Здійснення аналізу нормативного матеріалу, консультації, пошук і вивчення судової практики охоплюються послугою зі здійснення підготовки відзиву на касаційну скаргу, тому такі судові витрати є необґрунтованими (КГС/ВС у справі № 922/2321/20 від 08.04.2021

Фабула судового акту: Розмір судових витрат, який доцільно відшкодовувати за результатами розгляду справи є питанням дискусійним.

Вартість надання правової допомоги є поняттям оціночним, залежить від регіону, складності справи, компетенції адвоката тощо. Визначити її у вигляді чіткої цифри, яка би влаштовувала і клієнта, і адвоката та була би справедливою на думку суду часом складно.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Процесуальне законодавство передбачає, що суд може відступити від вказаного правила та не розподіляти витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Так, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У цій справі особа звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність.

Ухвалою ВС прийнято заяву представника фізичної особи про винесення додаткової постанови щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Розмір витрат було оцінено заявником у 47 тис. грн.

Позиція ВС: ВС було враховано, що під час апеляційного і касаційного перегляду справи позиція боржника не змінювалася, а представництво його інтересів здійснювалося тим самим адвокатом.

Зміст відзивів боржника на касаційні скарги фактично відповідав змісту відзивів на апеляційні скарги.

Зазначені окремо у акті надання правової допомоги послуги адвоката зі здійснення аналізу нормативного матеріалу, консультації, пошук і вивчення судової практики в аналогічних справах, публікацій науковців, коментарів спеціалістів охоплюються послугою зі здійснення підготовки відзивів на касаційні скарги. Отже, в цій частині судові витрати колегія суддів визнала необґрунтованими.

Загалом, цілком можна погодитися з таким висновком ВС. Таким чином, при складенні договорів, актів виконаних робіт потрібно звертати увагу, аби перелічені у них послуги не дублювали одна одну.

На думку суду, розмір заявлених витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 47 тис. грн, не відповідав критерію реальності адвокатських витрат та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і не співрозмірні із виконаною роботою у суді касаційної інстанції, отже їх розмір є необґрунтованими.

Ураховуючи наведене, ВС було вирішено зменшити розмір судових витрат до 10 тис. грн.

Аналізуйте судовий акт: ВС наголошує, що докази які стосуються розміру судових витрат подаються у суворо визначені кодексом строки: до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (ВС/КГС у справі №912/354/20 від 03.03.2021).

ОП КГС: Зменшення розміру відшкодування витрат на правову допомогу можливе ЛИШЕ за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам (ОП КГС у справі № 910/13071/19 від 20.11.2020)

ФОП, які мають пільги щодо сплати судового збору як громадяни можуть користуватися пільгами визначеними Законом України «Про судовий збір» (ВС/ГКС у справі № 903/323/20 від 03.12.2020)

Зменшення розміру витрат на професійну правову допомогу можливе ЛИШЕ у разі заявлення відповідного клопотання сторони (ВС/КГС у справі № 911/4242/15 від 24.11.2020)

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 922/2321/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Огородніка К.М.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

представники сторін в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання учасники справи повідомлені належним чином

розглянувши матеріали заяви представника фізичної особи ОСОБА_1 про винесення додаткової постанови щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу

у справі № 922/2321/20

за заявою Фізичної особи ОСОБА_1

до Фізичної особи ОСОБА_1

про неплатоспроможність,-

ВСТАНОВИВ:

1. Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області із заявою про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність.

2. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.08.2020 зокрема відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

3. Не погодившись із прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЙ ТІ ФІНАНС" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "МАНІТУ" звернулися до Східного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами.

4. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2021 у цій справі вказані апеляційні скарги залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.08.2020 у справі №922/2321/20 залишено без змін.

5. Постановою Верховного Суду від 16.03.2021 касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙ ТІ ФІНАНС" від 22.01.2021 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "МАНІТУ" від 08.02.2021 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2021 та на ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.08.2020 у справі № 922/2321/20 залишено без задоволення. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2021 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.08.2020 у справі № 922/2321/20 залишено без змін.

6. У відзивах на касаційні скарги представником фізичної особи ОСОБА_1 визначено, що орієнтовний розмір очікуваних витрат пов`язаних із розглядом справи складає 30 000 грн та у змісті вказаних відзивів викладено відповідну заяву, зауваживши про подання доказів суду на підтвердження таких витрат у порядку передбаченому чинним процесуальним законом.

7. 24.03.2021 від представника фізичної особи ОСОБА_1 до Суду надійшла заява про винесення додаткової постанови щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду вказаної заяви у справі № 922/2321/20 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 24.03.2021.

9. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 25.03.2021 № 29.3-02/662 у зв`язку із відпусткою судді Погребняка В.Я. відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 922/2321/20.

10. Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 25.03.2021, справу № 922/2321/20 розподілено колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Огородніка К.М.

11. Ухвалою Верховного Суду від 25.03.2021 прийнято заяву представника фізичної особи ОСОБА_1 про винесення додаткової постанови щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 922/2321/20 колегією суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, суддів: Васьковського О.В, Огородніка К.М. до свого провадження; призначено розгляд заяви у судовому засіданні на 08 квітня 2021 року о 09:45 год.

12. Ухвалою від 25.03.2021 визнано участь представників учасників справи у судовому засіданні необов`язковою.

13. З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглядати заяву про розподіл судових витрат без участі представників сторін.

14. 08.04.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "МАНІТУ" до суду надійшли письмові пояснення щодо зменшення витрат на професійну правничу допомогу в яких останнє просить відмовити в задоволенні заяви представника фізичної особи ОСОБА_1 про винесення додаткової постанови щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 922/2321/20.

15. Розглянувши заяву представника фізичної особи ОСОБА_1 про винесення додаткової постанови щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 922/2321/20, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла наступних висновків.

16. Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

17. У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

18. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

19. Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

20. Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 126 зазначеного Кодексу для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

21. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

22. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

23. За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

24. Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

25. Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

26. Із наявних матеріалів справи вбачається, що представником фізичної особи ОСОБА_1 на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом касаційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙ ТІ ФІНАНС" від 22.01.2021 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "МАНІТУ" на суму 47 000,00 грн додано до заяви про розподіл судових витрат такі документи: копію договору про надання правової допомоги № Б-2 від 08.01.2020; копію додаткової угоди № 2 від 04.03.2021 до договору № Б-2 від 08.01.2020; копію акту надання правової допомоги (послуг) від 16.03.2021.

27. Згідно з договором про надання правової допомоги № Б-2 від 08.01.2020 сторони узгодили зокрема, таке:

1) В порядку та на умовах, визначених цим договором, адвокат зобов`язується надати клієнту визначену цим договором правову допомогу та представництво та надати інші види правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 1.1).

2) За правову допомогу, передбачену ст.2 цього договору клієнт сплачує, у тому числі шляхом передоплати (авансу), адвокату гонорар в розмірі встановленому додатками до даного договору (п. 4.1).

28. У додатковій угоді № 2 від 04.03.2021 до договору № Б-2 від 08.01.2020 сторони узгодили розмір гонорару та об`єм послуг, що надаються клієнту у зв`язку з розглядом Верховним Судом справи № 922/2321/20, а саме вартість послуг:

- підготовка заяв, клопотань, пояснень, відзивів, заперечень, тощо до суду у справі № 922/2321/20 про неплатоспроможність ОСОБА_1 - 1 сторінка - 2 000 грн;

- участь адвоката у засіданні по справі № 922/2321/20 - 1 судове засідання у суді касаційної інстанції - 5 000 грн;

- аналіз нормативного матеріалу, консультації, пошук і вивчення судової практики в аналогічних справах, публікацій науковців, коментарів спеціалістів - 1 година - 2 000 грн.

29. Згідно з доданою до заяви копією акту надання правової допомоги (послуг) від 16.03.2021 адвокатом Колесніковим А.Г. було надано ОСОБА_1 правову допомогу (послуги) на загальну суму 47 000,00 грн в наступному обсязі:

- аналіз нормативного матеріалу, консультації, пошук і вивчення судової практики в аналогічних справах, публікацій науковців, коментарів спеціалістів - 5 годин;

- підготовка відзиву на касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙ ТІ ФІНАНС" - 9 сторінок;

- підготовка відзиву на касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "МАНІТУ" - 7 сторінок;

- участь адвоката Колеснікова А.Г. у судовому засіданні у справі № 922/2321/20 в Касаційному господарському суді у режимі відеоконференції 16.03.2021 - в кількості 1.

30. Як уже зазначалося, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

31. Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

32. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

33. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

34. Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

35. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

36. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

37. До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

38. Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

39. Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123 - 130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"

40. Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

41. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

42. Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

43. Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

44. При цьому згідно з статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75 - 79 ГПК України.

45. Відповідно до положень статей 1, 26, 27, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

46. У статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

47. З огляду на викладене, вирішуючи чи є розмір витрат відповідача на правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі, Верховний Суд враховує, що під час апеляційного і касаційного перегляду справи позиція боржника не змінювалася, а представництво його інтересів здійснювалося тим самим адвокатом. При цьому, зміст відзивів боржника на касаційні скарги фактично узгоджується зі змістом відзивів на апеляційні скарги.

48. На думку касаційного суду, за обставин даної справи зазначені окремо у Акті надання правової допомоги (послуг) від 16.03.2021 послуги адвоката зі здійснення аналізу нормативного матеріалу, консультації, пошук і вивчення судової практики в аналогічних справах, публікацій науковців, коментарів спеціалістів охоплюються послугою зі здійснення підготовки відзивів на касаційні скарги.

49. При цьому, правова позиція боржника викладена у відзивах на касаційні скарги вже була сформована до касаційного розгляду справи, а доказів додаткового комплексного та усестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано та з матеріалів справи не вбачається.

50. При цьому Суд враховує, що тривалість судового засідання суду касаційної інстанції яке відбулося 16.03.2021 складає 23 хвилини (з 10:00 год. до 10:23 год.), що підтверджується протоколом вказаного судового засідання (том 9 а.с. 204 - 205)

51. Отже, дослідивши заяву про розподіл судових витрат та додані до неї документи, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що розмір заявлених представником фізичної особи ОСОБА_1 витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 47 000,00 грн, не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і не співрозмірні із виконаною роботою у суді касаційної інстанції, отже їх розмір є необґрунтованими у зазначеній вище частині.

52. Ураховуючи наведене, оцінивши подані відповідачем докази на підтвердження понесених ним витрат, виходячи з вищенаведених критеріїв та обставин даної справи, Верховний Суд керуючись статтями 126 129 ГПК України, дійшов висновку, що витрати фізичної особи ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом цієї справи у суді касаційної інстанції підлягають розподілу частково у сумі 10 000 грн, які належить стягнути з касаторів - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙ ТІ ФІНАНС" від 22.01.2021 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "МАНІТУ" в рівних частинах (по 50% від суми) - 5 000 грн з кожного.

53. За змістом частини четвертої статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі відмови в позові, - на позивача.

54. З огляду на те, що постановою Верховного Суду від 16.03.2021 касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙ ТІ ФІНАНС" від 22.01.2021 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "МАНІТУ" від 08.02.2021 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2021 та на ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.08.2020 у справі № 922/2321/20 залишено без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2021 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.08.2020 у справі № 922/2321/20 залишено без змін, згідно з правилами статті 129 ГПК України, витрати фізичної особи ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом вказаних касаційних скарг на суму 10 000 грн підлягають стягненню зі скаржників в рівних частинах (по 50% від суми) - 5 000 грн з кожного.

55. На підставі викладеного та керуючись статтями 123 129 234 235 244 317 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Заяву представника фізичної особи ОСОБА_1 про винесення додаткової постанови щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 922/2321/20 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙ ТІ ФІНАНС" (61003, м.Харків, Майдан Конституції, буд.1, кімната 8302, код ЄДРПОУ 39555684) на користь фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 5 000 грн (п`ять тисяч гривень) відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "МАНІТУ" (61003, м.Харків, Майдан Конституції, буд.1, 6 під`їзд, 6 поверх, код ЄДРПОУ 42585871) на користь фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 5 000 грн (п`ять тисяч гривень) відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

4. Видачу наказів доручити Господарському суду Харківської області.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді О. В. Васьковський

К. М. Огороднік