За невиконання тимчасового заходу, вказаного ЕСПЛ держава заплатить 20 тис. Евро (справа «O.O. проти Росії»)

Російські правоохоронці чомусь не встигли отримати рішення ЄСПЛ про застосування тимчасового заходу (призупинення вислання) та депортували засудженого до Узбекистану, де він зазнав поганого поводження.

Хто завинив у цій ситуації, – розбирався ЄСПЛ у справі «O.O. проти Росії» (заява № 36321/16), передає інформаційний ресурс ECHR: Ukrainian Aspect.

Через два роки перебування у Росії громадянина Узбекистану О.О. було засуджено за участь у екстремістській організації, підробку документів та спробу незаконного перетину кордону. Для відбування покарання він був переведений у виправну колонію.

Міграційні органи видали наказ про депортацію О.О. Цей документ було оскаржено до суду на тій підставі, що обвинувачені у релігійному екстремізмі в Узбекистані належали до вразливої групи і він міг зазнати жорстокого поводження у випадку повернення. Суди відхилили цю вимогу постановивши, що будь-який ризик був заснований на припущенні.

Згадайте новину: ЄСПЛ зобов’язав Україну сплатити 2500 євро за неналежне доказування вини особи СПРАВА «БОНДАР ПРОТИ УКРАЇНИ»

О.О. був звільнений і негайно заарештований з метою депортації. Адвокати зверталися до органів прокуратури, поліції та міграційних органів, аби повідомити про те, що Європейський суд з прав людини застосував відповідно до Правила 39 Регламенту тимчасовий захід, щоб призупинити вислання під час провадження у справі. Тим не менше, О.О. був депортований до Узбекистану.

У поліції стверджували, що прибули до аеропорту занадто пізно, щоб зняти О.О. з літака, який готувався до зльоту. А органи прокуратури повідомили, що вони були проінформовані про тимчасовий захід лише після депортації.

Після прибуття до Узбекистану О.О. заарештували. Зараз він відбуває покарання у виправній колонії і стверджує, що зазнав поганого поводження під час розслідування в Узбекистані, а також те, що умови його тримання під вартою є нелюдськими.

Посилаючись на статтю 3 (заборона нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, О.О. поскаржився на те, що органи влади Росії не сприйняли його аргументи про реальний ризик жорстокого поводження у випадку його депортації в Узбекистан. Він також стверджував, що в процедурі депортації не був врахований тимчасовий захід, вказаний ЄСПЛ, що становило порушення ст.34 (право на індивідуальне звернення) Конвенції.

У Страсбурзі констатували порушення ст.ст. 3, 34 Конвенції та призначили справедливу сатисфакцію за спричинену моральну шкоду у розмірі 20 тис. євро.

Згадайте новину: Обгрунтованість розміру судових витрат у контексті права доступу до суду («Паскіні проти Сан Марино»)

З текстом документу мовою оригіналу можна ознайомитися за посиланням.

Прес-реліз,
виданий Секретарем Суду
ЄСПЛ 181 (2019)
21.05.2019

O.O. проти Росії (заява № 36321/16)

Заявник, пан О.О., є громадянином Узбекистану, який народився в 1989 році.

Справа стосувалася його депортації в Узбекистан з Росії незважаючи на тимчасовий захід Європейського суду з прав людини про призупинення його вислання.

Пан О.О. прибув в Росію в 2012 році. У 2014 році він був засуджений за участь у екстремістській організації, підробку документів та спробу незаконного перетину кордону. Він був переведений в виправну колонію для відбування покарання.

У 2016 році міграційні органи видали наказ про його депортацію. Він оскаржив це рішення в суді стверджуючи, що він був обвинувачений у релігійному екстремізмі в Узбекистані і тому належав до вразливої групи, яка знаходиться в ризику жорстокого поводження у випадку його повернення. Суди відхилили його докази постановивши, що будь-який ризик був заснований на припущенні.

Пан О.О. був звільнений 30 червня 2016 року і негайно заарештований з метою його депортації. Його адвокати зверталися до органів прокуратури та міграційних органів, а також до поліції для того, щоб повідомити їх про те, що Європейський суд з прав людини надав тимчасовий захід (відповідно до Правила 39 Регламенту Суду) за два дні до того, щоб призупинити його вислання під час провадження у справі. Проте, він прилетів в аеропорт Домодєдово і його депортували наступного дня в Узбекистан. Поліція стверджує, що вони прибули занадто пізно, щоб зняти пана О.О. з літака, який готувався до зльоту, в той час як органи прокуратури повідомили, що вони були проінформовані про тимчасовий захід лише після депортації.

Пан О.О. був негайно заарештований після прибуття в Узбекистан і зараз відбуває вирок до тюремного ув’язнення на сім років у виправній колонії. Він стверджує, що він зазнав поганого поводження під час розслідування в Узбекистані, а також те, що умови його тримання під вартою є нелюдськими, які викликають майже втрату зору і змушують його зробити спробу самогубства.

Посилаючись на статтю 3 (заборона нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження) Європейської конвенції з прав людини пан О.О. скаржився на те, що органи влади Росії не розглядали його докази стосовно того, що він зіткнеться з реальним ризиком жорстокого поводження у випадку його депортації в Узбекистан.

Він також стверджував, що в його депортації не був врахований тимчасовий захід, вказаний Європейським судом, в порушення статті 34 (право на індивідуальне звернення) Європейської конвенції.

Порушення статті 3 – з огляду на те, що органи влади депортували пана О.О. в Узбекистан

Порушення статті 34

Тимчасовий захід (Правило 39 Регламенту Суду) – не депортувати пана О.О. – скасований

Справедлива сатисфакція: 20 000 євро (моральна шкода) та 5 000 євро (видатки та витрати).

Згадайте новину: Коли суд може позбавити обвинуваченого права на допит свідка (справа «Фамуляк проти України»)