ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2024 року
м. Київ
справа № 380/16075/22
адміністративне провадження № К/990/26917/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Губської О.А., Соколова В.М.
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції справу № 380/16075/22
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку
за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мидзка Роман Володимирович,
на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року, постановлену суддею Коморним О.І.
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2023 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Мікули О.І., суддів Курильця А.Р., Ніколіна В.В.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), де просив:
1.1. скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 №89-РС від 27 червня 2022 року про звільнення ОСОБА_1 із військової служби;
1.2. скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 №191 від 15 липня 2022 року про виключення ОСОБА_1 із списків військової частини та позбавлення всіх видів забезпечення;
1.3. поновити ОСОБА_1 на посаді військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , яку займав до звільнення або на прирівняній посаді;
1.4. стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу на суму 1 грн.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
3. Військова частина НОМЕР_1 звернулася до суду із клопотанням про повернення позовної заяви, оскільки ордер представника позивача не містить підпису, а отже адвокат Мидзка Роман Володимирович не підтвердив повноваження представляти інтереси ОСОБА_1 в суді та підписувати позовну заяву.
4. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23.03.2023, залишеною без постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2023, адміністративний позов залишено без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 240 КАС України (якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано).
5. Залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того що ордер на надання правничої (правової) допомоги від 08.11.2022 серії ВС №1169527 не містить особистого підпису адвоката Мидзка Р.В., а тому позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати, оскільки до суду не було надано належних документів на підтвердження повноважень цієї особи щодо підписання позовної заяви від імені позивача.
5.1. Наведене, на думку судів, свідчить про процесуальну дефектність відповідного документа, яка своєю чергою виключає у такій ситуації можливість покликання на ордер як на документ, що належно посвідчує повноваження адвоката Мидзка Р.В. на представництво інтересів ОСОБА_1 .
5.2. Суд апеляційної інстанції також зауважив, що така позиція не є проявом надмірного формалізму, оскільки відсутність належним чином оформленого за правилами Положення № 41 ордеру унеможливлює встановити волевиявлення позивача на надання повноважень адвокату Мидзці Р.В. щодо представництва та права підпису процесуальних документів, які подаються до суду, оскільки такий ордер не є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката.
5.3. Таким чином, суди дійшли висновку про наявність правових підстав за вказаних обставин для застосування положень пункту 2 частини першої статті 240 КАС України та повернення позовної заяви без розгляду.
5.4. Одночасно позивачу судом першої інстанції роз`яснено, що повернення (в даному випадку залишення без розгляду) судом позовної заяви з огляду на підписання її особою, повноваження якої не підтверджені, та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до суду з такою заявою, не є обмеженням доступу до суду та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі оскарження дій суб`єкта владних повноважень учасником справи особисто або через представника.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
6. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мидзка Р.В., звернувся до Верховного Суду із касаційної скаргою, у якій сторона позивача просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23.03.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2023 у справі № 380/16075/22 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
7. В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права
7.1. Так, касатор зазначає, що суди безпідставно вважають, що на ордер може бути накладений виключно графічний та оригінальний підпис адвоката.
7.2. Зауважує, що у 2003 році був прийнятий Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг", а у 2017 Закон України "Про електронні довірчі послуги", який за своїм змістом та вимогами встановлює правила для електронної ідентифікації осіб, які у сукупності запровадили можливість створення та підписання документів на електронному рівні та передачі їх іншим особам. Таким чином, у будь-якої особи в Україні з`явилась можливість підписувати та надсилати документи з електронним цифровим підписом, зокрема, до суду.
7.3. Крім того, вказана технічна можливість реалізована у системі "Електронний суд", який запрацював у жовтні 2021 року. Порядок роботи системи "Електронний суд" передбачає створення та редагування електронних документів, завантаження будь-яких додатків для їх подачі до суду. На останньому кроці система формує єдиний файл з документами, який перед відправленням до суду вибраної інстанції пропонує підписати кваліфікованим електронним підписом особи, яка її подає.
7.4. Таким чином, як зазначає скаржник, всі створені та додатково завантажені документи у системі "Електронний суд" фактично підписується особою шляхом накладення системою на цей файл електронного підпису особи.
7.5. Наголошує, що позовна заява ОСОБА_1 , а також ордер, були підписані кваліфікованим цифровим підписом представника. Вказаної обставини суди попередніх інстанцій не досліджували та не врахували, як наслідок прийняли передчасні та незаконні рішення.
7.6. Касатор підкреслює, що кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису (частина четверта статті 18 ЗУ «Про електронні довірчі послуги»). Вказаний спосіб підписування ордеру не суперечить вимогам ЗУ "Про електронні довірчі послуги", ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг", ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
7.7. Наведена позиція позивача відповідає позиції Верховного Суду у постанові від 22.03.2022 у справі № 755/1549/22, від 22.06.2022 у справі № 380/3142/20, від 08.06.2023 у справі № 466/566/22.
8. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.08.2023 відкрите касаційне провадження за вказаною касаційної скаргою.
9. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 14.03.2024 закінчено підготовчі дії у справі та призначено касаційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
Позиція інших учасників справи
10. Від військової частини НОМЕР_1 до Суду надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, де відповідач заперечуючи проти доводів останньої, просить відмовити у її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити в силі.
Позиція Верховного Суду
Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
11. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, виходить із такого.
12. Відповідно до ухвали Верховного Суду касаційне провадження у цій праві відкрите з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, зокрема, пункту 2 частини першої статті 240 КАС України, що є підставою касаційного оскарження згідно із частиною другою статті 328 КАС України.
13. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги колегія суддів виходить із такого.
14. Згідно із частиною першою статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
15. Відповідно до частини першої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
16. Частина восьма статті 59 КАС України передбачає, що у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
17. Частиною четвертою статті 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
18. Згідно із частиною першою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI), який набув чинності 05.08.2012, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
19. Ордером є письмовий документ, що у випадках, установлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням і повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону № 5076-VI).
20. Пунктом 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 (далі - також Положення №41) передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
21. Перелік реквізитів, які має містити ордер визначені у пункті 12 Положення № 41 відповідно до якого, зокрема: 12.10. підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»); 12.11. підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі «Адвокат»); 12.12. підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об`єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням. Під час дії воєнного стану на території України реквізити, передбачені цим підпунктом, можуть оформлятись у відповідності до пункту 10 цього Положення.
22. Відповідно до пунктів 3, 4, 5 Положення № 41 в Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України (зразок в Додатку 1 Положення №41).
23. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
24. Отже, обов`язковим реквізитом ордеру, який досліджується у цій справі, є власноручний підпис адвоката (у графі «Адвокат»).
25. Згідно із частиною другою статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
26. Частинами сьомою, восьмою, десятою, одинадцятою статті 44 КАС України передбачено, що документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
27. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
28. Частиною першою статті 18 КАС України визначено, що у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - ЄСІТС).
29. Відповідно до частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
30. За правилом абзацу другого частини восьмої статті 18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не визначено цим Кодексом.
31. Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно- телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно- телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина восьма статті 18 КАС України).
32. Отже, надсилання у встановленому порядку процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням такою особою власного електронного підпису.
33. При цьому, державне підприємство Центр судових сервісів в рамках меморандуму про взаємодію і співпрацю між Державною судовою адміністрацією України та Національною асоціацією адвокатів України реалізувало етап інтеграції системи «Електронний суд» з Єдиним реєстром адвокатів України. В «Електронному суді» тепер з`явилася можливість для користувачів-адвокатів створювати електронні ордери, отримуючи доступ до судових справ, в яких вони представляють своїх клієнтів.
34. Пунктом 24 Положення про ЄСІТС визначено, що підсистема "Електронний суд" (Електронний суд) є підсистемою ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи. Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою https://wiki.court.gov.ua.
35. Згідно з пунктом 26 Положення про ЄСІТС електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
36. Відповідно до абзацу першого пункту 27 Положення про ЄСІТС до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
37. Абзацом другим цього пункту обумовлено, що технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.
38. За правилами підпункту 11.5.1 пункту 11.5 Інструкції користувача Електронного кабінету ЄСІТС, розміщеної на сайті https://wiki-ccs.court.gov.ua (далі - Інструкція), користувачі, які підтвердили свої повноваження адвоката мають можливість видати ордер на конкретну справу для отримання доступу до документів по справі та загальний ордер (без вказання номера справи), який спрощує та прискорює процес подачі заяв до суду.
39. Алгоритм створення електронного ордера закріплений у підпункті 11.5.2 пункту 11.5 Інструкції.
40. Підпунктом 11.5.6 пункту 11.5 Інструкції передбачено, що обраний на початку формування заяви ордер буде автоматично завантажено до додатків сформованої заяви.
41. У підпункті 11.6.1 пункту 11.6 Інструкції зазначено, що електронні довіреності та ордери надаються та оформлюються засобами ЕС у відповідності до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та їх юридична сила не може бути заперечена виключно через те, що вони мають електронну форму.
42. Указаний порядок підтвердження повноважень адвоката як представника за допомогою засобів ЄСІТС (створення електронного ордера із застосуванням вбудованого текстового редактора) узгоджується з приписами частини сьомої статті 59 КАС України, згідно з якою в разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
43. При цьому, з огляду на положення Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», підписання ордера кваліфікованим електронним підписом за допомогою іншого засобу, ніж засіб Електронного суду, який так само здатний забезпечити умови, передбачені статтею 19 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», та додавання файлу з накладеним цифровим підписом до створеного в Електронному суді документа також буде відповідати вимогам статті 59 КАС України.
44. Натомість підписання цифровим підписом за допомогою засобів ЄСІТС доданого до створеного в Електронному суді документа файлу, що містить зображення заповненого бланку ордера, засвідчує надсилання цього додатку відповідним користувачем ЄСІТС та підтвердження ним відповідності електронної копії доданого ордера його оригіналу в паперовій формі, проте не прирівнює таку дію до видачі адвокатом ордера в електронній формі шляхом створення електронного документа встановленої форми.
45. Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 24.02.2024 у справі № 466/76/22.
46. За встановлених обставин цієї справи, позовна заява від імені ОСОБА_1 була подана його представником адвокатом Мидзкою Р.В. 08.11.2022 через систему «Електронний суд» та підписана шляхом накладення власного електронно-цифрового підпису адвоката.
47. На підтвердження повноважень представником позивача до позовної заяви додано ордер на надання правової допомоги від 08.11.2022 серії ВС №1169527.
48. Вказаний ордер не сформований адвокатом в системі «Електронний суд», а завантажений як додаток до заяви у вигляді файлу «pdf». Однак, в ньому відсутні всі необхідні відомості, визначені у пункті 12 Положення № 41, а саме в графі ордеру «Адвокат» відсутній особистий підпис адвоката.
49. Перевіривши наданий ордер на представництво інтересів ОСОБА_1 щодо його відповідності вимогам частини другої статті 26 Закону № 5076-VI і пункту 12 Положення № 41, суд першої інстанції, із висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що відсутність у цьому ордері одного із обов`язкових реквізитів, а саме підпису адвоката, свідчить про процесуальну дефектність відповідного документа, яка своєю чергою виключає у такій ситуації можливість покликання на ордер як на документ, що належно посвідчує повноваження адвоката Мидзка Р.В. на представництво інтересів ОСОБА_1 .
50. Питання належності підтвердження представництва учасником справи адвокатом шляхом подання до суду копії ордеру через систему «Електронний суд» без графічного проставлення підпису в графі ордеру «Адвокат» було предметом дослідження Верховним Судом у постановах від 29.02.2024 у справі № 466/76/22, від 07.12.2023 у справі № 466/862/22, від 09.03.2023 у справі № 466/893/23, від 07.02.2023 у справі № 466/487/22, від 22.12.2022 у справі № 450/569/22.
51. Так, у наведених справах Верховний Суд погодився із судом апеляційної інстанції про наявність підстав для повернення апеляційної скарги, до якої адвокатом на підтвердження повноважень було додано копію ордеру на надання правничої допомоги, яка не містила власноручного підпису адвоката, оскільки ним не було дотримано форми документа, що підтверджує його право на здійснення представництва інтересів особи, зокрема його підписання, як того вимагають норми Закону № 5076-VI та Положення № 41.
52. У постанові від 29.02.2024 у справі № 466/76/22 Верховний Суд зазначив, що доданий адвокатом документ (файл із ордером) не можна вважати ні електронною копією письмового (паперового) ордера (через відсутність власноручного підпису адвоката як обов`язкового реквізиту), ні створеним в електронній формі ордером (не сформований за допомогою засобів ЄСІТС або не підписаний як окремий документ кваліфікованим електронним підписом за допомогою іншого засобу підпису).
53. Отже, у випадку цієї справи скріплення адвокатом Мидзкою Р.В. електронним цифровим підписом додатку до позовної заяви у форматі файлу «pdf» із згенерованим на офіційному вебсайті НААУ бланком ордера про надання правничої (правової) допомоги, який не містить особистого підпису адвоката, не свідчить про дотримання ним форми документа, що підтверджує його право на здійснення представництва інтересів особи, як того вимагають норми Закону № 5076-VI та Положення № 41.
54. Так, підписання адвокатом цифровим підписом за допомогою засобів ЄСІТС доданого до створеного в Електронному суді файлу, що містить зображення заповненого бланку ордера, підтверджує ним відповідність електронної копії доданого ордера його оригіналу в паперовій формі та засвідчує надсилання цього додатку відповідним користувачем ЄСІТС.
55. Таким чином суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили із того, що адвокатом Мидзкою Р.В. не надано належних документів на підтвердження його повноважень щодо підписання позовної заяви від імені позивача, а відтак дійшли правильних висновків щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 240 КАС України, яка передбачає такі повноваження суду у разі встановлення факту підписання позовної заяви особою, яка не має права її підписувати, після відкриття провадження у справі.
56. Щодо посилання сторони позивача на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 22.06.2022 у справі № 380/3142/20, то колегія суддів відхиляє такі за безпідставністю, оскільки у цій справі судом касаційної інстанції не надавалася оцінка застосуванню положень Закону № 5076-VI, Положення № 41 та Положення про ЄСІТС.
57. Стосовно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 22.03.2022 у справі № 755/1549/22 колегія суддів зазначає, що у вказаній справі суд касаційної інстанції надавав оцінку висновкам суду апеляційної інстанції про наявність підстав для повернення поданої адвокатом за допомогою електронної пошти апеляційної скарги одночасно через суд першої інстанції так і безпосередньо до суду апеляційної інстанції, в тому числі з тих підстав, що апеляційна скарга не підписана заявником, а в копії ордеру всі необхідні реквізити.
58. У цій справі суд касаційної інстанції зазначив, що на момент вирішення апеляційним судом питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката позивача, матеріали справи не містили відомостей про те, що апеляційний суд проводив перевірку на предмет її підписання та доданого ордеру ЕЦП або, що за результатами такої перевірки було встановлено відсутність ЕЦП на електронному документі. Верховний Суд також зауважив, що та обставина, що паперова копія ордера не містить всіх необхідних реквізитів, не може безумовно свідчити, що його оригінал - електронний примірник також не містить цих реквізитів.
59. За наслідком розгляду справи № 755/1549/22 Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції не дослідив оригіналів апеляційних скарг та доданих до них доказів, не надав оцінки цим процесуальним документам на предмет відповідності формі і змісту відповідно до статті 356 ЦПК України, а тому його висновки про повернення апеляційних скарг є передчасними.
60. У справі № 466/566/22 Верховний Суд дійшов аналогічних висновків за наслідками перегляду ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, поданої адвокатом в інтересах відповідача з підстав не підтвердження повноважень, зазначивши про передчасність висновків суду апеляційної інстанції щодо «дефектності» доданого адвокатом ордеру, оскільки суд в повній мірі не пересвідчився у достовірності видрукуваного у письмовому вигляді ордеру із тим, що міститься і відображається в АСДС та в підсистемі «Електронний суд».
61. Отже, обставини у справах № 755/1549/22 та № 466/566/22 не є подібними до обставин цієї справи, а тому висновки Верховного суду у цих справах не можуть слугувати прикладом правильного застосування норм процесуального права у справі № 380/16075/22.
62. За таких умов, колегія суддів, перевіряючи законність і обґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій, ухвалили судові рішення з додержанням норм процесуального права.
63. При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що повернення (в даному випадку залишення без розгляду) судом позовної заяви з огляду на підписання її особою, повноваження якої не підтверджені, та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до суду з такою заявою, не є обмеженням доступу до суду та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі оскарження дій суб`єкта владних повноважень учасником справи особисто або через представника.
64. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
65. Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди першої та апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допустив, то колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
66. З огляду на результат касаційного розгляду справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мидзка Роман Володимирович, залишити без задоволення.
2. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2023 року у справі № 380/16075/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.О. Єресько О.А. Губська В.М. Соколов