Знищення картини «Коліївщина: Страшний суд» співробітниками ДП «Мистецький арсенал» суд вважає таким, що не порушує авторських прав художника, проте завдає йому моральної шкоди на суму 1000,00 грн (Печерський районний суд м. Києва. суддя Цокол Л. І)

Фабула судового акту: Музей «Мистецький Арсенал» (відповідач) запропонував художнику Володимиру Кузнєцову (позивач) прийняти участь у виставці «Велике і Величне» у середині 2013 року та створити картину, яка мала належати відповідачу. Для цього відповідач надав краски та площу для малювання (мурал). Позивач не встиг закінчити картину до початку виставки і тоді співробітники відповідача закрасили мурал чорною фарбою не попередивши про це позивача. Таким чином картину було знищено і це визнається відповідачем, проте до початку виставки. Позивач звернувся до суду із позовом в якому просив визнати порушення його авторських немайнових прав, стягнути з відповідача компенсацію за порушення немайнових прав, стягнути моральну шкоду та здійснити публікацію в ЗМІ про порушення його авторських прав.

Ухвалюючи рішення суд прийшов до висновку, що між сторонами можуть існувати правовідносини, які регулюються ЗУ «Про авторське право і суміжні права» виключно на період ПРОВЕДЕННЯ виставки і оскільки картина була знищена до початку виставки авторські права позивача не порушені. Проте знищення картини завдала моральної шкоди автору і в цій частині позов було задоволено – позивачу зобов‘язали виплати 1000,00 грн. моральної шкоди.

Печерський районний суд міста києва

Справа № 757/7903/15-ц

Категорія 58

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2015 року Печерський районний суд м. Києва в складі : головуючого - судді Цокол Л.І. за участі секретарів Міщенко О.О., Козачук К.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства ""Національний культурно-мистецький та музейний комплекс ""Мистецький Арсенал"""", третя особа - ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, відшкодування моральної шкоди та виплату компенсації за порушення авторських прав,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вимогами до Державного підприємства «Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький Арсенал» і просить визнати дії співробітників Державного підприємства із зафарбуванням роботи ОСОБА_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1» протиправними і такими, що порушують немайнові права автора, стягнути з Державного підприємства 1 000 грн. моральної шкоди, 121 800,00грн. компенсації за порушення майнових авторських прав, зобов'язати протягом двох місяців з дня вступу в силу рішення по справі Державного підприємства здійснити публікацію в засобах масової інформації, зокрема, спеціалізованому виданні «Українська правда» за власний рахунок даних про допущені порушення авторського права по відношенню до ОСОБА_1, про причини такого порушення, та вибачення щодо даних дій, відшкодувати судові витрати. В обґрунтування своїх вимог позивач ОСОБА_1 посилається на те, що відповідач напередодні виставки «Велике і Величне», що мала відбутись у Національному культурно-мистецькому та музейному комплексі «Мистецький Арсенал» 27 липня -29 вересня 2013 року , зафарбував картину над якою працював позивач, не надавши можливості зробити її якісне фотозображання. В свою чергу це позбавило позивача в подальшому реалізувати свої авторські майнові права щодо твору, отримати дохід від виставлення картини. У позовній заяві позивач наголошує на тому, що вказане порушення його авторських прав є підставою для стягнення на його користь компенсації у розмірі 100 мінімальних заробітних плат, як передбачає Закон України «Про авторське право і суміжні права».

Під час судового розгляду позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 підтримали вимоги, просили їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві. Наполягали на тому, що позивач є автором картини «ІНФОРМАЦІЯ_1», яку відповідачем було знищено.

Представники відповідача третьої особи ОСОБА_5 , ОСОБА_3 і ОСОБА_6 вимоги не визнали, заперечували проти їх задоволення вказуючи на те, що позивачу дійсно було запропоновано прийняти участь у виставці «Велике і Величне», що мала відбутись у Національному культурно-мистецькому та музейному комплексі «Мистецький Арсенал» 27 липня -29 вересня 2013 року. При цьому позивачу було надано площу (стіну або мурал) та матеріали для створення картини, які належать відповідачу. Проте позивач виконання своєї роботи станом на 25 липня 2013 року не завершив, що стало перешкодою для її показу на виставці. Так, представники зазначали про те, що експонати 25 липня 2013 року були передані під охорону. Крім того, представники звертали увагу на тому, що позивач мав можливість фотографувати зображення, про що свідчать і надані ним фото.

Суд вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_4, представників відповідача та третьої особи ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 , дослідивши надані сторонами докази, прийшов до наступного висновку.

Згідно ст.1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» автор - фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір; твір образотворчого мистецтва - скульптура, картина, малюнок, гравюра, літографія, твір художнього (у тому числі сценічного) дизайну тощо;

Згідно ст. 12 цього ж Закону авторське право і право власності на матеріальний об'єкт, в якому втілено твір, не залежать одне від одного. Відчуження матеріального об'єкта, в якому втілено твір, не означає відчуження авторського права і навпаки.

Власникові матеріального об'єкта, в якому втілено оригінал твору образотворчого мистецтва чи архітектури, не дозволяється руйнувати цей об'єкт без попереднього пропонування його авторові твору за ціну, що не перевищує вартості матеріалів, витрачених на його створення. Якщо збереження об'єкта, в якому втілено оригінал твору, є неможливим, власник матеріального об'єкта, в якому виражено оригінал твору, повинен дозволити авторові зробити копію твору у відповідній формі, а якщо це стосується архітектурної споруди - фотографії твору.

Під час судового розгляду встановлено, що 27 липня -29 вересня 2013 року у «Мистецькому Арсеналі» проходила виставка «Велике і Величне», на якій було представлено мистецькі твори із колекцій художніх, історичних та археологічних музеїв України. Позивач був запрошений взяти участь у виставці для створення картини «ІНФОРМАЦІЯ_1» безпосередньо на стіні (муралу) в приміщенні «Мистецького Арсеналу». Розмір відведеної для Твору площі на стіні був орієнтовно 5Х11 метрів. Позивачу були надані з боку відповідача відповідно сам мурал (тобто стіна) , матеріали (фарби), проектор для використання у роботі. У зв'язку з тим, що станом на 25 липня 2013 року картина не була завершена, відповідачем було прийнято рішення про те, що твір експонуватись не буде та відповідно стіна була зафарбована.

З даного приводу слід зазначити про те, що між сторонами виникли правовідносини які регулюються Законом України «Про авторське право і суміжні права», проте виключно на період проведення виставки. В цьому випадку слід врахувати надання відповідачем матеріального об'єкта позивачу для створення картини в певний період часу без подальшого її збереження .

При цьому як було встановлено під час судового розгляду перед тим, як прийняти рішення про те, що твір над яким працював позивач експонуватись не буде, відповідач (власник матеріального об'єкту) не повідомив про це позивача, на відповідно не запропонував йому скористатись своїм правом сфотографувати картину в тому вигляді в якому вона була на момент зафарбовування.

Отже під час судового розгляду встановлено те, що перед прийняттям рішення про те, що твір експонуватись не буде та відповідно його знищення, відповідач не надав можливість позивачу зробити її фотографію чи копію останньої версії (зображення) картини.

В даному випадку слід виходити з того, що відповідні докази щодо надання такої можливості з боку відповідача надано не було. Посилання на фотографування зображення позивачем протягом усього періоду роботи над картиною суд відхиляє, оскільки є припущенням та законодавством чітко встановлено обов'язок відповідача надати можливість автору вчинити відповідні дії безпосередньо перед знищенням твору.

Вказане порушення прав позивача безумовно завдало йому моральних страждань, оцінюючи їх характер та наслідки , слід врахувати вимоги розумності та справедливості . З огляду на запропоновану позивачем грошову компенсацію слід визнати ці вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Інші вимоги позивача, а також обставини на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, є безпідставними, оскільки не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду та не відповідають положенням Закону України «Про авторське право і суміжні права».

В даному випадку суд виходить з того, що порушень визначених ст. 50 вказаного Закону встановлено не було. При цьому ст. 52 Закону надає право у разі порушення інших прав автора звертатись до суду про відшкодування моральної шкоди.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12,52 Закону України «Про авторське право і суміжні права», ст.ст.8,10,60,88,208,212,213,214, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства ""Національний культурно-мистецький та музейний комплекс ""Мистецький Арсенал""""на користь ОСОБА_1 1 000грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.

В решті вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Цокол Л.І.