Передача платіжної картки в користування третім особам, розголошення ПІН-коду, та відмова від підключення картки до системи СМС-банкінгу унеможливлюють відшкодування банком шкоди користувачу (ВССУ, № 752/17445/15-ц від 01.12.16.)

Фабула судового акту: Між позивачем та відповідачем (ПАТ «Укрсоцбанк») було укладено Договір поточного (карткового) рахунку. У Додатковій угоді №1 до цього Договору сторони погодили, що банк встановлює клієнту кредитну лінію в сумі 50 000 грн строком на рік з можливістю його автоматичного продовження.

Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначив, що 12.12.2014 року додаткова платіжна картка до його рахунку була викрадена у його дружини, про що він не знав. Невстановлені особи протягом більш як години здійснили одинадцять транзакцій по зняттю коштів з його рахунку на суму 44 200 грн, що разом з комісіями за зняття коштів призвело до списання з його рахунку 46 050,93 грн.

З урахуванням уточнених позовних вимог позивач просив суд визнати операції за картковим рахунком в результаті викрадення електронного платіжного засобу, неналежними переказами і стягнути з банку завдані збитки.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва в задоволенні позову було відмовлено. Судами апеляційної та касаційної інстанцій це рішення залишено без змін з огляду на таки обставини.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди правильно виходили із того, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, оскільки як встановлено судами дружина позивача платіжну картку зберігала разом з ПІН-кодом, а тому зняття коштів невстановленими особами відбувалось із введенням вірного ПІН-коду. Крім того, про операції, які мали місце 12 грудня 2014 року, позивач повідомив банку лише 19 грудня 2014 року.

Так, представник позивача в судовому засіданні підтвердила, що питання про підключення додаткової платіжної картки до системи СМС-банкінг позивач не ініціював і такої заяви не існує.

Представник відповідача пояснила, що ця послуга є платною та підключення додаткової платіжної картки до СМС-банкінг можливе лише за згодою позивача та його заявою, оскільки це додаткова послуга банку, яка не входить до пакету наданих позивачу послуг за укладеним ним договором.

Відповідно до п.3.1.4 Умов відкриття та здійснення операцій за банківськими поточними (картковими) рахунками держатель зобов'язується не розголошувати ПІН-код, логін, пароль, реквізити картки та не передавати в користування третім особам.

Згідно п.3.1.4 Умов відкриття та здійснення операцій за банківськими поточними (картковими) рахунками банк не несе відповідальності за збитки, завдані держателю у разі навмисного та/або ненавмисного розголошення, неналежного зберігання держателем персональної інформації, що може бути використана третіми особами для здійснення несанкціонованих операцій.

Таким чином позивачем не спростовано той факт, що картку та ПІН-код його дружина зберігала разом, що й дало можливість скористатися карткою та зняти кошти. Факт викрадення картки та ПІН-коду вироком суду не встановлено.

Аналізуйте судовий акт: Своєчасне інформування власником платіжної картки банку про списання грошових коштів з його банківського рахунку є обов’язковою умовою повернення банком втрачених коштів (ВССУ у справі № 752/16363/15-ц від 26 жовтня 2016р. )

Несанкціонована споживачем транзакція обумовила визнання дій банку неправомірними, а визнання транзакції нечинною (ВССУ, справа № 6-32775ск15 від 01.02.2016 р.)

Банк як виконавець фінансових послуг за порушення строків повернення депозитного вкладу сплачує вкладнику як споживачу пеню в розмірі 3% від суми вкладу за кожен день прострочення (ВСУ у справі № 6-2128цс16 від 13 березня 2017р.)

Електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього документа автора (Київський апеляційний господарський суд, справа № 910/15982/16 від 01.02.17 )

Банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (Суд від 07.12.2016р. у справі № 127/21740/16-ц)

Ухвала

іменем україни

01 грудня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Писаної Т.О., Завгородньої І.М., Коротуна В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про відшкодування збитків за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 25 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 08 червня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що у листопаді 2013 року він уклав з публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ «Укрсоцбанк») договір банківського поточного (карткового) рахунку № 0034/145565-ZPз кредитною лінією за вказаним рахунком у розмірі 50 тис. грн.

До основної платіжної картки позивач оформив додаткову платіжну картку на ім'я своєї дружини, яку 12 грудня 2014 року викрали невстановлені особи і здійснили одинадцять транзакцій зі зняття з рахунку коштів на загальну суму 44 200 грн, що разом з комісіями за зняття коштів призвело до списання з рахунку 46 050,93 грн.

Оскільки відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за договором банківського поточного (карткового) рахунку, а саме не направив на його мобільний телефон СМС-повідомлення про рух коштів, ОСОБА_4 просив стягнути з ПАТ «Укрсоцбанк» збитки у розмірі 46 050,93 грн та нараховані проценти у розмірі 53 056,01 грн.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 25 квітня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 08 червня 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2014 року.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для його скасування.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Судами встановлено, що 20 листопада 2013 року між ОСОБА_4 та ПАТ «Укрсоцбанк» було укладено договір поточного (карткового) рахунку № 0034/145565-ZP.

У додатковій угоді № 1 до вказаного договору погоджено, що банк встановлює клієнту кредитну лінію у розмірі 50 тис. грн строком на один рік з можливістю його автоматичного продовження.

24 липня 2009 року ОСОБА_4 звернувся до банку з заявою про видачу додаткової платіжної картки на ім'я дружини ОСОБА_6, яку остання отримала 03 серпня 2009 року, що підтверджується відповідною розпискою про отримання відповідної картки та документів за картковим рахунком.

12 грудня 2014 року додаткова платіжна картка була викрадена у дружини позивача. Невстановлені особи протягом більш як години здійснили одинадцять транзакцій зі зняття коштів з його рахунку на суму 44 200 грн, що разом з комісіями за зняття коштів призвело до списання з його рахунку 46 050,93 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди правильно виходили із того, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, оскільки як встановлено судами дружина позивача платіжну картку зберігала разом з ПІН-кодом, а тому зняття коштів невстановленими особами відбувалось із введенням вірного ПІН-коду. Крім того, про операції, які мали місце 12 грудня 2014 року, позивач повідомив банку лише 19 грудня 2014 року. Твердження позивача, що несвоєчасне повідомлення відповідача про вказані транзакції відбулось з вини останнього не заслуговують на увагу, оскільки судами встановлено, що питання про підключення додаткової платіжної картки до системи СМС-банкінг позивачем не ініціювалося і заяви на підключення вказаної послуги він не подавав, а тому ця послуга підключена не була.

З урахуванням вказаного, суди першої та апеляційної інстанцій, дослідивши усі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, ухвалили законні і обґрунтовані судові рішення.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Отже підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, а тому їх необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - відхилити.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 25 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 08 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів:Т.О. Писана І.М. Завгородня В.М. Коротун