22.07.2017 | Автор: Олександр Боков
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Встановлення факту користування електроенергією шляхом самовільного підключення до мережі суворо регламентоване, тому недоліки фіксації цього факту унеможливлюють стягнення вартості спожитої електроенергії (Справа №279/3375/16ц, 21.06.17)

Фабула судового акту: Електроенергія є товаром, який в цивілізований спосіб продається за відповідним договором. Між тим, в процесі  продажу цього специфічного товару між енергопостачальниками та споживачами виникають різного роду спірні ситуації, що регулюються законодавством та нормативними галузевими документами.

Ця судова справа про одну з таких ситуацій. Енергопостачальна компанія звернулась фізичних осіб  з позовом, в якому просило стягнути з них в солідарному порядку вартість електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення Правил користування електричною енергією в сумі 13285 грн. 01 коп. та судовий збір в сумі 1378 грн.

В обґрунтування позову компанія посилалась на те, що при перевірці електроустановки був виявлений факт користування електричною енергією шляхом самовільного підключення електропроводки та струмоприймачів до електричної мережі енергопостачальника, про що складено відповідний акт.    

Рішенням  суду першої інстанції позов був задоволено частково. Аде це рішення судом апеляйної інстанції скасоване, у задоволенні позову відмовлено, з чим  погодився і ВССУ.

В основу прийнятого рішення апеляційна і касаційна інстанція поклали наступні доводи.

При складані Акту про порушення  Правил користування електричною енергією (Правила) працівниками позивача не дотримано вимоги вказаних правил та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами, зокрема:

- під час складання Акта не виявлено місце підключення до відповідних електричних мереж та не зазначено дане місце в Акті;

- Акт складено не на споживача, оскільки договір укладено з іншою особою;

- в Акті неправильно зазначено про порушення п. 42 Правил, хоча порушення підпадає під абзац 4 п. 48 Правил;

- в Акті вказано, що самовільне підключення виконано мідним проводом, а на засіданні комісії зазначено про приєднання алюмінієвим проводом;

- в Акті відсутня інформація про фактичне навантаження електричної мережі, що було на момент його складання;

- в Акті зазначено час роботи струмоприймачів протягом 24 год., проте згідно абз. 3 п. 3.5 Методики час використання самовільного підключення протягом доби приймається рівним 8 годинам;

Та інше, наведене в судовому рішенні.

Як зазначив суд, перерахунок за спожиту електричну енергію повинен бути проведений з дня останнього контрольного огляду приладу обліку до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення. Але, як вбачається з матеріалів справи, остання технічна перевірка відбулась у квітні 2012 року, отже проведений розрахунок вартості необлікованої електричної енергії з цієї дати є безпідставним, адже минуло більше шести місяців, також не відповідає вимогам законодавства.

Аналізуйте судовий акт: Самовільне підключення напруги поза приладом обліку, що спричинило заниження платежу за електроенергію, зафіксоване в акті енергетичної компанії, є підставою для стягнення вартості недоврахованої електроенергії (справа № 205/10530/13-ц)

Оплата споживачем частини завищеної суми у рахунку ЖЕКу НЕ свідчить про визнання ним всієї суми та НЕ є підставою для переривання строку позовної давності при стягненні невизнаної ним частини суми (ВСУ від 22 березня 2017р., у справі № 6-43цс17)

 Самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання (ВГСУ у справі № 904/4858/15 від 28.02.17)

 Утримання внутрішніх мереж водопостачання є обов᾿язком власника квартири, і ухилення від цього обов’язку з наслідками у вигляді шкоди, тягне за собою відповідальність (Апеляційний суд Дніпропетровської області, № 209/151/16-ц від 15.11.16)

У х в а л а

іменем  україни

21 червня 2017 року                                                                                                                                                             м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Маляренка А.В.,Леванчука А.О., Ступак О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Житомиробленерго» в особі Коростенського району електричних мереж до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення вартості не облікованої електричної енергії, за касаційною скаргоюПублічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Житомиробленерго» на рішення Коростенського міськрайонного суду  Житомирської області від 15 листопада               2016 року та рішення  апеляційного суду Житомирської області від 10 січня                 2017 року,

в с т а н о в и л а:

У липні 2016 року ПАТ «ЕК «Житомиробленерго» в особі Коростенського РЕМ звернулося до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в якому просило стягнути в солідарному порядку з відповідачів вартість електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією в сумі 13285,01 грн та судовий збір в сумі 1378 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 30 січня 2014 року при перевірці електроустановки в будинку АДРЕСА_1 представниками Коростенського РЕМ виявлено факт порушення користування електричною енергією шляхом самовільного підключення електропроводки та струмоприймачів до електричної мережі енергопостачальника. Було складено акт №011574 про порушення правил користування електроенергією (далі - ПКЕЕ). Розмір спричиненої шкоди становить 13285,01 грн, яку просило стягнути з відповідачів.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від  15 листопада 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «ЕК «Житомиробленерго» в особі Коростенського району електричних мереж  6642,50 грн вартості необлікованої електричної енергії та по 689 грн судових витрат з кожного.

Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 10 січня 2017 року, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволені позову відмовлено.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-УІІІ «Про судоустрій статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволені позову, апеляційний суд виходив із того, що при складані Акту про порушення ПКЕЕ працівниками позивача не дотримано вимоги вказаних правил та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, зокрема:

- під час складання Акта представниками Коростенського РЕМ не виявлено місце підключення до відповідних електричних мереж та не зазначено дане місце в Акті;

- Акт складено не на споживача, оскільки договір укладено з ОСОБА_5, а споживачем є ОСОБА_4;

- в Акті неправильно зазначено про порушення п. 42 ПКЕЕ, хоча порушення підпадає під абзац 4 п. 48 ПКЕЕ;

- в Акті вказано, що самовільне підключення виконано мідним проводом перерізом 2,5 мм2, а на засіданні комісії зазначено про приєднання алюмінієвим проводом;

- в Акті відсутня інформація про фактичне навантаження електричної мережі, що було на момент його складання;

- в Акті зазначено час роботи струмоприймачів протягом 24 год., проте згідно абз. 3 п. 3.5 Методики час використання самовільного підключення протягом доби приймається рівним 8 годинам;

- в Акті відсутня інформація про те, чи застосовувалися будь-які спеціальні технічні засоби або здійснювався частковий демонтаж будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів для виявлення місця самовільного підключення.

Крім того, перерахунок за спожиту електричну енергію повинен бути проведений з дня останнього контрольного огляду приладу обліку до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення.

Як вбачається з матеріалів справи, остання технічна перевірка відбулась у квітні 2012 року, отже проведений розрахунок вартості необлікованої електричної енергії з цієї дати є безпідставним, адже минуло більше шести місяців, також не відповідає вимогам законодавства і не узгоджується із змістом акту від 30 січня 2014 року.

Висновок апеляційного суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на доказах, яким дана правильна оцінка.

Зі змісту рішення судів і доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що скарга є необґрунтованою і наведені у ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що не відповідає вимогам ст. 335 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

         Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Житомиробленерго» відхилити.

Рішення апеляційного суду Житомирської області від 10 січня 2017 року залишити без змін.  

         Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів:  

А.В. Маляренко А.О. Леванчук О.В. Ступак

 

9
Нравится
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення