Пошук в рубрикаторі
Оберіть рубрику
-
Адміністративне судочинство
- - Оскарження нормативно-правових актів суб’єкта владних повноважень
- - Оскарження рішень, дій та бездіяльності КМ України, цетральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб
- - Оскарження рішень, дій та бездіяльності органів Державної податкової служби.
- - Оскарження рішень, дій та бездіяльності органів Державного пенсійного фонду України та Державної служби зайнятості
- - Оскарження рішень, дій та бездіяльності органів Державної виконавчої служби та Держказначейства
- - Оскарження рішень, дій та бездіяльності інших органів державної влади та їх посадових осіб.
- - Спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
- - Правила дорожнього руху - оскарження рішень, дій та бездіяльності інспекторів поліції
- - Спори за зверненнями суб’єкта владних повноважень.
- - Спори із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.
- - Питання адміністративного процесу
- - Судовий контроль за виконанням рішень суб'єктами владних повноважень
- - Спори у сфері будівництва, в тому числі із ДАБІ (архітектурно-будівельний контроль)
- - Оскарження рішень, дій та бездіяльності державних реєстраторів та нотаріусів
- Справи про накладення адміністративних стягнень (за кодексом України про адміністративні правопорушення)
-
Господарське судочинство
- - Визнання господарських договорів недійсними та інші спори пов’язані з укладанням, зміною або припиненням господарських договорів.
- - Стягнення боргу, збитків, штрафних санкцій, процентів, предмету іпотеки, втраченої вигоди, моральної шкоди, майна набутого без достатньої правової підстави
- - Приватизація майна.
- - Справи за заявами органів Антимонопольного комітету.
- - Спори про стягнення збитків з органів державної влади, місцевого самоврядування та їх посадових осіб.
- - Банкрутство.
- - Захист прав інтелектуальної власності.
- - Облік прав на цінні папери.
- - Спори між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами, тощо).
- - Земельні спори між суб’єктами господарської діяльності.
- - Оскарження дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби.
- - Питання господарського процесу
- - Способи захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів
- Конституційне судочинство
-
Кримінальне судочинство
- - Злочини у сфері господарської діяльності.
- - Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту.
- - Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав людини і громадянина.
- - Злочини проти власності.
- - Злочини проти громадської безпеки.
- - Злочини проти громадського порядку.
- - Злочини проти життя та здоров’я особи.
- - Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.
- - Злочини проти правосуддя.
- - Злочини у сфері службової діяльності.
- - Інші злочини.
- - Виправдувальні вироки.
- - Злочини скоєні під час Революції гідності
- - Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та інші злочини проти здоров'я населення
- - Угоди про примирення та вироки, що їх затверджують
- - Угоди про визнання винуватості та вироки, що їх затверджують
- - Питання кримінального процесу
- - Злочини проти авторитету органів державної влади, тощо
-
Цивільне судочинство
- - Визнання та захист права власності, інших речових прав.
- - Захист немайнових прав особи, в тому числі честі, гідності та ділової репутації
- - Спори, що виникають при укладанні, зміні, припиненні та виконанні цивільних договорів.
- - Деліктні (недоговірні) спори, про стягнення матеріальної та моральної шкоди, в тому числі ті, що виникають внаслідок Дорожньо-транспортної пригоди.
- - Житлові спори.
- - Земельні спори.
- - Сімейні спори.
- - Спадкові спори.
- - Трудові спори.
- - Захист прав інтелектуальної власності.
- - Спори з банками та іншими фінансово-кредитними установами. Стягнення коштів на підставі договорів позики та боргових розписок
- - Спори із забудовниками.
- - Оскарження рішень, дій та бездіяльності державних виконавців, спонукання державних виконавців вчинити дії
- - Питання цивільного процесу
- - Захист прав споживачів
- - Способи захисту цивільних прав та інтересів судом
-
Наказне провадження.
-
Окреме провадження.
-
Рішення Європейського суду із прав людини. Виконання рішень Європейського суду з прав людини на території України.
-
Позовна давність. Інші приклади судової практики.
-
Земельні спори (незалежно від судочинства)
-
ОСББ, ЖЕК, комунальні послуги та інше в сфері ЖКГ
Дії особи, спрямовані на протидію невиправданому і надмірному насильству з боку поліцейського, не можуть кваліфікуватися як опір працівнику правоохоронного органу (ВС/ККС у справі № 444/2115/17 від 20.10.2020)
За нормами ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію» завданнями даного правоохоронного органу є забезпечення публічної безпеки і порядку, а також протидія злочинності.
З метою реалізації вказаних функцій працівниками поліції даним законом надано певні повноваження, у тому числі і застосування до правопорушника фізичної силі і спецзасобів.
Детальніше
З метою реалізації вказаних функцій працівниками поліції даним законом надано певні повноваження, у тому числі і застосування до правопорушника фізичної силі і спецзасобів.
Особа, яка спровокувала насильство не може перебувати у стані необхідної оборони (ВС/ККС у справі № 748/1226/18 від 12.05.2020р.)
Поняття необхідної оборони та перебування особи у такому стані є досить складним для встановлення незважаючи на те, що законом, а саме статтею 36 Кримінального кодексу України, досить чітко визначено дане поняття.
Детальніше
Злочинні дії одного із батьків стосовно іншого, що призвели до смерті потерпілого унеможливлюють застосування амністії винної особи з підстав наявності неповнолітньої дитини (ВС/ККС у справі № 522/20208/15-к від 12.11.2019)
Сімейні сварки, а особливо через ревнощі, це не тільки скандали та бійки, а й вбивства...
Однак, найжахливішим, що в таких ситуаціях один з батьків в могилі, а інший – за гратами.
Але ж досить лірики.
У рішенні, що пропонується, Касаційний кримінальний суд конкретно та однозначно висловився про те, за якими саме злочинами неможна застосовувати амністію з підстав перебування на утриманні у винної особи неповнолітніх дітей.
Детальніше
Однак, найжахливішим, що в таких ситуаціях один з батьків в могилі, а інший – за гратами.
Але ж досить лірики.
У рішенні, що пропонується, Касаційний кримінальний суд конкретно та однозначно висловився про те, за якими саме злочинами неможна застосовувати амністію з підстав перебування на утриманні у винної особи неповнолітніх дітей.
Ознакою щирого каяття є намагання в повному обсязі відшкодувати завдані злочином збитки (Полонський райсуд Хмельницької області № 681/1701/19 від 26.03.2020)
Колись мною вже аналізувалось рішення Касаційного кримінального суду в якому ККС висловив свою позицію щодо наявності у винної особи щирого каяття та у чому саме таке каяття полягає.
До позиції, висловленій ККС прислухаються і місцеві суди застосовуючи вказаний правовий висновок при розгляді кримінальних справ.
Детальніше
До позиції, висловленій ККС прислухаються і місцеві суди застосовуючи вказаний правовий висновок при розгляді кримінальних справ.
Замах на вбивство повинен бути з конкретизованим умислом, інакше інша кваліфікація, наприклад умисне тяжке тілесне ушкодження (ВС /ККС у справі № 164/1826/17 від 13 лютого 2020р.)
Роль суду стала визначальною у кваліфікації діяння в цій справі, а позиція прокуратури навіть у ВС помилковою. Справа складна. На практиці важно визначити різницю між «умисним вбивством» та «умисним тяжким тілесним ушкодженням, що спричинило смерть потерпілого». А тут ще складніше. Треба розібратися між «замахом на умисне вбивство» та «умисним тяжким тілесним ушкодженням без смерті потерпілого».
Детальніше
Якщо потерпілий загинув безпосередньо не від удару, а від падіння внаслідок удару, то злочин слід кваліфікувати як вбивство через необережність, а не як тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть (ВС/ККС, № 750/3256/17 від 15.08.2019р.)
Насправді інколи дуже складно правильно кваліфікувати злочин, внаслідок якого загинула людина. Тому помиляються і суд першої інстанції, і апеляційної. Ця справа про зміну кваліфікації злочину засудженого з «умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого» ( частина 2, стаття 121 КК України) на «вбивство через необережність» ( стаття 119 КК України).
Детальніше
Необхідна оборона не допускається проти правомірних дій інших осіб, навіть якщо ними заподіюється шкода інтересам, що охороняються законом (ВС/ККС, справа № 712/2759/17, 09.04.19)
Колегія суддів Касаційного кримінального суду погодилась з кваліфікацією дій засудженого, сформувавши правовий висновок наступного змісту, - необхідна оборона не допускається проти правомірних дій інших осіб, навіть якщо ними заподіюється шкода інтересам, що охороняються законом. У разі, коли визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому, такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, а мають протиправний характер і розцінюються як злочин.
Детальніше
За домашнє насильство – обмеження волі. Але чи є це достатнім? (Арцизський райсуд Одеської області № 492/1227/19 від 12.11.2019)
Днями мною до уваги читача було запропоновано вирок Оболонського районного суду м. Києва, яким чоловіку було призначено покарання за вчинення домашнього насильства у вигляді арешту.
При цьому у даній статті було звернуто увагу на те, що даний вирок є першим винесеним судами столиці.
Детальніше
При цьому у даній статті було звернуто увагу на те, що даний вирок є першим винесеним судами столиці.
Вирок: Вперше! За домашнє насильство стосовно дружини – три місяці арешту (Оболонський райсуд м. Києва № 756/14384/19 від 04.11.2019)
З метою уніфікації національного законодавства у 2017 році Верховною Радою України до Кримінального кодексу України було внесено зміни, а саме КК України було доповнено, зокрема, і ст. 126-1, яка передбачає кримінальне покарання за домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.
Детальніше
Стан необхідної оборони ОДНОЗНАЧНО виникає у разі нападу озброєної особи, напад групи осіб або протиправне насильницьке вторгнення у житло чи інше приміщення (ВС/ККС № 336/2036/16-к від 19.09.2019)
Відповідно до вироку суду засуджений, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись у кімнаті, у ході раптово виниклого конфлікту на ґрунті особистих неприязних відносин із потерпілим, маючи умисел на вбивство, наніс останньому один удар ножем в грудну клітину зліва, заподіявши тілесні ушкодження, які перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням смерті.
Детальніше
Заподіяння легкого тілесного ушкодження в процесі розбою повністю охоплюється об’єктивною стороною злочину, передбаченого ст. 187 КК України (ВС/ККС № 654/3305/15-к від 07.05.2019)
Кожен юрист, який практикує захист клієнтів у кримінальному судочинстві хоча б раз стикався із проблематикою кваліфікації злочинів при вчиненні їх у сукупності, насамперед у провадженнях про корисливі злочини та таки, що пов’язані із насильством та/або спричинення тілесних ушкоджень.
Детальніше
ВС/Велика Палата: Сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства (ВС/ВП від 03.07.2019, справа № 288/1158/16-к)
Перш за все, судом надано суттєвий опис розмежування кваліфікації діяння між хуліганством та завданням умисного тілесного ушкодження:
Детальніше
Замах є стадією злочину та становить кінцеве діяння щодо реалізації умислу, рішення і наміру його вчинити (ВС/ККС № 204/1956/16-к від 13.06.2019)
Відповідно до обставин, встановлених судами, характер і динамічність дій засудженого, його поведінка під час вчинення злочину, знаряддя злочину - ніж, завдання ним численних цілеспрямованих ударів у життєво важливі органи потерпілого, а також поведінка винної особи після вчинення злочину, а саме те, що він потерпілому допомоги не надав, «швидкої допомоги» не викликав, а залишив місце події, позбувшись по дорозі ножа, у сукупності свідчать про те, що засуджений діяв із прямим умислом на позбавлення життя потерпілого та вчинив для цього всі необхідні дії, які були для нього завідомо такими, що призведуть до смерті потерпілого.
Детальніше
Для кваліфікації вбивства, як такого, що вчинено з особливою жорстокістю винна особа повинна мати умисел на те, щоб потерпілий відчував додаткові страждання, які не були б необхідними для настання смерті (ВС/ККС № 683/2620/17 від 06.06.2019)
Свого часу Пленум Верховного Суду України у п. 8 своєї Постанови від 07.02.2003 № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я особи» зазначив, що умисне вбивство визнається вчиненим з особливою жорстокістю, якщо винний, позбавляючи потерпілого життя, усвідомлював, що завдає йому особливих фізичних (шляхом заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень, тортур, мордування, мучення, в тому числі з використанням вогню, струму, кислоти, лугу, радіоактивних речовин, отрути, яка завдає нестерпного болю, тощо),
Детальніше
ВС/ККС: В разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до настання смерті характеризується НЕОБЕРЕЖНІСТЮ (ВС/ККС 163/353/17 від 25.04.2019)
Чергова постанова Касаційного кримінального суду у якій висвітлено ознаки та інші фактори які впливають на розмежування складів злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115 КК України та ч. 2 ст. 121 КК України.
У даній справі органом досудового розслідування винній особі було інкриміновано те, що вона перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння за місцем свого проживання, умисно заподіяв своїй матері тяжких тілесних ушкоджень (зокрема ушкодження у виді механічної асфіксії від здавлення органів шиї тупим предметом, перелому під'язикової кістки), небезпечних для життя потерпілої в момент їх заподіяння від яких остання померла та такі дії було кваліфіковано за ч. 1 ст. 115 КК України.
Детальніше
У даній справі органом досудового розслідування винній особі було інкриміновано те, що вона перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння за місцем свого проживання, умисно заподіяв своїй матері тяжких тілесних ушкоджень (зокрема ушкодження у виді механічної асфіксії від здавлення органів шиї тупим предметом, перелому під'язикової кістки), небезпечних для життя потерпілої в момент їх заподіяння від яких остання померла та такі дії було кваліфіковано за ч. 1 ст. 115 КК України.
При вчиненні вбивства з корисливих мотивів не має значення одержання винним вигоди, яку він бажав одержати внаслідок убивства, та час коли виник корисливий мотив до початку чи під час вчинення цього злочину (ВС/ККС № 210/2789/15-к від 04.04.2019)
У подальшому засуджений діючи з корисливих мотивів, з умислом на заподіяння смерті потерпілому, який виник раптово під час розбійного нападу, фрагментом цегли зі значною силою завдав потерпілому удари в ділянку голови, а потім каменем завдавав йому удари в ділянку голови до тих пір, доки потерпілий не помер на місці злочину від отриманих ушкоджень, не сумісних з життям.
Детальніше
Для кваліфікацій дії за ст. 121 КК України повинен мати місце ПРЯМИЙ умисел на спричинення таких тілесних ушкоджень (ВС/ККС у справі № 1-100/11 від 12.02.2019)
Касаційним судом було проаналізовано матеріали справи, зокрема висновок судово-медичної експертизи, відповідно до якого малоймовірною є можливість отримання наявних у потерпілого тяжких тілесних ушкоджень від локального удару кулаком у лобну ділянку голови або від удару кулаком у ділянку лівої щелепи з подальшим падінням потерпілого на правий плечовий суглоб і контактуванням лобної кістки справа об пласке тверде покриття.
Детальніше
Нерівність фізичної сили під час бійки не може свідчити про наявність у однієї із сторін стану необхідної оборони (ВС/ККС № 444/1586/15-к від 24.01.2019)
При цьому місцевий суд врахувавши наявність добрих стосунків між засудженим і потерпілим, тверезий стан останнього, інтенсивність і характер його дій, відсутність у нього будь-яких знарядь нападу, те, що він хоч і вчинив неправомірну дію стосовно засудженого, проте це не призвело до його сильного душевного хвилювання, не викликало стану фізіологічного афекту, тому відсутні підстави стверджувати, що засуджений сприймав дії потерпілого як реальну загрозу суспільно небезпечного посягання, а отже, перебував у стані необхідної оборони.
Детальніше
Стан сильного душевного хвилювання, як емоційний процес, характеризується своєю раптовістю, неочікуваністю, миттєвістю, бурхливістю, швидкоплинністю (ВС/ККС № 723/873/15-к від 16.01.2019)
Призначаючи покарання суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, звільнив засудженого від відбування покарання з випробуванням та призначив іспитовий строк врахувавши при цьому як пом’якшуючу покарання обставину – вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними діями сім'ї потерпілого,
Детальніше
При вирішенні питання щодо наявності необхідної оборони, суд повинен оцінити наявність суспільно небезпечного посягання й акту захисту та встановити співвідношення захисту небезпечності посягання (ВС/ККС № 490/11155/14-к від 20.11.2018)
Чергове рішення Касаційного кримінального суду присвячене вирішенню питання щодо наявності стану необхідно оборони які підстави для визнання особи невинної та аналізу факторів які свідчили про наявність або відсутність такого стану.
Детальніше
Хаотичний, нецілеспрямований характер заподіяння тілесних ушкоджень не може свідчити про наявність умислу на вбивство (ВС/ККС № 753/14222/14-к від 20.12.2018)
Чергове рішення Верховного Суду щодо розмежування суміжних складів злочинів, а саме злочинів передбачених ст. 115 та ст. 121 КК України. У даній справі особу засуджено за ч.1 ст. 121 КК України за те, що вона перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, в ході словесного конфлікту
Детальніше
Непоправимим зневіченням обличчя є таке, що саме собою зникнути не може та надає обличчю огидного, відразливого чи потворного вигляду (ВС/ККС № 711/9623/16-к від 29.11.2018)
Диспозиція статті 121 КК України містить в собі визначення тяжкого тілесного ушкодження.
Так законодавцем у вказаній нормі визначено, що умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, чи таке, що спричинило втрату будь-якого органу або його функцій, психічну хворобу або інший розлад здоров'я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, або переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя.
Детальніше
Так законодавцем у вказаній нормі визначено, що умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, чи таке, що спричинило втрату будь-якого органу або його функцій, психічну хворобу або інший розлад здоров'я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, або переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя.
Тривала протиправна поведінка потерпілого стосовно винної особи при вчиненні насильницького злочину має бути врахована при призначенні покарання (ВС/ККС № 234/10174/16-к від 20.11.2018)
Частиною 1 статті 65 Кримінального кодексу України визначено загальні засади призначення покарання, а саме те, що суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Детальніше
Особу щодо якої здійснено екстрадицію, може бути притягнуто до кримінальної відповідальності або щодо неї може бути виконано вирок лише за ті злочини, за які здійснена видача (ВС/ККС № 509/1123/18 від 13.11.2018)
Питання міжнародного співробітництва під час кримінального провадження врегульовано Розділом ІХ Кримінального процесуального кодексу України.
Згідно ч. 1 ст. 573 КПК України запит про видачу особи (екстрадицію) направляється за умови, якщо за законом України хоча б за один із злочинів, у зв’язку з якими запитується видача, передбачено покарання у виді позбавлення волі на максимальний строк не менше одного року або особу засуджено до покарання у виді позбавлення волі і невідбутий строк становить не менше чотирьох місяців
Детальніше
Згідно ч. 1 ст. 573 КПК України запит про видачу особи (екстрадицію) направляється за умови, якщо за законом України хоча б за один із злочинів, у зв’язку з якими запитується видача, передбачено покарання у виді позбавлення волі на максимальний строк не менше одного року або особу засуджено до покарання у виді позбавлення волі і невідбутий строк становить не менше чотирьох місяців
Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду, а відмінність у такій оцінці ПРИНЦИПОВОГО характеру (ВС/ККС № 756/4830/17-к від 09.20.2018)
Статтею 414 КПК України як одну з підстав зміни вироку визначено невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Так, невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м’якість або через суворість.
Детальніше
Навіть якщо удари одного із злочинців і не були смертельні, він є співвиконавцем та засуджується за умисне вбивство за попередньою змовою групи осіб (ВС/ККС у справі № 733/249/16-к від 24 жовтня 2018 р.)
Раскольников Достоевского из романа «Преступление и наказание» ужаснулся бы узнав об этом глубоко ужасном и абсолютно бессмысленном преступлении – двойном убийстве бабушек 95 лет и 89 лет, которое было совершенно группой преступников – двумя «женщинами» и одним несовершеннолетним, ради завладения незначительными ценностями убитых и их деньгами в сумме 6519,96 гривен.
Детальніше
Кримінальне провадження є таким, що здійснюється у формі приватного обвинувачення у разі, якщо не містить обтяжуючих обставин викладених у диспозиції відповідної статті КК (ВС/ККС № 750/7366/15-к від 16.10.2018)
Частиною 1 статті 477 Кримінального процесуального кодексу України визначено ряд кримінальних правопорушень за якими кримінальне провадження розпочинається лише за заявою потерпілого (кримінальні провадження в формі приватного обвинувачення).
При цьому норма вказаної статті у більшості випадків як ознаку за якою кримінальне провадження можна віднести до такого, що здійснюється у формі приватного обвинувачення передбачає відсутність обтяжуючих обставин.
Детальніше
При цьому норма вказаної статті у більшості випадків як ознаку за якою кримінальне провадження можна віднести до такого, що здійснюється у формі приватного обвинувачення передбачає відсутність обтяжуючих обставин.
Умисне тяжке тілесне ушкодження є злочином із матеріальним складом і змішаною формою вини (ВС/ККС № 760/4968/15-к від 09.10.2018)
Умисне вбивство тобто злочин, передбачений статтею 115 Кримінального кодексу України та умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст.121 КК України) є суміжними складами злочину. При цьому визначальним для кваліфікації дій винної особи є спрямованість умислу винного, його суб'єктивне ставлення до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до таких наслідків характеризується необережністю. Питання про умисел вирішується виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховуючи спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, причин.
Детальніше
Невірно поставлений діагноз, встановлення якого потягло за собою обрання неправильної тактики лікування, тягне за собою кримінальну відповідальність (ВС/ККС № 127/16872/17 від 02.10.2018)
Статтею 140 Кримінального кодексу України передбачає кримінальну відповідальність за невиконання чи неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого.
Детальніше
Довічне позбавлення волі застосовується у випадках, коли необхідність такого призначення обумовлюється особливими обставинами, що обтяжують відповідальність (ВС/ККС № 367/6965/15-к від 18.09.2018)
Згідно статті 64 Кримінального кодексу України довічне позбавлення волі встановлюється за вчинення особливо тяжких злочинів і застосовується лише у випадках, спеціально передбачених цим Кодексом, якщо суд не вважає за можливе застосовувати позбавлення волі на певний строк.
Детальніше
- 1
- 2