Електроопори споруджені після набуття позивачем права власності на землю, без погодження з ним, як власником, підлягають демонтажу з перенесенням на відстань не менше охоронної зони електричних мереж. (Хмельницький апеляційний суд, справа №686/27677/21 від 29.09.2022 р.)

Цікаве рішення було прийнято нещодавно Хмельницьким апеляційним судом, який встановив порушення прав землевласника - бо на його земельній ділянці, без погодження з ними були встановлені електроопори ЛЕП.

Фабула судового акту: Позивач - власник земельної ділянки, звернувся до суду з позовом до АТ «Хмельницькобленерго» (відповідач - оператор системи розподілу електроенергії), в якому просив усунути перешкоди у користуванні належною йому земельною ділянкою шляхом зобов'язання відповідача демонтувати та перенести електроопори з належної йому земельної ділянки.

Справа в тім, що ще в 1999 році на його земельній ділянці, без погодження з ним та за його відсутності - були споруджені та введені в експлуатацію електроопори. З метою їх перенесення він неодноразово звертався до відповідача. Той, в свою чергу, обіцяв здійснити роботи по переносу електроопор в І кварталі 2020 року, але до цього часу їх не виконанав, оскільки вважав, що їх оплата має бути здійснена позивачем як замовником таких робіт.

Перша інстанція задовольнила позов власника землі - зобов’язавши відповідача демонтувати і перенести електроопори за свій кошт. Відповідач подав апеляційну скаргу де - окрім іншого- пояснював, що - мовляв - що будівництво повітряної лінії електропередач виконувалося самим ЖБК «Катіон», а потім - вже існуючі об’єкти у 2008 р. передало відповідачу, який жодних робіт по зміні їх конфігурації не виконував.

Разом із тим, апеляційний суд не прийняв доводи відповідача і залишив рішення першої інстанції в силі - зобов’язати АТ «Хмельницькобленерго» демонтувати і перенести електроопори. Суд вказав на наступне:

Згідно зі ст. 375 ЦК Україниправо власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Пунктом 56 ч.1 ст.1 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що оператор системи розподілу - це юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності.

Отже, АТ «Хмельницькобленерго», у відповідності з вимогами Закону України «Про ринок електричної енергії», є оператором системи розподілу електричної енергії.

Пунктом 8.23 ДБН 360-92, затверджених наказом Державного комітету у справах будівництва, архітектури і охорони історичного середовища N 44 від 17.04.1992 року, визначено, що для повітряних і кабельних ліній електропередачі, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів пристроїв всіх напруг встановлюються охоронні і санітарно-захисні зони, розміри яких залежать від типу і напруги енергооб`єкта.

Відповідно до п. 5 Правил охорони електричних мереж, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №209 від 04.03.1997 року - охоронні зони електричних мереж встановлюються: уздовж повітряних ліній електропередачі - у вигляді земельної ділянки і повітряного простору, обмежених вертикальними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх проводів за умови невідхиленого їх положення на відстань: (для повітряних ліній напругою) 2 метрів до 1 кВ; 10 метрів - до 20 кВ; 15 метрів - 35 кВ; 20 метрів - 110 кВ; 25 метрів - 150, 220 кВ; 30 метрів - 330, 400, 500, + (-)400 кВ; 40 метрів - 750 кВ; за периметром трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв на відстані 3 метрів від огорожі або споруди.

Пунктом 1.5. ДБН В.2.5-16-99, якими встановлюється порядок визначення розмірів земельних ділянок, які надаються у постійне та у тимчасове користування в період будівництва для об`єктів електричних мереж напругою від 0,4 до 750 кВ., визначено, що підставою для надання ділянок у землекористування є матеріали для вибору місцерозташування об`єкта електричних мереж. Місцерозташування визначається згідно з висновками органів земельних ресурсів, архітектури і містобудування, попереднім погодженням з місцевими органами самоврядування, землевпорядниками, природоохоронними, санітарними, містобудівними органами та землевласниками (землекористувачами).

У відповідності до ч.2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. У відповідності до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Отже у цій справі: Оскільки, електроопори, які були передані у власність АТ «Хмельницькобленерго», споруджені після набуття позивачем права власності на земельну ділянку, без погодження з ним, як власником, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість висновку суду першої інстанції щодо необхідності захисту порушеного права позивача на вільне володіння та користування земельною ділянкою шляхом демонтажу з перенесенням з належної земельної ділянки на відстань не менше охоронної зони електричних мереж.

Доводи ж апелянта про те, що спірні електроопори ЛЕП були встановлені силами житлового масиву ЖБК «Катіон», а не працівниками АТ «Хмельницькобленерго» до уваги не прийняті, оскільки саме відповідач, як оператор систем розподілу, який здійснює технологічне управління переданими йому на баланс спірними лініями електропередач, несе відповідальність за законність їх функціонування.

Щоправда, викликає сумнів спосіб захисту, обраний позивачем і підтриманий судом - таке рішення складно виконати в примусовому порядку, якщо відповідач (оператор електромереж) не здійснюватиме демонтаж і не виконуватиме рішення суду. З іншої сторони, мабуть що самовільний демонтаж електроопор навряд чи міг би розглядатись законним способом самозахисту прав, оскільки міг би викликати непоправну шкоду, яку б мусив відшкодовувати позивач.

Аналізуйте судовий акт: Власник землі має право вимагати знесення самочинного будівництва, незалежно від можливості перебудови (ВС/КАС у справі №822/2149/18 від 29.01.2020);

Вирок за невиконання рішення суду, або як отримати судимість за ухилення від знесення самовільного будівництва (Голосіївський районний суд м. Києва у справі 752/13360/19 від 05.04.2021);

Знести неможливо залишити: знесення незаконної забудови допускається лише як крайній захід коли неможливо усунути порушення чи здійснити перебудову об’єкта (КЦС/ВС у справі № 320/1889/17-ц від 31.05.2021);

ВС визначив які обставини необхідно встановити суду, для задоволення вимог міськради про знесення самочинної забудови (ВС/КЦС у справі №202/7377/16-ц від 27.10.2021 р.).

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2022 року

м. Хмельницький

Справа № 686/27677/21

Провадження № 22-ц/4820/1470/22

Хмельницький апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Гринчука Р.С., Костенка А.М., Спірідонової Т.В.,

секретар судового засідання Кошельник В.М.,

з участю представника позивача адвоката Шустіної Л.О.,

представника відповідача Широкорадюк А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» в особі Хмельницького міського району електричних мереж на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 травня 2022 року, суддя Павловська А.А., у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

встановив:

В листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до АТ «Хмельницькобленерго», в якому просив усунути перешкоди у користуванні належною йому земельною ділянкою шляхом зобов`язання АТ «Хмельницькобленерго» демонтувати та перенести електроопори з належної йому земельної ділянки.

В обґрунтування вимог вказав, що електроопори ПЛ-0,4 кВ Л-2 від КТП-573 були встановлені на земельній ділянці розміром 0,10 га (кадастровий номер: 6810100000:11:002:0422), яка розташована в АДРЕСА_1 , що належить йому на праві приватної власності, без його згоди та у його відсутність. З метою перенесення даних опор за межі своєї ділянки він неодноразово звертався до АТ «Хмельницькобленерго». 26.11.2019 року йому було надано відповідь про те, що роботи по переносу електроопор включено до плану робіт та заплановано до виконання в І кварталі 2020 року, але до цього часу роботи не виконані, оскільки оплата вказаних робіт, на думку АТ «Хмельницькобленерго», повинна бути здійснена позивачем як замовником таких робіт. Оскільки дана опора заважає йому вільно користуватися своєю земельною ділянкою, тому він просив суд захистити порушене право в обраний ним спосіб.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12.05.2022 року позов задоволено. Усунуто перешкоди у користуванні належною ОСОБА_1 земельною ділянкою розміром 0,10 га (кадастровий номер: 6810100000:11:002:0422), яка розташована в АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання відповідача АТ «Хмельницькобленерго» демонтувати та перенести електроопори ПЛ-0,4 кВ Л-2 від КТП-573 з належної ОСОБА_1 земельної ділянки на відстань не менше охоронної зони електричних мереж.

Задовольняючи позов суд виходив з того, що АТ «Хмельницькобленерго» порушено права ОСОБА_1 встановленням електроопори ПЛ-0,4 кВ Л-2 від КТП-573 на земельній ділянці, що належить йому на праві власності.

В апеляційнійскарзі АТ«Хмельницькобленерго» вособі Хмельницькогоміського районуелектричних мереж просило суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Апелянт, зокрема, зауважив, що позивач не надав суду доказів на підтвердження тієї обставини що саме на належній йому земельній ділянці знаходяться електроопори ПЛ-0,4 кВ Л-2 від КТП-573.

В той же час, згідно з інформацією з Державного земельного кадастру відносно земельної ділянки, яка перебуває у приватній власності позивача, державна реєстрація даної земельної ділянки була здійснена 15.10.2020 року ДП ЦДЗК на підставі технічної документації із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). При цьому, земельна документація не містить даних щодо обмеження у використанні земельної ділянки ОСОБА_1 у зв`язку із розташуванням опори ЛЕП.

Відповідно до процедури і порядку перенесення об`єктів електричних мереж, у разі наміру спорудити, реконструювати будівлі, що потребує перенесення відповідних елементів електричних мереж, позивач, який у даному випадку є замовником, має право на перенесення відповідних елементів електромереж оператором системи розподілу за плату, визначену згідно з проектно-кошторисною документацією за рахунок замовника.

Справа не містить доказів на підтвердження обставин щодо встановлення на земельній ділянці ОСОБА_1 опори ЛЕП саме АТ «Хмельницькобленерго», що вказує на відсутність порушення його суб`єктивного права саме відповідачем.

Позивач не навів обставин щодо того, в чому полягає його порушене право, не пояснив та не довів наявними та допустимими доказами чим саме опора ЛЕП створює перешкоди у користуванні належною йому земельною ділянкою, не надав суду доказів, які б підтвердили факт вчинення відповідачем дій (бездіяльності), що призвели до перешкоджання у праві вільного володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою.

Суд не надав оцінки тій обставині, що будівництво повітряної лінії електропередач 0.4 кВ Л-2 від КТП-573 за адресою: АДРЕСА_1 та за іншими адресами масиву колишнього ЖБК «Катіон», виконувалося безпосередньо самим кооперативом. АТ «Хмельницькобленерго» жодних робіт по встановленню електроопор на земельній ділянці позивача не проводило. Вже існуючі (побудовані та введені в експлуатацію) об`єкти електромереж даного масиву у 2008 році були безоплатно передані у власність ВАТ ЕК «Хмельницькобленерго» з метою їх подальшої експлуатації та обслуговування. З часу прийняття розподільчих мереж на баланс товариства, жодних робіт по зміні конфігурації траси ПЛ-0,4 кВ чи переносу окремих опор, не виконувалося.

В судовому засіданні представник апелянта апеляційну скаргу підтримав, представник позивача проти апеляційної скарги заперечив.

Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Встановлено, що відповідно до Державного актуна правовласності наземлю,виданого напідставі рішеннявиконкому Хмельницькоїміської радивід 22.02.1996року №805,ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,10 га, розташовану на території АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку (а.с. 7).

Зі змісту даних, які містяться у витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 21.10.2020 року вбачається, що земельній ділянці площею 0,10 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , присвоєно кадастровий номер 6810100000611:002:0422 (а.с. 8).

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, на земельній ділянці з кадастровим номером 6810100000611:002:0422, за адресою: АДРЕСА_1 , розташований будинок, загальною площею 207,1 кв.м., власником якого є ОСОБА_1 (а.с. 6).

На підставі договору від 06.03.2008 року №6/03-08, ЖБК «Катіон» безоплатно передало у власність ВАТ ЕК «Хмельницькобленерго» (правонаступником якого є АТ «Хмельницькобленерго») об`єкти електромереж: - відгалуження ПЛ-10 кВ від опори №13 ПЛ-10 кВ №74 до КТП 10/0,4 кВ N9573 (0,02 км); - КТП 10/04 кВ №573 (потужністю 160 кВА), що розташована в м. Хмельницькому по вул. Західно-Окружній; ПЛ-04 кВ від КТП 10/0,4 кВ по вул. Західно-Окружній, Окінського та Роздільній (2,0 км). Згідно з вищевказаними документами дані об`єкти електромереж були введені в експлуатацію в 1999 році (а.с. 16).

Встановлення лінії електромережі на території колишнього ЖБК «Катіон» зумовило також і встановлення електроопори ПЛ-0,4 кВ Л-2 від КТП-573 на вищевказаній земельній ділянці.

ОСОБА_1 звертався до АТ «Хмельницькобленерго» з заявою про перенесення електроопори за межі його ділянки, так як вона заважає йому вільно володіти майном. 26.11.2019 року АТ «Хмельницькобленерго» надало позивачу відповідь, що роботи по переносу електроопори включено до плану робіт, та заплановано до виконання на І квартал 2020 року.

Частиною ч. 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 375 ЦК України право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Пунктом 56 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що оператор системи розподілу - це юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності.

Відповідно до п. 78 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії», розподіл електричної енергії (далі - розподіл) - транспортування електричної енергії від електроустановок виробників електричної енергії або електроустановок оператора системи передачі мережами оператора системи розподілу, крім постачання електричної енергії.

Отже, АТ «Хмельницькобленерго», у відповідності з вимогами Закону України «Про ринок електричної енергії», є оператором системи розподілу електричної енергії.

Згідно з п. 1.1 Кодексу систем розподілу, цей Кодекс визначає вимоги та правила, які регулюють взаємовідносини оператора систем розподілу (далі - ОСР), користувачів системи розподілу (далі - Користувачі) та замовників послуги з приєднання щодо оперативного та технологічного управління системою розподілу, її розвитку та експлуатації, забезпечення доступу та приєднання електроустановок.

Відповідно до п. 1.2 розд. І Кодексу систем розподілу, Кодекс встановлює базові системні вимоги, спрямовані на забезпечення надійного функціонування і розвитку системи розподілу.

Пунктом 1.3 розділу І Кодексу систем розподілу встановлено, що ОСР та Користувачі, які мають у власності та/або експлуатують електроустановки, приєднані до системи розподілу, мають створити та підтримувати в належному стані технічні та технологічні системи експлуатації своїх електроустановок, а також структуру управління цими системами відповідно до вимог цього Кодексу, інших нормативно-технічних документів та вимог технічної документації заводів-виробників.

Згідно з п. 2.1 розд. II Кодексу систем розподілу, замовник послуги з приєднання (замовник) - фізична або юридична особа, яка письмово або іншим способом, визначеним цим Кодексом, повідомила ОСР про намір приєднати до електричних мереж новозбудовані електроустановки або змінити технічні параметри діючих електроустановок внаслідок реконструкції чи технічного переоснащення.

Пунктом 8.23 ДБН 360-92, затверджених наказом Державного комітету у справах будівництва, архітектури і охорони історичного середовища N 44 від 17.04.1992 року, визначено, що для повітряних і кабельних ліній електропередачі, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів пристроїв всіх напруг встановлюються охоронні і санітарно-захисні зони, розміри яких залежать від типу і напруги енергооб`єкта.

Охоронними зонами об`єктів енергетики є зона вздовж повітряних кабельних ліній електропередачі, навколо електростанцій, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів та пристроїв і магістральних теплових мереж, споруд альтернативної енергетики тощо для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодженню, а також для зменшення їх негативного впливу на людей, суміжні землі, природні об`єкти та довкілля (ст. 1 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів»).

Правилами охорони електричних мереж, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України N 209 від 04.03.1997 року, далі - Правила, визначено розміри охоронних зон об`єктів енергетики.

Відповідно до п. 5 Правил охоронні зони електричних мереж встановлюються: уздовж повітряних ліній електропередачі - у вигляді земельної ділянки і повітряного простору, обмежених вертикальними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх проводів за умови невідхиленого їх положення на відстань: (для повітряних ліній напругою) 2 метрів до 1 кВ; 10 метрів - до 20 кВ; 15 метрів - 35 кВ; 20 метрів - 110 кВ; 25 метрів - 150, 220 кВ; 30 метрів - 330, 400, 500, + (-)400 кВ; 40 метрів - 750 кВ; за периметром трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв на відстані 3 метрів від огорожі або споруди.

Пунктом 1.5. ДБН В.2.5-16-99, якими встановлюється порядок визначення розмірів земельних ділянок, які надаються у постійне та у тимчасове користування в період будівництва для об`єктів електричних мереж напругою від 0,4 до 750 кВ., визначено, що підставою для надання ділянок у землекористування є матеріали для вибору місцерозташування об`єкта електричних мереж. Місцерозташування визначається згідно з висновками органів земельних ресурсів, архітектури і містобудування, попереднім погодженням з місцевими органами самоврядування, землевпорядниками, природоохоронними, санітарними, містобудівними органами та землевласниками (землекористувачами).

Згідно з вимогами статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов`язує. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадку і в порядку, встановлених законом.

У відповідності до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Частиною третьою цієї статті визначено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч. 2 ст. 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Частиною 3 ст. 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 року №7 визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

У відповідності до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Оскільки, електроопори ПЛ - 0,4 кВ Л-2 від КТП-573, які були передані у власність АТ «Хмельницькобленерго», споруджені після набуття ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку, без погодження з ним, як власником, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість висновку суду першої інстанції щодо необхідності захисту порушеного права позивача на вільне володіння та користування земельною ділянкою шляхом демонтажу з перенесенням з належної ОСОБА_1 земельної ділянки на відстань не менше охоронної зони електричних мереж.

Посилання апелянта на те, що у Державному земельному кадастрі відсутня інформація щодо наявності охоронної зони на земельній ділянці позивача, не спростовує висновків суду щодо проходження відповідної повітряної лінії по площі земельної ділянки позивача, що також було визнано відповідачем у листах направлених позивачу.

В той же час, в суді першої інстанції, відповідач не заперечував факту перебування на земельній ділянці позивача спірної електроопори, про що зазначив, зокрема, у своєму відзиві на позовну заяву (а.с. 45-51). Тому посилання в апеляційній скарзі на відсутність у справі доказів перебування на земельній ділянці ОСОБА_1 електроопори судом апеляційної інстанції до уваги не приймається. Ця обставина не була спростована відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції і в суді апеляційної інстанції відповідних даних здобуто також не було.

Доводи апелянта про те, що спірні електроопори ЛЕП були встановлені силами житлового масиву ЖБК «Катіон», а не працівниками АТ «Хмельницькобленерго» колегія суддів не приймає до уваги, оскільки саме відповідач, як оператор систем розподілу, який здійснює технологічне управління переданими йому на баланс спірними лініями електропередач, несе відповідальність за законність їх функціонування.

Судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлено обставини справи, визначено характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, у зв`язку з чим рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст.ст. 374 375 382 384 389 390 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу АТ «Хмельницькобленерго» в особі Хмельницького міського району електричних мереж залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонногосуду Хмельницькоїобласті від12травня 2022року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 30 вересня 2022 року.

Судді: Р.С. Гринчук

А.М. Костенко

Т.В. Спірідонова