміщення через митний кордон України товарів в комерційних цілях. Такі транспортні засоби, в народі названі «євробляхами», поміщуються громадянами України у митний режим транзиту, а нерезидентами у митний режим тимчасового ввезення з подальшою передачею їх у користування громадянам України. Згодом, порушуючи встановлені строки перебування таких транспортних засобів на митній території України, громадяни України використовують їх на постійній основі без сплати до бюджету будь-яких податків.

Проте, питання «євроблях» на законодавчому рівні довгий час залишалось неузгодженим.

У березні 2015 року Конституційний Суд України встановив, що користування або розпорядження транспортними засобами особистого користування, які поміщені в митний режим тимчасового ввезення на митну територію України, не є адміністративним правопорушенням, передбаченим у частині другій статті 469 Кодексу. Таке рішення позбавило органи доходів і зборів важелів впливу на громадян-порушників, що призвело до значного збільшення кількості транспортних засобів особистого користування з іноземною реєстрацією, що перебувають в Україні з порушенням митних правил і використовуються з порушенням митного законодавства.[1] Аналогічну позицію зайняв і Верховний Суд.[2]

Загалом, за даними митної статистики станом на 1 травня 2018 року кількість транспортних засобів з іноземною реєстрацією, які за період з 1 січня 2016 року були ввезені на митну територію України в митному режимі транзиту та тимчасового ввезення складає 2 009 071 одиниць (з них в митному режимі транзиту 418 362 авто, в митному режимі тимчасового ввезення 1 590 709 авто). Серед таких автомобілів 315 228 одиниць досі не вивезені за межі митної території України (79 517 транзитних авто та 235 711 тимчасово ввезених), з них 124 519 одиниць знаходяться на митній території України з порушенням терміну перебування (63 047 транзитних авто та 61 472 тимчасово ввезених). За неофіційними даними, станом на листопад 2018 року на території України знаходиться близько 360 тис. не розмитнених авто.

Індикатором особливого суспільного резонансу даного питання стало проведення 20 листопада 2018 року в 14 областях України акції за доступне розмитнення, учасники якої почали блокувати автошляхи, створюючи дискомфорт іншим учасникам руху. Зокрема, члени протестів, які відбулись під Верховною Радою України, вимагали від останньої не приймати, а Президента України не підписувати законопроекти №№8487, 8488. Проте, законопроекти, після підписання Президентом України, набрали чинності 25 листопада як:

1. Закон 2611-VIII від 08.11.2018 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів».
2. Закон № 2612-VIII від 08.11.2018 року «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України».

1. Першим законом введено новий порядок обчислення акцизного податку за формулою:

Ставка податку= Ставка(базова) х К(двигун) х К(вік),

де Ставка(базова) - ставка податку в євро за 1 штуку транспортного засобу:

з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та кривошипно-шатунним механізмом з об’ємом циліндрів до 3000 куб. сантиметрів (включно) - 50,0;

з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та кривошипно-шатунним механізмом з об’ємом циліндрів понад 3000 куб. сантиметрів - 100,0;

з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) з об’ємом циліндрів до 3500 куб. сантиметрів (включно) - 75,0;

з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) з об’ємом циліндрів понад 3500 куб. сантиметрів - 150,0;

К(двигун) - коефіцієнт, що визначається діленням об’єму циліндрів двигуна внутрішнього згоряння відповідного транспортного засобу в куб. сантиметрах на 1000 куб. сантиметрів;

К(вік) - коефіцієнт, що дорівнює кількості повних календарних років з року, наступного за роком виробництва відповідного транспортного засобу, до року визначення ставки податку (для нових транспортних засобів та транспортних засобів, що використовувалися до одного повного календарного року, коефіцієнт дорівнює 1, а для транспортних засобів, що використовувалися понад п’ятнадцять повних календарних років, коефіцієнт дорівнює 15).

Також, з 25 листопада 2018 року до 23 лютого 2019 року встановлено пільговий період, яким передбачено 50% «знижку» на обкладання акцизним податком, якщо авто розмитнюється фізичною особою для власного використання (1 авто на 1 особу).[3]

Однак, не варто забувати, що крім акцизного податку також підлягають сплаті такі податкові платежі* як ввізне мито (10% від митної вартості авто) [4], Податок на додану вартість (20% від суми митної вартості, акцизного податку та ввізного мита) [5], збір на обов’язкове державне пенсійне страхування (3-5% від вартості авто) [6].

Наприклад, для того щоб розмитнити Volkswagen Passat B5 з дизельним двигуном 1998 року випуску, об’єм двигуна 1,9 л, вартістю 1300€ потрібно сплатити (75х1,9х15)+130+713,5+39 = 3020€ (в пільговий період – 1737,5€; до прийняття вказаного закону – 6020,48€).

Для порівняння, щоб розмитнити Smart Fortwo 2015 року випуску з двигуном внутрішнього згоряння (бензин) 2015 року випуску, об’єм двигуна
0,898 л, вартістю 6500€ потрібно сплатити (50х0,898х2)+650+1447,96+195=2382,76€ (в пільговий період – 2373,78€; до прийняття вказаного закону – 3453,9€).

Тобто, виходячи з вищевказаних розрахунків можна зробити висновок, що даний закон був прийнятий на користь розмитнення саме старих авто. Це також підтверджується тим, що відмінено раніше введену обов’язковість відповідності авто стандарту Євро-5.

2. Стосовно іншого закону слід відмітити наступні нововведення.

Даний Закон передбачає 4 види адміністративних правопорушень, положення про які вступають в силу з 25 травня 2019 року.

1. За передачу транспортного засобу особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим транзиту (за винятком випадків, коли в транспортному засобі знаходиться особа, яка безпосередньо ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи поміщувала його у митний режим транзиту), а так само використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні – штраф 34000 грн.

2. За перевищення строку* доставки транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення, а так само втрату цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування – штраф 170 тис. грн. або конфіскація авто.

3. За перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України, а так само втрату цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування, – штраф 170 тис. грн.. або конфіскація авто.

4. За керування водієм транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме:

• порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту;
• транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні;
• транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту.

– штраф – 8500 грн, а протягом року повторно – 17 тис. грн. з позбавленням прав на 1 рік та оплатним вилученням авто або без такого.

Можна помітити, що в більшості випадків авто підлягає конфіскації. Більше того, законом передбачено, що у разі виявлення порушень митних правил тимчасове вилучення авто (та документів до них), які підлягають конфіскації відповідно до цих статей (оплатне чи безоплатне), є обов’язковим. [7]

Відповідно до Закону України «Про держбюджет 2019»[8] надходження від штрафів очікують 1 млрд грн. Логіку держави легко зрозуміти провівши елементарний розрахунок. В Україні таких авто, як вже було зазначено, за даними офіційної статистики, щонайменше 124 519. Тобто якщо взяти найбільш ймовірний для стягнення та доказування штраф в розмірі 8500 грн. х 124 519 = 1,058 млрд грн. Ці штрафи будуть стягувати з водіїв так званих «євроблях», для чого поліції надано повноваження виявляти, зупиняти, й здійснювати тимчасове вилучення авто.

Також, до набрання чинності нормативних положень про вищезазначену відповідальність, тобто до 25 травня 2019 року:

• Передбачена можливість легалізації авто за умови сплати митних платежів та 8500 грн. до бюджету особою, яка є власником такого транспортного засобу або уповноважена розпоряджатися ним. Тобто в даному випадку у власника або фактичного власника авто (наприклад, особи, що має довіреність на розпорядження транспортним засобом) є вибір – розмитнити і добровільно сплатити суму 8500 грн. або зіткнутись зі сплатою тієї ж суми у вигляді штрафу з подальшими правовими наслідками (повторне вчинення правопорушення, збільшення штрафу й конфіскація авто).
• Митне оформлення авто, що ввезені на митну територію України в період з 1 січня 2015 року до 25 листопада 2018 року і перебувають у митних режимах тимчасового ввезення або транзиту, здійснюється з виконанням митних формальностей відповідно до тимчасового порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. (Порядок має бути прийнятий Кабміном до 25 грудня 2018 року.)

Практичне застосування

Відповідальність власників «авто на єврономерах» спрямована в основному на конфіскацію таких авто, тому що на практиці в органів митного контролю можуть виникнути труднощі з доказуванням наявності в діях особи складу правопорушення.

Щодо пільгового режиму розмитнення, то цікаво як буде втілений на практиці вільний обіг авто після його розмитнення особою, яка має право розпорядження (довіреність), а не право власності.

Також, з огляду на те, що тепер такі авто підлягають державній реєстрації у будь-якому органі доходів і зборів на всій митній території України, то чи матимуть органи митного контролю технічну можливість розмитнити таку велику кількість авто протягом митного періоду (особливо в великих населених пунктах).

Ці питання будуть з’ясовані з часом при застосуванні законів на практиці, яке головним чином буде залежати від прийняття та застосування підзаконних нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та адміністративної практики органів митного контролю.

Тому, до 25 травня 2019 року, власники авто на іноземній реєстрації, врахувавши останні зміни до законодавства та зваживши всі «за» і «проти», самостійно або проконсультувавшись з юристом, мають вирішити питання розмитнення таких авто.

Автор статтІ: Олександр Місяць,

Адвокатське об’єднання “Лучковський і партнери”

* Примітка: Вказані тарифи розраховано на вживані легкові авто з двигуном внутрішнього згоряння. Ставки податкових платежів на авто з електричним двигуном, господарські та пасажирські транспортні засоби можуть відрізнятись.

* Тут і далі: вказані штрафи розраховано для найбільш поширеної ситуації, коли авто порушило 10-денний строк розмитнення/вивезення за межі митної території більше, ніж на тридцять діб.

1. Рішення Конституційного Суду України від 31 березня 2015 року у Справі № 1- 4/2015 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 469 Митного кодексу України. (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-15)
2. Постанова ВС/КАС у справі № 689/1980/16-а від 01.10.2018 р. (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/76851005)
3. Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів». (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2611-19)
4. Додаток до Закону України "Про Митний тариф України". (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/584%D0%B1-18#n339)
5. Стаття 190 Податкового кодексу України. (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4564)
6. п.8 ст.4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» ((http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80#n81); п.13 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій затв. Постановою КМУ від 3 листопада 1998 р. № 1740 ((http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF)
7. Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України. (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2612-19)
8. Проект Закону про Державний бюджет України на 2019 рік №9000 від 15.09.2018. (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=64598)

►[оновлено 18.12.2018 р.]

12 грудня 2018 року Кабінет Міністрів України затвердив Тимчасовий порядок виконання митних формальностей при здійснені митного оформлення транспортних засобів для їх вільного обігу на території України, який набрав чинності з з 18 грудня 2018 року.

Згідно з документом зазначене оформлення здійснюватиметься, зокрема, з такими особливостями:

• застосування виключно електронної форми декларування транспортних засобів;
• визначення переліку документів, які необхідно подавати митницям;
• мінімізації строку фізичного перебування автомобілів на митниці з метою зменшення фінансових витрат громадян на оплату послуг стоянки;
• регламентації дій митниці та декларанта у разі перевірки заявленої фактурної вартості оцінюваного транспортного засобу.

В документі значиться десять видів документів що можуть підтверджувати вартість авто:

1. договір купівлі-продажу або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
2. рахунок-фактура (інвойс);
3. банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного транспортного засобу;
4. інші платіжні документи, що підтверджують вартість оцінюваного транспортного засобу та містять реквізити, необхідні для ідентифікації такого транспортного засобу;
5. договір (угода, контракт) із третіми особами, пов’язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку транспортного засобу;
6. рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
7. каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) продавця транспортного засобу;
8. копія митної декларації країни експорту;
9. висновки про якісні та вартісні характеристики транспортного засобу, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, про вартість транспортного засобу;
10. довідкова інформація щодо вартості у країні експорту транспортних засобів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним транспортним засобам, з вирахуванням із такої вартості сум податків, що підлягають поверненню у країні експорту у зв’язку з вивезенням (експортом) таких транспортних засобів.

Втім, якщо орган доходів і зборів може аргументовано довести недостовірність заявленої фактурної вартості оцінюваного транспортного засобу, орган доходів і зборів відмовляє у митному оформленні такого транспортного засобу за заявленою фактурною вартістю.

У разі відмови у митному оформленні транспортного засобу за заявленою фактурною вартістю орган доходів і зборів приймає рішення про коригування заявленої вартості. В такому разі митна вартість визначається за каталогами.