Чи порушує звільнення працівників, у зв’язку із їх відмовою вакцинуватися, визначені Конституцією України права?

Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube
Чи порушує звільнення працівників, у зв’язку із їх відмовою вакцинуватися, визначені Конституцією України права? - 0_70135900_1637232432_61962f30ab410.jpg

На превеликий жаль реаліями сьогодення є загроза звільнення працівників, які з тих чи інших підстав не вакциновані від коронавірусної інфекції.

Постає актуальне питання: «Як діяти роботодавцям та робітникам?».

Уряд України за невакцинованих працівників роботодавцям погрожує штрафами. В свою чергу роботодавці працівників відстороненням або звільненням у разі відсутності вакцинації.

Досі питання вичерпно не врегульовано ,але спробуємо розібратися.

Наразі законодавством передбачено наступне.

Статтею 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» визначені хвороби, проти яких профілактичні щеплення є обов’язковими:

дифтерія, кашлюк, кір, поліомієліт, правець, туберкульоз.

Згадайте новину: Отримали повідомлення про відсторонення? - Заява на дистанційну роботу

Міністерство охорони здоров’я як центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, може встановити перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб.

Окремо звертаємо увагу, що Конституцією України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Проте, Наказом МОЗ України від 04.10.2021 р. № 2153 (далі — Наказ № 2153) який набув чинності 08.11.2021 р., затверджено перелік професій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням проти COVID-19, а саме:

  • центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів;
  • місцевих держадміністрацій та їх структурних підрозділів;
  • закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, зокрема спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

Винятком є працівники, що мають протипоказання до щеплень, визначені в Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженому МОЗ України від 16.09.2011 р. № 595. Зокрема, до протипоказань належать:

  • наявність алергії (анафілактичної реакції);
  • вагітність;
  • тяжка імуносупресія / імунодефіцит;
  • гострі захворювання з підвищенням температури вище 38,0 °C тощо.

Читайте статтю: Обов'язкова вакцинація через призму прав людини

Протипоказання до вакцинації встановлюються лікарем (п. 3 Переліку № 595).

З 08.11.2021 р. набули чинності зміни до постанови КМУ від 09.12.2020 р. № 1236, внесені постановою КМУ від 20.10.2021 р. № 1096, зокрема, п. 41-6 доповнено нормою щодо відсторонення працівників:

«Керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій забезпечити:

1) контроль за проведенням обов’язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов’язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щеплення, затвердженим наказом МОЗ від 4 жовтня 2021 р. № 2153;

2) відсторонення від роботи працівників та державних службовців, обов’язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов’язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 КЗпП, частини 2 статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та частини 3 статті 5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров’я;

3) взяття до відома, що: на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням частини 1 статті 94 КЗпП, частини 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» та частини 3 статті 5 Закону України «Про державну службу» (мінімальна зарплата);відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу (державної служби) або підприємства, установи, організації з обов’язковим доведенням його до відома особам, які відсторонюються;

строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили».

При цьому, відповідно до ст. 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» громадяни України зобов'язані, зокрема, піклуватись про своє здоров'я та здоров'я дітей, не шкодити здоров'ю інших громадян; у передбачених законодавством випадках робити щеплення; виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством про охорону здоров'я.

Згідно зі ст. 46 КЗпП відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається, зокрема, в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до п. 2 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» у разі відмови або ухилення від обов'язкових профілактичних щеплень працівників, які підпадають під обов’язкове щеплення, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт.

Згідно зі ст. 44-3 КУпАП за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами може бути накладено штраф:

на громадян — у розмірі від 17 000,00 грн. до 34 000,00 грн.;

на посадових осіб — від 34 000,00 грн. до 170 000,00 грн.

Отже, обов’язковість вакцинації проти COVID-19 передбачена наказом МОЗ.

При цьому, Законом України ««Про захист населення від інфекційних хвороб» визначені хвороби, проти яких профілактичні щеплення є обов’язковими:

дифтерія, кашлюк, кір, поліомієліт, правець, туберкульоз.

Тобто Закон не визначено обов’язковість вакцинації коронавірусної хвороби (COVID-19).

Умова про відсторонення працівників визначена в постанові КМУ та Законі.

Проте у Закон не внесли змін щодо такої обов'язкової вакцинації.

Отже, роботодавці та працівники в такому випадку керуються чинними наказами МОЗ та постановами КМУ, що фактично підлягають виконанню громадянами та організаціями, які в них зазначені.

Хоча в Закон зміни не внесено.

В таких випадках, роботодавцям та працівникам що варто знати наступне.

Відсторонення від роботи можливе лише у випадках, що передбачені законодавством (наразі чинним законодавство не визначена обов’язковість щеплення від корона вірусної хвороби).

Про це оголошується наказом або розпорядженням керівника підприємства, установи чи організації й про це працівник повинен бути повідомлений.

Термін відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили. Працівник має право оскаржити наказ про відсторонення від роботи у встановленому законом порядку.

Разом з тим за змістом ст. 46 КЗпП допускається відсторонення працівника або у випадках, перелічених у статті, або в інших випадках, які повинні бути також передбачені певним нормативним документом.

Відповідно до п. 2 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», ст. 46 КЗпП та Наказу № 2153, Постанови № 1096 з 08.11.2021 р. у роботодавця є два варіанти розвитку подій:

  1. Виконати норми Наказу № 2153 та Постанови № 1096 шляхом:
  • оформлення наказу на підприємстві про обов’язковість щеплення, порядок надання підтверджувальних документів та наслідки невиконання, з обов’язковим ознайомленням працівників;
  • письмового повідомлення працівників під підпис про обов’язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 з проханням надати в строк до 07.11.2021 р. документи, що підтверджують щеплення, або довідку лікаря про абсолютне протипоказання із зазначенням, що в разі ненадання документів працівник може бути тимчасово відсторонений;
  • фіксування факту відмови або ухилення від щеплення;
  • оформлення наказу про відсторонення працівників, встановлення строку відсторонення та умов про оплату праці з обов’язковим ознайомленням працівників.

Згадайте новину: Проверка Covid-сертификата законна или нет?

Проте працівник має право оскаржити своє відсторонення в суді, а в разі скасування наказу про відсторонення зможе стягнути з роботодавця заробітну плату, яку він не отримував, та середній заробіток за час вимушеного прогулу.

  1. Працювати без змін.

В такому випадку, можливе складення адміністративного протоколу про накладення штрафу, що може сягати в розмірі від 17 000,00 грн. до 170 000,00 грн, який передається до суду для розгляду.

Під час розгляду таких адміністративних протоколів яку позицію займуть суду наразі достовірно невідомо.

При цьому, притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил впроваджених карантинних обмежень у 2020 році мало досить низький відсоток.

Таким чином, у випадку якщо роботодавець не виконає вищевказані розпорядження МОЗ та КМУ, до нього можуть бути застосовані адміністративні штрафи. Якщо виконає розпорядження і відсторонить невакцинованих працівників, останні можуть через суд стягнути з роботодавця чималеньку суму коштів (середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду).

Наостанок застерігаємо, у будь-якому випадку звільнення працівників, у зв’язку із їх відмовою вакцинуватися таке звільнення є незаконним та таким, що порушує визначені Конституцією України права.

Автор консультації: Адвокатське об'єднання "Вишневий і Партнери"

3822
Переглядів
0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярні судові рішення
ЕСПЧ
0