25.11.2016 | Автор: LEXLIGA
Задати питання автору
Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Чи під силу українцям без кваліфікованої правничої допомоги правильно обрати потрібний суд для судового захисту?

Бурхливе суспільно-політичне життя в Україні супроводжується підвищенням рівня правосвідомості громадян. Відтак звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та законних інтересів є звичайною складовою життя пересічного українця. Проте, у великому розмаїтті правових відносин та за наявності досить складної будови судової системи, яка формується за принципами територіальності, інстанційності та спеціалізації, досить важко визначити потрібну судову юрисдикцію, тобто, встановити саме ту ланку судової системи та конкретний суд, який, згідно із законом, повинен здійснювати правосуддя при розгляді власної, індивідуальної, своєї ситуації, спору чи порушення прав.

Безпомилкове визначення юрисдикції та підсудності тієї чи іншої справи має неабияке практичне значення і тісно пов’язане з судоустроєм (розділенням судових справ між ланками судової влади). З цього починається судовий процес.

Результат пошуку зображень за запитом "вибрати потрібний суд"

Читайте статтю: Типові помилки прокурорів в обвинувальних актав та процесуальні наслідки таких помилок для обвинувачення в суді

Помилки, допущені на цьому етапі, призводять до залишення позову без розгляду, як наслідок:

1) втрата суми сплачених коштів судового збору (розмір якого значно зріс ще з минулого року);

2) гаяння часу від 1 до 3 місяців (час опрацювання канцелярією суду і суддею матеріалів позову) або навіть більше, якщо неправильність визначення судової юрисдикції буде виявлена судом апеляційної чи касаційної інстанції, що має наслідком скасування усіх ухвалених у справі судових рішень;

3) необхідність повернення оригіналів письмових документів (якщо позивач їх долучив до матеріалів) для подання позовної заяви до іншого суду;

4) сплив терміну чинності письмових довідок чи інших документів, які були зібрані як докази тощо.

Читайте статтю: Відсутність складу злочину в діях особи і виправдувальні вироки

Існування такої проблеми негативно відбивається на доступності правосуддя, а причиною цього є те, що у правилах розмежування справ між різними ланками судової системи складно розібратися не лише освіченому та правосвідомому українцю, а й деколи фаховим юристам, у тому числі й суддям.

Результат пошуку зображень за запитом "вибрати потрібний суд"

Візьмемо, наприклад, розмежування цивільної та адміністративної судової юрисдикції. У порядку цивільного судочинства розглядають справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин (ст. 15 ЦПК України). У свою чергу юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв’язку із здійсненням суб’єктом владних повноважень владних управлінських функцій (ст. 17 КАС України). Зазначені норми законодавства дають лише загальне розмежування юрисдикцій, тому вирішальне значення має практика їх застосування. Аналіз низки постанов Верховного Суду України дозволяє сформулювати деякі уточнення щодо правильного визначення судової юрисдикції в окремих категоріях справ, зокрема:

Користуйтесь консультацією: Як підготувати клопотання до суду про звільнення від сплати судового збору?

1) житлові спори (щодо приватизації житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов або зняття з такого обліку, зняття з реєстрації обліку місця проживання за наявності спору, зобов’язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснювати необхідні дії щодо утримання в належному стані житлового будинку тощо), у яких бере участь суб’єкт владних повноважень як відповідач розглядаються у порядку цивільного судочинства, оскільки предметом спору є право особи на житло (цивільне право). До такого висновку дійшов Верховний Суд України у Постановах від 16.12.2015 р. у справі № 6-2129цс15 та від 02.03.2016 р. у справі № 6-14цс16;

2) оспорювання рішень суб’єктів владних повноважень про передачу земельних ділянок у власність чи оренду, щодо правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має здійснюватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право на землю, а за змістом ст. ст. 2 та 5 ЗК України суб’єкт владних повноважень при здійсненні повноважень власника землі є рівноправним суб’єктом земельних (цивільних) відносин. Таку правову позицію висловив Верховний Суд України у Постановах від 22.04.2016 р. у справі № 372/1348/14-а та від 05.01.2015 р. у справі № 21-308а14;

Результат пошуку зображень за запитом "вибрати потрібний суд"

Користуйтесь консультацією: Визнання правочинів недійсними: закони та судова практика

3) правовідносини з приводу призначення та звільнення на керівні посади державних установ, підприємств, навіть якщо укладенню трудового договору передувало прийняття рішення суб’єктом владних повноважень про призначення особи на відповідну посаду, не належить до службової (публічної) діяльності, тому спори, що виникають з цих підстав розглядаються у порядку цивільного судочинства. Лише сам факт прийняття рішення суб’єктом владних повноважень про призначення на посаду не породжує правовідносин, пов’язаних з провадженням публічної служби. Такий підхід до визначення судової юрисдикції сформулював Верховний Суд України у Постановах від 23.06.2015 р. у справі № 21-588а15 та від 18.05.2016 р. № 802/3892/14-а.

Таким чином, нехтуючи кваліфікованою правничою допомогою у питаннях судового захисту більшість громадян стикаються з проблемою доступу до правосуддя ще до початку звернення до суду, при визначенні судової юрисдикції правового спору. Допущена помилка на цьому етапі призводить до втрати коштів та невідновлювального ресурсу – часу.

Автор статті: Дмитро Мітрюшин, директор LEXLIGA Law Firm

Джерело: LEXLIGA

0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення