Анонімне звернення як підстава для скасування постанови Держпраці - про накладення штрафу на суму 125 190,00 грн. (Полтавський окружний адміністративний суд від 09.06.2020 р. по справі № 440/482/20)

Фабула судового акту: Адвокатом АО «Аргос» Остапенко І.О. здійснювалося представництво прав та інтересів позивача у справі за позовом до Управління Держпраці в Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови, якою на фізичну особу-підприємця було накладено штраф у розмірі 125190,00 грн., оскільки «інспекційним відвідуванням було встановлено факт допуску до роботи громадянки без укладення трудових договорів управління».

Рішенням суду адміністративний позов фізичної особи - підприємця до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами. Стягнуто на користь фізичної особи - підприємця за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Полтавській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1251,90 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10600,00 грн.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Підстави для проведення інспекційного відвідування визначені пунктом 5 Порядку №823.

Так, згідно цього пункту Порядку № 823 інспекційні відвідування проводяться з таких підстав: 1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту; 4) за рішенням суду; 5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин; 6) за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДПС та її територіальних органів про: - невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; - факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень; - факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб`єкта господарювання; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: - роботодавців, які нараховують заробітну плату 30 і більше відсоткам працівників менше мінімальної; - роботодавців, в яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; - роботодавців, в яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; - фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; - роботодавців, в яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці, що завершився; - роботодавців, в яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; - роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів; - роботодавців із чисельністю 20 і більше працівників, в яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників; 7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю; 8) за дорученням Прем`єр-міністра України; 9) за зверненням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; 10) за запитом народного депутата; 11) у разі невиконання вимог припису.

Підставою для інспекційного відвідування може бути звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин.

Судом було встановлено, що підставою для винесення пункту наказу Управління Держпраці у Полтавській області щодо проведення заходу державного контролю стосовно фізичної особи-підприємця стало звернення конкретної фізичної особи. Зі змісту акта інспекційного відвідування вбачається, що питання дотримання фізичною особою-підприємцем правил оформлення трудових відносин стосовно фізичної особи, яка буцімто була заявником, не перевірялися та відповідні порушення не встановлені та актом інспекційного відвідування не зафіксовані. Натомість, інспекційним відвідуванням встановлено порушення правил оформлення трудових відносин стосовно іншої фізичної особи , яка відповідно до підпункту 2 пункту 5 Порядку №823 із заявою (зверненням) про порушення правил оформлення трудових відносин стосовно неї до відповідача не зверталася.

Крім того, суд звернув увагу на те, що при прийнятті рішення щодо призначення інспекційного відвідування відповідачем не взято до уваги, що звернення фізичної особи , на яке здійснено посилання в наказі щодо проведення перевірки, є анонімним, і не може бути підставою для проведення перевірки.

Наведене підтверджується наявним в матеріалах справи актом обстеження матеріально - побутових умов проживання сім`ї, згідно якого в домогосподарстві за вказаною заявником адресою ніхто не проживає, електропостачання та газопостачання до будинку відключено.

Згідно листа міської ради, інформація щодо реєстрації місця проживання заявника відсутня.

Таким чином, особа, яка підписала заяву, яка стала підставою для винесення наказу про проведення перевірки фізичної особи-підприємця, є анонімною особою, відомості щодо реєстрації її місця проживання відсутні.

Отже, в силу приписів статті 8 Закону України «Про звернення громадян» заява, яка слугувала підставою для проведення перевірки фізичної особи-підприємця є анонімним зверненням і розгляду не підлягає.

Аналізуйте судовий акт: Чому суд відмовив у визнанні спільною сумісною власністю доходів, отриманих одним з подружжя як фізичною особою-підприємцем (Полтавський апеляційний суду від 03.02.2020 р., 17.02.2020 р., справа № 554/3416/19)

Після розірвання шлюбу частина витрат, понесених одним із подружжя на погашення кредиту, мають бути стягнуті з іншого з подружжя (рішення Київського районного суду м. Полтави від 10.01.2020 р., справа № 552/5968/19)

Кредит в Приватбанку! Платити чи не платити? (КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ у справі №551/953/18 від 10.12.2019 р.)

Що потрібно врахувати при оскарженні оцінки майна під час примусового виконання рішення суду (Полтавський апеляційний суд від 22.10.2019 р., справа № 552/2767/14-ц)

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/482/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Головка А.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання Крутько О.В.,

позивача ОСОБА_1 , представника позивача Остапенко І.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови.

В С Т А Н О В И В:

29 січня 2020 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ПЛ5868/166/АВ/П/ТД-ФС від 20.01.2020 року.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю постанови Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ПЛ5868/166/АВ/П/ТД-ФС від 20.01.2020 року, оскільки відповідачем допущено порушення вимог законодавства, що регламентує порядок проведення перевірки та накладення стягнення, а також відсутністю належних доказів допуску до роботи громадянки ОСОБА_2 без укладення трудових договорів з позивачем.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 440/482/20. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження.

18.02.2020 року до Полтавського окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву /а.с. 43-45/, в якому останній наполягає на дотриманні порядку проведення інспекційного відвідування за достатніх для цього підстав. Зазначає, що у зв`язку із надходженням звернення громадянина ОСОБА_3 відповідно до наказу управління від 04.12.2019 року № 264П "Про проведення заходів державного контролю" та направлення на проведення заходу державного контролю від 05.12.2019 № 2253 головним державним інспектором ОСОБА_4 проведено інспекційне відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин у діяльності ФОП ОСОБА_1 .. Під час виходу на місце здійснення підприємницької діяльності позивача 05.12.2019 року за адресою: АДРЕСА_1 , (магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1 ") знаходилась працівник: ОСОБА_2 . Будь - яких документів щодо оформлення трудових відносин з гр. ОСОБА_2 під час інспекційного відвідування підприємцем не надавалось. За результатами інспекційного відвідування складені акт від 11.12.2019 №ПЛ5868/166/АВ. 20.01.2020 року за результатами розгляду справи винесена постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ58568/166/АВ/П/ТД-ФС у розмірі 125190,00 грн. Враховуючи, що інспекційним відвідуванням було встановлено факт допуску до роботи громадянки ОСОБА_2 без укладення трудових договорів управління не вбачає підстав для визнання вказаної постанови протиправною та її скасування.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 року закрито підготовче провадження справу призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Заслухавши вступне слово позивача та представника позивача, дослідивши докази, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

04.12.2019 року до Управління Держпраці у Полтавській області надійшов лист громадянина ОСОБА_3 , в якому останній повідомив, що у жовтні 2019 року він працював у магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 " по вул. Воздвиженській, 73 у фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 . Трудовий договір він з ним не укладав, офіційно на роботу його не взяв, податки за нього не сплачував. При звільненні не виплатив йому компенсацію за відпустку. У зв`язку з цим, заявник просив вирішити питання щодо повернення його коштів /а.с. 48, зворот/.

04.12.2019 року Управлінням Держпраці у Полтавській області прийнято наказ № 264П "Про проведення заходів державного контролю", згідно з яким прийнято рішення провести заходи державного контролю щодо відповідності вимогам законодавства про працю: 1.10 Головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно - правових актів А.Хоменко у діяльності ФОП ОСОБА_1 . Підстава: звернення гр. ОСОБА_5 .Калача від 04.12.2019 року № 16-К1758/11 /а.с.48/.

05.12.2019 року головним державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно - правових актів А. Хоменко на підставі наказу Управління Держпраці у Полтавській області від 04.12.2019 року №264П та направлення на проведення заходу державного контролю від 05.12.2019 року №2253 /а.с. 49/, проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , (магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1 "), за результатами якого складено акт інспекційного відвідування №ПЛ5868/166/АВ від 11.12.2019 /а.с. 50-54/, у якому зафіксовано порушення ФОП ОСОБА_1 частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України.

20.01.2020 року Управлінням Держпраці у Полтавській області прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ5868/166/АВ/П/ТД-ФС, якою за порушення вимог частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України накладено на позивача штраф у розмірі 125190,00 грн. /а.с. 60,61/.

Не погодившись з постановою Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ5868/166/АВ/П/ТД-ФС від 20.01.2020 року позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України).

Відповідно до частини першої статті 259 КЗпПУ державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11 лютого 2015 року, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до Положення про Управління Держпраці у Полтавській області, затвердженого наказом Держпраці №8 від 04 лютого 2016 року, Управління Держпраці у Полтавській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), визначена Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №823 від 21 серпня 2019 року /далі Порядок № 823 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин/.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Підстави для проведення інспекційного відвідування визначені пунктом 5 Порядку №823.

Так, згідно цього пункту Порядку № 823 інспекційні відвідування проводяться з таких підстав: 1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту; 4) за рішенням суду; 5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин; 6) за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДПС та її територіальних органів про: - невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; - факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень; - факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб`єкта господарювання; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: - роботодавців, які нараховують заробітну плату 30 і більше відсоткам працівників менше мінімальної; - роботодавців, в яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; - роботодавців, в яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; - фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; - роботодавців, в яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці, що завершився; - роботодавців, в яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; - роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів; - роботодавців із чисельністю 20 і більше працівників, в яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників; 7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю; 8) за дорученням Прем`єр-міністра України; 9) за зверненням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; 10) за запитом народного депутата; 11) у разі невиконання вимог припису.

Отже, підставою для інспекційного відвідування може бути звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин.

Матеріалами справи підтверджується, що підставою для винесення пункту 1.10 наказу Управління Держпраці у Полтавській області №264П від 04 грудня 2019 року щодо проведення заходу державного контролю стосовно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 стало звернення ОСОБА_3 /а.с. 48/.

Вирішуючи позовні вимоги про визнання протиправними та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ5868/166/АВ/П/ТД-ФС від 20 січня 2020 року, суд виходить з наступного.

Зі змісту акта інспекційного відвідування №ПЛ5868/166/АВ від 11 грудня 2019 року вбачається, що питання дотримання ФОП ОСОБА_1 правил оформлення трудових відносин стосовно фізичної особи ОСОБА_3 не перевірялися та відповідні порушення не встановлені та актом інспекційного відвідування не зафіксовані. Натомість, інспекційним відвідуванням встановлено порушення правил оформлення трудових відносин стосовно ОСОБА_2 , яка відповідно до підпункту 2 пункту 5 Порядку №823 із заявою (зверненням) про порушення правил оформлення трудових відносин стосовно неї до відповідача не зверталася.

Крім того, суд звертає увагу на те, що при прийнятті рішення щодо призначення інспекційного відвідування відповідачем не взято до уваги, що звернення ОСОБА_3 , на яке здійснено посилання в наказі № 264П від 04.12.2019 року, є анонімним, і не може бути підставою для проведення перевірки.

Наведене підтверджується наявним в матеріалах справи актом обстеження матеріально - побутових умов проживання сім`ї від 02.03.2020 року, згідно якого в домогосподарстві по АДРЕСА_2 ніхто не проживає, електропостачання та газопостачання до будинку відключено /а.с. 83/.

Згідно листа Зінківської міської ради Полтавської області № 02-28/277 від 25.02.2020 року інформація про осіб, зареєстрованих за адресою АДРЕСА_2 міській раді відсутня /а.с.85/.

Згідно листа Зінківської міської ради Полтавської області № 02-28/264 від 21.02.2020 року інформація щодо реєстрації місця проживання гр. ОСОБА_3 в Зінківській міській раді відсутня /а.с.86/.

Таким чином, особа, яка підписала заяву, яка стала підставою для винесення наказу № 264П від 04.12.2019 року, є анонімною особою, відомості щодо реєстрації її місця проживання відсутні.

Отже, в силу приписів статті 8 Закону України «Про звернення громадян» заява ОСОБА_3 є анонімним зверненням і розгляду не підлягає.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 24.09.2019 року у справі №818/312/16.

З приводу суті порушення, встановленого в ході інспекційного відвідування суд зазначає наступне.

Приймаючи оскаржувану постанову Управління Держпраці у Полтавській області керувалося висновками, викладеними в акті інспекційного відвідування, про те, що між позивачем та гр. ОСОБА_2 існували трудові відносини і остання виконувала функції продавця, при цьому в порушення вимог статті 24 Кодексу законів про працю України з нею не було укладено трудових договорів.

З такими висновками відповідача суд не погоджується та вказує на їх недоведеність.

Судом встановлено, що під час інспекційного відвідування встановлено, що у трудових відносинах з фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 перебуває два наймані працівники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . 05 грудня 2019 року за адресою за адресою: АДРЕСА_1 , (магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1 ") позивач був відсутній. В приміщенні магазину перебували дві особи, які виконували обов`язки продавців, вільно володіли асортиментом товару та цінами, здійснювали консультування та продаж товарів покупцям магазину, зокрема одна громадянка продавала канцелярські товари, яка назвалась ОСОБА_6 . Інша працівниця ОСОБА_2 консультувала клієнта з прикрас для волосся, вільно володіла асортиментом товарі та цінами від пояснень відмовилась.

Згідно пояснень позивача громадянка ОСОБА_2 у трудових відносинах з ним ніколи не перебувала, до роботи допущена не була, обов`язків продавця не виконувала.

Згідно показів свідка ОСОБА_8 громадянка ОСОБА_2 є її подругою та 05 грудня 2019 року зайшла до неї на роботу в магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", обов`язків продавця ОСОБА_2 не виконувала.

Надаючи оцінку вказаним обставинам, суд зазначає, що факт знаходження ОСОБА_2 у приміщенні, без виявлення факту виконання вказаною особою конкретних трудових функцій не може достовірно свідчити про наявність між позивачем та ОСОБА_2 трудових відносин.

Також, суд враховує обставини щодо здійснення гр. ОСОБА_2 постійного догляду за гр. ОСОБА_9 , що підтверджується висновками протоколу ЛКК № 11 від 31.01.2018 року.

Відповідачем не надано належних доказів факту продажу гр. ОСОБА_2 будь-якого товару у магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 " та виконання нею інших функцій продавця.

Ознаками, притаманними для трудового договору, є наявність обов`язку в особи виконувати роботу, визначену домовленістю з роботодавцем, додержання внутрішнього трудового розпорядку, наявність у роботодавця обов`язку виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідачем не доведено факту допуску позивачем до роботи гр. ОСОБА_2 , поширення на неї внутрішнього трудового розпорядку.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що постанова Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ5868/166/АВ/П/ТД-ФС від 20.01.2020 року є протиправною та підлягає скасуванню судом.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно зі статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частинами першою-п`ятою статті 134 КАС України обумовлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Загальний порядок розподілу судових витрат урегульовано статтею 139 КАС України, частинами першою якої встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність.

Відповідно до статті 30 цього Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий, що передбачено у статті 30 Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Приписи частини 9 статті 139 КАС України містять критерії розподілу судових витрат, які суд повинен врахувати при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат.

Так, пунктами 1,2,4 частини 9 статті 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін; стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява №19336/04, п. 269).

В підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано до суду договір про надання адвокатських послуг № 220 від 27 січня 2020 року, укладений між позивачем та адвокатським об`єднанням "Аргос" /а.с. 28-29/, акт від 05 червня 2020 року приймання-передачі наданих послуг /а.с. 114/, детальний опис робіт від 05.06.2020 року, платіжні доручення від 28.01.2020 року, від 20.02.2020 року, від 26.02.2020 року, від 11.03.2020 року, від 05.06.2020 року на загальну суму 10600 грн. /а.с. 116,117/.

Зважаючи на вищевикладене, та беручи до уваги розмір витрат на оплату адвоката та його співмірність зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на їх виконання (надання), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також співмірністю з ціною позову, суд вважає за необхідне стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Полтавській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1251,90 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10600,00 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Управління Держпраці у Полтавській області (вул. Пушкіна, 119, м. Полтава, 36014; код ЄДРПОУ 39777136) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ПЛ5868/166/АВ/П/ТД-ФС від 20.01.2020 року.

Стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Полтавській області (вул. Пушкіна, 119, м. Полтава, 36014; код ЄДРПОУ 39777136) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1251,90 грн. (одна тисяча двісті п`ятдесят одна гривня дев`яносто копійок) та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10600,00 грн. (десять тисяч шістсот гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне рішення складено 18.06.2020 року.

Головуючий суддя А.Б. Головко