ВС відступив: відмова у відкритті касаційного провадження у справі про банкрутство незаконна, суд розтлумачив застосування п.4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ (ВС/КГС у справі № 913/849/14 від 27.08.2020 р.).

Фабула судового акту: Із прийняттям КУзПБ на практиці виникає дуже багато питань, щодо правильності застосування його норм.

Взагалі то, на кожному етапі застосування цього Кодексу безпосередньо у мене, як адвоката, виникає безліч питань, оскільки останній містить неоднозначні формулювання, прогалини та неточності.

На етапі касаційного оскарження, на власній практиці, зіштовхнулись із наступною правовою проблемою.

Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачав право на оскарження рішення щодо затвердження змін до плану санації боржника, КУзПБ – ні.

Разом з тим, законодавець визначив дію КУзПБ у часі та у п.4 Прикінцевих та перехідних положень встановив, що із введенням в дію Кодексу, подальший розгляд справ про банкрутство буде здійснюватися за його положеннями.

Однак, є виключення – це справи про банкрутство, які на день введення в дію КУзПБ перебувають на стадії санації. Ці провадження продовжуються відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Незважаючи на те, що справа про банкрутство № 1-7/158-09-3124 була відкрита ще при дії Закону і знаходилась на стадії санації в момент прийняття КУзПБ, ВС/КГС відмовив у відкритті касаційного провадження за скаргою на постанову щодо затвердження змін до плану санації боржника (ВС/КГС у справі № 1-7/158-09-3124 від 10 серпня 2020 р.).

Рішення мотивовано тим, що ч. 3 ст. 9 КУзПБ не передбачено оскарження у касаційному порядку подібного роду судових рішень, а закріплена в п.4 Прикінцевих і Перехідних положень КУзПБ норма щодо ультраактивної дії Закону стосовно справ про банкрутство, які на день введення в дію Кодексу перебувають на стадії санації, на переконання даної колегії, не означає збереження для цих справ дії Закону в цілому, у тому числі в тій його частині, яка встановлює правила оскарження судових рішень у процедурі банкрутства.

Слід зазначити, що насправді точки зору суддів розділилась і один із суддів колегії висловив свою незгоду в окремій думці (Окрема думка судді В.Пєскова у справі № 1-7/158-09-3124 від 10 серпня 2020 р.).

Але пройшов час і «влада змінилась», в провадження ВС/КГС потрапляє інша справа з аналогічною ситуацією, щодо обставин справи та норм, які підлягають застосуванню, лише із однією відмінністю – тепер головуючий суддя В.Пєсков.

Мабудь вже стає зрозумілим, що результат буде протилежним – колегія суддів приймає ухвалу про відкриття касаційного провадження за скаргою.

Звертаємось до мотивувальної частини рішення.

Суд дійшов висновку про необхідність відступлення від правової позиції, наведеної ВС в ухвалі від 10.08.2020 у справі № 1-7/158-09-3124, з тих підстав, що судом було допущено звужувальне тлумачення норми права.

Зокрема, обсяг поняття «подальший розгляд справ про банкрутство», що використовується у п.4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу, включає у себе весь механізм повноважень суду, що діяв для суду касаційної інстанції до набрання сили Кодексом. Невід`ємною частиною такого механізму повноважень суду є право суду касаційної інстанції переглядати по суті судові рішення про внесення змін до плану санації, що ґрунтується на буквальному тлумаченні норми частини третьої статті 8 Закону.

Повністю розкритикувавши своїх колег, суддя при винесенні протилежного рішення зазначив, що перегляд оскаржуваного судового рішення щодо затвердження змін до плану санації боржника повинен був би здійснюватися ВС/КГС по суті. Відповідно підстави для відмови у відкритті касаційного провадження у даному випадку були відсутні.

Отже, скаржникам у цій справі пощастило трохи більше, їх думка по суті справи буде почута і оцінена суддями.

На превеликий жаль, поки судді сперечались між собою з приводу тлумачення норм, скаржники-«першопрохідці» залишились без належного судового захисту.

Аналізуйте судовий акт: ПЕРШЕ рішення про визнання фізособи банкрутом (Господарський суд Запорізької області № 908/3329/19 від 26.03.2020)

Окрема думка судді Пригузи П.Д у постанові про визнання банкрутом найбільшого текстильного підприємства України – Херсонського бавовняного комбінату (Господарський суд Херсонської області від 9 вересня 2016р. у справі № 5/31-Б-09)

Нарахування штрафних санкцій в період дії мораторію у зв'язку із порушенням справи про банкрутство (6-ААС від 22.01.2019 р. у справі №826/13172/18)

УХВАЛА

27 серпня 2020 року

м. Київ

Справа № 913/849/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєскова В.Г. - головуючого, Жукова С.В., Катеринчук Л.Й.,

учасники справи:

ініціюючий кредитор - Публічне акціонерне товариство "Мостобуд",

боржник - Дочірнє підприємство "Луганський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України",

керуючий санацією - арбітражний керуючий Мучінський І.Д.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" за вх. № 6017/2020

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2020

у складі колегії суддів: Сіверін В.І. (головуючий), Терещенко О.І., Слободін М.М.

та на ухвалу Господарського суду Луганської області від 01.04.2019 про затвердження змін та доповнення до плану санації

у складі судді Віннікова С.В.

у справі за заявою Публічного акціонерного товариства "Мостобуд"

до Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

про банкрутство,

В С Т А Н О В И В:

01.04.2019 ухвалою Господарського суду Луганської області у справі № 913/849/14, зокрема, затверджено зміни та доповнення до плану санації № 2, схвалені комітетом кредиторів 28.03.2019.

11.03.2020 постановою Східного апеляційного господарського суду у справі № 913/849/14 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Луганської області від 01.04.2019 у справі № 913/849/14 залишено без змін. Поновлено дію ухвали Господарського суду Луганської області від 01.04.2019 у справі № 913/849/14.

16.07.2020 (згідно з відміткою на конверті "Укрпошта Стандарт") Акціонерним товариством "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 та ухвалу Господарського суду Луганської області від 01.04.2019 про затвердження змін та доповнення до плану санації у справі № 913/849/14.

Касаційну скаргу подано разом із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 та ухвали Господарського суду Луганської області від 01.04.2019 про затвердження змін та доповнення до плану санації у справі № 913/849/14 та заявою про зупинення дії постанови Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 та ухвали Господарського суду Луганської області від 01.04.2019 про затвердження змін та доповнення до плану санації у справі № 913/849/14.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, скаржник вказує, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на: ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

21.04.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

Відповідно до пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, цей Кодекс набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом.

Враховуючи наведене Кодекс України з процедур банкрутства введено в дію з 21.10.2019.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу, з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В той же час відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства (далі Кодекс) установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу. Реалізація майна боржника здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу, крім майна боржника, оголошення про продаж якого опубліковане до дня введення в дію цього Кодексу. У разі непродажу такого майна його подальша реалізація здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.

Скаржник зазначає, що розгляд справи № 913/849/14 про банкрутство Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" перебуває на стадії санації, з огляду на що застосовуються приписи Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.12.2011 № 4212-VI, крім реалізації майна боржника.

Відповідно до частини третьої статті 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" У касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду таких судових рішень: ухвали про порушення справи про банкрутство, ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, ухвали про перехід до наступної судової процедури, ухвали про затвердження плану санації, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Оскаржуваною ухвалою господарського суду від 01.04.2019, зокрема, затверджені зміни та доповнення до плану санації № 2, схвалені комітетом кредиторів 28.03.2019.

Отже, на думку скаржника, постанова Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 та ухвала Господарського суду Луганської області від 01.04.2019 у справі № 913/849/14 можуть бути оскаржені у касаційному порядку.

11.08.2020 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г., суддів: Банаська О.О., Катеринчук Л.Й.

У зв`язку з відпусткою судді Банаська О.О. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 913/849/14 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Пєсков В.Г., суддя - Жуков С.В., суддя - Катеринчук Л.Й., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 26.08.2020.

Розглянувши матеріали поданої касаційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам статей 287-291 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів статей 294 301 Господарського процесуального кодексу України, Суд дійшов висновку, що подана Акціонерним товариством "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" касаційна скарга відповідає вимогам щодо її форми та змісту згідно із статтями 290 291 Господарського процесуального кодексу України.

Підстав для застосування статей 292 293 Господарського процесуального кодексу України не встановлено.

Щодо строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2020, предметом перегляду якої була ухвала Господарського суду Луганської області від 01.04.2019, зокрема, про затвердження змін та доповнення до плану санації у даній справі, колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Предметом касаційного оскарження є постанова Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2020, предметом перегляду якої була ухвала Господарського суду Луганської області від 01.04.2019, зокрема, про затвердження змін та доповнення до плану санації у справі № 913/849/14, повний текст якої складено 12.03.2020, тобто останнім днем подання касаційної скарги було 01.04.2020, у той час як касаційну скаргу подано 16.07.2020, разом із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження.

Разом з тим, станом на дату подачі касаційної скарги (16.07.2020), Кабінетом Міністрів України на усій території України з 12.03.2020 до 31.07.2020 було установлено карантин, пов`язаний із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), (постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, від 25.03.2020 № 239, від 22.04.2020 № 291, від 04.05.2020 № 343, від 14.05.2020 № 377, від 20.05.2020 № 392 (зі змінами)).

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX (який набрав чинності 02.04.2020) розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України було доповнено пунктом 4 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 та ухвалу Господарського суду Луганської області від 01.04.2019 про затвердження змін та доповнення до плану санації у справі № 913/849/14, приймаючи до уваги визначену скаржником підставу касаційного оскарження, що кореспондується з пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, (колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Пєскова В.Г.) зроблено висновок, що можливість оскарження в касаційному порядку питання затвердження змін до плану санації боржника та продовження строку процедури санації і строк повноважень керуючого санацією боржника, не передбачено частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

10.08.2020 ухвалою Верховного Суду (колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Пєскова В.Г.) відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 1-7/158-09-3124 за касаційною скаргою ОСОБА_1 від 28.07.2020 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 щодо затвердження змін до плану санації боржника з огляду на те, що частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства не передбачено оскарження у касаційному порядку подібного роду судових рішень (аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом також в ухвалах від 23.07.2020 та 10.08.2020 у справі № 1-7/158-09-3124).

Не погодившись з прийнятими у справі № 1-7/158-09-3124 ухвалами від 23.07.2020 та 10.08.2020, суддею Пєсковим В.Г. викладено окремі думки.

Правовою проблемою цієї справи (№ 1-7/158-09-3124) є можливість перегляду судом касаційної інстанції по суті судових рішень суду апеляційної інстанції щодо затвердження змін до плану санації боржника, санаційна процедура відносно якого була введена під час дії Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (далі - Закон), тобто до 21.10.2019, а зміни до плану санації затверджені судом під час дії Кодексу України з процедур банкрутства, тобто після 21.10.2019 у світлі статті 8 Закону та статті 9, пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу.

Зокрема згідно з частиною третьою статті 8 Закону, що діяв на час введення процедури санації боржника, до повноважень суду касаційної інстанції, серед іншого належало повноваження по перегляду у касаційному порядку судових рішень про затвердження плану санації (зміну плану санації), що підтверджується численною практикою суду касаційної інстанції і під сумнів не ставиться. Частина третя статі 9 Кодексу встановлює, що у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню.

Водночас пунктом 4 розділу "Прикінцеві і Перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства встановлено: "4. Установити, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу."

Так, 28.05.2009 ухвалою Господарського суду Одеської області порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Гранит К", введено процедуру розпорядження майном боржника.

24.09.2013 ухвалою Господарського Одеської суду введено процедуру санації ТОВ "Гранит К", призначено керуючим санацією керівника ТОВ "Гранит К" - Гуріна В.Г. та призначено розпорядником майна - арбітражного керуючого Симоненка О.П. на період санації боржника.

24.11.2015 ухвалою Господарського суду Одеської області затверджено План санації боржника ТОВ "Гранит К", схвалений на зборах кредиторів (протокол № 5 від 21.11.2015); встановлено строк виконання Плану санації не більше дванадцяти місяців, до 24.11.2016; призначено розпорядником майна ТОВ "Гранит К" - арбітражного керуючого Сніткіну І.А.

07.06.2017 ухвалою Господарського суду Одеської області, серед іншого, визнано неправомірними дії керуючого санацією ТОВ "Гранит К" Гуріна В.Г.; звільнено керуючого санацією - керівника боржника Гуріна В.Г. від виконання повноважень керуючого санацією ТОВ "Гранит К"; припинено повноваження розпорядника майна ТОВ "Гранит К" арбітражного керуючого Сніткіної І.А.; припинено процедуру санації ТОВ "Гранит К" його керівником; здійснено перехід до загальної процедури санації ТОВ "Гранит К" відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; призначено керуючим санацією ТОВ "Гранит К" арбітражного керуючого Лахненко Є.М.

04.10.2017 ухвалою Господарського суду Одеської області, серед іншого, затверджено зміни до плану санації ТОВ "Гранит К", схвалені рішенням зборів кредиторів, оформленим протоколом № 7 від 05.09.2017 та рішенням комітету кредиторів, оформленим протоколом № 3 від 05.09.2017 - частково; у затвердженні змін до плану санації ТОВ "Гранит К", в частині передбаченій абз. 7 ч. 3 розділом V "Заходи з відновлення платоспроможності" та абз. 3 розділом VI "Погашення вимог кредиторів" щодо здійснення оплати додаткової винагороди керуючому санацією ТОВ "Гранит К" арбітражному керуючому Лахненку Євгену Миколайовичу у розмірі 10 % від загальної суми задоволених кредиторських вимог, внесених до реєстру кредиторів ТОВ "Гранит К", що становить 2 648 699,46 грн за рахунок коштів інвестора відмовлено; продовжено строк процедури санації ТОВ "Гранит К" та строк повноважень керуючого санацією ТОВ "Гранит К" арбітражного керуючого Лахненко Є.М. на 1 рік до 04.10.2018.

15.06.2020 постановою Південно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.10.2017 задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.10.2017 змінено в частині затвердження змін до плану санації Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранит К", викладено пункт 1 резолютивної частини цієї ухвали в наступній редакції: 1.Затвердити зміни до плану санації Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранит К" (смт. Великодолинське, Овідіопольський район, Одеська область), схвалені рішенням зборів кредиторів, оформленим протоколом № 7 від 05.09.2017 та рішенням комітету кредиторів, оформленим протоколом № 3 від 05.09.2017 частково. Включено до пункту 2.2 Змін до Плану санації у розділ "VI. Погашення вимог кредиторів" до переліку кредиторів-фізичних осіб, пайовиків, які придбали квартири у ЖК "Адмірал" та сплатили вартість паю, але не внесені до реєстру вимог кредиторів у справі № 1-7/158-09-3124 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранит К", зобов`язання боржника щодо погашення вимог кредиторів.

Відмовляючи 10.08.2020 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 з огляду на те, що частиною третью статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства не передбачено оскарження у касаційному порядку подібного роду судових рішень, Касаційний господарський суд дійшов висновку про те, що закріплена у пункті 4 розділу "Прикінцеві і Перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства норма не означає збереження для цих справ дії Закону в цілому, у тому числі в тій частині, яка встановлює правила оскарження судових рішень у процедурі банкрутства.

Однак колегія суддів вважає, що подібне тлумачення норми пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу є прикладом звужувального тлумачення норми права з огляду на наступне.

Змістом пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу законодавець встановив обмеження щодо застосування всіх правових механізмів, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства до справ про банкрутство, які знаходяться на момент набрання Кодексом чинності на стадії санації, і розгляд яких, без усіляких виключень, має відбуватися відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відносно боржника процедуру санації керівником було введено ухвалою Господарського Одеської суду від 24.09.2013, загальну процедуру санації - 07.06.2017, тобто під час дії Закону.

Обсяг поняття "подальший розгляд справ про банкрутство", що використовується у пункті 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу, на моє переконання, включає у себе весь механізм повноважень суду, що діяв для суду касаційної інстанції до набрання сили Кодексом. Невід`ємною частиною такого механізму повноважень суду є право суду касаційної інстанції переглядати по суті судові рішення про внесення змін до плану санації, що ґрунтується на буквальному тлумаченні норми частини третьої статті 8 Закону.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що перегляд оскаржуваного судового рішення - постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 щодо затвердження змін до плану санації боржника повинен був би здійснюватися Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду по суті. Відповідно підстави для відмови у відкритті касаційного провадження у даному випадку були відсутні.

Відповідно до частини першої статті 302 Господарського процесуального кодексу України, суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати або у складі такої палати.

Суд звертає увагу на те, що згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 Господарського процесуального кодексу України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

Тож призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом, і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок, у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах із зазначенням обставин, які потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, не нав`язуючи при цьому судам нижчого рівня результат вирішення конкретної судової справи.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

На основі телеологічного (цільового), логічного й системного тлумачення положень статей 302 303 Господарського процесуального кодексу України України і статей 13, 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" можна зробити висновок, що господарським процесуальним законом визначено процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики, що полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду.

Тож, проаналізувавши конкретні обставини цієї справи, з метою дотримання єдності судової практики, Суд дійшов висновку про необхідність відступлення від правової позиції, наведеної Верховним Судом в ухвалі від 10.08.2020 у справі № 1-7/158-09-3124, що зумовлює передачу справи на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство (утвореній рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.12.2017 № 4).

Враховуючи викладене і зважаючи на те, що висновок щодо застосування норми права у цих правовідносинах може суттєво впливати на формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає за необхідне передати справу № 913/849/14 на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Керуючись статтями 234 194 302 303 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" за вх. № 6017/2020 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 та ухвалу Господарського суду Луганської області від 01.04.2019 про затвердження змін та доповнення до плану санації у справі № 913/849/14.

2. Передати на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 913/849/14 Господарського суду Луганської області за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" за вх. № 6017/2020 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 та ухвалу Господарського суду Луганської області від 01.04.2019 про затвердження змін та доповнення до плану санації для вирішення питання щодо закриття касаційного провадження у даній справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді С. Жуков

Л. Катеринчук

Закон про банкрутство визначає декілька джерел для здійснення оплати послуг ліквідатора, в тому числі і за рахунок коштів кредиторів (ВС/КГС, справа № 912/1783/16 від 01 серпня 2018р.)