Анатолій Коваль з Уманського міськрайонного суду Черкаської області дістав догану, бо справу, яку мав розглянути за 15 днів, слухав 5 місяців

За порушення закону під час закупівель винуватець вийшов сухим із води. Адже справа тяглася так довго, що, коли її нарешті розглянули, карати за проступок було запізно. Попри довгий час розгляду, повідомлення про засідання так і не надіслали, повідомляє zib.com.ua

Завалений роботою

Наприкінці січня дисциплінарна палата відкрила справу проти Анатолія Коваля з Уманського міськрайонного суду Черкаської області. Причиною стала скарга управління офісу Держаудитслужби в тій-таки області. Заявник повідомив, що під час розгляду справи щодо порушення законодавства при закупівлі служитель Феміди постановив визнати осіб винними, але до відповідальності їх не притягнуть, адже закінчилися відповідні строки.

Державна служба неодноразово зверталася до володаря мантії, просячи прискорити розгляд. Однак суддя не поспішав, і внаслідок його дій особи уникли відповідальності. На думку посадовців, це призвело до недотримання гарантованого права на справедливий суд упродовж установленого законом строку.

Згідно із законодавством справу про адміністративне правопорушення розглядають у присутності особи, яку хочуть притягнути до відповідальності. Водночас у постановах суду та матеріалах справи нема інформації про розгляд провадження за участю порушників, як немає й повідомлень, що їм надсилали повістки про виклик. Тільки один із трьох порушників отримав запрошення на засідання.

Держслужба також мала бажання взяти участь у слуханні. Про це чиновники написали в супровідних листах. Але законник вирішив, що буде зайвим повідомляти заявників про час і місце розгляду.

Законодавство чітко визначає, що повістку особі, яку притягують до адміністративної відповідальності, вручають не пізніше як за 3 доби до дня розгляду справи в суді. Проте А.Коваль зазначених вимог не дотримався. На думку дисциплінарної палати, це свідчить про формальний підхід до слухання справи.

Згадайте новину: Прокуратура Києва не дорахувалася понад 270 тисяч арештованих доларів - винних немає

Той факт, що ні порушники, ні управління Держаудитслужби не отримали запрошення, «дисциплінарники» розцінили як незаконну відмову в доступі до правосуддя та істотне порушення норм процесуального права.

Законник виклав своє бачення ситуації. Він стверджував, що зацікавлені особи самі прогулювали засідання, і саме через це процес затягнувся. А той факт, що з дня надходження справи до моменту її розгляду пройшло чимало часу, володар мантії пояснив критичною ситуацією з кадрами, яка склалася в суді. Нині в його провадженні перебуває 1200 справ, а за той час, коли він розглядав ту, яка стосувалась адмінправопорушення, надійшло ще 680 справ різних категорій.

У поясненнях чоловік послався на Єдиний державний реєстр судових рішень, відповідно до якого за вказаний період він виніс 10 вироків, 165 рішень у цивільних справах, 307 постанов за матеріалами про адмінправопорушення та 1096 ухвал різного роду.

Палата також отримала довідку про показники роботи судді. З’ясувалося, що за 2018 рік у провадженні законника було понад 3000 справ, а минулого року — трохи менше.

Згадайте новину:Прийнято за основу проект Закону "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення виконання рішення Конституційного Суду України стосовно оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою"

Порушення Конституції

Члени ДП чомусь не мали співчуття до заваленого роботою законника. На їхню думку, такі обставини не можуть бути причиною суттєвого порушення строків розгляду. Адже суддя примудрився розтягнути провадження з липня до листопада. Пославшись на положення Кодексу про адміністративні правопорушення, дисциплінарний орган нагадав, що ця категорія справ розглядається в 15-денний строк з дня одержання протоколу та інших матеріалів. «Справа розглядається в присутності особи, яку притягують до адмінвідповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце й час розгляду справи».

У своєму рішенні ДП також указала на те, що недотримання строків порушує приписи Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і Конституції. Адже це не що інше, як порушення права на судовий захист.

Рішення дисциплінарного органу також містить наратив для всіх інших законників. «Судді повинні усвідомлювати особисту відповідальність за розгляд справ у встановлені законом строки, за якість розгляду справ, не допускати фактів зволікання, уживати всіх необхідних заходів з метою неухильного дотримання процесуальних строків».

Дії А.Коваля кваліфікували як незаконну відмову в доступі до правосуддя, порушення норм процесуального права, а також безпідставне затягування, небажання докласти зусиль, щоб укластися в необхідний строк.

Голова суду дав законникові характеристику, в якій зізнався, що неодноразово робив колезі зауваження щодо дотримання строків та підвищення якості рішень. Утім, досі претензій до його рішень не було. Попри це, судді вліпили догану з позбавленням доплат на місяць.

Щоправда, залишається незрозумілим, що має робити служитель Феміди, в якого навантаження в рази перевищує нормативне: працювати 24/7 чи залучати помічників, аби вони допомогли з розглядом справ? Ось, наприклад, у Верховному Суді не так давно заявили, що не виходитимуть у вихідні на роботу, бо інші гілки влади їх не поважають, але в них не такі жорсткі процесуальні строки, як у першій інстанції.

Схоже на те, що Вища рада правосуддя встигає дотримуватися нових строків розгляду скарг. А якщо ні, то чи будуть її члени самі себе карати за несвоєчасний розгляд?

Згадайте новину:Одіозного суддю Печерського суду Сергія Вовка виправдали

Автор новини: Марта ЛІТЕЧКО