У справах про визнання недійсним договору оренди землі з підстав відсутності в ньому передбаченої законом істотної умови суд повинен установити, чи дійсно цим були порушені права орендодавця і у чому це полягає (ВССУ,390\433\16-ц, 23.11.17)

Фабула судового акта: Позов власника земельної ділянки (орендодавець) до Селянського (фермерського) господарства про визнання договору оренди землі недійсним та скасування його державної реєстрації був мотивований тим, що у вказаному договорі оренди не обумовлено питання щодо індексації орендної плати, тобто відсутні підстави вважати, що сторони договору досягли згоди щодо такої умови, а тому наявні підстави для визнання такого договору недійсним.

Між тим, згідно зі ст. 15 Закону України «Про оренду землі» (у редакції на момент спірних правовідносин) істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; тощо.

Рішенням районного суду, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, у задоволенні позову відмовлено, з чим погодився і суд касаційної інстанції, зазначивши, що у справі про визнання недійсним договору оренди землі з підстав відсутності в ньому істотної умови, передбаченої ст. 15 Закону України «Про оренду землі» суд повинен установити: чи дійсно порушуються права орендодавця у зв'язку з відсутністю в договорі таких умов, передбачених ст. 15 указаного Закону, визначити істотність цих умов, а також з'ясувати, у чому саме полягає порушення його законних прав.

Указаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 09 грудня 2015 року № 6-849цс15 і відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх судів України.

Аналізуйте судовий акт: Переважне право орендаря для поновлення договору оренди землі реалізується шляхом направлення ним орендодавцю листа із проектом додаткової угоди за місяць до спливу строку (ВСУ від 23 березня 2016 року № 6-146цс16)

Додаткова угода до договору оренди землі визнана судом укладеною без згоди органу місцевого самоврядування.

Строк дії договору оренди землі починається з моменту його державної реєстрації, а не підписання сторонами або передачі за актом приймання-передачі земельної ділянки (ВГСУ від 2 листопада 2016р. у справі 908/3368/15)

За "бездокументарне" та фактичне користування землею суд стягнув 3, 7 млн. грн. збитків з підприємства на користь місцевої ради (ВСУ у справі № 3-383гс15)

Договір оренди (в тому числі і з/д) визнається недійсним, якщо суд встановлює, що переважне право попереднього наймача було порушено внаслідок укладання цього договору (ВСу від 12 жовтня 2016р. у справі № 6-1282цс16)

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Писаної Т.О., Завгородньої І.М., ПоповичО.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до селянського (фермерського) господарства «Фоменка Є.В.», третя особа - приватний нотаріус Кіровоградського районного нотаріального округу Руденко Наталія Петрівна, про визнання договору оренди недійсним та скасування його державної реєстрації, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 28 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 16 червня 2016 року

в с т а н о в и л а:

У березні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду із вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 19 червня 2015 року між ним (орендодавець) та Селянським (фермерським) господарством «Фоменка Є.В.» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки площею 4,5194 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий НОМЕР_1, що розташована на території Первозванівської сільської ради, Кіровоградського району, Кіровоградської області.

Вказує про те, що в договорі оренди не обумовлено питання щодо індексації орендної плати, тобто відсутні підстави вважати, що сторони договору досягли згоди щодо такої умови, внаслідок чого суттєво порушуються його права як орендодавця земельної ділянки, оскільки орендар довільно тлумачить свої зобов'язання щодо розміру та порядку внесення орендної плати, а тому наявні підстави для визнання такого договору недійсним.

З урахуванням вищевикладеного просить суд: визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 4,5194 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий НОМЕР_1, що розташована на території Первозванівської сільської ради, Кіровоградського району, Кіровоградської області, укладений 19 червня 2015 року між ним та Селянським (фермерським) господарством «Фоменка Є.В.»; скасувати рішення про державну реєстрацію від 08 вересня 2015 року № 24247455 договору оренди земельної ділянки площею 4,5194 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий НОМЕР_1, що розташована на території Первозванівської сільської ради, Кіровоградського району, Кіровоградської області, укладений 19 червня 2015 року між ним та Селянським (фермерським) господарством «Фоменка Є.В.».

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 28 квітня 2106 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду кіровоградської області від 16 червня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, просить судові рішення скасувати, ухвалити у справі нове рішення, яким позов задовольнити, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для його скасування.

Згідно зі ст. 15 Закону України «Про оренду землі» (у редакції на момент спірних правовідносин) істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням наведених вище норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Отже, у справі про визнання недійсним договору оренди землі з підстав відсутності в ньому істотної умови, передбаченої ст. 15 Закону України «Про оренду землі» суд повинен установити: чи дійсно порушуються права орендодавця у зв'язку з відсутністю в договорі таких умов, передбачених ст. 15 указаного Закону, визначити істотність цих умов, а також з'ясувати, у чому саме полягає порушення його законних прав.

Указаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 09 грудня 2015 року № 6-849цс15 і відповідно до ст. 360-7 ЦПК Україниє обов'язковим для всіх судів України.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції з висновком якого погодився і апеляційний суд, належним чином оцінивши подані сторонами докази (ст. 212 ЦПК України), обґрунтовано виходив із того, що позивач не довів своїх вимог (ст. ст. 10 60 ЦПК України) та не надав доказів на підтвердження своїх доводів. Натомість відсутність у договорі оренди розміру орендної плати у конкретній грошовій сумі не є підставою для визнання оспорюваного договору недійсним.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують та зводяться до оцінки доказів, проте згідно зі ст. 335 ЦПК Українисуд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Із матеріалів справи та змісту судових рішень не вбачається, що судом при вирішенні спору допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338-341 ЦПК України як підстави для скасування рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 28 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 16 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Т.О. Писана І.М. Завгородня О.В. Попович