Засуджений до 30 років ув’язнення відсудив 7,5 тис. євро за тривале розслідування та погані умови («Бігович проти Чорногорії»)

Навіть особа, яка вчинила тяжкий злочин, вправі розраховувати на оперативне розслідування та гідне поводження.

Це ще раз підтвердив ЄСПЛ у рішенні «Бігович проти Чорногорії» (заява № 48343/16), передає інформаційний ресурс ECHR: Ukrainian Aspect.

У 2006 році через підозру у вбивстві за обтяжуючих обставин високопосадового слідчого поліції був заарештований Любо Бігович. Його помістили під варту через ризик переховування. Запобіжний захід продовжувався протягом наступних чотирьох років і семи місяців на тій самій підставі. Також суди вважали, що його звільнення порушило б громадський порядок і мир. У 2012 році він був визнаний винним, а остаточне рішення у справі верховним судом було ухвалене у 2015 році. Вирок – 30 років ув’язнення.

Протягом усього тримання під вартою Бігович подавав заяви про звільнення переважно на підставах стану здоров’я, оскільки страждав від різних хвороб. Його обстежували і лікували (призначалися ліки, спеціальна дієта, було проведено операцію), але заяви залишилися без задоволення. Також він безуспішно скаржився на підстави застосування запобіжного заходу, невідповідну медичну допомогу, погані умови утримання під вартою.

Згадайте новину: Складність розслідування злочину не виправдовує тривале тримання під вартою («Велечка та інші проти Литви»)

Переповненість камер, напіврозділений туалет, недостатність перебування на відкритому повітрі, відсутність належної медичної допомоги, – на ці та інші особливості тримання під вартою, які принижують гідність і можуть розцінюватися як нелюдське поводження відповідно до ст. 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Бігович поскаржився до ЄСПЛ. Також він пред’явив претензії відповідно до п. «с» ч.1 та ч. 3 ст. 5 (Право на свободу та особисту недоторканність) Конвенції щодо перегляду його тримання під вартою (надмірну тривалість і недостатню обґрунтованість, а також в частині несвоєчасності розгляду його заяви про звільнення.

Суд у Страсбурзі не побачив порушень конвенційних гарантій у зв’язку з наданою заявнику медичною допомогою під час тримання під вартою, але задовольнив заяву щодо умов (ст. 3), а також тривалості тримання під вартою (частини 1, 3 ст.5).

Загальна сума відшкодування моральної шкоди, призначена ЄСПЛ, становила 7,5 тис. євро (EUR).

Згадайте новину: «Дімовіч та інші проти Сербії»: Коли помер свідок: можливість використання у суді наданих раніше показань оцінив ЕСПЛ

Прес-реліз,
виданий Секретарем Суду
ЄСПЛ 098 (2019)
19.03.2019

Бігович проти Чорногорії (заява № 48343/16)

Заявник, Любо Бігович (Ljubo Bigović), є громадянином Чорногорії, який народився в 1976 році. Зараз він відбуває вирок до 30 років ув’язнення в м. Спуж (Чорногорія), серед іншого, за вбивство за обтяжуючих обставин високопосадового слідчого поліції.

Справа стосувалася його скарг на його тримання під вартою, в тому числі на погані умови та невідповідність медичної допомоги.

Пан Bigović був заарештований у лютому 2006 року і розміщений під вартою через ризик його переховування. Його тримання під вартою було продовжене протягом наступних чотирьох років і семи місяців на тій самій підставі. Після цього, на додаток, суди вважали, що його звільнення серйозно порушило б громадський порядок і мир. Він був у кінцевому підсумку визнаний винним у 2012 році і це рішення було підтримане по апеляції Верховним судом у 2015 році.

Протягом усього свого тримання під вартою він страждав від різних хвороб, в тому числі виразкового коліту, катаракти, проблеми з колінами і депресії. Його обстежили і лікували тюремні лікарі і зовнішні фахівці, йому були призначені ліки і спеціальна дієта та була проведена операція.

Він неодноразово безуспішно подавав заяву про звільнення, переважно на підставах, пов’язаних зі здоров’ям скаржачись на тривалість та відсутність перегляду його досудового ув’язнення, а також на причини цього ув’язнення, невідповідну медичну допомогу та погані умови тримання під вартою. Він подав ті ж самі скарги під час оскарження його засудження в судах і, наприкінці, в Конституційному суді, також без успіху.

Посилаючись на статтю 3 (заборона нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження) Європейської конвенції з прав людини він скаржився на умови його тримання під вартою. Він стверджував, зокрема, про переповненість, напіврозділений туалет у своїй камері і лише одну годину на відкритому повітрі.

Крім того, він стверджував, що під час тримання під вартою в нього розвинулися його хвороби, а також те, що медична допомога, яку він отримав, була невідповідною.

Він подав ряд інших скарг щодо його тримання під вартою, зокрема, відповідно статті 5 §1(с) та статті 3 (право на свободу та безпеку) Європейської конвенції. Зокрема, він стверджував, що його тримання під вартою не було регулярно переглянуте і тому було незаконним, тобто надмірно тривалим і недостатньо обґрунтованим, а також те, що суди не розглянули своєчасно його заяви про звільнення.

Порушення статті 3 (поводження) – у зв’язку з умовами тримання під вартою

Відсутність порушення статті 3 – у зв’язку з медичною допомогою під час тримання під вартою

Порушення статті 5§1

Порушення статті 5§3

Справедлива сатисфакція: 7500 євро (EUR) відшкодування моральної шкоди.

Автор новини: адвокат Дроздов Олександр Михайлович