Та обставина що позивач не знав про смерть спадкодавиці, оскільки вона проживала в іншому населеному пункті, не може вважатися поважною причиною пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини (справа № 198/476/16-ц, 18.01.18)

Фабула судового акта: Позивачем не доведено поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини після смерті спадковця, оскільки наведені ним обставини не пов'язані з об'єктивними, непереборними та істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. При цьому, позивачем не доведено також і наявність причин, з яких він не мав можливості направити нотаріусу заяву про прийняття спадщини поштою.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду, заливши в силі рішення попередніх судових інстанцій, якими відмовлено в позові до територіальної громади села про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

При цьому суди критично оцінили доводи позивача про те, що оскільки спадкодавець проживала у іншому населеному пункті, він дізнався про її смерть із запізненням, а також той факт, що у період з 19 по 27 листопада 2015 року він перебував на стаціонарному лікуванні, тому за станом здоров'я не зміг вчасно подати заяву про прийняття спадщини. Не взяли вони до уваги і наявність заповіту, згідно з яким, померла заповіла йому земельну ділянку.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року (справа № 6-85цс12) та від 04 листопада 2015 року у (справа № 6-1486цс15).

Заради об’єктивності слід зазначити, що судові справи з подібними ситуаціями неодноразово розглядались вищими судами, які висловлювали і протилежні позиції. Так ВСУ у справі № 6-1320цс17 від 23.08.2017 зазначав, що «суди апеляційної та касаційної інстанції не врахували тих фактів, що спадкоємець не є родичем спадкодавця за заповітом, повідомлення про смерть останнього не публікувались у регіональній пресі, що підтверджується відповідною довідкою, нотаріусом у порушення вимог ст. 63 Закону України "Про нотаріат" не було зроблено жодної спроби розшукати спадкоємця за заповітом…»

Таким чином за висновком суду в цій справі необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.

Аналізуйте судовий акт: Підставою для визнання заповіту недійсним може бути не просто хвороба, навіть, важка, а абсолютна неспроможність заповідача в момент складання заповіту розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними (ВССУ, № 343/1571/14-ц, від 26.10.16)

ВСУ: Необізнаність спадкоємця про існування заповіту є ПОВАЖНОЮ причиною для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини (ВСУ у справі № 6-1320цс17 від 23.08.2017)

Заповіт визнається недійсним тільки у випадку, коли заповідач при складанні заповіту абсолютно неспроможний усвідомлювати значення своїх дій та не може керувати ними (Постанова ВСУ від 29 лютого 2012р.)

Право власності спадкоємця на нерухомість визнано судом без правовстановлюючого документу виданого на ім‘я спадкодавця (Бобринецький районний суд Кіровоградської області, суддя Бевз О. Ю.)

До складу спадщини НЕ входить право користування земельною ділянкою, яке підтверджується актом на право користування померлої особи ( ВСУ від 5 жовтня 2016 р. у справі № 6-2329цс16)

Как «отжимают» квартиры в Днепре и «хоронят» живых собственников. (Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2016р.)

Після смерті боржника відбувається заміна його в кредитному зобов’язанні на спадкоємця, який надалі несе відповідальність перед банком у межах вартості майна, одержаного у спадщину (ВССУ від 14 грудня 2016р. у справі 557/950/15-ц)

Постанова

Іменем України

18 січня 2018 року

м. Київ

справа № 198/476/16-ц

провадження № 61-1750св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - територіальна громада села Новоіванівське в особі Новоіванівської сільської ради Юр'ївського району Дніпропетровської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області у складі судді Гайдар І. О. від 21 вересня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2016 року у складі суддів: Тамакулової В. О., Деркач Н. М., Макарова М. О.,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до територіальної громади села Новоіванівське в особі Новоіванівської сільської ради Юр'ївського району Дніпропетровської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_5 Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 9,322 га, що розташована на території Новоіванівської сільської ради Юр'ївського району Дніпропетровської області. Вказане майно належало спадкодавцю на підставі державного акта на право приватної власності на землю. За життя ОСОБА_5 склала заповіт, згідно з яким вказану земельну ділянку заповіла йому - ОСОБА_4

У встановлений частиною першою статті 1270 ЦК України шестимісячний строк з дня відкриття спадщини він не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини з поважних причин, оскільки за життя ОСОБА_5 проживала в іншому населеному пункті, а про її смерть він дізнався лише 06 липня 2016 року.

15 липня 2016 року постановою приватного нотаріуса Юр'ївського районного нотаріального округу Дніпропетровської області йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, тому він змушений звернутись до суду.

Просив суд визнати поважними причини пропуску ним строку для подання заяви про прийняття спадщини та визначити додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Рішенням Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_4 до територіальної громади села Новоіванівське в особі Новоіванівської сільської ради Юр'ївського району Дніпропетровської області відмовлено.

Рішення районного суду мотивовано тим що, та обставина що позивач не знав про смерть спадкодавиці, оскільки вона проживала в іншому населеному пункті, не можуть вважатися поважною причиною пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини, передбаченого частиною першою статті 1270 ЦК України.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2016 року рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2016 року залишено без змін.

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2016 року, ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення, постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що у позивача існували поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для вчинення цих дій. Зокрема зазначає, що він не перебував у родинних відносинах із ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Крім того, оскільки ОСОБА_5 проживала у іншому населеному пункті він дізнався про її смерть із запізненням.

Вказує про те, що у період з 19 по 27 листопада 2015 року перебував на стаціонарному лікуванні, тому за станом здоров'я не зміг вчасно подати заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до підпункту 1 пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

15 січня 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Частиною першою статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року (справа № 6-85цс12) та від 04 листопада 2015 року у (справа № 6-1486цс15).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції з висновком якого погодився і апеляційний суд, на підставі доказів, поданих сторонами, що належним чином оцінені (стаття 89 ЦПК України), обґрунтовано виходив з того, що позивачем не доведено поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, оскільки наведені ним обставини не пов'язані з об'єктивними, непереборними та істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. При цьому, позивачем не доведено також наявність причин, з яких він не мав можливості направити нотаріусу заяву про прийняття спадщини поштою.

Доводи касаційної скарги необґрунтовані, зводяться до переоцінки доказів у справі, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції (частина перша статті 400 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2016 року залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Судді: В. П. Курило

В.М. Коротун

М.Є. Червинська