ВС визначив, коли страхова виплата здійснюється із врахуванням суми ПДВ, а коли - без неї (ВС/КАС у справі № 826/7454/17 від 07.04.2021).

Фабула судового акту: Тема страхових виплат, зокрема, їх розмір та порядок виплати нерідко виступають підставою для виникнення спору між страхувальником та страховиком. Довгий час не було єдності у судовій практиці з приводу того, хто має сплатити різницю між вартість відновлювального ремонту та вартістю матеріального збитку. Однак, дана справа стосувалась врахування сум ПДВ у страховій виплаті.

Страхова компанія звернулась із позовом до Нацкомфінпослуг про скасування розпорядження, яким до позивача застосовано заходи впливу, через порушення вимог законодавства про фінансові послуги.

Як встановлено судами, до Нацкомфінпослуг звернувся страхувальник і поскаржився на те, що Страхова компанія здійснила неповне відшкодування суми збитку. Зокрема, виплата за ремонт автомобілю здійснена без врахування суми ПДВ.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив, оскільки вважав, що страхова компанія насправді не допустила порушення законодавства.

Однак, суд апеляційної інстанції дане рішення скасував і відмовив у задоволенні позовних вимог, мотивуючи своє рішення тим, що Страховик порушив вимоги п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Позивач звернувся із касаційною скаргою до ВС.

ВС виходив із того, що страхувальник звернувся із заявою про здійснення страхового відшкодування за відновлювальний ремонт пошкодженого внаслідок дорожньої пригоди автомобіля та просив перерахувати суми страхового відшкодування на рахунок ФОП, який безпосередньо здійснював відновлювальний ремонт.

При здійсненні виплати страхового відшкодування, страховиком було зменшено суму виплати, визначеної експертом, на суму податку на додану вартість.

Керуючись ст. п.196.1.3 ст.196 ПК України, ВС зазначив: якщо страхові суми не перераховуються безпосередньо потерпілому (позивачу), а спрямовуються на придбання у платника ПДВ послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об`єкта чи ТМЦ, які мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини та інші витратні матеріали тощо), то розрахунок суми виплат на таке придбання здійснюється з урахуванням сум ПДВ, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком у розрахункових документах.

Водночас, у разі, якщо придбання послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об`єкта чи ТМЦ, які мають бути використані в процесі його ремонту, здійснюється у неплатника податку на додану вартість, то розрахунок сум виплати страхового відшкодування повинен здійснюється без урахування сум податку на додану вартість.

З урахуванням зазначеного, ВС дійшов до висновку про протиправність розпорядження Нацкомфінпослуг, оскільки ФОП, який здійснював ремонт автомобіля та якому позивач перерахував спірне страхове відшкодування, не є платником ПДВ.

ВС наголосив на тому, що страховик не може бути примушений до виплати ПДВ у складі суми страхового відшкодування за винятком випадку, коли сума податку нарахована та сплачена на користь виконавця послуг з ремонту пошкодженого транспортного засобу, який (виконавець), в свою чергу, має бути платником податку на додану вартість.

За результатами касаційного перегляду, ВС залишив в силі рішення суду першої інстанції та скасував постанову апеляційного суду.

Аналізуйте судове рішення: Укладення договору страхування має відбуватись із проявом «найвищої добросовісності» (доктрина uberrima fides), однак оцінювати дотримання даної вимоги необхідно крізь призму принципу «розумного повідомлення про ризик» (ВС/КЦС, № 753/731/16)

Дискримінаційною, а тому незаконною, є відмова страхової компаніі здійснити страхування подорожуючих за кордон осіб з інвалідністю (ВС/КЦС, справа № 201/13021/16-ц, 31.10.19)

Вимоги поліцейського про пред`явлення страхового полісу є незаконними, якщо водій не порушив ПДР (ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД у справі № 202/4473/20 від 17.03.2021).

Застосування ст. 38 КУпАП можливе ЛИШЕ у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення (ВС/КГС № 927/623/18 від16.04.2019)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 826/7454/17

адміністративне провадження № К/9901/38482/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року (колегія суддів: Беспалов О. О., Грибан І. О., Губська О. А.) у справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про скасування розпорядження № 1901 від 23 травня 2017 року, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» (надалі - ТДВ «СТОВ «Глобус», позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (надалі - Нацкомфінпослуг, відповідач) про скасування розпорядження №1901 від 23.05.2017.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг прийнято протиправне рішення, яким до позивача застосовано заходи впливу, які полягають в усуненні порушень вимог законодавства про фінансові послуги.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 серпня 2017 року позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 серпня 2017 року скасовано та ухвалено нове про відмову у задоволенні позову.

Не погодившись з указаним судовим рішенням позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що суд дійшов помилкових висновків щодо невиконання позивачем взятих на себе обов`язків перед ОСОБА_1 , так як останньому виплачено суму страхового відшкодування, розраховану експертом, відповідно до вимог законодавства.

У запереченні на касаційну скаргу відповідач наголошував на необґрунтованості та беззмістовності позовних вимог, відтак просив рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

Справу передано до Верховного Суду.

У зв`язку з відсутністю клопотань про участь в судовому засіданні, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом апеляційної інстанції установлено, що до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг звернувся Губа А.О. в інтересах ОСОБА_1 , який просив визнати дії ТДВ «СТОВ «Глобус» протиправними щодо невиконання останнього зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а саме не виплати сум по страховому відшкодуванні в повному обсязі.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, розглянувши справу про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, провадження у якій розпочато актом про правопорушення законодавства у сфері фінансових послуг ТДВ «СТОВ «Глобус», встановила порушення, а саме:

- п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний:

у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

За наслідками встановлених правопорушень складено акт від 03.05.2017 за №915/13-5/15 та винесено розпорядження «Про застосування заходу впливу до ТДВ «СТОВ «Глобус» №1901 від 23.05.2017.

Позивач, вважаючи спірне розпорядження незаконним, звернувся до суду за захистом порушеного права.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що ФОП ОСОБА_2 , який здійснював ремонт автомобіля та якому позивач перерахував спірне страхове відшкодування, не є платником ПДВ, а тому страхове відшкодування має бути виплачено без урахування суми ПДВ.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, виходив з того, що виплата відшкодування на рахунок саме ОСОБА_1 не здійснювалась, отже у позивача відсутні підстави для зменшення страхового відшкодування на суму ПДВ.

Дослідивши спірні правовідносини, суд касаційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 №1961-IV (далі - Закон №1961-IV) об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Статтею 6 указаного Закону передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Положеннями статті 22 Закону №1961-IV передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Порядок подачі потерпілою особою заяви про страхове відшкодування, прийняття страховиком рішення про здійснення виплати страхового відшкодування та його виплати регулюються статтями 35 і 36 Закону № 1961-IV.

Так, відповідно пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV, страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Як установлено судами попередніх інстанцій, 03 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до ТДВ «СТОВ «Глобус» про здійснення страхового відшкодування за відновлювальний ремонт пошкодженого внаслідок дорожньої пригоди наземного транспортного засобу Ford C-MAX, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та просив перерахувати суми страхового відшкодування на рахунок ФОП ОСОБА_2 , який здійснював відновлювальний ремонт.

Згідно висновку експертного дослідження №5502/17/17, сума відновлювальних робіт становить 36179,05грн. без урахування складової ПДВ.

Позивачем 23 березня 2017 року здійснено виплата страхового відшкодування у розмірі 34179,05 грн. з вирахуванням сум франшизи.

Тобто, при здійсненні виплати страхового відшкодування ТДВ «СТОВ «Глобус» зменшено суму виплати на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

Так, згідно з п.196.1.3 ст.196 Податкового кодексу України не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов`язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.

Таким чином, якщо страхові суми не перераховуються безпосередньо потерпілому (позивачу), а спрямовуються на придбання у платника податку на додану вартість послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об`єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини та інші витратні матеріали тощо), то розрахунок суми виплат на таке придбання здійснюється з урахуванням сум податку на додану вартість, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком у розрахункових документах.

Водночас, у разі, якщо придбання послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об`єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту, здійснюється у неплатника податку на додану вартість, то розрахунок сум виплати страхового відшкодування повинен здійснюється без урахування сум податку на додану вартість.

Відтак, страховик не може бути примушений до виплати податку на додану вартість у складі суми страхового відшкодування за винятком випадку, коли сума податку нарахована та сплачена на користь виконавця послуг з ремонту пошкодженого транспортного засобу, який (виконавець), в свою чергу, має бути платником податку на додану вартість.

Суди встановили, що ФОП ОСОБА_2 , який здійснював ремонт автомобіля та якому позивач перерахував спірне страхове відшкодування, не є платником ПДВ.

Зазначене свідчить про відсутність підстав для сплати позивачем на користь потерпілої особи суми податку на додану вартість за придбані послуги з відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок настання страхового випадку транспортного засобу, якщо такі послуги придбані у особи, яка не є платником такого податку.

Аналогічна правова позиція вже висловлювалась Верховним Судом у постанові №808/1120/17 від 19 листопада 2020 року.

Отже, висновки Нацкомфінпослуг про вчинені позивачем правопорушення на ринку фінансових послуг, що полягає у виплаті розміру страхового відшкодування без врахування податку на додану вартість, є необґрунтованими, а оскаржуване розпорядження протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

За таких обставин, Верховний Суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому суд апеляційної інстанції, надавши правильну оцінку фактичним обставинам справи, дійшов помилкових висновків щодо відсутності підстав для зменшення страхового відшкодування на суму ПДВ.

Суд також звертає увагу на те, що здійснюючи судочинство Європейський суд з прав людини в рішенні від 18 липня 2006 р. у справі "Проніна проти України" зазначив, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції суди зобов`язані обґрунтувати свої рішення, проте це не може сприйматись як вимога давати детальну відповідь на кожен довод. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру ухвалюваного рішення (CASE OF Svetlana Vladimirovna PRONINA against Ukraine (Application no. 63566/00)).

Відповідно до ст. 352 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись ст.ст. 345 349 352 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року скасувати, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 серпня 2017 року залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ю. Бучик

Судді: Л. Л. Мороз

А. І. Рибачук