1
0
3048
Фабула судового акта: Старшим детективом - заступником керівника одного з відділів Національного антикорупційного бюро України (НАБУ, третя особа) було направлено до АТ «Укрзалізниця» (відповідач) лист, яким ініційовано проведення службової перевірки. На підставі зазначеного листа АТ «Укрзалізниця» було видано наказ про проведення службової перевірки, а за результатами проведеної перевірки комісією був складений відповідний акт з наступною назвою, - «Проведення службової перевірки обставин розкрадання коштів та зловживання службовим становищем окремими посадовими особами АТ «Укрзалізниця», який позивач і просив суд визнати незаконним, як і наказ про проведення перевірки. Він зазначав, що «проведення перевірки щодо службової діяльності працівника, що визначена умовами його трудового договору, без належного його повідомлення та надання йому можливості надати пояснення, суперечить змісту трудового законодавства, порушує трудові права позивача та обов'язки сторін трудового договору…».
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду за результатом розгляду касаційної скарги позивача зазначив, що суди попередніх інстанцій на підставі належним чином оцінених доказів встановили, що проведена відповідачем службова перевірка не стосувалася питань дисциплінарної чи матеріальної відповідальності, передбаченої Кодексом законів про працю України внаслідок трудової діяльності, а натомість мала на меті дослідити саме наявність порушень службовими особами своїх повноважень. Висновок судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог є правильним, оскільки при виданні вказаного наказу про проведення службової перевірки» відповідач діяв в межах своїх повноважень, що йому надані статутом.
Як видно з матеріалів справи, предметом судового розгляду не було вчинення позивачем якогось дисциплінарного проступку. І це є важливим, бо в такому випадку дійсно повинна була б застосовуватись норма статті 149 КЗпП України, згідно з якою до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. А відповідно до правової позиції ВСУ, викладеній в постанові від 19 жовтня 2016 року у справі № 6-2801цс15, пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з’ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника. Але невиконання власником або уповноваженим ним органом обов’язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.
Хоча НАБУ в цій справі було залучене в якості третьої особи, судом не досліджувалась законність його дій. З огляду на це варто нагадати, що обов'язки цього органу передбачені ст. 16 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України", відповідно до якої вказаний орган в силу покладених на нього обов'язків та визначеної законом компетенції вживає заходів (в тому числі, шляхом подання відповідного позову до суду) у випадках виявлення в діях інших осіб ознак корупційного правопорушення.
Треба також брати до уваги, що підслідність НАБУ визначено ч. 5 статті 216 Кримінального процесуального кодексу України, згідно з якою детективи Національного бюро здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 191, 2062, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 3661, 368, 3682, 369, 3692, 410 Кримінального кодексу України».
Аналізуйте судовий акт: Контроль та перевірка декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування належить до ВИКЛЮЧНОЇ компетенції НАЗК (ВС/КАС № 814/886/17 від 11.04.2018)
Постанова
Іменем України
14 березня 2019 року
м. Київ
справа № 757/55244/17-ц
провадження № 61-974св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - акціонерне товариство «Українська залізниця»,
третя особа - Національне антикорупційне бюро України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4, подану адвокатом Боряк Ганною Леонідівною, на рішення Печерського районного суду міста Києва від 16 липня 2018 року у складі судді Остапчук Т. В. та постанову Київського апеляційного суду від 06 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Матвієнко Ю. О., Іванової І. В., Мельника Я. С.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У вересні 2017 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», зараз акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі - АТ «Укрзалізниця»), третя особа Національне антикорупційне бюро України, в якому просила скасувати наказ Голови правління АТ «Укрзалізниця» від 16 травня 2017 року № 312 про проведення службової перевірки щодо обставин розкрадання коштів та зловживання службовим становищем окремими посадовими особами АТ «Укрзалізниця» та визнати незаконним акт проведення службової перевірки від 09 червня 2017 року № 32/укрув-40 обставин розкрадання коштів та зловживання службовим становищем окремими посадовими особами АТ «Укрзалізниця» з питань, викладених у листі Національного антикорупційного бюро України від 12 травня 2017 року № 0432-142/16571 щодо наслідків трудової діяльності позивача.
Позовна заява обґрунтована тим, що 12 травня 2017 року Національне антикорупційне бюро України звернулось листом № 0432-142/16571 до АТ «Укрзалізниця» з проханням провести відносно службових осіб АТ «Укрзалізниця», Державної адміністрації залізничного транспорту України, філії «ЦУП», ДП «УПП УЗ» службову перевірку.
АТ «Укрзалізниця» провело службову перевірку з метою з'ясування обставин щодо розкрадання коштів та зловживання службовим становищем окремими посадовими особами АТ «Укрзалізниця», за результатами якої було складено акт від 09 червня 2017 року № 32/ЦКРУВ-40, яким було визначено вину ОСОБА_4 та виявлені порушення законодавства, вчинені нібито ОСОБА_4, в частині укладення договорів на придбання шпальної та метизної продукції, які були узгоджені номенклатурними відділами та службами підприємства і повністю відповідали правовій політиці відповідача.
Зазначені договори не носять ознак персональної ініціативи ОСОБА_4, за яку остання могла б нести як дисциплінарну, так і інші види відповідальності. Метою проведення службової перевірки/розслідування є виявлення фактів порушення працівником покладених на нього трудових обов'язків, тобто, службова перевірка напряму пов'язана із обсягом трудових обов'язків позивачки.
Проведення перевірки щодо службової діяльності працівника, що визначена умовами його трудового договору, без належного його повідомлення та надання йому можливості надати пояснення, суперечить змісту трудового законодавства, порушує трудові права позивача та обов'язки сторін трудового договору, в зв'язку із чим ОСОБА_4 і звернулась до суду з даним позовом.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 16 липня 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано недоведеністю та необґрунтованістю заявлених позовних вимог.
Постановою Київського апеляційного суду від 06 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 16 липня 2018 року залишено без змін.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_4, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції щодо недоведеності та необґрунтованості заявлених позовних вимог.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
08 січня 2019 року представник ОСОБА_4 - адвокат Боряк Г. Л. через засоби поштового зв'язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Печерського районного суду міста Києва від 16 липня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 грудня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що предметом розгляду є порушення трудових прав та гарантій позивача АТ «Укрзалізниця», оскільки всупереч її посадовій інструкції роботодавцем збільшено обсяг її повноважень та покладено відповідальність за невиконання обов'язків. Дана категорія пов'язана із захистом порушеного трудового права, яке стосується дій відповідача щодо встановлення вини позивача за нібито невиконану нею своїх трудових обов'язків, за що, беззаперечно, настане відповідальність у майбутньому у вигляді відшкодування майнової шкоди.
Доводи інших учасників справи:
22 лютого 2019 року Національне антикорупційне бюро України через засоби поштового зв'язку подало до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення Печерського районного суду міста Києва від 16 липня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 грудня 2018 року залишити без змін.
Відзив обґрунтовано тим, що позивач ані у позовній заяві, ані в апеляційній скарзі, ані в касаційній скарзі не зазначає та не обґрунтовує, які саме її трудові права були порушені під час видання наказу та акта від 09 червня 2017 року № 32/укрув-40, та з метою необхідності захисту яких вона звернулась до суду.
Судами попередніх інстанцій правильно встановлено усі обставини справи та прийнято законні судові рішення.
27 лютого 2019 року АТ «Укрзалізниця» через засоби поштового зв'язку подало до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення Печерського районного суду міста Києва від 16 липня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 грудня 2018 року залишити без змін.
Відзив обґрунтовано тим, що оскаржувані судові рішення прийняті з додержанням норм матеріального і процесуального права, при цьому суди повністю з'ясували всі обставини, що мають значення для справи, що підтверджено відповідними доказами наявними у матеріалах справи.
Вимоги позивача є безпідставними та незаконними, а обставини, на які посилається позивач, є недоведеними та необґрунтованими.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Печерського районного суду міста Києва.
07 лютого 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
11 лютого 2019 року матеріали цивільної справи передано судді-доповідачу.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзивах на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Оцінка аргументів учасників справи й висновків судів першої та апеляційної інстанцій:
Наказом в.о. начальника філії «Центр управління промисловістю» АТ «Укрзалізниця» від 01 грудня 2015 року № 296/ОС ОСОБА_4 призначено на посаду начальника шпального відділу Державного підприємства «Управління промислових підприємств» Державної адміністрації залізничного транспорту України».
12 травня 2017 року старшим детективом - заступником керівника другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Риковцевим О. В. направлено до АТ «Укрзалізниця» лист за № 0432-142/16571, яким ініційовано проведення службової перевірки.
На підставі зазначеного листа АТ «Укрзалізниця» було видано наказ від 16 травня 2017 року № 312 «Про проведення службової перевірки».
За результатами проведеної перевірки комісією був складений акт від 09 червня 2017 року № 32/укрув-40 «Проведення службової перевірки обставин розкрадання коштів та зловживання службовим становищем окремими посадовими особами АТ «Укрзалізниця».
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Здійснюючи право на судовий захист, звертаючись до суду, особа повинна вказати суб'єктивне бачення порушеного права чи охоронюваного інтересу та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобо'язаний надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.
При вирішенні спору по суті важливе значення має встановлення наявності у особи, яка звернулась із позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов.
Висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду за результатом розгляду касаційної скарги:
Суди попередніх інстанцій на підставі належним чином оцінених доказів встановили, що проведена відповідачем службова перевірка не стосувалася питань дисциплінарної чи матеріальної відповідальності, передбаченої Кодексом законів про працю України внаслідок трудової діяльності, а натомість мала на меті дослідити саме наявність порушень службовими особами своїх повноважень. Висновок судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог є правильним, оскільки при виданні наказу від 16 травня 2017 року № 312 «Про проведення службової перевірки» відповідач діяв в межах своїх повноважень, що йому надані статутом.
Щодо доводів касаційної скарги:
Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, якими у повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до приписів статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки підстави для скасування судових рішень відсутні.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_4, подану адвокатом Боряк Ганною Леонідівною, залишити без задоволення.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 16 липня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 грудня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: В. П. Курило
В. М.Коротун
М. Є.Червинська
Просмотров
Коментарии
Просмотров
Коментарии
Получите быстрый ответ на юридический вопрос в нашем мессенджере , который поможет Вам сориентироваться в дальнейших действиях
Вы видите своего юриста и консультируетесь с ним через экран, чтобы получить услугу, Вам не нужно идти к юристу в офис
На выполнение юридической услуги и получите самое выгодное предложение
Поиск исполнителя для решения Вашей проблемы по фильтрам, показателям и рейтингу
Просмотров:
821
Коментарии:
0
Просмотров:
482
Коментарии:
0
Просмотров:
766
Коментарии:
0
Просмотров:
11787
Коментарии:
0
Просмотров:
13081
Коментарии:
0
Просмотров:
7083
Коментарии:
0
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстCopyright © 2014-2024 «Протокол». Все права защищены.