Відповідальність за відшкодування збитків, завданих пошкодженням автомобіля в результаті ДТП внаслідок невідповідності стану автомобільної дороги вимогам безпеки руху повинні нести органи місцевого самоврядування (ВССУ, № 373/1281/16-ц, 11.09.17)

Фабула судового акта: Юридичний інтернет-ресурс «Протокол» неодноразово приділяв увагу судовим справам, пов’язаним з відшкодуванням шкоди власникам транспортних засобів, що була обумовлена незадовільним станом доріг.

Запропонувати увазі читачів цю правову ситуацію підштовхнула справа № 373/1281/16-ц, розглянута 15 травня 2018 року Великою Палатою Верховного Суду. Щоправда, Велика Палата відмовила задоволенні заяви міської ради Київської про перегляд ухвали ВССУ, оскільки заявник не зміг переконати Верховний Суд в тому, що суди ухвалювали різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

З огляду на це є сенс прокоментувати саме рішення ВССУ у цій справі. Судами було встановлено, що позивач рухався по вулиці у м. Переяслав-Хмельницькому, в процесу руху його автомобіль Renault Lodgy було пошкоджено каналізаційним люком, який був вибитий зі свого місця на дорозі колесом зустрічного автомобіля.

Рішенням міськрайонного суду, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, було відмовлено у задоволенні позову до комунального підприємства «Переяслав-Хмельницьке виробниче управління комунального господарства» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вказаної вище ДТП, оскільки позов пред'явлено до неналежного відповідача, так як відповідальність за стан доріг і вулиць покладено на міську раду та саме остання повинна відшкодовувати збитки користувачам вулиць і доріг, що виникли через їх незадовільний стан.

А рішенням того ж міськрайонного суду від 22 вересня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, позов до міської ради був задоволений, - стягнуто з неї на користь позивача 38 435 грн. матеріальної шкоди.

ВССУ погодився з висновками судів, зазначивши, зокрема, наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про автомобільні дороги» вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю.

Управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться (ст. 17 Закону України «Про автомобільні дороги»).

За змістом ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху мають право на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху (ст. 16 Закону України «Про дорожній рух»).

Отже, відповідальним за управління та розвиток доріг є орган місцевого самоврядування.

Напослідку нагадав би дві судові справи, рішення у яких приймались судами у подібних правовідносинах, що дало б Великій Палаті Верховного Суду можливість все ж прийняти своє рішення по суті спору.

ВССУ у справі № 760/8191/15-ц від 07.11.2016 р. дійшов висновку, що власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні. В цій справі відшкодування завданих внаслідок подібного ДТП збитків було покладено на КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом'янського району м. Києва».

ВГСУ у справа № 926/878/15 від 15.03.17 зазначив, що відповідальність за відшкодування збитків, завданих пошкодженням автомобіля в результаті ДТП внаслідок невідповідності стану автомобільної дороги вимогам безпеки руху повинні нести органи місцевого самоврядування.

Аналізуйте судовий акт: Власники доріг, вулиць та залізничних переїздів несуть відповідальність за створення безпечних умов руху - стягнення шкоди внаслідок ДТП на суму 60 тис. грн. (ВССУ від 07.11.2016 р. у справі № 760/8191/15-ц)

Водій попав у вибоїну та стягнув матеріальну шкоду з комунального підприємства міста, яке відповідає за стан та ремонт доріг (Придніпровський районний суд м. Черкаси від 3 листопада 2015р., справа № 711/2673/15-ц, суддя Колода Л. Д.)

ВС/КЦС: Якщо балансоутримувач не був визначений, за падіння дерева на автомобіль відповідає Виконавчий орган місцевої ради, а не сама місцева рада (ВС/КЦС у справі № 2-1474/11-ц від 04 квітня 2018р.)

Ухвала

іменем україни

11 вересня 2017 року м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Фаловської І.М., Висоцької В.С., Кафідової О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області, треті особи: комунальне підприємство «Переяслав-Хмельницьке виробниче управління комунального господарства», ОСОБА_5, про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за касаційною скаргою Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 22 вересня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 08 листопада 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 15 червня 2015 року по вул. Героїв Дніпра у м. Переяслав-Хмельницькому Київської області його автомобіль було пошкоджено каналізаційним люком, який був вибитий із свого місця на дорозі колесом зустрічного автомобіля. В результаті даного удару було пошкоджено автомобіль Renault Lodgy, який належить позивачу, вартість відновлювального ремонту становить 38 435 грн. Оскільки відповідальність за стан вулиць та доріг покладено на органи місцевого самоврядування, тому саме Переяслав-Хмельницька міська рада Київської області повинна відшкодувати збитки за вказану вище дорожньо-транспортну пригоду (далі - ДТП).

Враховуючи викладене, ОСОБА_4 просив стягнути з Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області вартість відновлювального ремонту його автомобіля у розмірі 38 435 грн.

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 22 вересня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 08 листопада 2016 року, позов задоволено. стягнуто з Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області на користь ОСОБА_4 38 435 грн. матеріальної шкоди. Вирішено питання розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі Переяслав-Хмельницька міська рада Київської області, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року (далі - ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Судами встановлено, що 15 червня 2015 року позивач рухався по вул. Героїв Дніпра у м. Переяслав-Хмельницькому Київської області та в районі магазину «Дніпро» його автомобіль Renault Lodgy було пошкоджено каналізаційним люком, який був вибитий зі свого місця на дорозі колесом зустрічного автомобіля.

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 22 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 23 травня 2016 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 до комунального підприємства «Переяслав-Хмельницьке виробниче управління комунального господарства» (далі - КП «Переяслав-Хмельницьке ВУКГ»), третя особа - ОСОБА_5, про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вказаної вище ДТП, оскільки позов пред'явлено до неналежного відповідача, так як відповідальність за стан доріг і вулиць покладено на Переяслав-Хмельницьку міську раду Київської області та саме остання повинна відшкодовувати збитки користувачам вулиць і доріг, що виникли через їх незадовільний стан.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, представник КП «Переяслав-Хмельницьке ВУКГ» вказував, що останнє лише наглядає за чистотою доріг і фактично позбавлено можливості проводити ремонтні та інші роботи, оскільки ні за штатним розписом, ні за посадами у них не передбачені відповідні спеціалісти та відсутня відповідна техніка. Вказані роботи повинні проводитись дорожньо-експлуатаційними організаціями, однак така організація в м. Переяслав-Хмельницькому Київської області не створена.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про автомобільні дороги» вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю.

Управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться (ст. 17 Закону України «Про автомобільні дороги»).

Судами також встановлено, що пошкодження автомобіля позивача відбулося на проїзній частині вулиці у м. Переяслав-Хмельницькому Київської області.

Враховуючи викладене, суди дійшли вірного висновку, що відповідальним за управління та розвиток вулиці є орган місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про автомобільні дороги» основними обов'язками органів місцевого самоврядування у частині управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами та нормами.

За змістом ст. 21 Закону України «Про автомобільні дороги» органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають за: стан вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відповідно до діючих норм, у тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів; якість робіт з проектування, будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; розміщення технічних засобів організації дорожнього руху, об'єктів дорожнього сервісу та рекламоносіїв; відшкодування збитків користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх незадовільний стан, у порядку, визначеному законом.

За змістом ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху мають право на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху (ст. 16 Закону України «Про дорожній рух»).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, відповідно до вимог статей 10 11 60 ЦПК України дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, обґрунтовано виходив із того, що власником автомобільної дороги, на якій відбулася вищевказана ДТП, внаслідок якої пошкоджено автомобіль позивача, є Переяслав-Хмельницька міська рада Київської області, останньою не створено всіх умов щодо безпеки використання автомобільних доріг. Разом з тим, відповідач відповідає за відшкодування збитків користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх незадовільний стан.

Стаття 6 Європейської конвенції про захист прав людини гарантує право на справедливий судовий розгляд. Вона закріплює принцип верховенства закону, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя.

Отже, місцевий суд всебічно та повно дослідив обставини справи та дійшов вірного висновку про задоволення позову. Крім того, апеляційний суд відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, та обґрунтовано залишив вказане рішення без змін.

Докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій і при їх дослідженні та встановленні судами були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 332 336 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області відхилити.

Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 22 вересня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 08 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів: І.М. Фаловська

В.С.Висоцька

О.В.Кафідова

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 373/1281/16-ц

Провадження № 14-128цс18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача ЛященкоН. П.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження заяву Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області про перегляд рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 22 вересня 2016 року (суддя Опанасюк І. О.), ухвали Апеляційного суду Київської області від 8 листопада 2016 року (судді Сліпченка О. І., Іванової І. В., Гуля В. В.) та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 вересня 2017 року (судді Фаловської І. М., Висоцької В. С., Кафідової О. В.) в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області, треті особи: Комунальне підприємство «Переяслав-Хмельницьке виробниче управління комунального господарства», ОСОБА_4, про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області (далі - Міськрада), треті особи: Комунальне підприємство «Переяслав-Хмельницьке виробниче управління комунального господарства» (далі - КП «Переяслав-Хмельницьке ВУКГ»), ОСОБА_4, про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).

На обґрунтування позову ОСОБА_3 зазначив, що 15 червня 2015 року на вул. Героїв Дніпра у м. Переяславі-Хмельницькому Київської області його автомобіль «Renault Lodgy» було пошкоджено каналізаційним люком, який був вибитий зі свого місця на дорозі колесом зустрічного автомобіля. Загальна вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 38 тис. 435 грн. Оскільки відповідальність за стан вулиць та доріг покладено на органи місцевого самоврядування, тому саме Міськрада повинна відшкодувати збитки за вказану вище ДТП.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_3 просив стягнути з Міськради шкоду, заподіяну його автомобілю внаслідок ДТП, у розмірі 38 тис. 435 грн., а також понесені ним витрати пов'язані зі сплатою судового збору.

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 22 вересня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 8 листопада 2016 року, позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено, стягнуто з Міськради на його користь 38 тис. 435 грн матеріальної шкоди, 551 грн 20 коп. на відшкодування судових витрат.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 вересня 2017 року касаційну скаргу Міськради відхилено, рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишено без змін.

У поданій заяві Міськрада порушує питання про скасування судових рішень першої, апеляційної та касаційної інстанцій з передбачених пунктом 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), уредакції, чинній на час звернення із заявою про перегляд судових рішень, підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

На підтвердження зазначеної підстави подання заяви про перегляд судових рішень Міськрада посилається на постанову Вищого господарського суду України від 2 серпня 2017 року.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII), яким ЦПК України викладено в новій редакції.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України в редакції цього Закону заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у цивільних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 січня 2018 року відкрито провадження у справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції, надіслано копії цієї ухвали та заяви особам, які беруть участь у справі.

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII) якщо цивільна справа за заявою про перегляд судових рішень Верховним Судом України відповідно до правил, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, повинна розглядатися на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України, така справа після її отримання Касаційним цивільним судом передається на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 3602 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення із заявою про перегляд судових рішень) якщо судове рішення оскаржується з підстави неоднакового застосування однієї і тієї самої норми права судами касаційної інстанції різної юрисдикції, справа розглядається на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 26 березня 2018 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Відповідно до статті 353 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення із заявою про перегляд судових рішень) Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

За положеннями пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення із заявою про перегляд судових рішень) підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де тотожними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин.

Згідно зі статтею 3605 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення із заявою про перегляд судових рішень) суд відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

У справі, яка переглядається, суди встановили, що 15 червня 2015 року близько 11 години під час руху автомобіля «RenaultLodgy», державний номер НОМЕР_1, під керуванням позивача на вул. Героїв Дніпра в м. Переяславі-Хмельницькому, біля магазину «Дніпро» у його автомобіль влучила кришка каналізаційного люка, яка була вибита зі свого місця на дорозі колесом зустрічного автомобіля. У наслідок цього удару було пошкоджено автомобіль позивача.

Загальна сума заподіяних матеріальних збитків автомобілю позивача «Renault Lodgy», державний номер НОМЕР_1, становить 38 тис. 435 грн.

Задовольняючи позовні вимоги з підстав статті 1166 ЦК України, суд першої інстанції, з висновками якого погодилися й суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив з того, що відповідач є власником автомобільної дороги, на якій відбулася вказана ДТП, внаслідок якої пошкоджено автомобіль позивача, проте не створив належних умов щодо безпеки використання автомобільних доріг, а тому повинен відшкодувати позивачу збитки, що виникли через незадовільний стан дороги.

Разом з тим у справі, постанова Вищого господарського суду України від 2 серпня 2017 року в якій надана заявником для порівняння, судом встановлено, що страхова компанія на підставі статті 993 ЦК України пред'явила позов в порядку регресу про стягнення витрат з виплати страхового відшкодування потерпілому в результаті ДТП. Задовольняючи вимоги з підстав статті 1172 ЦК України суд виходив з доведеності вини працівника відповідача у заподіянні шкоди.

Отже, суди виходили з різних фактичних обставин, що не свідчить про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

За таких обставин вважати заяву обґрунтованою немає підстав.

Відповідно до частини першої статті 3605 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення із заявою про перегляд судових рішень) Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Керуючись підпунктами 1 та 2 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції Закону України №2147-VIII), пунктом 1 частини першої статті 355, пунктом 2 частини першої статті 3603, частинами першою та другою статті 3605 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення із заявою про перегляд судових рішень), Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

В задоволенні заяви Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 вересня 2017 року відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. П. Лященко Судді: Н. О. Антонюк Л. М. Лобойко С. В. Бакуліна О. Б. Прокопенко В. В. Британчук Л. І. Рогач Д. А. Гудима І. В. Саприкіна В. І. Данішевська О. М. Ситнік О. С. Золотніков О. С. Ткачук О. Р. Кібенко В. Ю. Уркевич В. С. Князєв О. Г. Яновська