Справи про злочини, які посягають на суспільний порядок НЕ підлягають закриттю з підстав примирення обвинуваченого з потерпілим (№ 639/10443/15-к від 22.06.2017)

Фабула судового акту: Стаття 296 КК України передбачає кримінальну відповідальність за грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

Згідно класіфікації, визначеної ст. 12 КК України злочини, передбачені ч. 1 ст. 296 КК України віднесено до злочинів невеликої тяжкості.

Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться у п. 5 постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 № 10 "Про судову практику у справах про хуліганство" за ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, наприклад, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, знущанням над нею, знищенням чи пошкодженням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації, руху громадського транспорту тощо, або таке, яке особа тривалий час уперто не припиняла.

Отже як вбачається із наведеного - безпосереднім об'єктом хуліганства є громадський порядок, а факультативним (в окремих випадка) - здоров'я особи.

В свою чергу положення статті 46 КК України передбачає можливість звільнення особи, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості від кримінальної відповідальності у випадку якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

В даному випадку особу засуджено за те, що останній будучи у стані алкогольного сп'яніння, діючи з хуліганських мотивів та явної неповаги до встановлених норм поведінки, що супроводжувалось особливою зухвалістю, грубо порушуючи громадський порядок, безпричинно та зненацька наніс потерпілому удар правою рукою в область носа та таким чином спричинив останньому тілесні ушкодження, що за ступенем тяжкості відносяться до легких, які спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Судом першої інстанції на підставі заяви потерпілого винну особу було звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України у зв'язку із приміренням.

Апеляційний суд погодився із таким рішенням.

Натомість ВССУ, задовольняючи касаційну скаргу прокурора та скасовуючи рішення нижчестоящих судів вказав, що безпосереднім об'єктом хуліганства є саме громадський порядок, а спричинена конкретним особам шкода є лише проявом посягання на основний об'єкт, звільнення особи від кримінальної відповідальності в зв'язку з примиренням винного з потерпілим може мати місце лише тоді, коли кримінальне правопорушення завдає шкоди приватним інтересам фізичної особи та жодним чином не стосується публічних інтересів.

Аналізуйте судовий акт: При відмові потерпілого від своєї заяви незважаючи на обтяжуючи обставини при скоєнні злочину провадження у формі приватного обвинувачення підлягає закриттю (ВСУ від 18 травня 2017р. у справі № 5-79кс(15)17)

Вирок за ст. 296 КК: Чи являється викручування штатної дросельної втулки з каналу ствола переробкою його в бойову зброю? Виявляється, що ні? (Івано-Франківський міський суд, суддя Болюк І.І.)

Прокурор НЕ має права втручатись або ініціювати процес укладення угоди про примирення, на відміну від процесу укладення угоди про визнання винуватості (ВСУ від 31 березня 2016р. у справі № 5-27кс16)

Угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим у кримінальному провадженні та звільнення обвинуваченого від відбування покарання (Святошинський районний суд м. Києва, суддя Косик Л. Г.)

Ухвала іменем України

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Суржка А.В.,

суддів: Лагнюка М.М., Орлянської В.І.,

при секретарі судового засідання Гапоні В.О.,

за участю прокурора Гошовської Ю.М.,

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 22 червня 2017 року матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015220500001420 за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 19 липня 2016 року щодо ОСОБА_1

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 18 травня 2016 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим та кримінальне провадження відносно нього закрито.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 19 липня 2016 року ухвалу суду першої інстанції залишено без зміни.

ОСОБА_1, 27 травня 2015 року о 21.40 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння підійшов до кіоску, що поблизу будинку № 21 на вул. Кибальчича м. Харкова, де знаходились ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та діючи з хуліганських мотивів та явної неповаги до встановлених норм поведінки, що супроводжувалось особливою зухвалістю, грубо порушуючи громадський порядок, безпричинно та зненацька наніс ОСОБА_2 удар правою рукою в область носа та таким чином спричинив останньому тілесні ушкодження, що за ступенем тяжкості відносяться до легких, які спричинили короткочасний розлад здоров'я.

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду в зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Вказує, що зазначений суд, перевіряючи доводи апеляційної скарги прокурора про неправильне, на його думку, застосування положень ст. 46 КК України, всупереч вимогам ст. 419 КПК України, не перевірив належним чином посилання скарги на те, що хоча протиправними діями ОСОБА_1 і спричинена шкода потерпілому проте ця шкода є лише проявом посягання на основний об'єкт - громадський порядок. Стверджує, що основним безпосереднім об'єктом хуліганства є публічні інтереси, а тому звільнення особи від кримінальної відповідальності в зв'язку з примиренням винного з потерпілим є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка підтримала касаційну скаргу та просила її задовольнити, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.

Диспозиція вказаної статті передбачає кримінальну відповідальність за хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

Основним безпосереднім об'єктом хуліганства є громадський порядок. Його додатковим факультативним об'єктом можуть виступати здоров'я особи, авторитет органів державної влади, громадська безпека.

Приймаючи рішення про закриття кримінального провадження в зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим, суд першої інстанції керувався тим, що ОСОБА_1 вчинив злочин, який класифікується як злочин невеликої тяжкості вперше, примирився з потерпілим та повністю відшкодував заподіяну шкоду, тобто є всі необхідні умови для застосування положень ст. 46 КК України.

Однак, з огляду на те, що безпосереднім об'єктом хуліганства є саме громадський порядок, а спричинена конкретним особам шкода є лише проявом посягання на основний об'єкт, звільнення особи від кримінальної відповідальності в зв'язку з примиренням винного з потерпілим може мати місце лише тоді, коли кримінальне правопорушення завдає шкоди приватним інтересам фізичної особи та жодним чином не стосується публічних інтересів.

Тому, доводи касаційної скарги прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність при звільненні ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України у даному конкретному випадку колегія суддів вважає обґрунтованими.

Як убачається з матеріалів справи, аналогічні за своїм змістом доводи прокурор наводив у своїй апеляційній скарзі, які суд апеляційної інстанції, всупереч вимогам ст. 419 КПК України, належним чином не перевірив та передчасно залишив без задоволення.

Колегія судді не погоджується з наведеними в ухвалі апеляційного суду висновками щодо доводів апеляційної скарги прокурора та вважає, що він невірно розтлумачив роз'яснення абзацу 2 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23 грудня 2015 року, відповідно до якого судам слід мати на увазі, що потерпілим може бути лише фізична особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду і яку визнано потерпілим відповідно до вимог кримінального процесуального закону, оскільки враховуючи все вищанаведене, хоча протиправними діями ОСОБА_1 і спричинена шкода потерпілому ОСОБА_2, проте ця шкода є лише проявом посягання на основний об'єкт складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України - громадський порядок.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у вказаному суді, під час якого суду належить перевірити доводи апеляційної скарги прокурора і, з урахуванням усього зазначеного, прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 433, 436 - 438 КПК України, п. 6 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIIІ від 02 червня 2016 року, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 19 липня 2016 року щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді: