Як домовитися з банком і закрити кредит, якщо банк вже звернувся до суду

16.02.2021 | Автор: Заднипряный Анатолий Олегович    Просмотров:  3345
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube
В Україні сформувалася стійка судова практика по кредитним справам, позитивна для боржників і не дуже вигідна для банків.

Якщо коротко, суди відмовляють банкам у стягненні штрафних санкцій і підвищеної процентної ставки по кредиту при наявності грамотної правової позиції боржника.

Ситуація

Нещодавно займався такою справою. Звернувся клієнт із заборгованістю по кредиту, банк уже подав до суду.

Я підготував відгук, відправив до суду і представнику банку, після чого запропонував представнику банку врегулювати справу.

Рішення

Коли банк розуміє, що суд відмовить в частині вимог, йому вигідніше домовлятися. Через кілька днів банк погодився.

В результаті клієнт оплатив тіло кредиту, а банк попросив суд залишити позов без розгляду. Ухвала Тернівського районного суду міста Кривого Рогу у справі № 215/979/20.

Таким чином, клієнт заощадив близько 40 000 гривень штрафів, нарахованих банком і час на майбутні судові процеси.

Я рекомендую домовлятися ще й тому, що якщо суд першої інстанції відмовить у частині вимог банку, банк може подати апеляцію. А це додаткові витрати на правову допомогу для боржника.

Тож, якщо у вас є можливість погасити частину заборгованості одразу - спробуйте домовитися з банком.

Якщо такої можливості немає - ось правова позиція, яка допоможе захистити ваші права та зекономити кошти на сплату штрафних санкцій.

Правова позиція
Умови кредитного договору

Є кілька постанов Верховного суду, які стали показовими для багатьох кредитних справ. Наприклад, постанова Великої палати Верховного Суду в справі №14-131цс19.

Ось кілька ключових тез:

“Надані позивачем Правила надання банківських послуг ___, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.”

“Велика Палата Верховного Суду зазначає, що наявність в указаних справах неоднакових редакцій та положень умов і правил банківських послуг не мають правового значення, оскільки в обох випадках вид банківського кредиту, з огляду на їхній характер, цільове спрямування та об'єкт кредитування є тотожним - споживче кредитування, а визначальним є не безпосередньо вид чи характеристика умов щодо яких сторони досягли згоди та уклали договір, а саме встановлення обставин про додержання письмової форми для цих умов, після чого їх можна буде розцінювати як невід'ємну складову змісту договору.”

Суть в тому, що саме банк повинен довести, що боржник знав, які тарифи і штрафні санкції застосовуються за порушення умов кредитного договору.

Кредити часто видаються шляхом підписання людиною "Анкети-заявки", в якій не зазначені тарифи і штрафи за порушення умов кредиту, а є лише загальне посилання на правила надання банківських послуг, які дуже часто змінюються. Тому суди стають на сторону боржника.

Ще один дієвий аргумент у кредитних справах - встановлена законом позовна давність.

Законодавством визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК). Так, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК), а для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (стаття 258 ЦК).

Банки часто нехтують цим правилом та заявляють до суду вимоги з пропуском позовної давності.

Для прикладу:

Боржник має заборгованість за кредитним договором з 01.01.2020 року.

Банк подав до суду 15.02.2021 року та заявив вимоги про:

  • стягнення розміру основної заборгованості у розмірі 10 000 гривень;

  • стягнення штрафу за період з 01.01.2020 року по 15.02.2021 року.

Оскільки позовна давність для штрафних санкцій встановлена законом у 1 рік, банк повинен був заявляти штрафи лише за період з 15.02.2020 по 15.02.2021(дата звернення до суду).

Але тут є декілька нюансів.

1. Для того, щоб суд застосував позовну давність, відповідач повинен попросити про це у відзиві. За власною ініціативою суд цього зробити не зможе. Для цього у відзиві потрібно зазначити свої розрахунки того, за якими саме вимогами банк пропустив позовну давність, а у прохальній частині відзиву додати подібну фразу: “Прошу застосувати позовну давність до вимог Позивача”

2. Пеня нараховується за кожний день порушення, на відміну від штрафу, тож і позовна давність розраховується дещо по-іншому.

Якщо є питання - задавайте та підписуйтесь на мій блог в соціальних мережах.

Автор новини: Задніпряний Анатолій, адвокат

https://ua-lawyer.com/

https://www.facebook.com/Zadnipryanyi/

Бесплатная консультация быстрый ответ на Ваш юридический вопрос поможет сориентироваться в дальнейших действиях.

Объявите собственный тендер и получите выгодное предложение от более чем 5000 юристов со всей Украины.

Видео-консультация юриста это современное и эффективное решение для получения необходимой информации

Каталог юристов Украины это эффективный способ найти надежного и профессионального исполнителя для Вашей юридической цели
3345
Просмотров
0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярные судебные решения
ЕСПЧ
0