Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається органом державної податкової служби вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду погодився з такими висновками судів першої та апеляційної інстанції з огляду на те, що виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання пов'язано з моментом подання ним до банку платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань та прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.Отже неперерахування ЄСВ з вини банку не є наслідком винних дій платника податку у даній справі, а тому до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції та пеня за таке порушення.

Проблема бюджетного відшкодування податку на додану вартість є «притчею во язицах». ПДВ – це непрямий податок, який входить в ціну товарів (робіт, послуг) та сплачується покупцем, але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець (податковий агент). ПДВ є не тільки потужною складовою надходжень до державного бюджету, але й виступає інструментом стимулювання експорту. Експорт обліковується за ставкою 0% і експортери за підсумками своєї діяльності мають право на відшкодування ПДВ державою.

В цьому випадку оскарження позивачем дій ДПІ принесло позитивні результати, - визнано протиправним і скасоване відповідне податкове повідомлення-рішення, з чим погодився і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду. Рішення судів мотивовані наступними обставинами і приписами законодавства.

У даній справі податківці звернулися до суду із позовною заявою до громадянина-фізичної особи про стягнення з того податкового боргу по транспортному податку з фізичних осіб.
Суди першої та апеляційної інстанції у задоволенні таких вимог відмовили оскільки вказане грошову зобов’язання не є узгодженим, оскільки виникло на підставі податкового повідомлення-рішення, яке фіскальним органом направлено на невірну адресу та як наслідок «боржником» не отримано.

З урахування таких фактичних обставин КАС зробив висновок про те, що здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 ПК України, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 ПК України

Платникам податків слід запам’ятати правило: «Будь відважним: якщо бачиш незаконність наказу на проведення перевірки май сміливість не допусти перевіряючих податків до себе на підприємство! Бо якщо вже допустив, наказ через суд не скасуєш навіть кричуще незаконний, а знайдені податківцями порушення будуть підставами для нарахування сум податків і санкцій.» Слід підкреслити, що таке правило стосується лише виїздних документарних податкових перевірок.

С цими судовими рішеннями погодився також і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду Колегія суддів, зазначивши, зокрема, що контролюючий орган не уповноважений здійснювати спроби на проведення перевірки у вигляді видання багаторазово наказів у межах виконання ухвали слідчого судді, не виконавши вимоги законодавства щодо встановлення фактичного місцязнаходження (місця проживання) позивача.

В цій справі позовні вимоги фізичної особи – підприємця (ФОП) до обласної ДФС були обґрунтовані тим, що спірне рішення контролерів є протиправним, оскільки позивач зареєстрований як фізична особа підприємець, перебуває на спрощеній системі оподаткування, використовує земельну ділянку у власній господарській діяльності, а тому у нього відсутній обов'язок сплати земельного податку.

Землекористувач в цьому випадку допустив зміну функціонального призначення земельної ділянки, тобто надана в оренду земельна ділянка для цілей рекреації, використовувалася підприємством в комерційних цілях, у зв'язку з чим при обчисленні суми орендної плати на спірну земельну ділянку, при визначенні нормативної грошової оцінки необхідно застосовувати більший коефіцієнт функціонального використання землі - 2,5.

Звичайно всім відомо, що більшість індивідуальних податкових консультацій, які надаються платникам податків на підставі їх звернень в порядку, передбаченому ст. 52 ПК України вже років так 15 не містять конкретних відповідей на прямі питання платників податків і як правило являють собою набір беззмістовних речень із посиланнями на довільні норми законодавства.
Причиною тому є ст. 53 ПК України, яка виключає відповідальність платника податків, який діяв відповідно до індивідуальної податкової консультації, навіть якщо така консультація за своїм змістом була неправильною і призвела до порушень платником податків податкового законодавства. Мабуть так податківці «борються» із корупцією у своїх рядах.

Верховний Суд нагадав, - не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована (ст. 53 ПК України).

Мабуть кожен рік фіскали як раніше і податківці виступають з однією і тією ж ідеєю «подоїти» орендаря земельної ділянки після проведення індексації нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і звичайно бездумно оскаржують свій програш в суді першої інстанції аж до касаційного суду.

ФОП програв перші дві судові інстанції. Логіка наступна.
По-перше, в Законі дійсно вказано про анулювання податкової реєстрації осіб, які станом на 31.05.2014 перебували на обліку в контролюючих органах на території м. Севастополя.
Проте, на думку суду, анулювання податкової реєстрації не є припиненням підприємницької діяльності. Так, в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні відомості про дату та номер запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП.

ВС/КАС: Наказ ДПІ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки скасовується судом, якщо платник податку не був повідомлений про проведення такої перевірки належним чином

Колегя суддів ВС/КАС при цьому зазначила, що приписи законодавства пов'язують податковий обов'язок орендаря по сплаті орендної плати за землю з наявністю чинного договору про оренду земельної ділянки та фактичним перебуванням землі у користуванні орендаря. Рішення ж відповідного органу виконавчої влади про передачу в оренду земельної ділянки є підставою для укладення договору оренди землі.

У даній справі податкова звернулася до суду із позовом про стягнення податку з власника транспортних засобів.
Постановою місцевого суду позовні вимоги було задоволено оскільки сума податку з власників транспортних засобів, яка мала бути сплачена відповідачем під час першої реєстрації автомобілів в Україні до бюджету не зарахована, що підтверджується довідкою ДПІ.

У цій справі підприємство звернулося до адміністративного суду із позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість та нараховані штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Особи, яким пенсія за віком призначена відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (у тому числі позивач у справі), мають право на пільги щодо сплати за себе єдиного внеску згідно з ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», оскільки ця норма не містить жодних обмежень та умов щодо набуття фізичною особою-підприємцем статусу пенсіонера за віком.

Верховний Суд зазначив, що строк звернення контролюючого органу з позовом про стягнення суми боргу відповідно до ст. 102 КАС України і цьому випадк сплив у 2012 році, а тому контролюючий орган не мав права у 2016 році звертатися до суду з вимогами про стягнення пені, нарахованої на суму податкового боргу, погашену після спливу 1095-денного строку з дня його виникнення.

Підприємство звернулося до суду в порядку адміністративного судочинства із позовною заявою про визнання протиправними дій органу ДФС щодо призначення документальної позапланової виїзної перевірки позивача по взаємовідносинам з іншим підприємством-контрагентом та визнання протиправним та скасування наказу щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

За змістом низки положень Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами,

Фіскальна служба надіслала підприємству податкове повідомлення-рішення яким позивачу збільшила суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб.
Вказане ППР винесено на підставі акту податкової перевірки, якою встановлено, що між підприємством та банківською установою було укладено кредитний договір, відповідно до якого кредитор має право у відповідності до вимог ст. 605 Цивільного кодексу України звільнити позичальника від подальшого виконання зобов'язань за договором.

В багатьох галузях права існує стара які саме право дилема. Що важливіше факт чи процедура? З одного боку факт – це реальність, з іншого боку процедура – це гарантія неможливості фальшування фактів зацікавленою стороною. Так, наприклад, чи слід відпускати на волю очевидного вбивцю, коли речові докази його винуватості отримані без дозволу суду? Ні! Хоча можна відразу заперечити, що такі докази були підкинуті кимось, щоб підставити невинуватого. Мабуть остаточна відповідь на це питання право ніколи не дасть, і завжди останнє слово у конкретному випадку буде за внутрішнім переконанням судді. Так було і у цій податковій справі.

Суд: здійснення роботодавцем донарахування сум єдиного внеску до розмiру мiнiмальної заробiтної плати, у жодному разі не позбавляє платника права на застосування понижуючого коефіцієнту до фактично нарахованих сум заробітної плати.

Сам вид перевірки (позапланова невиїзна), без надання платнику податків права на подання відповідних пояснень та документів, що стосуються предмету перевірки, позбавляє контролюючий орган можливості об'єктивно здійснити аналіз законності діяльності такого платника й дійти обґрунтованих висновків стосовно податкового правопорушення.

Відсутність на рахунку клієнта коштів, достатніх для виконання платіжного доручення, є підставою для його невиконання банком. Відповідно, у такому випадку неперерахування податку не є наслідком винних дій банку, а тому відповідальність за своєчасність та повноту його сплати покладається на платника податків, який ініціював відповідний грошовий переказ.

У даній справі податківцями винесено два повідомелння-рішення про накладення на підприємство, якими нараховано грошове зобов'язання сплати податку на прибуток.
Підставами для винесення таких рішень працівниками ДФС зазначено, що підприємством заниження податку на прибуток та, як наслідок, занижено суму податку на додану вартість.

Задовольняючи адміністративний позов фізичної особи підприємця – платника податків, в якому той просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ на суму 30 778, 86 грн, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що приватна власність позивача відноситься до об'єктів нерухомості промислового призначення, тому відсутні підстави для нарахування податку на нерухоме майно та обов'язок його сплати.

Як зазначив ВС, системний та буквальний аналіз норм пункту 58.4 статті 58 Податкового кодексу України (в редакцій, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку, що матеріали документальної позапланової перевірки, проведеної на виконання постанови слідчого, можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення лише після винесення судом обвинувального вироку, що набрав законної сили, або винесення рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.