21.10.2016 | Автор: Петро
Задати питання автору
Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Державним майном можна користуватися безоплатно, без укладення договору оренди (Господарський суд м. Києва, від 26 липня 2016р. у справі №910/8622/16, суддя Домнічева І.О.)

Фабула судового акту: Таке прецедентне рішення прийнято господарським судом міста Києва                                                                                                  

                                                                                                                         Державний герб України

                                                                                           ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

                                                                                            01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В,

                                                                                   тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

                                                                                                                      РІШЕННЯ

                                                                                                              ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

26.07.2016 Справа №910/8622/16

За позовом              Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі

           1) Міністерства енергетики та вугільної промисловості України

           2) Державного концерну "Ядерне паливо"

до                       Всеукраїнської громадської організації "Український союз промисловців

          і підприємців"                        

про                        усунення перешкод у користуванні майном

Суддя  Домнічева І.О.

Представники сторін:

від прокуратури: Бініковська А.В., Кіцнак П.О. - за посвідченням;

від позивача-1: Старушкевич У.М. - за довіреністю;

від позивача-2: не з'явився;

від відповідача: Конобась М.С. - за довіреністю;

                            Прохоров С.М. - за довіреністю.

                                                                                                   ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі 1) Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та 2) Державного концерну "Ядерне паливо"  звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Всеукраїнської громадської організації "Український союз промисловців і підприємців" про усунення перешкод у користуванні майном.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач займає приміщення за адресою: м.Київ, вул. Хрещатик, 34, без достатньої правової підстави. Договір  оренди вказаного приміщення не укладався, в зв'язку з чим прокурор просить, посилаючись на ст.. 316,319391 ЦК України, зобов'язати відповідача усунути перешкоди у користуванні об'єктами нерухомого майна, шляхом їх звільнення.

Ухвалою від 12.05.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 31.05.2016 р.

24.05.16р. через відділ діловодства суду позивачем 2 подано додаткові пояснення.

25.05.16р. через відділ діловодства суду відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справу.

31.05.16р. через відділ діловодства суду позивачем 1 подано пояснення по суті позовних вимог.

31.05.16р. через відділ діловодства суду прокурором подано пояснення по суті позовних вимог.

Судове засідання 31.05.2016 р. не відбулося.

Наступне судове засідання було призначено на 14.06.2016 р.

Судове засідання 14.06.2016 р. не відбулося.

15.06.16р. через відділ діловодства суду відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Наступне судове засідання було призначено на 05.07.2016 р.

04.07.16р. через відділ діловодства суду відповідачем подано відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує.

В судовому засіданні 05.07.16р. оголошено перерву до 26.07.16р.

18.07.16р. через відділ діловодства суду відповідачем подано письмові пояснення.

26.07.16р. через відділ діловодства суду прокурором подано заяву в порядку ст. 22 ГПК України, якою позовні вимоги викладено у наступній редакції: зобов'язати Всеукраїнську громадську організацію «Український сої промисловців і підприємців» (вул. Хрещатик, 34, м. Київ, 01001, ю СДРІІОУ 00036897) усунути перешкоди в користуванні об'єктам нерухомого майна розміщеного на 3, 7 поверхах адміністративної будівлі загальною корисною площею 870,80 кв.м., що розташована за адресою вул. Хрещатик, 34, м. Київ, шляхом їх звільнення. Вказана заява приймається судом до розгляду.

В судовому засіданні 26.07.16 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд  

                                                                                                       ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги мотивовані тим, позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач займає приміщення за адресою: м.Київ, вул. Хрещатик, 34, без достатньої правової підстави. Договір  оренди вказаного приміщення не укладався, в зв'язку з чим прокурор просить, посилаючись на ст.. 316,319391 ЦК України, зобов'язати відповідача усунути перешкоди у користуванні об'єктами нерухомого майна, шляхом їх звільнення.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

          Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.10.1997 р. №581-р затверджено, що Міністерство енергетики надасть у користування Всеукраїнській громадській організації "Український союз промисловців           і підприємців"   (надалі - відповідач )  приміщення третього і сьомого поверхів у будинку по вул. Хрещатик, 34 в м. Києві на умовах оплати фактичних витрат, пов'язаних з утриманням займаних приміщень.

Згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.10.1997 р. №581-р адміністративний будинок по вул. Хрещатик, 34 у м. Києві було передано в оперативне управління Міністерству енергетики України.

В матеріалах справи відсутні розпорядження, щодо скасування зазначеного вище Розпорядження Кабінету Міністрів України.

Згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.04.2000 р. №174-р адміністративний будинок по вул. Хрещатик, 34 у м. Києві було передано в оперативне управління Міністерству палива та енергетики України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Також, до підстав виникнення цивільних прав і обов'язків, згідно ч. 3 ст. 11 ЦК України віднесено й акти органів державної влади. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.10.1997 р. №581-р є актом органу державної влади.

Ця норма була закріплена і у ст. 4 діючого на момент прийняття Розпорядження №581-р Цивільного кодексу Української PCP.

За ст. 116 Конституції України управління об'єктами державної власності відповідно до закону здійснює Кабінет Міністрів України.

Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади (стаття 113 Конституції України).

Статтею 117 Конституції України також передбачено, що постанови і розпорядження, видані Кабінетом Міністрів України в межах своєї компетенції, є обов'язковими до виконання.

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.10.1997 р. № 581-р є чинним, а отже і є обов'язковим для виконання.

Окрім того, у главі 27 Цивільного кодексу Української PCP, який діяв на час прийняття Розпорядження №581-р, закріплювалося поняття «договору безоплатного користування майном», згідно з яким і укладалися відповідні договори.

Окрім того, у ст. 141 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року зазначено, до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб'єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності. Держава через уповноважені органи державної влади здійснює права власника також щодо об'єктів права власності Українського народу, зазначених у частині першій статті 148 цього Кодексу.

Управління об'єктами державної власності відповідно до закону здійснюють Кабінет Міністрів України і, за його уповноваженням, центральні та місцеві органи виконавчої влади. У випадках, передбачених законом, управління державним майном здійснюють також інші суб'єкти.»

Отже, Господарський кодекс України визначає можливість передачі державного майна як у оренду так і у безоплатне користування.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що  безпідставними є твердження Позивача про те, що відповідач безпідставно та протиправно займає приміщення розташовані на третьому та сьомому поверсі будинку за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 34, адже законною підставою для розташування відповідачем є вказане розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.10.1997 р. №581-р.

Між теперішнім балансоутримувачем адміністративної будівлі за адресою вул. Хрещатик, 34 Державним концерном «Ядерне паливо» та відповідачем, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №581-р від 16.10.1997 р., укладалися договори на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна, що надається у користування, та надання комунальних послуг Користувачу адміністративного будинку за адресою м. Київ вул. Хрещатик, 34.

Отже, починаючи з 1997 року та до 2014 року ані Міністерство, як орган який здійснює оперативне управління адміністративною будівлею, ані інші балансоутримувачі, які знаходяться у відомстві Міністерства, не висували до відповідачемжодних претензій щодо користування ним приміщаннями, укладали з відповідачем договори на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням приміщень, та не вважали, що таким користуванням порушуються їх права.

Правом власності згідно з ч. 1  ст. 316 Цивільного кодексу України   є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За приписами ч.ч.1-4  ст.41 Конституції України,     ст.321 Цивільного кодексу України   кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до  ст. 391 Цивільного кодексу України   власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.1    статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1    статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України     передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Приймаючи до уваги встановлені вище обставини, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судовий збір, відповідно до    статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст.    32, ч.1 ст.    33, ст.ст.    34,    44,    49, ст.ст.    82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                                                                      ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 29.07.16 р.

Суддя                                                                                       І.О. Домнічева

==========================================================================================================================

 

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2017 року                                                                                                                                                  Справа № 910/8622/16

  Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Бондар С.В. (доповідач), суддівВасищака І.М., Студенця В.І.,розглянувши матеріали касаційної скарги Всеукраїнської громадської організації "Український союз промисловців і підприємців"за участю представників : від прокуратури: Кіцак П.О. від позивача 1: Старушкевич І.М. від позивача 2: Василькова І.О. від відповідача: Конобась М.С.; Колток О.І.; Прохоров С.М. від третьої особи: Таран А.С.на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 рокуу справі№910/8622/16за позовомЗаступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Державного концерну "Ядерне паливо"   до Всеукраїнської громадської організації "Український союз промисловців і підприємців"третя особаКабінет Міністрів Українипроусунення перешкод у користуванні майном

ВСТАНОВИВ:

Заступник Генерального прокурора України (далі прокурор) в інтересах держави, в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (далі позивач 1) та Державного концерну "Ядерне паливо" (далі позивач 2) звернувся з позовом до Всеукраїнської громадської організації "Український союз промисловців і підприємців" (далі відповідач) про зобов'язання відповідача усунути перешкоди в користуванні об'єктами нерухомого майна, розташованими за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 34, шляхом їх звільнення.

Позовні вимоги обґрунтовуються, у тому числі, статтею 391 ЦК України та Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Як вбачається з мотивувальної частини рішення, суд зазначив, що розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.10.1997 року № 581-р (далі Розпорядження) є обов'язковим для виконання. Суд прийшов до висновку, що безпідставним є твердження про те, що відповідач протиправно займає спірні приміщення.

Під час розгляду справи апеляційним господарським судом, до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Кабінет Міністрів України (т. 2, а.с. 207-208).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 року апеляційні скарги прокурора та позивача 1 були задоволені, а рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 року - скасовано, прийнято нове рішення, яким задоволено позовні вимоги: зобов'язано відповідача усунути перешкоди у користуванні об'єктами нерухомого майна, розміщеного на 3, 7 поверхах адміністративної будівлі, загальною корисною площею 870,80 кв. м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 34, шляхом їх звільнення (далі спірні приміщення).

Суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що правовідносини з безоплатного користування спірними приміщеннями були припинені з 01.11.2014 року, проте відповідач не повернув дані приміщення позивачу 2 та продовжує безпідставно та безоплатно користуватись ними.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В своїй касаційній скарзі відповідач зазначає, що при прийнятті оскаржуваної постанови апеляційним господарським судом невірно застосоване діюче законодавство та дана невірна оцінка матеріалам зібраним у справі. Відповідач, зокрема, стверджує, що господарським судом апеляційної інстанції помилково застосовано до спірних правовідносин, що мають договірний характер, норми ст. 391 ЦК України, які підлягають застосуванню виключно до регулювання позадоговірних правовідносин.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників прокуратури, позивачів, відповідача та третьої особи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм діючого законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга  підлягає часткового задоволенню виходячи з наступного.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.05.1993 року між Міністерством промисловості України та відповідачем укладено договір оренди нежитлових приміщень № 2 (т. 2, а.с. 84-87). За умовами даного договору Міністерство промисловості України здало, а відповідач прийняв в орендне користування кімнати на 1, 3 поверхах і підвалі загальною площею     939 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 34. Строк договору - до 31.12.1993 року.

16 жовтня 1997 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Розпорядження "Про передачу будинку в оперативне управління Міністерству енергетики" (т. 1, а.с. 62), яким вирішено розмістити Міністерство енергетики у будинку по вул. Хрещатик, 34 у м. Києві, передавши цей будинок в оперативне управління Міністерству, а також взято до відома, що Міністерство надасть у користування Українській спілці промисловців та підприємців приміщення 3 і 7 поверхів у будинку по вул. Хрещатик, 34 на умовах оплати фактичних витрат, пов'язаних з утриманням займаних приміщень будинку.

На підставі вищевказаного Розпорядження, 01.01.1998 року між Міністерством енергетики України та відповідачем було укладено договір (т. 2, а.с. 93-95), за яким Міністерство передає, а відповідач приймає у користування приміщення, розташовані  за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 34, загальною площею 1361,7 кв. м. на умовах оплати фактичних витрат, пов'язаних з утриманням займаних приміщень. Строк дії договору - до 31.12.1998 року.

Надалі, Кабінетом Міністрів України було прийнято розпорядження №174-р від 12.04.2000 року, яким вирішено Міністерству палива та енергетики прийняти в оперативне управління будинок по вул. Хрещатик, 34 для розміщення в ньому центрального апарату Міністерства палива та енергетики України.

14 квітня 2000 року Міністерство палива та енергетики України та відповідач уклали договір про користування приміщеннями (т. 2, а.с. 97-99), згідно з яким Міністерство передає, а відповідач приймає у користування приміщення, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 34, загальною площею 1361,7 кв. м. на умовах оплати фактичних витрат, пов'язаних з утриманням займаних приміщень.

Даний договір було розірвано з 27.09.2004 року шляхом підписання Міністерством палива та енергетики України з відповідачем відповідної додаткової угоди (т. 2, а.с. 103), оскільки постановою Кабінету Міністрів України №794 від 22.06.2004 року (т. 1, а.с. 63-64) адміністративний будинок по вул. Хрещатик, 34, у м. Києві був закріплений за Національною акціонерною компанією "Енергетична компанія України" на праві господарського відання для забезпечення її діяльності.

15 грудня 2004 року між Національною акціонерною компанією "Енергетична компанія України" та відповідачем було укладено договір про користування приміщеннями №45/11 (т. 2, а.с. 104-106), відповідно до якого компанія передає, а відповідач приймає у користування приміщення, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 34, загальною площею 1298,2 кв.м. на умовах оплати фактичних витрат, пов'язаних з утриманням займаних приміщень.

В матеріалах справи міститься копія акту прийому-передачі від 15.12.2004 року (т. 2, а.с. 108), яким посвідчено фактичну передачу приміщення за договором №45/11 від 15.12.2004 року.

В подальшому, у зв'язку із ліквідацією Національної акціонерної компанії "Енергетична компанія України", адміністративну будівлю по вул. Хрещатик, 34 у м. Києві було закріплено на праві господарського відання за позивачем 2 (Постанова Кабінету Міністрів України №398 від 03.09.2014 року (т. 1, а.с. 65).

До матеріалів справи залучено підписаний Національною акціонерною компанією "Енергетична компанія України" та позивачем 2 акт приймання-передачі державного майна від 25.09.2014 року (т. 1, а.с. 55-56), за яким відповідну адміністративну будівлю було передано на баланс позивача 2

За таких обставин, дію договору №45/11 від 15.12.2004 року було достроково припинено з 01.11.2014 року, про що його сторонами підписано додаткову угоду від 25.12.2014 року (т. 2, а.с. 227).

До матеріалів справи (т.2 а.с. 39- 41) залучена копія договору № 02/15 від 01.01.2015 року, який укладено між позивачем 2 та відповідачем.

Предметом договору є користування відповідачем спірними приміщеннями (площею 1298 кв.м.) розташованих на 3-му та 7-му поверхах зазначеної вище будівлі. Строк дії договору, згідно до п. 7.4, з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року. Підставою для укладання вказаного договору є Розпорядження.

До матеріалів справи (т.1 а.с. 32-34) залучено договір від 01.01.2016 року, який укладено між позивачем 2 та відповідачем, предметом даного договору є користування приміщеннями площею 870 кв.м. розташованих на 3-му та 7-му поверхах зазначеної вище будівлі. Строк дії договору, згідно до п. 7.1, до  31.12.2016 року. Підставою для укладання договору є Розпорядження.

В матеріалах справи також містяться копії листів позивача 1 та                позивача 2 до відповідача №01/12-1354 від 26.06.2014 року, №01/12-1680 від 18.08.2014 року, №05/12-5457 від 26.05.2016 року, №07/425 від 16.05.2016 року (т. 1, а.с. 75-76, 89-93), в яких позивачі зазначали про необхідність укладення договору оренди спірних приміщень або їх звільнення.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

Тобто Розпорядження є обов'язковим до виконання.

Аналізуючи взаємовідносини сторін у справі, колегія приходить до висновку про те, що виходячи із змісту Розпорядження, воно могло бути підставою для укладання договорів на умовах оплати фактичних витрат пов'язаних з утримання відповідачем спірних приміщень.

Як зазначено в постанові апеляційної інстанції відносини з безоплатного користування спірними приміщеннями припинилися з 01.11.2014 року.

Судом апеляційної інстанції не враховано ту обставину, що між позивачем 2 та відповідачем укладалися договори у 2015 році та 2016 році щодо спірного майна (його частини) з зазначенням у договорах, як підстави їх укладання - Розпорядження.

При прийнятті рішення, судом першої інстанції не надано належної оцінки Розпорядженню.

Враховуючи викладене, рішення прийняті у справі підлягають скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для нового розгляду.

При новому розгляді справи судам необхідно дати належну оцінку Розпорядженню, а саме встановити, чи є воно чинним. Суду також необхідно дати належну оцінку договорам про які зазначено вище, що були укладені у 2015-2016 роках між позивачем 2 та відповідачем, а також позовним вимогам прокуратури станом на день звернення з позовом.

Керуючись ст.ст. 111-5111-7111-9111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Всеукраїнської громадської організації "Український союз промисловців і підприємців" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 року та постанову  Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 року прийняті у справі № 910/8622/16 скасувати.

3. Справу № 910/8622/16 направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

4. Вважати таким, що втратило чинність зупинення виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 року, яке було застосовано ухвалою Вищого господарського суду України від 13.02.2017 року у справі № 910/8622/16.

Головуючий                                                                                С.В. Бондар

Судді                                                                                           І.М. Васищак

                                                                                                                                                                                                                    

                                                                                                        В.І. Студенець

8
Подобається
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення