ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ ДОМАШНЬОГО АРЕШТУ ВІДНОСНО ОСОБИ, ДО ВИРІШЕННЯ ПИТАННЯ ПРО ЇЇ ЕКСТРАДИЦІЮ (Ухвала Шевченківського районного суду м.Києва від 05 червня 2018р (Справа №761/20679/18)

Фабула судової справи: По даній справі адвокат Травянко О.І., захищав інтереси Клієнта, якого було затримано в Україні на підставі оголошеного Російською Федерацією міжнародного розшуку. Відносно Клієнта суд застосував тимчасовий арешт. По закінченню строку тимчасового арешту прокуратура Київської області звернулась до суду з клопотанням про застосування до Клієнта екстрадиційного арешту. Такий арешт може згідно норм чинного законодавства до 12 місяців.

За допомогою адвоката Клієнт використав своє законне право отримати статус особи яка звернулась до компетентних органів України про надання їй додаткового захисту. В даному випадку адвокат зміг переконати суд, що Російська Федерація здійснює відносно Клієнта кримінальне переслідування з політичних мотивів. Також суду надані докази цілого ряду процесуальних помилок які допустила РФ та органи прокуратури України в тому числі ненадання оригіналів документів кримінально-процесуального характеру, надання інформації до правоохоронних органів України, яка не відповідає дійсності.

В ході підготовки до судового розгляду адвокат Травянко О.І., отримав від свого російського колеги-адвоката докази політичного переслідування Клієнта в тому числі підтвердження про закінчення термінів притягнення до кримінальної ідповідльності по одній із статей Кримінального Кодексу РФ та інше.

В судовому засідання адвокат переконав суд,що на період екстрадиційної перевірки тримання під вартою Клієнта не просто є недоцільним, але й буде порушення чинного законодавства України та міжнародних правових документів ратифікованих Україною

Висновок: Зазначене судове рішення про незастосування до фізичної особи – арешту є скоріше виняток з загальних правил. В основному при розгляді прокурорських клопотань про арешти в вирішенні питання про екстрадицію( видача особи іншій державі) суди і прокуратури стають на одну сторону обвинувального ухилу і аргументи захисників не слухають по принципу: «одним більше - одним менше більше іноземним злочинцем виданим з України хай сидить в слідчому ізоляторі». В даному випадку слідчий суддя підійшов уважно до розгляду підстав та доказів сторін справи і по результату відмовив заступнику прокурору Київської області в застосування до Клієнта арешту на період проведення відносно нього екстратиційної перевірки.

Аналізуйте судовий акт:

1. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/73490751

2. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/44521441

Справа № 761/20679/18

Провадження № 1-м/761/54/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2018 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Слободянюк П.Л.,

за участю прокурора Остапця С.С.,

особи, відносно якої заявлено клопотання ОСОБА_2,

захисника Травянка О.І.,

секретаря Демешко М.В.,

перекладача Касьяна К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника прокурора Київської області Бендика Я.М. про застосування екстрадиційного арешту відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Російської Федерації, який розшукується правоохоронними органами Російської Федерації для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 160, ч. 1 ст. 201 КК Російської Федерації,

У С Т А Н О В И В :

Заступник прокурора Київської області Бендик Я.М. вніс до суду клопотання про застосування екстрадиційного арешту відносно громадянина Російської Федерації ОСОБА_2, який розшукується правоохоронними органами Російської Федерації для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 160, ч. 1 ст. 201 КК Російської Федерації.

Згідно клопотання, 26 квітня 2018 року, о 12 годині 40 хвилин, в пункті пропуску для повітряного сполучення «Бориспіль» працівниками Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» Державної прикордонної служби України затримано громадянина Російської Федерації ОСОБА_2, якому 28 квітня 2018 року ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області застосовано тимчасовий арешт строком на 40 діб.

Як зазначає прокурор у клопотанні, відповідно до постанови про притягнення в якості обвинуваченого від 22.09.2016, винесеної слідчим по особливо важливим справам відділу по розслідуванні особливо важливих справ слідчого управління Слідчого комітету РФ по Республіці Калмикія Басановим В.Н., громадянина Російської Федерації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, притягнуто в якості обвинуваченого та пред'явлено йому обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 160, ч. 4 ст. 160, ч. 1 ст. 201 КК РФ.

Відповідно до клопотання, постановою від 05.06.2017, винесеної суддею Елістінського міського суду Республіки Калмикія, постановлено зупинити провадження по кримінальній справі по відношенню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, обвинуваченого в скоєнні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 160, ч. 4 ст. 160, ч. 1 ст. 201 КК Російської Федерації, до розшуку обвинуваченого, та змінено по відношенню до ОСОБА_6 міру запобіжного заходу на тримання під вартою строком на 2 місяці, із оголошенням у розшук останнього.

Далі, як зазначається у клопотанні, 04.06.2018 прокуратурою Київської області з Міністерства юстиції України отримано запит компетентного органу Російської Федерації про взяття під варту та видачу ОСОБА_2 для притягнення до кримінальної відповідальності.

Злочини, в яких обвинувачується ОСОБА_2, відповідають злочинам, передбаченим ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 364-1 КК України. Вказані злочини є екстрадиційними, оскільки передбачають покарання на строк більше одного року позбавлення волі.

В судовому засіданні прокурор просив задовольнити вказане клопотання.

Захисник та ОСОБА_2, кожний окремо, просили суд визначити менш суворий запобіжний захід, зокрема домашній арешт, посилаючись на те, що на поточний момент вирішується питання про надання ОСОБА_2 статусу особи, яка потребує додаткового захисту в Україні, при цьому останній має посвідку на тимчасове проживання в Україні до травня 2019 року.

Вислухавши думку учасників процесу, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Як встановлено в судовому засіданні, 26 квітня 2018 року в пункті пропуску для повітряного сполучення «Бориспіль» працівниками Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» Державної прикордонної служби України, затримано громадянина Російської Федерації ОСОБА_2, при цьому останній розшукується правоохоронними органами Російської Федерації для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 160, ч. 1 ст. 201 КК Російської Федерації.

28 квітня 2018 року ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області громадянина Російської Федерації ОСОБА_2 застосовано тимчасовий арешт строком на 40 діб (до 10 год. 40 хв. 31.10.2017).

04.06.2018 прокуратурою Київської області з Міністерства юстиції України отримано запит компетентного органу Російської Федерації про взяття під варту та видачу ОСОБА_2 для притягнення до кримінальної відповідальності.

Також, як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_2 не являється громадянином України, в тому числі, рішення про надання статусу біженця на день розгляду клопотання щодо останнього в Україні не приймалося, інкриміновані ОСОБА_2 злочини є екстрадиціонними, оскільки відповідають злочинам, передбаченим ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 364-1 КК України, при цьому згадані злочини передбачають покарання на строк більше одного року позбавлення волі.

Відповідно до ст. 585 КПК України, за наявності обставин, які гарантують запобігання втечі особи та забезпечення у подальшому її видачі, слідчий суддя може обрати щодо такої особи запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою (екстрадиційним арештом), при цьому необхідно враховувати:

1) відомості про ухилення особи від правосуддя у запитуючій стороні та дотримання нею умов, на яких відбулося звільнення її з-під варти під час цього або інших кримінальних проваджень;

2) тяжкість покарання, що загрожує особі в разі засудження, виходячи з обставин, встановлених під час заявленого кримінального правопорушення, положень закону України про кримінальну відповідальність і усталеної судової практики;

3) вік та стан здоров'я особи, видача якої запитується;

4) міцність соціальних зв'язків особи, у тому числі наявність у неї родини та утриманців.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_2 має постійне місце роботи (є директором і засновником ТОВ «СК МАСТЕР») та проживання на території м. Києва (адреса проживання:АДРЕСА_1).

Також, слідчий суддя зважає і на те, що 22 травня 2018 року Державною Міграційною Службою в Київській області ОСОБА_2 видана довідка про те, що він є особою яка звернулась за захистом в Україні.

Згадані обставини, та головним чином, відсутність у самому клопотанні жодних обґрунтувань щодо необхідності застосування найбільш суворого запобіжного заходу - екстрадиційного арешту, без визначення обставин, які б вказували безальтернативність у цьому, із зазначенням конкретних доказів, які б прямо свідчили на можливість ОСОБА_2 перешкодити у будь-який спосіб проведенню екстрадиційної перевірки, в тому числі і через ухилення від передачі до правоохоронних органів Російської Федерації, на думку слідчого судді, дає всі підстави вважати, що для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_2 в частині закріплення місця знаходження до вирішення питання про його фактичну передачу правоохоронним органам Російської Федерації, на даний момент є достатньо можливим застосування до останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, шляхом заборони йому залишати своє житло у визначений період доби, з визначенням додаткових обов'язків: прибувати до прокурора, суду за першою вимогою; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

При цьому, слідчий суддя вважає необхідним роз'яснити ОСОБА_2, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.

З огляду на викладене, керуючись положеннями Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993, ст. 584 КПК України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання заступника прокурора Київської області Бендика Я.М. про застосування екстрадиційного арешту відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Російської Федерації - відмовити.

Застосувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Російської Федерації, запобіжний захід - домашній арешт, заборонивши йому без дозволу прокурора або судузалишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, у певний період доби - з 22 години вечора до 6 години ранку наступного дня.

Крім того, покласти на ОСОБА_2 такі обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати до прокурора, суду за першою вимогою;

-повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити ОСОБА_2, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.

Ухвалу в частині застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_2 - до Подільського УП ГУ Національної поліції в м. Києві.

Строк дії ухвали про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту визначити строком до 5 серпня 2018 року.

Оголошення повного тексту ухвали відбудеться 8 червня 2018 року о 12 годині 45 хвилин.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва прокурором, підозрюваним, його захисником, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя П.Л. Слободянюк