Застава зберігає силу для нового власника за умови наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження, які внесені до реєстру ПЕРЕД відчуженням майна (ВС/КЦС,№ 761/3615/19, 05.02.20)

Фабула судового акта: 14 липня 2008 року позивач придбав у власність в ТОВ «Авторай» автомобіль Nissan Tiida, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. Право власності на вказаний автомобіль за ним було зареєстровано 18 листопада 2008 року. На час придбання і проведення державної реєстрації за позивачем права власності, транспортний засіб не перебував у будь-якому приватному чи публічному обтяженні, у тому числі у заставі. В подальшому, маючи намір продати зазначений автомобіль, він звернувся до Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві із заявою про зняття вказаного автомобіля з обліку. Однак з`ясувалось, що згідно з витягом із Державного реєстру обтяжень рухомого майна за заявою ПАТ «КБ «Надра» 26 липня 2012 року було зареєстровано обтяження автомобіля у виді застави за кредитним договором про надання кредитної лінії від 23 серпня 2007 року за зобов`язаннями ТОВ «Авторай» перед ПАТ «КБ «Надра».

У зв’язку з наведеними обставинами позивач звернулася до суду із позовом про усунення перешкод у розпорядженні майном, скасування державної реєстрації обтяження рухомого майна до ПАТ «КБ «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра», треті особи - регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ в м. Києві, державне підприємство «Національні інформаційні системи».

Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, позов був задоволений частково, - усунуто перешкоди у розпорядженні автомобілем, скасовано приватне обтяження, що зареєстроване у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, обтяжувач - ПАТ КБ Надра, боржник - ТОВ «Авторай», шляхом внесення відповідних даних до вказаного реєстру. Зобов`язано ПАТ «КБ «Надра» подати до державного підприємства «Національні інформаційні системи» заяву про внесення змін (припинення і виключення з реєстру приватного обтяження) до запису в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна в частині виключення запису щодо об`єкта обтяження - автомобіля.

Мотивуючи свою касаційну скаргу, ПАТ «КБ «Надра» вказує, що у ч. 1 ст. 27 Закону України «Про заставу» визначено, що застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи. За таких обставин реалізація майна, що є предметом застави, не припиняє заставу, тому застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи, тому підстав для задоволення позову немає. Крім того, відповідач звертав увагу на те, що обтяження було накладено на підставі договору застави товарів в обороті від 07 квітня 2008 року, тобто до придбання позивачем автомобіля.

Втім, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду погодився з судовими рішеннями, зазначивши, що відповідно до вимог чинного законодавства України застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням предмета застави. У протилежному випадку набувач вважається добросовісним і набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Обгрунтовуючи своє рішення, ВС/КЦС послався, зокрема, на наступні приписи чинного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

Ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено, що у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі ст. 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

ВС/КЦС також зауважив, що твердження заявника, що на дату придбання позивачем спірного автомобіля в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна вже містився запис про його обтяження на підставі договору застави товарів в обороті від 07 квітня 2008 року, укладеного між ПАТ «КБ «Надра» і ТОВ «Авторай», є безпідставним, оскільки відповідачем не надано суду належних і достатніх доказів на підтвердження вказаної обставини. Разом з тим, судом установлено, що обтяження на транспортний засіб було зареєстровано 26 липня 2012 року, що підтверджується відповідним витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Аналізуйте судовий акт: ВС/КЦС:Зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника рухомого майна, що обтяжене, незалежно від оплатності правочину, на підставі якого воно набуте (ВС/КЦС,справа № 569/11433/15-ц,05.02.20)

Відомості про обтяження рухомого майна можуть вноситися до Державного реєстру обтяжень рухомого майна як на підставі заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи так і на підставі рішення суду (ВС/ВП № 640/4301/17 від 27 березня 2019 р.)

Після припинення обтяження обтяжувач протягом п'яти днів зобов'язаний подати реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру (Справа № 905/2221/16,14.06.17)

Договір купівлі-продажу прав вимоги є підставою для внесення змін до обтяження (запису про іпотеку) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ВС/КАС,справа №826/6071/16, 11.04.18)

Наявність в Реєстрі запису про заборону відчуження майна є перешкодою для здійснення реєстраційних дій до того часу, поки таке обтяження не буде зняте (Житомирський апеляційний адмінсуд, справа № 817/1719/16, 25.05.17)

Постанова

Іменем України

05 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 761/3615/19

провадження № 61-20681св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ в м. Києві, державне підприємство «Національні інформаційні системи»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 червня 2019 року у складі судді Пономаренко Н. В. та постанову Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Писаної Т. О., Приходька К. П., Журби С. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ «КБ «Надра») в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ в м. Києві, державне підприємство «Національні інформаційні системи», про усунення перешкод у розпорядженні майном, скасування державної реєстрації обтяження рухомого майна.

Позовна заява мотивована тим, що 14 липня 2008 року вона придбала автомобіль Nissan Tiida, номерний знак НОМЕР_1 , право власності на який за нею було зареєстровано 18 листопада 2008 року.

Вказувала, що 22 вересня 2018 року вона отримала витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, з якого дізналася, що 26 липня 2012 року за реєстраційним номером 12788640 реєстратором ДП «Інформаційний центр» було зареєстроване приватне обтяження відносно належного їй на праві власності автомобіля на підставі кредитного договору від 23 серпня 2007 року № 05/08/2007/840-К/576 за відповідними договорами застави, за яким обтяжувачем є ПАТ «КБ «Надра», а боржником - товариство з обмеженою відповідальністю «Авторай» (далі - ТОВ «Авторай»).

Оскільки договорів кредиту та/або застави з ПАТ «КБ «Надра» не укладала, набула права власності на транспортний засіб без обтяжень, тому вона звернулась до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» із заявою про припинення приватного обтяження. Однак листом від 03 жовтня 2018 року уповноважена особа відмовила у припиненні приватного обтяження, посилаючись на те, що автомобіль Nissan Tiida, номерний знак НОМЕР_1 , є в переліку майна, переданого в заставу банку в якості забезпечення виконання ТОВ «Авторай» зобов`язань за кредитним договором, за яким наявна непогашена заборгованість.

На підставі вказаного ОСОБА_1 просила суд: усунити їй перешкоди у розпорядженні майном - автомобілем Nissan Tiida, номерний знак НОМЕР_1 , шляхом скасування приватного обтяження, зареєстрованого у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 26 липня 2012 року за № 12788640 державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, обтяжувач - ПАТ КБ Надра, боржник - ТОВ «Авторай», в частині об`єкта обтяження - автомобіль Nissan Tiida, номерний знак НОМЕР_1 , підстава обтяження - кредитний договір про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування від 23 серпня 2007 року за договорами застави: №№ 05/09/2007-3/74-1, 05/09/2007-3/75-2, 05/09/2007-3/78-3, 05/09/2007-3/94-6, 05/10/2007-3/154-7; зобов`язати ПАТ «КБ «Надра» подати до ДП «Національні інформаційні системи» заяву про внесення змін (припинення і виключення з реєстру приватного обтяження) до запису від 26 липня 2012 року № 12788640 у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна в частині виключення запису щодо об`єкта обтяження - автомобіля Nissan Tiida, номерний знак НОМЕР_1 .

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 13 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Усунуто ОСОБА_1 перешкоди у розпорядженні майном - автомобілем Nissan Tiida, номерний знак НОМЕР_1 , - скасовано (припинено) приватне обтяження, що зареєстроване у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 26 липня 2012 року за № 12788640 державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, обтяжувач - ПАТ КБ Надра, боржник - ТОВ «Авторай», в частині об`єкта обтяження - автомобіль Nissan Tiida, номерний знак НОМЕР_1 , підстава обтяження: кредитний договір про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування від 23 серпня 2007 року № 05/08/2007/840-К/576 за договорами застави: №№ 05/09/2007-3/74-1, 05/09/2007-3/75-2, 05/09/2007-3/78-3, 05/09/2007-3/94-6, 05/10/2007-3/154-7; обтяження зареєстровано 26 липня 2012 року за № 12788640 реєстратором: державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, - що належить на праві власності ОСОБА_1 , шляхом внесення відповідних даних до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Зобов`язано ПАТ «КБ «Надра» подати до державного підприємства «Національні інформаційні системи» заяву про внесення змін (припинення і виключення з реєстру приватного обтяження) до запису від 26 липня 2012 року № 12788640 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна в частині виключення запису щодо об`єкта обтяження - автомобіля Nissan Tiida, номерний знак НОМЕР_1 .

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Стягнуто з ПАТ «КБ «Надра» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 409,60 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що спірний автомобіль був придбаний без обтяжень, які виникли у подальшому, тому підлягають задоволенню вимоги про припинення обтяження і зобов`язання відповідача подати заяву про внесення змін до запису від 26 липня 2012 року № 12788640 у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна в частині виключення запису щодо об`єкта обтяження - автомобіля Nissan Tiida, номерний знак НОМЕР_1 , оскільки обтяження рухомого майна, яке перебуває у власності позивача, порушує її права, як власника і перешкоджає вільному здійсненню ним права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У касаційній скарзі ПАТ «КБ «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді касаційного цивільного суду від 22 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу на те, що на дату придбання позивачем спірного автомобіля, тобто 17 липня 2008 року, в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна вже містився запис про його обтяження на підставі договору застави товарів в обороті від 07 квітня 2008 року, укладеного між ПАТ «КБ «Надра» і ТОВ «Авторай». У копії витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 22 вересня 2018 року, який додано позивачкою до позовної заяви, в графі «Зареєстровано» значиться не дата первинної реєстрації обтяження, а вторинної, тобто продовження реєстрації.

У частині першій статті 27 Закону України «Про заставу» визначено, що застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи. За таких обставин реалізація майна, що є предметом застави, не припиняє заставу, тому застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи, тому підстав для задоволення позову ОСОБА_1 немає.

Відзив на касаційну скаргу учасниками справи не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

14 липня 2008 року ОСОБА_1 придбала у ТОВ «Авторай» автомобіль Nissan Tiida, номерний знак НОМЕР_1 , у власність, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .

Право власності на вказаний автомобіль за ОСОБА_1 було зареєстровано 18 листопада 2008 року.

На час придбання і проведення державної реєстрації за ОСОБА_1 права власності, транспортний засіб не перебував у будь-якому приватному чи публічному обтяженні, у тому числі у заставі.

Маючи намір продати зазначений автомобіль Nissan Tiida, номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 звернулась до Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві із заявою про зняття вказаного автомобіля з обліку.

Однак, згідно з витягом із Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 22 вересня 2018 року, 26 липня 2012 року за заявою ПАТ «КБ «Надра» було зареєстровано обтяження вказаного легкового автомобіля у виді застави за кредитним договором про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування від 23 серпня 2007 року № 05/08/2007/840-К/576, за зобов`язаннями ТОВ «Авторай» перед ПАТ «КБ «Надра».

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ПАТ «КБ «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими та підстав для їх скасування немає.

Так, згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспоренні права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Звертаючись до суду із цим позовом про усунення перешкод у користуванні автомобілем Nissan Tiida, номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 вказувала, що на час придбання цього транспортного засобу у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були відсутні відомості про обтяження цього майна.

Застава є способом забезпечення зобов`язань; у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (стаття 572 ЦК України та стаття 1 Закону України «Про заставу»).

Відповідно до частин першої, другої статті 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

У разі ліквідації юридичної особи заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов`язання, забезпеченого заставою.

Згідно із частиною першою статті 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом (частини перша, друга статті 590 ЦК України).

Відповідно до статті 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу і у випадках, коли в установленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги.

Зазначені норми застосовуються з урахуванням положень Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

Статтею 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено, що у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» взаємні права та обов`язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом.

Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства України застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням предмета застави. У протилежному випадку набувач вважається добросовісним і набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Вказаний правовий висновок висловлений у постановах Верховного Суду України: від 03 квітня 2013 року у справі № 6-7цс13, від 19 листопада 2014 року у справі № 6-168цс14 та у постановах Верховного Суду: від 10 жовтня 2019 року у справі №463/3582/17 і від 18 грудня 2019 року у справі № 619/4033/18.

З урахуванням вказаного, встановивши, що на час придбання позивачем спірного автомобіля у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були відсутні відомості про його обтяження, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем автомобіля Nissan Tiida, номерний знак НОМЕР_1 , а тому відповідно до статті 391 ЦК України має право вимагати усунення перешкод у здійсненні нею права користування та розпоряджання своїм майном.

Твердження заявника, що на дату придбання позивачем спірного автомобіля, тобто 17 липня 2008 року, в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна вже містився запис про його обтяження на підставі договору застави товарів в обороті від 07 квітня 2008 року, укладеного між ПАТ «КБ «Надра» і ТОВ «Авторай», є безпідставним, оскільки відповідачем не надано суду належних і достатніх доказів на підтвердження вказаної обставини. Разом з тим, судом установлено, що обтяження на транспортний засіб було зареєстровано 26 липня 2012 року, що підтверджується відповідним витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Крім того, посилання відповідача на те, що обтяження було накладено на підставі договору застави товарів в обороті від 07 квітня 2008 року, на правильність висновків судів не впливає, оскільки у частині другій статті 40 Закону України «Про заставу» визначено, що при заставі товарів в обороті або у переробці реалізовані заставодавцем товари перестають бути предметом застави з моменту їх вручення набувачу або транспортній організації для відправлення набувачу або передачі на пошту для пересилки набувачу, а набуті заставодавцем товари, передбачені в договорі застави, стають предметом застави з моменту виникнення на них права власності.

Таким чином, особливістю договору застави товарів в обороті є те, що заставодавець має право реалізувати такі товари без згоди заставодержателя.

Інші доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування законних і обґрунтованих судових рішень, оскільки по своїй суті зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

У силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

З урахуванням того, що вказані доводи касаційної скарги є ідентичними доводам, яким судами була надана належна оцінка, Верховний Суд приходить до висновку про відсутність необхідності повторно відповідати на ті самі аргументи заявника. При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому їх відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 402 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 червня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:

Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович