Щодо відсутності у ПК України обмежень щодо можливості коригування суми від'ємного значення ПДВ шляхом подання уточнюючого розрахунку ( 6ААС від 9 січня 2019 р. у справі №826/6192/17)

Фабула судового акту: В сучасних реаліях економіки та вітчизняному бізнесі - це доволі розповсюджена проблема, коли платник податків маючи позитиву різницю від’ємного значення ПДВ, не в змозі зареєструвати ПН/ РК в СЕА ПДВ. У зв’язку з бездіяльністю ДФС України, кошти платника податків були безпідставно списані з електронного рахунку в СЕА ПДВ.

Окружний адміністративний суд м. Києва у своєму рішенні від 23.08.2018 р. у задоволенні позову відмовив. При цьому суд виходив з того, що збільшення ТОВ реєстраційної суми повністю узгоджувалося із положеннями пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, а тому протиправна бездіяльність з боку ДФС України відсутня. Крім того, судом підкреслено, що заявлена до бюджетного відшкодування у декларації ТОВ за лютий 2015 року сума залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів у розмірі 6 520 362,00 грн., на яку, як вважає Позивач, необхідно було б збільшити реєстраційну суму у системі електронного адміністрування ПДВ, не була відображена ТОВ у декларації з ПДВ за червень 2015 року, а тому підстав для збільшення реєстраційної суми у вказаному розмірі не було.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, ТОВ подано апеляційну скаргу. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що судом першої інстанції не було враховано відсутності у ПК України обмежень щодо можливості коригування суми від'ємного значення ПДВ шляхом подання уточнюючого розрахунку, а також не звернуто увагу на достатність отримання ДФС України заяви про збільшення розміру реєстраційної суми в якості необхідної та єдиної підстави для вчинення дій. Наголошує, що до таких помилкових висновків суд першої інстанції дійшов у зв'язку з невірним застосуванням ряду положень ПКУкраїни.

У відзиві на апеляційну скаргу Харківське Управління ОВПП просило відмовити у задоволенні апеляційної скарги та рішення суду першої інстанції залишити без змін. В обґрунтування своїх доводів зазначило, що ОАС м. Києва прийшов до правильного висновку, зазначивши, що залишок від'ємного значення по уточнюючому розрахунку за лютий 2015 року не приймає участі у збільшенні суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналогічну позицію у листі від 02.10.2015 року №3958/10/28-09-49-23 висловив Офіс великих платників податків ДФС повідомивши, що залишок від'ємного значення по уточнюючому розрахунку за лютий 2015 року не приймає участі у збільшенні суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та, відповідно, показник реєстраційної суми в СЕА ПДВ на рахунку Позивача в СЕА не збільшено.

Однак, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з доводами ДФС та суду першої інстанції, виходячи з наступного, що уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період лютий 2015 року, подані ТОВ до контролюючого органу, є однією з форм податкової звітності з ПДВ, а отже сформовані у них Позивачем показники (зокрема рядку 31) мали бути враховані ДФС України при автоматичному збільшенні суми, на яку Позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на величину від'ємного значення за червень 2015 року у сумі, зокрема, 6 520 362,00 грн.

Також, судом апеляційної інстанції взято до уваги висновок Верховного Суду з аналогічних питань, у постановах від 29.11.2018 р. у справі № 805/3641/16-а, від 06.11.2018 р. у справі № 826/5414/16, від 11.10.2018 р. у справі 808/1915/17.

Друзі, відвідайте телеграм канал, де висвітлена судова практика ВС з податкових спорів, а також найактуальніший матеріал з питань оподаткування.

https://t.me/tax_time

Аналізуйте судовий акт: Все ж таки суд НЕ має право стягувати бюджетну заборгованість із ПДВ з Держбюджету оскільки це є НЕПРАВИЛЬНИМ засобом захисту прав платника податку (ВСУ у справі №806/2256/15 від 7 червня 2016р.)

Спосіб захисту прав платника податків не може суперечити встановленій законом процедурі повернення ПДВ з бюджету, а суд не може підміняти собою фіскальний орган та стягувати ПДВ напряму (ВСУ від 28 лютого 2017р., № 21-3237а16)

Податкова скасувала статус платника ПДВ фермерського господарства. Успішний досвід скасування рішення податкової (Київський апеляційний адміністративний суд від 24 січня 2017р. у справі № 823/1823/16)

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/6192/17

Судді першої інстанції: Качур І.А.,

Амельохін В.В., Келеберда В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Губської Л.В., Епель О.В.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля» на прийняте у порядку письмового провадження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 серпня 2018 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля» до Державної фіскальної служби України, третя особа - Харківське управління Офісу великих платників податків ДФС, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2017 року Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями «Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля» (далі - Позивач, ДПІІ «КК «Клуб сімейного дозвілля») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - Відповідач, ДФС України), третя особа - Харківське управління Офісу великих платників податків ДФС (далі - Третя особа, Харківське Управління ОВПП), про:

- визнання протиправною бездіяльності ДФС України щодо незабезпечення автоматичного збільшення суми, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення на суму 6 520 362,00 грн. на рахунку ДПІІ «КК «Клуб сімейного дозвілля» в СЕА ПДВ;

- зобов'язання ДФС України здійснити врахування всіх показників, зазначених в Уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ, поданому 04.08.2015 року, та відобразити суму в розмірі 6 520 362,00 грн. у рахунок збільшення розміру суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на рахунку ДПІІ «КК «Клуб сімейного дозвілля» в СЕА ПДВ.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.08.2018 року у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що збільшення Позивачу реєстраційної суми повністю узгоджувалося із положеннями пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, а тому протиправна бездіяльність з боку ДФС України відсутня. Крім того, судом підкреслено, що заявлена до бюджетного відшкодування у декларації ДПІІ «КК «Клуб сімейного дозвілля» за лютий 2015 року сума залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів у розмірі 6 520 362,00 грн., на яку, як вважає Позивач, необхідно було б збільшити реєстраційну суму у системі електронного адміністрування ПДВ, не була відображена ДПІІ «КК «Клуб сімейного дозвілля» у декларації з ПДВ за червень 2015 року, а тому підстав для збільшення реєстраційної суми у вказаному розмірі не було.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що судом першої інстанції не було враховано відсутності у ПК України обмежень щодо можливості коригування суми від'ємного значення ПДВ шляхом подання уточнюючого розрахунку, а також не звернуто увагу на достатність отримання ДФС України заяви про збільшення розміру реєстраційної суми в якості необхідної та єдиної підстави для вчинення дій. Наголошує, що до таких помилкових висновків суд першої інстанції дійшов у зв'язку з невірним застосуванням ряду положень Податкового кодексу України.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2018 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2018 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 12.12.2018 року.

У відзиві на апеляційну скаргу Харківське Управління ОВПП просило відмовити у задоволенні апеляційної скарги та рішення суду першої інстанції залишити без змін. В обґрунтування своїх доводів зазначило, що Окружний адміністративний суд міста Києва прийшов до правильного висновку, зазначивши, що залишок від'ємного значення по уточнюючому розрахунку за лютий 2015 року не приймає участі у збільшенні суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу від ДФС України не надійшло.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2018 року задоволено клопотання ДПІІ «КК «Клуб сімейного дозвілля» - продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів та відкладено її розгляд до 09.01.2019 року.

У судовому засіданні представники Позивача доводи апеляційної скарги підтримали та просили суд її вимоги задовольнити повністю з викладених в останній підстав.

Представник Відповідача та Третьої особи наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати, виходячи з такого.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що 20.03.2015 року ДПІІ «КК «Клуб сімейного дозвілля» подало до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2015 року, в якій відобразило від'ємне значення податку на додану вартість, сформоване станом на 01.02.2015, наступним чином:

- у рядку 30 «Сума залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку» було відображено суму у розмірі 6 620 703,00 грн.;

- у рядку 31 «Сума непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду» було відображено суму у розмірі 2 500 000,00 грн. (а.с. 18-20).

У подальшому Позивачем подано до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ, у якому суму від'ємного значення ПДВ, сформованого станом на 01.02.2015 року , було відображено таким чином:

- у рядку 30 «Сума залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку» було відображено суму у розмірі 100 341,00 грн.;

- у рядку 31 «Сума непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (поточного) періоду» було відображено суму у розмірі 9 120 362,00 грн. (а.с. 26-28).

Також, у додатку 2 до уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань із ПДВ, ДПІІ «КК «Клуб сімейного дозвілля» подало заяву на збільшення розміру суми податку, на яку матиме право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму в розмірі 9 120 703,00 грн. на підставі п.33 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (а.с. 29). Шляхом подання зазначеного уточнюючого розрахунку від 04.08.2015 року позивач переніс суму 6 520 362,00 грн., заявлену у декларації з ПДВ за лютий 2015 року як суму до бюджетного відшкодування, у даний рядок з метою збільшення розміру реєстраційної суми в СЕА ПДВ.

У зв'язку з тим, що за поданими уточнюючими розрахунками податкових зобов'язань до декларацій з ПДВ за лютий 2015 року коригування від'ємного значення у системі електронного адміністрування ПДВ не відбулось, ДПІІ «КК «Клуб сімейного дозвілля» звернулося до Офісу великих платників податків ДФС із листом від 07.09.2015 року №1727 (а.с. 49), в якому просило збільшити розмір реєстраційної суми в СЕА ПДВ та врахувати показники, зазначені в уточнюючому розрахунку.

Листом від 02.10.2015 року №3958/10/28-09-49-23 Офіс великих платників податків ДФС повідомив, що залишок від'ємного значення по уточнюючому розрахунку за лютий 2015 року не приймає участі у збільшенні суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та, відповідно, показник реєстраційної суми в СЕА ПДВ на рахунку Позивача в СЕА не збільшено (а.с. 50).

Згодом, ДПІІ «КК «Клуб сімейного дозвілля» вдруге звернулося до Офісу великих платників податків ДФС з листом від 13.10.2015 року №2032 (а.с. 51), а також до ДФС України з листом від 13.10.2015 року №2033 (а.с. 52-53), у яких просило збільшити розмір реєстраційної суми в СЕА ПДВ та врахувати показники, зазначені в Уточнюючому розрахунку.

Листом від 04.11.2015 року №40776/7/99-99-15-01-04-15 ДФС України направила лист позивача до Міжрегіонального головного управління - Центрального офісу з обслуговування великих платників для його розгляду та надання відповіді (а.с. 54).

У відповідь на згадані листи ДПІІ «КК «Клуб сімейного дозвілля» Міжрегіональне головне управління - Центральний офіс з обслуговування великих платників та Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС повідомили, що згідно положень п. 34 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України «реєстраційна сума» збільшується на суму від'ємного значення, що задекларована платником податків виключно в рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року та не підлягає перерахунку внаслідок уточнення платником податків показників звітності з ПДВ (а.с. 55-57).

На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз приписів ст. 200-1, п. п. 34, 35 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, суд першої інстанції прийшов до висновку, що у Відповідача не було правових підстав для відображення показників уточнюючого розрахунку у реєстраційній сумі.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися з огляду на наступне.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість (далі ПДВ) визначено статтею 200-1 розділу V Податкового кодексу України, якою було доповнено вказаний Кодекс згідно Закону України від 28.12.2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», що набрав чинності з 01.01.2015 року.

Згідно п. п. 200-1.1, 200-1.2 ст. 200-1 ПК України (в редакції до 29.07.2015 року) система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України. Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

На виконання приписів вказаної норми Податкового кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року №569 було затверджено Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - Порядок №569), яким визначено механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі по тексту - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі по тексту - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

Згідно п. 1 Порядку №569 система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно: на перехідний період (до 1 липня 2015 р. або іншої дати, визначеної окремим рішенням Верховної Ради України про скорочення такого періоду) - у тестовому режимі; із зазначеної дати - на постійній основі.

При цьому в силу п. 34 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість», період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Відповідно до визначення, закріпленого у п. 2 Порядку №569, рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі по тексту - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.

Згідно п. 200-1.3 ст. 200-1 Податкового кодексу України (в редакції до 29.07.2015 року) платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою:

SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах - SНаклВид - SВідшкод - SПеревищ, де:

SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексута зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;

SПопРах - загальна сума поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника;

SНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок;

SПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, 29.07.2015 року набрав чинності Закон України від 16.07.2015 року №643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість», відповідно до якого всі складові формули, визначені приписами п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України, на третій робочий день після набрання чинності цим Законом дорівнюють нулю, крім значень її складових S НаклОтр, S НаклВид та S Митн, що були сформовані починаючи з 01.07.2015 року (пункт 34 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України). Під час обрахунку показників S НаклОтр та S НаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені, починаючи з 01.07.2015 року, та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 01.07.2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників S НаклОтр, S НаклВид та S Митн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку суми S Накл також використовуються показники, визначені пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу (абз. абз. 9, 10 п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України).

Згідно підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових S НаклОтр, S НаклВид та S Митн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом до 31.07.2015 для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

Суми такого від'ємного значення можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку.

Згідно п. 92 Порядку №569 після закінчення перехідного періоду, зазначеного у пункті 1 цього Порядку:

1) ДФС автоматично збільшує розмір суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначеної відповідно до пункту 9 цього Порядку, на суму середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців / чотири квартали, та на запит платника податку інформує його про суму збільшення шляхом надсилання електронного повідомлення. Сума такого збільшення щокварталу підлягає автоматичному перерахунку ДФС шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком з урахуванням середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців/чотири квартали, станом на дату перерахунку. На запит платника податку ДФС інформує його про результати такого перерахунку шляхом надсилання електронного повідомлення;

2) сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, автоматично збільшується на суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з податку. На суму такого збільшення: зменшується сума, задекларована до сплати до бюджету в звітному (податковому) періоді, або збільшується сума від'ємного значення, задекларована в звітному (податковому) періоді; помилково та/або надміру сплачені грошові зобов'язання з податку вважаються погашеними.

Згідно положень п. 10 Порядку №569 ДФС України: обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі; оприлюднює на офіційному веб-сайті алгоритми обрахунку показників формули обчислення зазначеної суми та джерела їх формування.

Так, 30.07.2015 року Державна фіскальна служба України повідомила план заходів ДФС для забезпечення реалізації норм Закону України №643-VIII з удосконалення системи електронного адміністрування ПДВ, в розділі III якого передбачено обнуління показників та перерахунок суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН), для зареєстрованих платників податку, зокрема:

- з 00 годин 00 хвилин 03.08.2015 року (на початок третього робочого дня після дня набрання чинності Законом України №643-VIII) ДФС буде проведено обнуління суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН («СУМА» Накл), сформовану відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 та пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, та значення усіх її складових, визначених Податковим кодексом України, крім показників «СУМА» НаклОтр, «СУМА» Митн та «СУМА» НаклВид, що були сформовані, починаючи з 01.07.2015;

- протягом 03.08.2015 року (третього робочого дня після дня набрання чинності Законом України №643-VIII) сума «СУМА» Накл зареєстрованим платникам податку збільшиться на: суму середньомісячного розміру сум ПДВ, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених або розстрочених за останні 12 звітних місяців/4 квартали («СУМА» овердрафт); суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з ПДВ станом на 01.07.2015 року («СУМА» Перепл); суму від'ємного значення податку, непогашеного станом на 01.07.2015 року та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року; суму залишків коштів на електронних рахунках платників у системі електронного адміністрування ПДВ станом на початок робочого дня 03.08.2015 за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до пункту 2001.6 статті 2001 цього Кодексу, також така сума зменшується на суму податкових зобов'язань, задекларованих платником за звітний (податковий) період за червень 2015 року / II квартал 2015 року;

- на кінець третього робочого дня після дня набрання чинності Законом України №643-VIII сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН («СУМА» Накл), буде обрахована на підставі оновлених значень усіх її складових та інших показників, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу Українивраховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України.

При цьому планом заходів окремо зазначено, що у зв'язку із переведенням роботи системи електронного адміністрування ПДВ в штатний режим:

- починаючи з 04.08.2015 року реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування, складених до 1 липня 2015 року, здійснюватиметься без обмеження сумою «СУМА» Накл;

- до 20.08.2015 року платникам податку, що застосовують звітний податковий період квартал, сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН («СУМА» Накл), буде збільшена на суму від'ємного значення, непогашеного станом на 01.07.2015 та задекларованого у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за II квартал 2015 року.

Враховуючи офіційну інформацію ДФС України, протягом 03.08.2015 року були відновлені, у тому числі й Позивача, права на достовірне відображення в системі електронного адміністрування ПДВ відомостей щодо сум податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкову накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка відображається в рядку 2 Витягу з системи електронного адміністрування ПДВ.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується Відповідачем, 04.08.2015 року Позивачем було подано уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2015 року, якими уточнено показник «сума непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду» (рядок 31), значення якого визначено у розмірі 9 020 362,00 грн.

Вказаний уточнюючий розрахунок отримано ДФС України, що не спростовується учасниками справи.

Однак, станом на час розгляду справи ДФС України не забезпечено своєчасне відображення у системі електронного адміністрування ПДВ заявлених Позивачем 04.08.2015 року в уточнюючому розрахунку за лютий 2015 року сум від'ємного значення з ПДВ, непогашеного станом на 01.07.2015 року.

Твердження суду першої інстанції про те, що реєстраційна сума в системі електронного адміністрування може бути збільшена на суму від'ємного значення, що задекларована позивачем виключно у рядках 24 та 31 податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, та не підлягає перерахунку у зв'язку з подальшим уточненням показників такої звітності шляхом подання відповідних уточнюючих розрахунків, є безпідставними, з огляду на таке.

Згідно пп. 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України визначальним фактором для автоматичного збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування податку на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, є зазначення такої суми саме в податковій звітності з ПДВ платника податку.

У свою чергу, до податкової звітності з податку на додану вартість згідно пункту 8 розділу 1 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 23.09.2014 року №966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 року №13), належать: податкова декларація з податку на додану вартість з додатками; уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками; розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Таким чином, уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період лютий 2015 року, подані ДПІІ «КК «Клуб сімейного дозвілля» 04.08.2015 року до контролюючого органу, є однією з форм податкової звітності з ПДВ, а отже сформовані у них Позивачем показники (зокрема рядку 31) мали бути враховані ДФС України при автоматичному збільшенні суми, на яку Позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на величину від'ємного значення за червень 2015 року у сумі, зокрема, 6 520 362,00 грн.

Аналогічні за змістом висновки щодо застосування норм права викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29.11.2018 року у справі № 805/3641/16-а, від 06.11.2018 року у справі № 826/5414/16, від 11.10.2018 року у справі 808/1915/17.

Крім того, судова колегія звертає увагу, що згідно ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна юридична особа має право на мирне володіння. своїм майном. Конвенція, залишаючи за державною владою велику свободу відносно рішень в сфері економічної та соціальної політики, підтверджує, що таке втручання в гарантовані права не буде правильним.

Мирне володіння означає, що порушення принципу, встановленому у першому реченні, може мати місце і за відсутності прямого або фізичного втручання у право власності. Так, наприклад, порушення може мати форму позбавлення можливості використати власність, ненадання дозволів, або інших форм перешкоджання реалізації права власності, що є наслідком застосування законодавства або заходів органів державної влади/рішення Європейського суду у справі Wiggins v.Unated Kingdom Appl. 7456/76 (1976).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Спорронг і Лоннрот проти Швеції» (23.09.1982 року), суд повинен визначити, чи було дотримано справедливий баланс між вимогами інтересів суспільства і вимогами захисту основних прав людини. Забезпечення такої рівноваги є невід'ємним принципом Конвенції в цілому і також відображено у структурі ст. 1 Першого протоколу.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що оскільки Відповідачем у порушення наведених законодавчих норм допущено протиправну бездіяльність щодо невнесення інформації до електронної системи адміністрування ПДВ про збільшення розміру суми від'ємного значення ДПІІ «КК «Клуб сімейного дозвілля» на суму 6 520 362,00 грн., то позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, зважаючи на встановлену вище відсутність правових підстав для не збільшення у системі електронного адміністрування ПДВ суми, на яку Позивач вправі реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, судова колегія приходить до висновку про передчасність твердження Окружного адміністративного суду міста Києва про безпідставність позовних вимог, а тому вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також неправильно застосовані норми матеріального права, що стали підставою для невірного вирішення справи. У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду - скасувати.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням наведеного судова колегія приходить до висновку про необхідність стягнення з ДФС України на користь ДПІІ «КК «Клуб сімейного дозвілля» витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, в сумі 8 000,00 грн. (3 200,00 грн. за подання позовної заяви майнового характеру та 4 800,00 грн. за подання апеляційної скарги на рішення суду), сплачених згідно квитанції від 11.05.2017 року №N1BDC37323 на суму 3 200,00 грн. та від 21.09.2018 року №N15G742117 на суму 4 800,00 грн.

Керуючись ст. ст. 139 242-244 250 310 315 317 321 322 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля» - задовольнити повністю.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 серпня 2018 року - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) щодо незабезпечення автоматичного збільшення суми, на яку Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями «Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля» (61140, Харківська обл., м. Харків, пр-т. Гагаріна, 20-А, код ЄДРПОУ 30881083) має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення у розмірі 6 520 362,00 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму та відобразити суму, на яку Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями «Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля» (61140, Харківська обл., м. Харків, пр-т. Гагаріна, 20-А, код ЄДРПОУ 30881083) має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величну від'ємного значення, у розмірі 6 520 362,00 грн., зазначеному в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість, поданому 04 серпня 2015 року.

Стягнути з Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля» (61140, Харківська обл., м. Харків, пр-т. Гагаріна, 20-А, код ЄДРПОУ 30881083) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в сумі 8 000 (вісім тисяч) гривень 00 копійка.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді Л.В. Губська

О.В. Епель

Повний текст постанови складено « 09» січня 2019 року.