Земельна ділянка (пай) у спадок, або як оформити спадщину на земельну ділянку (пай)

Згідно норм цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Часом відкриття спадщини - є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

За загальним правилом спадкування відбувається за заповітом, або за законом (у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини).

Користуйтеся консультацією: Земля в спадок і як оформити право власності на пай

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Варто зазначити про те, що коло спадкоємців відрізняється в залежності від моменту відкриття спадщини.

Якщо спадщина відкрилась до 01.01.2004 р. (до моменту вступу в силу нового ЦК), до кола спадкоємців за законом належать:

• Перша черга: діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. Дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем.
• Друга черга: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері.
• А також непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті.

Окрім того, спадкоємець вважається таки, що прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Користуйтеся консультацією: Безкоштовна приватизація землі - покрокова інструкція та підводні камені

Новий ЦК, який вступив в силу 01.01.2004 року, значно розширив коло спадкоємців за законом, до яких належать:

• Перша черга: діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
• Друга черга: рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
• Третя черга: рідні дядько та тітка спадкодавця.
• Четверта черга: особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
• П’ята черга: інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї.

Окрім того, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців з моменту відкриття спадщини, він не заявив про відмову від неї.

Важливий нюанс! Якщо спадщина відкрилась в момент дії старого ЦК УРСР, але після 01 липня 2003 року, то спадкувати можуть спадкоємці за новим ЦК. Тобто, право успадкувати земельну ділянку (пай) зможуть в т.ч. особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, - ті, хто не мали права на спадщину за старим ЦК УРСР.

Разом з тим, незважаючи на фактичне прийняття спадщини, - для оформлення нерухомого майна в спадщину (зокрема земельної ділянки (паю), звернутися до нотаріуса потрібно обов’язково, оскільки без свідоцтва про право на спадщину неможливо буде зареєструвати право власності на земельну ділянку (пай), отриману у спадок.

Отже, для оформлення права власності на земельну ділянку (пай) в порядку спадкування необхідно спочатку особисто звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. При наявності оригіналу свідоцтва про смерть спадкодавця, нотаріус зобов’язаний відкрити спадкову справу і витребувати всі необхідні документи та довідки для видачі свідоцтва про право на спадщину, в яку входить земельна ділянка (пай). В разі, якщо не буде вистачати якихось документів для оформлення права на спадщину, нотаріус витребує такі документи з архіву, або зобов’яже спадкоємця звернутися до суду для встановлення юридичних фактів (спільного проживання, тощо).

Для оформлення спадку на земельну ділянку (пай) спадкоємцям доведеться окрім всього іншого, замовити оцінку такої земельної ділянки. Такий обов’язок не поширюється на спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом.

Після завершення процедури збирання необхідних документів та довідок, нотаріус видає спадкоємцю свідоцтво про право на спадщину та вносить відомості про перехід права власності на земельну частку (пай) на ім’я спадкоємця до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Якщо спадкоємців декілька – нотаріус видає кожному з них свідоцтво про право на спадщину з зазначенням частки, яка спадкується.

Користуйтеся консультацією: Як приватизувати ділянку під своїм будинком?

Хочу звернути вашу увагу ще на один важливий момент.

Зверніть особливу увагу, який документ на землю залишив після себе спадкодавець. Це може бути:

• Державний акт на права власності на земельну частку (пай), або
• Сертифікат на право на земельну частку (пай).

Здавалося б, яка різниця, як називається документ, але різниця принципово важлива! Адже державний акт на земельну частку (пай) – це документ, що підтверджує право власності на вже сформовану земельну ділянку, яка має чіткі встановлені межі, кадастровий номер. Разом з тим, сертифікат на право на земельну частку пай – це документ, який підтверджує право на виділення і формування земельної ділянки. Тобто. Маючи на руках сертифікат на право на земельну частку (пай) – ви ще не є власником конкретної земельної ділянки, а лише наділені правом на витребування такої земельної ділянки (паю).

Окрім того, якщо спадкодавець працював в колгоспі, але після смерті не залишив ані державного акту на право власності на земельну ділянку (пай), ані сертифікату на право на земельну частку (пай), є велика ймовірність того, що спадкодавець просто не встиг за життя отримати документ на земельну частку (пай). В такому випадку необхідно звернутись в земельний відділ з відповідним запитом для вияснення, чи включений спадкодавець у список осіб, які мали право на земельну частку (пай), а також вияснити, чи видавався взагалі відповідний документ (державний акт чи сертифікат) на земельну частку (пай) на ім’я спадкодавця. Якщо виясниться, що документ видавався, але спадкодавець за життя не встиг його отримати, необхідно буде звертатись до суду для оформлення спадкового права на землю.

На завершення всього сказаного зауважу, що пропуск строку для спадкування не позбавляє права на оформлення права власності на спадкове майно. Всі ці питання вирішуються в судовому порядку після отримання від нотаріуса відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Автор консультації: адвокат, Зибінська Галина Вікторівна

050 809-50-58, 068 654-55-23, e-mail: galinazibinska@gmail.com