Застосовувати штрафи до розповсюджувачів, на рівні встановленому для тих хто ввів в обіг продукцію можно лише у випадку ненадання розповсюджувачем документації, що дає змогу ідентифікації того хто ввів її в обіг (ВС КАС справа №1440/2024/18 від 13.04.2022 р.)

У цій справі на розповсюджувача було покладено штраф за відсутність знака відповідності технічним регламентам на товарі (на двох дитячих іграшках). Рівень штрафу Держспоживслужбою був обраний, як для особи, що ввела в обіг таку продукцію. Натомість розповсюджувач наголошував, що надавав інформацію про того у кого її купував, а отже, такий штраф накладено безпідставно.

Фабула судового акту: Держспоживслужба (відповідач) провела планову виїзну перевірку у магазині «Канцелярия и карандаш». За результатами цієї перевірки оформлені акти відповідно до яких - власник магазину ФОП порушив ряд вимог «Технічного регламенту безпечності іграшок», затвердженого ПКМУ від 11.07.2013 року №515, а саме: на пакуванні іграшок (два види ляльок) був відсутній знак відповідності технічним регламентам.

Було здійснено відбір деяких зразків продукції, потім, рішеннями відповідача вжито обмежувальних (корегувальних) заходів - обмеження надання продукції на ринку, а також зобов'язано позивача надати документи для відстеження походження продукції та встановлення особи, яка ввела цю продукцію в обіг. Згодом - на позивача накладено штраф відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України від 02.12.2010 № 2735 “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” (далі - Закон № 2735), як на особу що ввела продукцію в обіг - на суму 17 000,00 грн.

Суд першої інстанції,за позовом ФОП, дійшов висновку про безпідставність штрафу. Це рішення було скасовано в апеляції, тому ФОП подав касаційну скаргу.

Скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції і залишаючи в силі рішення суду першої - ВС КАС звернув увагу на наступне:

Так, до особи, яка ввела продукцію в обігвідповідно до Закону № 2735 застосовуються штрафні санкції у разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, у тому числі нанесення знака відповідності -у розмірі від 500 до 1500 НМДГ (п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону № 2735). До розповсюджувачаж за ненанесення знаку відповідності згідно технічним регламентам застосовуються штрафні санкції - у розмірі від 150 до 250 НМДГ (п. 1 ч. 3 цієї ж статті).

У статті 1 Закону України від 15.01.2015 №124 “Про технічні регламенти та оцінку відповідності” визначено, що введення в обіг - це надання продукції на ринку України в перший раз; розповсюджувач - будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачання продукції, яка надає продукцію на ринку .

У разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб`єкту господарювання цю продукцію (ч. 7 ст. 8 Закону №2735).

Таким чином - розповсюджувач може бути визнаний особою, що ввела продукцію в обіг лише у випадку ненадання ним документації, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила йому цю продукцію, а отже, неможливості ідентифікації органом ринкового нагляду такої особи.

У випадку ж надання розповсюджувачем інформації щодо виробника або особи, яка поставила йому продукцію, орган ринкового нагляду зобов'язаний вжити заходів щодо перевірки такої інформації з метою ідентифікації цієї особи.

Отже у цій справі: Позивач неодноразово зауважував, що на підтвердження придбання продукції, яка перевіряється, надавав Держпродспоживслужбі копії накладних. Водночас, вони не були взяті до уваги, оскільки інформація про постачальника містила лише наступні відомості: склад-магазин №308, Харківська площадка, промисловий ринок 7 км, Одеса. Держспоживслужба не вважала цю інформацію такою, що дає можливість ідентифікувати постачальника неналежного товару.

Проте ВС КАС звернув увагу на наказ Мінекономіки, МВС, ДПА, Держстандартизації від 26.02.02 №57/188/84/105 про Правила торгівлі на ринках (далі - Правила) (мають рекомендаційний характер для затвердження правил торгівлі на ринках ОМС). Пунктом 16 цих Правил убачається, що на торговельному місці продавця (юридичної особи) установлюється табличка із зазначенням назви, місцезнаходження і номера телефону суб`єкта підприємницької діяльності, що організував торгівлю, прізвища, імені та по батькові продавця та розміщується копія ліцензії у разі здійснення господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню. На торговельному місці продавця (фізичної особи - суб`єкта підприємницької діяльності) установлюється табличка із зазначенням його прізвища, імені та по батькові, номера свідоцтва про державну реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності та назви органу, що здійснив цю реєстрацію, прізвища, імені, по батькові його продавця.

Отже - наявність інформації щодо торговельного місця продавця на ринку дає можливість ідентифікувати органом ринкового нагляду таку особу. Оскільки, позивач надав Держпродспоживслужбі копії накладних, то це саме Держспоживслужба не вжила заходів щодо перевірки такої інформації з метою ідентифікації особи постачальника (особи, що ввела в обіг).

Отже висновок про безпідставне застосування відповідачем штрафних санкцій до позивача, як на особу, що ввела в обіг продукцію - є правильним.

Аналізуйте судовий акт: Права на звернення до суду з позовом про стягнення штрафів за порушення законодавства про рекламу Держспоживслужба не має (ВС КАС справа № 816/259/18 від 23.09.2021 р.);

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» саме продавець повинен довести, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання (ВС/КЦС, справа № 357/6497/17, 16.04.18);

Розмістивши на упаковці напис "тільки натуральне 100 %" і надавши товару ознаки так званого натурального походження, виробник фактично вчинив дії, що мають ознаки введення споживачів в оману (ВС/КГС, № 902/474/16, 23.05.18);

Чи може електропіч вивезена з Криму нести потенційну загрозу національній безпеці України? (ВС/КАС у справі № 826/9502/16 від 04.02.2021).

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 1440/2024/18

адміністративне провадження № К/9901/32284/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.

суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 1440/2024/18

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області про визнання протиправними та скасування рішень,

провадження у якій відкрито за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2019, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Єщенка О.В., суддів Димерлія О.О., Коваля М.П.,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1.21.08.2018 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними та скасувати постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області від 19.07.2018 № 21 та № 22.

На обґрунтування позову послався на помилковість висновків контролюючого органу щодо порушення ним вимог Закону України від 02.12.2010 № 2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (далі - Закон № 2735-VI), а також недотримання вимог чинного законодавств під час призначення та проведення перевірки, що є, на його думку, підставою для скасування оскаржуваних рішень.

2.Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 24.05.2019 позов задовольнив.

3. Постановою від 19.09.2019 П`ятий апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої інстанції, у задоволенні позову відмовив.

4. 18.11.2019 ФОП ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

5.Верховний Суд ухвалою від 10.01.2020 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.

6.30.04.2020 до суду касаційної інстанції надійшов відзив на вказану касаційну скаргу, в якому Головне управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області просить залишити останню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

7.Протоколом розподілу справи від 20.11.2019 визначено склад колегії суддів для розгляду цієї справи: ОСОБА_2 - головуючий суддя, судді: Єзеров А.А., Чиркін С.М.; розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 10.01.2020 № 18/0/78-20 здійснено заміну суддів, які входять до складу цієї колегії, у зв`язку з їх відпусткою; розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 24.04.2020 № 654/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи у зв`язку зі звільненням ОСОБА_2 з посади судді Касаційного адміністративного суду, а протоколом розподілу справи від 27.04.2020 визначено склад колегії суддів для розгляду цієї справи: Желєзний І.В. - головуючий суддя, судді: Берназюк Я.О., Коваленко Н.В.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 08.12.2021 № 2232/0/78-21 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Желєзного І.В. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 06.12.2021 №15); протоколом розподілу справи від 10.12.2021 визначено склад колегії суддів для розгляду цієї справи: Рибачук А.І. - головуючий суддя, судді: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.

8. Ухвалою від 16.12.2021 головуючий суддя прийняв до провадження справу № 1440/2024/18.

9.Касаційна скарга розглядається у порядку, що діяв до 08.02.2020, відповідно до пункту 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15.01.2020 №460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», що набрав чинності у зазначену вище дату.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10.Суди встановили, що відповідно до наказу від 12.06.2018 № 472 «Про проведення планового заходу зі здійснення державного ринкового нагляду щодо перевірки характеристик продукції у магазині «Канцелярия и карандаш» Головне управління Держпродспоживслужби в Миколаївській провело планову виїзну перевірку характеристик продукції (електронних та електричних іграшок, іграшок, призначених для гри на воді, іграшок для дітей віком до 36 місяців, іграшок для дітей масою тіла не більше 50 кг (самокатів, велосипедів), розвивальних іграшок, іграшок для стимулювання активності, дитячого одягу та взуття, виробів шкіргалантерейних (портфелів, ранців), виробів панчішно-шкарпеткових) за місцем провадження ФОП ОСОБА_1 господарської діяльності у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Результати цієї перевірки оформлені актом від 14.06.2018 року № 000046, за висновками якого ФОП ОСОБА_1 порушено вимоги пунктів 25, 44, 45, 46, 48, 49, 52 «Технічного регламенту безпечності іграшок», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 року № 515, а саме: на пакуванні іграшок (два види ляльок) відсутній знак відповідності технічним регламентам.

Окрім того, відповідно до рішення від 14.06.2018 року № 000007 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Миколаївській області здійснено відбір двох зразків іграшок, які направлені для досліджень до Комунального підприємства «Криворізький виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації».

Рішеннями від 15.06.2018 № 56, № 57 відповідачем вжито обмежувальних (корегувальних) заходів - обмеження надання продукції на ринку шляхом усунення формальної невідповідності, а також зобов`язано позивача у строк до 21.06.2018 надати документи для відстеження походження продукції, яка не відповідає вимогам, та встановлення особи, яка ввела цю продукцію в обіг.

19.07.2018 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Миколаївській області прийнято рішення № 68, № 69 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів шляхом усунення формальної невідповідності у строк до 06.08.2018.

У зв`язку із тим, що станом на 16.07.2018 результати лабораторних досліджень відібраних зразків іграшок не надійшли відповідачем прийнято рішення від 16.07.2018 № 88, № 89 про внесення змін до рішень від 15.06.2018 № 56, № 57, продовживши строк до 30.07.2018.

На підставі одержаних результатів досліджень Головним управлінням Держпродспоживслужби в Миколаївській області скасовано рішення від 19.07.2018 року № 93, № 94.

19.07.2018 Головне управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області склало протокол № 19 про виявлене порушення вимог статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а 19.07.2018 прийняло рішення від 19.07.2018 №21 та №22 про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій відповідно до пункту 2 частини другої статті 44 Закону № 2735-VI у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 8 500,00 грн за кожне порушення, всього на суму 17 000,00 грн.

Не погоджуючись із обґрунтованістю застосування штрафних санкцій, позивач звернувся до суду із цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність застосування відповідачем штрафних санкцій до позивача на підставі пункту 2 частини другої статті 44 Закону № 2735. При цьому суд урахував, що відповідач не надав доказів належного повідомлення позивача щодо необхідності надання останнім документів, за якими можливо ідентифікувати особу, яка поставила йому продукцію, що стала предметом перевірки.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що позивачем не вжито заходів щодо усунення формальної невідповідності, яка полягає у відсутності на розповсюджених дитячих іграшках знаку відповідності технічним регламентам, а також не виконав вимоги відповідача щодо надання інформації, яка дозволила б ідентифікувати суб`єкт господарювання, який поставив йому товар, тому вважається особою, яка ввела такий товар в обіг.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

12.У касаційній скарзі ФОП ОСОБА_1 посилається на помилковість висновку апеляційного суду щодо наявності підстав для застосування до нього штрафних санкцій як до особи, яка ввела в обіг товар, який був предметом перевірки, оскільки ним було надано контролюючому органу документи, які підтверджували факт придбання цієї продукції, однак останнім не вжито заходів щодо ідентифікації суб`єкта господарювання, який поставив цю продукцію позивачу.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13.Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, виходить із наступного.

14.Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

15.За правилами пункту 1 частини другої статті 2 Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

16. Згідно з абзацом 9 статті 1 Закону № 2735-VI (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державний ринковий нагляд - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

17.Відповідно до частин першої, другої статті 10 Закону № 2735-VI ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об`єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об`єктами технічних регламентів.

18.За змістом частин третьої-шостої статті 23 Закону № 2735-VI органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові, - у розповсюджувачів та виробників такої продукції. Під час таких перевірок перевіряються характеристики лише того виду продукції, що є предметом перевірки. Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та посвідчень (направлень) на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки.

19. Суб`єкти господарювання за порушення цього Закону несуть згідно з законами України цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність (частина перша статті 44 Закону № 2735-VI).

20. До особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення знака відповідності технічним регламентам на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п`ятисот до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (пункт 2 частини другої статті 44 Закону № 2735-VI).

21. До розповсюджувача застосовуються штрафні санкції у разі розповсюдження продукції, на якій відсутній знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, - у розмірі від ста п`ятдесяти до двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від двохсот до трьохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (пункт 1 частини третьої цієї ж статті).

22.Суди встановили, що під час перевірки відповідачем виявлено розповсюдження позивачем продукції, на пакуванні якої відсутній знак відповідності технічним регламентам. Водночас санкції за ці порушення застосовано до позивача на підставі пункту 2 частини другої статті 44 Закону № 2735-VI, як до особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг.

23. У статті 1 Закону України від 15.01.2015 № 124-VIII «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» визначено, що введення в обіг - це надання продукції на ринку України в перший раз; імпортер - будь-яка фізична чи юридична особа - резидент України, яка вводить в обіг на ринку України продукцію походженням з іншої країни; розповсюджувач - будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачання продукції, яка надає продукцію на ринку .

24.Суб`єкти господарювання зобов`язані надавати на вимогу органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати: 1) будь-який суб`єкт господарювання, який поставив їм відповідну продукцію; 2) будь-який суб`єкт господарювання, якому вони поставили відповідну продукцію (частина п`ята статті 8 Закону № 2735-VI).

25. У разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб`єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб`єкту господарювання цю продукцію (частина сьома цієї статті).

26.Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що розповсюджувач може бути визнаний особою, що ввела продукцію в обіг лише у випадку ненадання ним документації, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила йому цю продукцію, а отже, неможливості ідентифікації органом ринкового нагляду такої особи.

27. У випадку надання розповсюджувачем інформації щодо виробника або особи, яка поставила йому продукцію, орган ринкового нагляду зобов`язаний вжити заходів щодо перевірки такої інформації з метою ідентифікації цієї особи.

28. Позивач неодноразово зауважував, що на підтвердження придбання продукції, яка перевірялася, надавав Головному управлінню Держпродспоживслужби в Миколаївській області копії накладних. Водночас, як убачається з пояснень останнього, ним вони не були взяті до уваги, оскільки інформація про постачальника: склад-магазин № 308, Харківська площадка, промисловий ринок 7 км, Одеса - не є, на його думку, такою, що дає можливість ідентифікувати такого постачальника.

29. Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.02 N 57/188/84/105 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.03.2002 за N 288/6576) затверджено Правила торгівлі на ринках (далі - Правила), які носять рекомендаційний характер для затвердження правил торгівлі на ринках органами місцевого самоврядування.

30. Так, відповідно до пункту 2 цих Правил ринок - це суб`єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов`язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.

31.Торгівлю на ринках можуть здійснювати фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від форм власності (пункт 4 Правил). На вході до ринку розміщується вивіска із зазначенням повної назви ринку і його власника; на видному, доступному для огляду місці встановлюється оформлений стенд з розміщенням на ньому копії свідоцтва про реєстрацію ринку як суб`єкта підприємницької діяльності (пункт 8). Торговельне місце - площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю та здійснення продажу продукції у контейнерах, кіосках, палатках тощо (пункт 13).

32.Зі змісту пункту 16 цих Правил убачається, що на торговельному місці продавця (юридичної особи) установлюється табличка із зазначенням назви, місцезнаходження і номера телефону суб`єкта підприємницької діяльності, що організував торгівлю, прізвища, імені та по батькові продавця та розміщується копія ліцензії у разі здійснення господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню. На торговельному місці продавця (фізичної особи - суб`єкта підприємницької діяльності) установлюється табличка із зазначенням його прізвища, імені та по батькові, номера свідоцтва про державну реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності та назви органу, що здійснив цю реєстрацію, прізвища, імені, по батькові його продавця. У разі використання торговельного місця на умовах оренди в продавця повинна бути копія угоди з адміністрацією ринку про оренду, а на умовах суборенди - копія такої угоди із суб`єктом підприємницької діяльності. Адміністрація ринку при наданні продавцям торговельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду (пункт 20). Адміністрація ринку зобов`язана створити на ринку необхідні умови для здійснення правоохоронними і контрольними органами діяльності згідно з їх повноваженнями (пункт 33).

33. Аналіз наведених норм Порядку дає підстави для висновку про те, що наявність інформації щодо торговельного місця продавця на ринку дає можливість ідентифікувати органом ринкового нагляду таку особу.

34. На підтвердження придбання продукції, яка перевірялася, позивач надав Головному управлінню Держпродспоживслужби в Миколаївській області копії накладних, однак останній не вжив заходів щодо перевірки такої інформації з метою ідентифікації особи постачальника.

35.Суд першої інстанцій, встановивши відсутність доказів на підтвердження доводів відповідача щодо ненадання позивачем документів, необхідних для ідентифікації постачальника продукції, яка була предметом перевірки, дійшов правильного висновку про безпідставне застосування відповідачем штрафних санкцій до позивача на підставі пункту 2 частини другої статті 44 Закону № 2735-VI.

36. Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, не обґрунтував свого висновку щодо правомірного застосування до позивача санкцій, формально пославшись на невиконання останнім вимоги відповідача щодо надання інформації про виробника або постачальника продукції, яка була предметом перевірки.

37.Відповідно до частин першої-третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

38.Зазначеним вимогам постанова суду апеляційної інстанції у цій справі не відповідає.

39.Відповідно до пункту 4 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

40.За правилами частини першої статті 352 КАС України (у редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

41. Ураховуючи наведене, постанова апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341 349 352 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2019 скасувати, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.05.2019 залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А.І. Рибачук

Судді: Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик