Які проблемі виникають на практиці у зв'язку з новим порядком повернення із СЗЧ

Міністерство оборони України нещодавно презентувало новий порядок повернення захисників на службу після СЗЧ (самовільного залишення частини). Він передбачає можливість для військовослужбовців подати заяву напряму до обраної військової частини, 1-го Центру рекрутингу Сухопутних військ та 2-го Центру рекрутингу Десантно-штурмових військ (для ЗСУ) або через застосунок "Армія +".

Скористатися процедурою можуть захисники та захисниці, які вчинили СЗЧ до 12 червня, а крайній термін повернення - 20 вересня 2026 року. Незважаючи на те, що новий порядок виглядає зручним та продуманим, на практиці з ним можуть виникати проблеми. Принаймні, таку думку озвучила адвокатка Дар’я Тарасенко на своїй сторінці у соцмережі Facebook

Технічні прогалини нового порядку повернення після СЗЧ

Зважаючи на те, що механізмом передбачається подача заяви через застосунок "Армія +", то він залежатиме від надійності роботи систем електронного документообігу. Тож можливі збої при поданні рапорту, його реєстрації та передачі між військовими частинами, ризик втрати електронних повідомлень або їхнього несвоєчасного отримання.

Крім того, ймовірні складності з перевіркою відомостей та проблеми міжвідомчої взаємодії, адже потрібно:

· швидко підтвердити факт СЗЧ або дезертирства;

· отримати інформацію про попередню посаду, статус служби, дату залишення частини;

· забезпечити належний обмін документами та відповідями на запити;

· організувати єдиний практичний підхід у різних військових формуваннях;

· забезпечити участь у процедурі одразу кількох суб’єктів: нової військової частини, попередньої частини, Військової служби правопорядку, центрів рекрутингу, органів НГУ.

Також адвокати звертають увагу на ризик відмови при розгляді рапорту через неповноту або неточність вказаних даних, можливість надмірно формального трактування підстав для відмови та відсутність детального механізму усунення недоліків рапорту до прийняття негативного рішення.

Згадайте новину: Нові контракти, виплати до 460 тисяч грн, амністія за СЗЧ та автоматичні переведення: що відмо про реформу ЗСУ

Питання кримінально-правових наслідків

Крім суто технічних проблем, не виключені й ті, що стосуватимуться самого механізму повернення на службу після СЗЧ. Зокрема, можуть виникати спори, чи належить захисник до категорій осіб, які мають право подати рапорт, розбіжності між фактичним статусом особи та даними обліку. Також фахівці звертають увагу на те, що не виключені проблеми у військових, яким вже призупинено службу.

Окремо варто зауважити, що новий порядок регулює саме механізм повернення на службу, проте жодним чином не розкриває питання наслідків можливого кримінального переслідування оборонця, який вчинив СЗЧ. Тож на практиці не виключені як нерозуміння у захисників щодо співвідношення цього механізму з відповідальністю за СЗЧ чи дезертирство, так і труднощі поновлення на службі, якщо вже відкрито кримінальне провадження.

Також юристи зазначають, що через експериментальний характер порядку ймовірна різна практика його застосування:

"Однакові за змістом рапорти можуть оцінюватися по-різному, а відсутність усталеної практики може призвести до правової невизначеності", - йдеться в дописі Дар’ї Тарасенко.

Користуйтеся консультацією: Що таке СЗЧ? Яке покарання? Яка стаття?

Проблеми з кадровим забезпеченням та поновленням виплат

Новий порядок передбачає, що військовий самостійно обирає частину (з наданого переліку), в якій продовжуватиме службу після СЗЧ. Проте на практиці може виявитися, що відповідної посади для захисника чи захисниці немає, або ж виникатимуть конфлікти між потребами комплектування та бажанням оборонця повернутися до конкретного підрозділу.

Крім того, після поновлення на службі можливі:

· затримки з відновленням грошового, речового, продовольчого та інших видів забезпечення;

· спори щодо моменту, з якого такі види забезпечення підлягають поновленню;

· розбіжності між кадровими, фінансовими та стройовими документами.

"Основні ризики виконання цього Порядку пов’язані з технічною залежністю процедури, складністю перевірки статусу військовослужбовця, міжвідомчою координацією, можливим формальним підходом до розгляду рапортів та невизначеністю співвідношення повернення на службу з іншими правовими наслідками самовільного залишення частини або дезертирства", - підсумовується в дописі адвокатки.