Встановлення факту протиправності рішення суб`єкта владних повноважень зумовлює обов`язок усунути всі спричинені таким негативні юр.наслідки та повернути позивача у первинне правове становище (ВС КАС справа № 820/445/16 від 20.04.2021 р.)

Висновок про те що право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів - ми зустрічаємо щоразу. Так, дійсно, особа-позивач має довести порушення, оспорювання чи невизнання своїх прав та/або законних інтересів. В цьому рішенні ВС КАС застосував цей принцип з огляду на те, що конкретним (серед багатьох) відповідачем, ще не було порушено право особи, тому таке право не підлягає судовому захисту, а відповідні позовні вимоги до такого відповідача - залишенню без задоволення.

Водночас, при встановленні факту протиправності у цього чи іншого суб'єкта владних повноважень виникає обов'язок усунути всі спричинені негативні наслідки та повернути позивача у первинне правове становище, тому обирати відповідача варто, в тому числі, з огляду на можливість відновити таким порушене право.

Фабула судового акту: Ще у далекому 2015 році, коли юридичні особи зобов’язані були щорічно підтверджувати відомості за ч.11 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», товариство позивача позбавили статусу платника ПДВ, і як наслідок з ним було розірвано договір податкової на прийняття електронної документації, неприйнято податкові накладні. Причиною таких дій податкової стала невідповідність місцезнаходження юридичної особи продавця товарів та послуг інформації ЄДРЮОФОП (що функціонував тоді), про що свідчив запис про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, який було внесено (з невідомих причин) до реєстру реєстратором.

Разом із цим, відповідно до діючого тоді Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), після анулювання реєстрації особи як платника податку ПДВ залишок коштів на його електронному рахунку ПДВ перераховується до бюджету (Казначейством), а такий рахунок закривається.

Отже, ТОВ просило у своєму позові наступне: від ДПІ- скасувати рішення про розірвання договору (на прийняття електронної документації), та рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ; від реєстраційної служби- скасувати запис про відсутність за місцезнаходженням позивача; від управління держреєстрації (департаменту реєстрації) відповідної міської ради, відновити відомості про реєстрацію платника ПДВ у ЄДРЮОФОП; від Центральної ОДПІ ГУ ДФС області (Центральна ОДПІ в подальшому) - поновити дію реєстрації платника ПДВ з моменту його анулювання зі збереженням податкових показників в тому ж розмірі, зобов`язати відновити показники в обліковій картці на рахунку платника податку в системі електронного адміністрування ПДВ та надати Державній казначейській службі України, висновки та документи, необхідні для повернення коштів, на новостворений рахунок позивача, укласти із ним договір про визнання електронних документів.

Судом першої інстанції позов задоволено частково - лише ті вимоги що стосувалися ДПІ та реєстраційної служби. Щодо інших вимог відмовлено. Апеляційний адміністративний суд позов задовольнив повністю (визнав всі вимоги). Центральна ОДПІ не погодилась із рішенням апеляційного суду, оскільки вважала що її дії ґрунтувались на дійсних тоді підставах - на записі про відсутність ТОВ за місцезнаходженням. Крім того, оскільки наразі ТОВ платником ПДВ не є - відсутні підстави зарахування податкового кредиту.

ВС КАС погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо незаконності дій ДПІ, та реєстраційної служби (погодився з висновками суду першої інстанції). Водночас, ВС КАС не вбачав порушень з боку інших відповідачів - в тому числі Центральної ОДПІ (тому рішення апеляційного суду скасував).

Отже у цій справі ВС КАС наголосив: Особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб`єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, такі обставини позивач має довести належними та допустимими доказами. Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин. В розумінні Кодексу адміністративного судочинства Українизахист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним за встановленням судом факту їх порушення. Право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів.

Відновлення показників в обліковій картці на рахунку платника податку у системі електронного адміністрування ПДВ, а також надання висновків та документів, які необхідні для повернення коштів, на новостворений рахунок платника податків в системі електронного адміністрування ПДВ - належать до повноважень ДФС України. При цьому, вони здійснюються у певній послідовності після дослідження ряду питань, в тому числі, щодо стану розрахунків платника за податками та операцій, які проводяться з коштами, передоплати.

Установлення судом факту протиправності рішення суб`єкта владних повноважень зумовлює виникнення потреби в обтяженні цього або іншого суб`єкта обов`язком усунути всі спричинені рішенням негативні юридичні наслідки та повернути платника податків у первинне правове становище, котре існувало до моменту прийняття цього рішення.

А наразі - відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог ТОВ зобов'язального характеру (до Центральної ОДПІ, міськради), оскільки позивачем не надано доказу, який би безспірно посвідчував ту обставину, що після скасування рішення суб'єкта владних повноважень (ДПІ) про анулювання його реєстрації платника - контролюючий орган не вчинить дії до позивача, як до платника ПДВ,з відповідним відображенням показників, прийняття звітності, відновлення дії договору тощо.

Аналізуйте судовий акт: Необхідність судового захисту інтересів держави саме прокурором від імені суб’єкта владних повноважень має бути обґрунтована і підтверджена належними доказами ВС/КАС, справа №822/1169/17, 19.07.18);

Для повернення апеляційної скарги, у випадку не усунення її недоліків - суду слід обов`язково встановити факт отримання скаржником ухвали про залишення без руху в паперовій формі. (ВС КАС справа № 522/3546/20 від 01.07.2021 р.);

При вирішенні питання поновлення строків на апеляційне оскарження судам слід встановити дату ВРУЧЕННЯ повного рішення суду, а не дату його НАПРАВЛЕННЯ судом (КАС/ВС у справі № 120/5858/20-а від 13.09.2021);

Відмова позивача усунути недоліки позову, навіть за наявності незгоди із такими вимогами суду - може розцінюватись як невиконання процесуальних обов'язків (ВС КАС № 640/9385/20 від 17.06.2021 р.)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 820/445/16

адміністративне провадження № К/9901/31695/18

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

секретар судового засідання Драга Р.В.,

за участю: представника Головного управління Державної податкової служби у місті Києві Ясинського Є.О.,

розглянув в судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРРЕРО» до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації громадських формувань Харківського міського управління юстиції, Центральної об`єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, третя особа: Державна казначейська служба України про скасування рішень, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Центральної об`єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 у справі №820/445/16 (головуючий суддя - Рєзнікова С.С., судді: Бегунц А.О., Старостін В.В.).

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МАРРЕРО» (далі - «МАРРЕРО») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд:

скасувати рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві) про розірвання договору № 270320151 від 27.03.2015;

скасувати рішення ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС м. Києві про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «МАРРЕРО» від 16.07.2015 та поновити дію реєстрації платника податків на додану вартість ТОВ «Марреро» (індивідуальний податковий номер 396099426504);

скасувати запис реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві про відсутність за місцезнаходженням TOB «МАРРЕРО» (код ЄДРПОУ 39609944);

зобов`язати Управління державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців департаменту реєстрації Харківської міської ради, відновити відомості про реєстрацію платника податку на додану вартість TOB «МАРРЕРО» (код ЄДРПОУ 39609944) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

зобов`язати Центральну ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області (далі - Центральна ОДПІ) поновити дію реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи TOB «МАРРЕРО» (код ЄДРПОУ 39609944) (індивідуальний податковий номер 396099426504) з моменту його анулювання зі збереженням податкових показників в розмірі 20300234,47 грн., на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість юридичної особи TOB «Марреро» (код ЄДРПОУ 39609944);

зобов`язати Центральну ОДПІ відновити показники в обліковій картці на рахунку платника податку в системі електронного адміністрування ПДВ юридичної особи TOB «МАРРЕРО» (код ЄДРПОУ 39609944) щодо суми податку на додану вартість у розмірі 20 195 457,88 грн. відповідно до зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі вхідних податкових накладних згідно з переліком, всього на суму 121801406,80 грн., в т. ч ПДВ 20 195 457,88 грн.;

зобов`язати Центральну ОДПІ надати Державній казначейській службі України, відповідно до статті 43 Податкового кодексу України, висновки та документи, необхідні для повернення коштів, на новостворений рахунок платника податків TOB «МАРРЕРО» (код ЄДРПОУ 39609944) в системі електронного адміністрування ПДВ (або на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 ), помилково та/або надміру зарахованих до бюджету, з проведенням звірки надходжень до бюджету в розмірі 20 195 457,88 грн.;

зобов`язати Центральну ОДПІ прийняти та укласти наданий ТОВ «МАРРЕРО» (код ЄДРПОУ 39609944) договір про визнання електронних документів № 180520161 від 18.05.2016.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2016 позов задоволено частково.

Скасовано рішення ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві про розірвання договору № 270320151 від 27.03.2015.

Скасовано рішення ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС м. Києві про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «МАРРЕРО» від 16.07.2015 та поновлено дію реєстрації платника податків на додану вартість ТОВ «МАРРЕРО» (індивідуальний податковий номер 396099426504).

Скасовано запис реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві про відсутність за місцезнаходженням TOB «МАРРЕРО» (код ЄДРПОУ 39609944).

В іншій частині позов залишено без задоволення.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2016 в частині відмови в задоволенні адміністративного позову скасовано та прийнято в цій частині нову постанову, якою адміністративний позов задоволено. В іншій частині - залишено без змін.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, Центральна ОДПІ оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016. та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2016.

В обґрунтування своїх вимог Центральна ОДПІ зазначає, що підставою для неприйняття спірних податкових накладних стала невідповідність місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, про що свідчить запис про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, який внесено до реєстру 22.07.2015. Відтак, вказані обставини засвідчують той факт, що у податкових накладних зазначено місцезнаходження юридичної особи, яке не відповідало даним Єдиного державного реєстру. Крім того, враховуючи, що позивач не є платником податку на додану вартість, у контролюючого органу відсутні підстави для зарахування податкового кредиту на рахунках підприємства.

ТОВ «МАРРЕРО» звернулося до Верховного Суду з клопотанням про закриття провадження у справі з тих підстав, що Центральна ОДПІ не є ані учасником справи, ані особою, про права, свободи і інтереси та (або) обов`язки якої суд вирішив питання, оскільки ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2017 замінено сторону виконавчого провадження у справі №820/445/16 з Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

У додаткових поясненнях позивач зазначає, що судом апеляційної інстанції порушено норми Конвенції про захист прав людини і основоположних свободу зв`язку з необхідністю звертатися до адміністративного суду з повторною вимогою поновлення реєстраційного ліміту з огляду на відсутність процедури поновлення реєстраційного ліміту ПДВ поза судовим рішенням. Про необхідність наявного судового рішення, яким безпосередньо повинно бути зобов`язано контролюючий орган поновити показники в системі електронного адміністрування ПДВ на підставі вже зареєстрованих податкових накладних свідчить практика Верховного Суду, викладена у постановах від 17.12.2020 у справі №820/499/16, від 04.03.2021 у справі №1940/1982/18, від 05.01.2021 у справі №805/3071/16-а, від 24.03.2021 у справі №820/1049/16. Отже, позивач просить касаційну скаргу Центральної ОДПІ залишити без задоволення. Також просить розгляд справи здійснювати за відсутності представника.

Крім того, позивачем подано клопотання про заміну сторін по справі їх процесуальними правонаступниками: Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі у м. Києві на Головне управління Державної податкової служби у м. Києві; Центральну об`єднану державну податкову інспекцію міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на Головне управління Державної податкової служби у Харківській області; Державну фіскальну службу України на Державну податкову службу України.

ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС м. Києві у судовому засіданні заявлено клопотання про заміну Державної податкової інспекції у Голосіївському районі у м. Києві на Головне управління Державної податкової служби у м. Києві.

Ухвалою Верховного Суду від 21.04.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ «МАРРЕРО» про закриття провадження у дані справі з огляду на відсутність підстав, передбачених статтею 339 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, заслухавши пояснення представника ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС м. Києві, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ТОВ «МАРРЕРО» зареєстровано 30.01.2015 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за номером запису 1 068 102 0000 038641. Ідентифікаційний код юридичної особи присвоєно: 39609944, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 10.03.2015.

З 01.03.2015 ТОВ «МАРРЕРО» зареєстровано платником податку на додану вартість, місцезнаходження: 03028, місто Київ, Голосіївський район, вулиця Саперно-Слобідська, будинок 10, та отримано індивідуальний податковий номер 396099426504, про що свідчить Витяг №1526504501922 з реєстру платників ПДВ від 20.02.2015 та Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 10.03.2015.

Згідно з Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 10.03.2015, зареєстровано дані про взяття на облік, як платника податків до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві та зареєстровано дані про взяття на облік, платника єдиного внеску ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві з 31.01.2015.

27.03.2015 між позивачем та ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві був підписаний договір про визнання електронної звітності №270320151. Предметом даного Договору було визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих Платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв`язку або на електронних носіях, як оригіналу, відповідно до п. 1 р.1 зазначеного Договору. Зазначений Договір прийнято ДФС України, що підтверджується квитанцією №2. Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, тобто з 27.03.2015.

13.07.2015 ДФС України не була прийнята податкова накладна №1 від 29.06.2015 з посиланням на порушення вимоги Інструкції з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом ДФС України від 10.04.2008 №233, а саме: для платника ЄДРПОУ: 39609944, код ДПІ: 2650, не укладено Договір «Про визнання електронної звітності».

З аналогічної підстави не була прийнята податкова накладна №1 від 30.06.2015.

Договором №270320151 від 27.03.2015 передбачено обов`язок органу ДФС забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді Платника податків у терміни, визначені законодавством для податкових документів в паперовому вигляді та їх комп`ютерну обробку; забезпечити відправлення квитанції на електронну адресу платника податків (п.3 р.3. Договору).

Позивачем був направлений Договір «Про визнання електронних документів» № 270720151 від 27.07.2015 до ДФС України, відповідно до квитанції № 2 документ отримано ДФС України та не прийнятий з посиланням на виявленні помилки, а саме, що місцезнаходження юридичної особи не відповідає відомостям Єдиного державного реєстру.

24.12.2015 з офіційного сайту ДФС було встановлено, що 16.07.2015 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було внесено запис про анулювання реєстрації ТОВ «МАРРЕРО». Причиною анулювання вказано внесення запису про відсутність за місцезнаходженням. Підставою анулювання вказано: за самостійним рішенням контролюючого органу.

Так, приписами підпункту «ж» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу Україниу редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається, зокрема, у разі якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

У свою чергу, порядок внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, врегульовано положеннями статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

В силу приписів абзацу 2 частини дванадцятої статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», у разі надходження (поштовим відправленням або в електронному вигляді в порядку взаємообміну) державному реєстратору від органу доходів і зборів повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов`язаний надіслати поштовим відправленням протягом п`яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

Згідно з частиною чотирнадцятою статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу. Якщо державному реєстратору повернуто поштового відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Дії посадових осіб органу доходів і зборів щодо порядку та підстав надіслання такого повідомлення регламентуються Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.05.2014 за № 503/25280 (в редакції чинній в момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 12.2 Порядку №1588 підрозділи контролюючого органу: стосовно платників податків, якими не подано у встановлені законом терміни податкових декларацій (звітів, розрахунків), у порядку, передбаченому законодавством, самостійно визначають суму грошового зобов`язання, проводять роботу з узгодження грошового зобов`язання та інші заходи; стосовно платників податків, які мають податковий борг, у порядку, передбаченому законодавством, здійснюють заходи з погашення податкового боргу.

У рамках проведення цих заходів, а також при призначенні чи проведенні будь-якого виду перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов`язків працівниками контролюючих органів здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з`ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов`язаних осіб.

Згідно з пунктом 12.4 Порядку №1588 щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з`ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ контролюючого органу, який з`ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою.

Якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) контролюючого органу протягом трьох робочих днів приймає рішення про надсилання до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою N 18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону. Повідомлення за формою N 18-ОПП надсилається державному реєстратору поштовим відправленням або в електронному вигляді у порядку взаємного обміну інформацією з реєстрів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, та Центрального контролюючого органу. Копія повідомлення підшивається до реєстраційної частини облікової справи платника податків. Про надсилання такого повідомлення вносяться дані до Єдиного банку даних юридичних осіб та запис до журналу обліку повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою N 19-ОПП (додаток 25) (пункт 12.5 Порядку №1588 у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Наведені правові норми свідчать про те, що контролюючий орган надсилає повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням (форма №18-ОПП) державному реєстратору для вжиття заходів, передбачених абзацом 2 частини чотирнадцятої статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», лише після здійснення передбачених Порядком №1588 заходів для встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи.

Разом з тим, як встановлено судами, будь-яких доказів на підтвердження дотримання ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві передбаченої Порядком №1588 процедури не надано (акт перевірки місцезнаходження платника податків, докази проведення роботи із з`ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов`язаних осіб, запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків), тощо).

ТОВ «МАРРЕРО» не отримувало від державного реєстратора повідомлення, щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки. Дана обставина відповідною стороною не спростована.

Наведені обставини свідчать, що висновки ДПІ у Голосіївському районі ГУДФС у м. Києві про відсутність позивача за місцезнаходженням не відповідають дійсності, а рішення, щодо анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «МАРРЕРО» від 16.07.2015 є протиправним та таким, що прийнято з порушенням діючого законодавства, а запис реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві про відсутність за місцезнаходженням ТОВ «МАРРЕРО» є таким, що підлягає скасуванню.

За приписами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу Українипідтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Так, відповідно до пункту 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200- 1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України(для податкових накладних, що реєструються після 1 липня 2015 р.); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Отже, податковим законодавством визначено обов`язок контролюючого органу щодо прийняття для реєстрації податкових накладних та визначений вичерпний перелік підстав для відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За доводами контролюючого органу, підставою для неприйняття спірних податкових накладних стала невідповідність місцезнаходження юридичної особи продавця товарів та послуг інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, про що свідчить запис про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, який внесено до реєстру 22.07.2015.

Як свідчать матеріали справи знаходження ТОВ «МАРРЕРО» за юридичною адресою 03028, м. Київ, вулиця Саперно-Слобідська, будинок 10, не змінювалося, що підтверджується договором суборенди нежилого приміщення № 300115.5017/20 від 30.01.2015.

ТОВ «МАРРЕРО» змінило своє місцезнаходження на адресу: 61093, Харківська область, місто Харків, вулиця Кандаурова, будинок 60 через, майже, місяць після внесення запису державним реєстратором 16.07.2015 про відсутність відомостей про місцезнаходження ТОВ «МАРРЕРО», зміна місцезнаходження ТОВ «МАРРЕРО» станом на 25.08.2015 підтверджується Статутом ТОВ «МАРРЕРО» від 21.08.2015, договором оренди № 25/08-21 та актом приймання-передачі до даного договору від 25.08.2015.

Договором №270320151 від 27.03.2015 передбачено обов`язок органу ДФС забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді Платника податків у терміни, визначені законодавством для податкових документів в паперовому вигляді та їх комп`ютерну обробку; забезпечити відправлення квитанції на електронну адресу платника податків (п.3 р.3. Договору).

Відповідно до пункту 4 розділу 6 вище зазначеного Договору на прийняття електронної документації підставами для розірвання договору є ненадання платником податків нового посиленого сертифіката відкритого ключа замість скасованих або у разі зміни місця реєстрації.

Крім того, у відповідності до договору №270320151 від 27.03.2015, з моменту його укладення Позивач здійснював подачу до органу ДПС Голосіївського району м. Києва податкових декларацій у електронному вигляді, підтвердженням чого ТОВ «МАРРЕРО» отримувало квитанції про прийняття декларацій за період з березня по травень включно.

За встановлених обставин, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій що відповідачем, всупереч вимогам частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України(в редакції чинній на час вирішення спору) не доведено наявність законних підстав розірвання договору № 270320151 від 27.03.2015.

Щодо висновків суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог в частині зобов`язання Центральної ОДПІ відновити показники в обліковій картці на рахунку платника податку в системі електронного адміністрування ПДВ юридичної особи ТОВ «МАРРЕРО» щодо суми податку на додану вартість у розмірі 20195457,88 грн. відповідно до зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі вхідних податкових накладних; зобов`язання Центральну ОДПІ надати Державній казначейській службі України, відповідно до статті 43 Податкового кодексу України, висновки та документи, необхідні для повернення коштів, на новостворений рахунок платника податків ТОВ «МАРРЕРО» в системі електронного адміністрування ПДВ (або на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 ), помилково та/або надміру зарахованих до бюджету, з проведенням звірки надходжень до бюджету в розмірі 20195457,88 грн.; зобов`язання Центральну ОДПІ прийняти та укласти наданий ТОВ «МАРРЕРО» договір про визнання електронних документів № 180520161 від 18.05.2016 слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 200-1.8 статті 200-1 Податковий кодексу Українита пункту 7 Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), після анулювання реєстрації особи як платника податку залишок коштів на його електронному рахунку перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі Казначейство), в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру Казначейство перераховує суми податку до бюджету.

Повідомлення про закриття електронного рахунка Казначейство надсилає ДФС не пізніше наступного робочого дня з дня його закриття.

При цьому у разі анулювання реєстрації особи як платника податку податкові зобов`язання визначаються на підставі податкової декларації з податку за підсумками останнього звітного (податкового) періоду, визначеного пунктом 184.6 статті 184 Податкового кодексу України. Після анулювання такої реєстрації залишок коштів на електронному рахунку платника податку після розрахунків з бюджетом за результатами останнього звітного (податкового) періоду перераховується до бюджету.

Пунктом 3 Порядку № 569 визначено, що періодичність, структура та формат обміну інформацією і реєстрами платників податку, необхідними для функціонування системи електронного адміністрування податку, визначаються ДФС та Казначейством.

За приписами пункту 5 цього Порядку установлено, що електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку, який ДФС надсилає Казначейству не раніше ніж за один робочий день до дати реєстрації особи платником податку.

Казначейство відповідно до вимог статті 69 Податкового кодексу Українинадсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка в день його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка (п. 6 цього Порядку).

Помилково та/або надміру сплачені грошові зобов`язання можуть бути повернуті платнику податку відповідно до статті 43 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 43.4-1 статті 43 Податкового кодексу Україниу разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в СЕА, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в СЕА, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Отже, з аналізу вказаних вище законодавчих норм убачається, що відновлення показників в обліковій картці на рахунку платника податку у системі електронного адміністрування ПДВ, а також надання висновків та документів, які необхідні для повернення коштів, на новостворений рахунок платника податків в системі електронного адміністрування ПДВ належить до повноважень ДФС України. При цьому, такі повноваження контролюючого органу здійснюються у певній послідовності після дослідження питання стосовно правомірності процедури включення до облікових карток певної інформації щодо стану розрахунків платника за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами та операцій, які проводяться з коштами передоплати.

Колегія суддів також зазначає, що установлення судом факту протиправності рішення суб`єкта владних повноважень зумовлює виникнення потреби в обтяженні цього або іншого (в разі коли має місце подія вибуття платника податків поза межі територіальної юрисдикції певного органу ДФС України) суб`єкта обов`язком усунути всі спричинені рішенням негативні юридичні наслідки та повернути платника податків у первинне правове становище, котре існувало до моменту прийняття цього рішення, вчинивши дії з поновлення реєстрації суб`єкта господарювання як платника ПДВ, поновлення дії договору про визнання електронних документів, поновлення функціонування рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, перерахування до бюджету залишку коштів, відновлення даних рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, перерахування до бюджету залишку коштів.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства Українивизначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень законодавства убачається, що особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб`єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач. Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

Тобто, в розумінні Кодексу адміністративного судочинства Українизахист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним за встановленням судом факту їх порушення.

Право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Таким чином, для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №820/159/16 та від 21.07.2020 у справі №820/1053/16, а тому доводи, викладені позивачем у додаткових поясненнях суд вважає неприйнятними.

Відповідно до частини першої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї самої палати або у складі такої палати.

Враховуючи, що Верховним Судом вже висловлено правову позицію з питання застосування норм права у подібних правовідносинах колегією суддів не встановлено підстав для відступу від неї.

Наведені законодавчі приписи свідчать про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «МАРРЕРО» зобов`язального характеру, оскільки судам першої та апеляційної інстанції позивачем не надано доказу, який би безспірно посвідчував ту обставину, що після скасування рішення суб`єкта владних повноважень про анулювання реєстрації платника ТОВ «МАРРЕРО» контролюючий орган не вчинить дії до позивача, як до платника ПДВ, з відповідним відображенням показників, прийняття звітності, відновлення дії договору тощо.

Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

З урахуванням наведеного, касаційна скарга Центральної ОПІ підлягає задоволенню, постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 підлягає скасуванню, а постанова Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2016 залишенню в силі.

Керуючись статтями 250, 341, 344, 349, 352, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Замінити Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі у м. Києві на її процесуального правонаступника Головне управління Державної податкової служби у м. Києві.

Замінити Центральну об`єднану державну податкову інспекцію міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на її процесуального правонаступника Головне управління Державної податкової служби у Харківській області.

Замінити Державну фіскальну службу України на її процесуального правонаступника Державну податкову службу України.

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області - задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 у справі №820/445/16 - скасувати.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2016 у справі №820/445/16 - залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова