Позов про знесення самочинно збудованого об'єкта може бути пред'явлено органом державного архітектурно-будівельного контролю в разі, якщо особа в установлений строк не виконала вимог припису (ВС/КЦС, справа № 2-136/12, 20.02.19)

Фабула судового акта: Виходячи з вимог ст.ст. 28, 29 Закону України «Про планування та забудову територій» та припису ст. 376 Цивільного кодексу України, позов про знесення самочинно збудованого об'єкта містобудування може бути пред'явлено органом державного архітектурно-будівельного контролю до суду в разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимог, встановлених у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Саме так і діяла Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, за результатами перевірок якої були складені три відповідних акти і протокол щодо порушника містобудівного законодавства (відповідач), що є власницею квартири. Задовольнаючи позов і постановляючи рішення, яким відповідача зобов'язано здійснити перебудову шляхом приведення будинку у попередній стан, що існував до початку виконання будівельних робіт, суди виходили з того, що матеріали справи не містять будь-яких даних щодо звернення відповідача до відповідних органів про надання дозволу на проведення будівельних робіт спірного житлового будинку щодо надбудови або прибудови до частини існуючого житлового будинку, влаштування покрівлі, опорядження фасаду, або про відмову цих органів з підстав порушення забудовником відповідних норм та правил.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду погодився з такими висновками і зазначив, зокрема, наступне.

Наявні правові підстави для зобов'язання відповідача здійснити перебудову шляхом приведення будинку у попередній стан, що існував до початку виконання будівельних робіт, оскільки остання правил провела будівельні роботи з будівництва надбудови та прибудови до частини існуючого житлового будинку без розроблення проектної документації та відповідних дозвільних документів, з істотними порушеннями будівельних норм, а також не виконала у встановлений строк вимоги приписів органів місцевого самоврядування про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, які не відповідають вимогам законодавства,

Характерно, що Суд не взяв до уваги аргумент відповідача щодо надання співвласниками згоди на надбудову будинку, оскільки вони не впливають на факт порушення відповідачем вимог Закону України «Про планування та забудову територій».

Аналізуйте судовий акт: ВС/КЦС: Чинне законодавство не уповноважує організації, які надають послуги з утримання будинків притягувати осіб до відповідальності у справах про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (ВС/КЦС,справа № 760/3111/16-ц,

Єдиною підставою для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудовника приписам містобудівної документації і це повинно бути підтверджено у суді (ВАСУ від 29 вересня 2016р. у справі № 522/6069/14-а)

Законодавством визначено зміст поняття «будівельні роботи», і лише після встановлення характеру виконаних робіт можна надати оцінку правомірності їх здійснення без відповідного дозволу (Київський апел. госп. суд, № 910/8324/15-г, 12.12.16)

Позови ДАБІ про зобов'язання знесення самочинного будівництва повинні розглядатись в порядку адміністративного судочинства (ВС/ВП № 161/14920/16-а від 11.04.2018)

Сама по собі відсутність у забудовника дозволу на виконання будівельних робіт не є безумовною підставою для знесення самочинного будівництва (ВАСУ у справы № К/800/10396/16 від 22.02.17р.)

Постанова

Іменем України

20 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 2-136/12

провадження № 61-23435св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Лесько А. О., Пророка В. В., Сімоненко В. М., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - Інспекція державно архітектурно-будівельного контролю у місті Києві,

відповідач - ОСОБА_1,

третя особа - ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 01 березня 2012 року в складі судді Тітова М. Ю. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 12 червня 2012 року в складі колегії суддів: Соколової В. В., Усика Г. І., Слободянюк С. В.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2011 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про зобов'язання вчинити дії.

Позовна заява мотивована тим, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві неодноразово здійснювались перевірки додержання вимог містобудівного законодавства під час виконання будівельних робіт на АДРЕСА_1. В ході перевірок встановлено, що ОСОБА_1, власницею квартири 1 у приватному житловому будинку на АДРЕСА_1 виконуються будівельні роботи з будівництва надбудови існуючого житлового будинку, влаштовано крівлю та виконуються роботи по опорядженню фасаду.

Затверджена проектна документація та дозвіл на виконання будівельних робіт у ОСОБА_1 відсутні. У зв'язку із вказаними встановленими правопорушеннями ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 96 КУпАП та накладено штраф у розмірі 425 грн. На підставі зазначеного відповідачу видано приписи про оформлення проектно-дозвільної документації та про усунення допущених порушень, яких вона не виконала.

На підставі викладеного Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві просила зобов'язати ОСОБА_1 здійснити перебудову та усунути допущені порушення шляхом приведення будинку на АДРЕСА_1 у попередній стан, що існував до початку виконання будівельних робіт.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 01 березня 2012 року позов задоволено.

Зобов'язано ОСОБА_1 здійснити перебудову шляхом приведення будинку АДРЕСА_1 у попередній стан, що існував до початку виконання будівельних робіт.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач без розроблення проектної документації та відповідних дозвільних документів провела добудову і надбудову до частини існуючого житлового будинку на АДРЕСА_1, а також не виконала у встановлений строк вимог приписів Відділу контролю за благоустроєм Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення порушення вимог законодавства, що є підставою для зобов'язання ОСОБА_1 знести об'єкт самочинного будівництва - надбудови крівлі житлового будинку.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 12 червня 2012 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для зобов'язання відповідача здійснити перебудову шляхом приведення будинку у попередній стан, що існував до початку виконання будівельних робіт. При цьому зазначив, що висновок експертного будівельно-технічного дослідження від 28 лютого 2012 року не є належним та допустимим доказом на підтвердження відповідності проведеного будівництва проектній документації, державним стандартам, нормам і правилам, місцевим правилам забудови населених пунктів та не спростовує факт самочинного будівництва.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, особа, яка не брала участь у справі - ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 липня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 в указаній справі і витребувано цивільну справу № 2-136/12 з Оболонського районного суду м. Києва.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року справу за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_3 мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не досліджено, що ОСОБА_1 до початку будівництва отримала від усіх співвласників будинку згоду на здійснення надбудови. При цьому залишили поза увагою, що у цьому будинку є чотири співвласники, два з яких не були залучені до участі у справі взагалі.

Доводи інших осіб у справі

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 зазначає, що ОСОБА_3 в касаційній скарзі посилається на обґрунтованість судового рішення відсутністю згоди співвласників будинку на проведення ОСОБА_1 будівельних робіт. Проте судові рішення не ґрунтуються на відсутності зазначеної згоди, а мотивовані тим, що ОСОБА_1 виконала будівельні роботи без затвердженого проекту та дозволу на виконання будівельних робіт. При цьому вказав, що він як співвласник будинку згоду на зазначені роботи не надавав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_1, згідно з свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, отримала у спадок після смерті ОСОБА_5 33/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1.

Співвласниками інших частин домоволодіння АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 у розмірі 24/100 частин, ОСОБА_6 у розмірі 3/100 частин, ОСОБА_2 у розмірі 18/100 частин домоволодіння згідно з відомостями зазначеним у розпорядженні Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації.

В ході перевірок, проведених за дорученням компетентних органів у сфері контролю за законністю будівництва та заявою громадянина ОСОБА_2 (співвласника), управлінням капітального будівництва, архітектури та землекористування встановлено, що ОСОБА_1, яка є власницею квартири 1 у вищевказаному житловому будинку, виконуються будівельні роботи з будівництва надбудови та добудови до частини існуючого житлового будинку, влаштовано крівлю та виконуються роботи по опорядженню фасаду, що є реконструкцією без наявності у неї затвердженої проектної документації та дозволів на виконання таких робіт.

На підставі виявленого порушення, 20 січня 2010 року заступником начальника інспекційного відділу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві складено на відповідача протокол про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 96 КУпАП, щодо виявленої добудови і надбудови до частини існуючого житлового будинку на АДРЕСА_1 без затвердженого проекту та дозволу на виконання будівельних робіт, чим порушено статті 28, 29 Закону України «Про планування і забудову територій». В поясненнях до протоколу відповідач зазначила, що вона розпочала будівельні роботи без дозволу, свою вину визнала.

Цією постановою про адміністративне правопорушення заступником начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві накладено на ОСОБА_1 штраф у розмірі 425 грн.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 28 Закону України «Про планування та забудову територій» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, проектна документація на будівництво об'єктів містобудування розробляється згідно з вихідними даними на проектування з дотриманням вимог державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови та затверджується замовником в установленому законом порядку. Порядок розроблення, погодження і затвердження проектної документації на будівництво об'єктів містобудування встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань архітектури та містобудування. У випадках, передбачених законодавством, розроблення проектної документації здійснюється на конкурсній основі.

Згідно із статтею 29 Закону України «Про планування та забудову територій» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю. Контроль за виконанням будівельних робіт здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю. Перелік будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл, затверджується Кабінетом Міністрів України. Інформація про дозвіл на виконання будівельних робіт, а також відомості про замовника та підрядників будівельних робіт розміщуються на відповідному стенді, який встановлюється на будівельному майданчику в доступному для огляду місці. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю ведуть реєстр виданих, скасованих (анульованих) дозволів на виконання будівельних робіт та відмов у їх наданні.

Отже, позов про знесення самочинно збудованого об'єкта містобудування може бути пред'явлено органом державного архітектурно-будівельного контролю до суду в разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимог, встановлених у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

На підставі статті 376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил (частина перша).

Як установили суди попередніх інстанцій, матеріали справи не містять будь-яких даних щодо звернення відповідача до відповідних органів про надання дозволу на проведення будівельних робіт спірного житлового будинку щодо надбудови або прибудови до частини існуючого житлового будинку, влаштування покрівлі, опорядження фасаду, або про відмову цих органів з підстав порушення забудовником відповідних норм та правил.

Установлено, що за результатами перевірок були складені акти перевірки правомірності виконання будівельних робіт від 04 грудня 2009 року, 15 грудня 2009 року, 13 січня 2010 року і протокол від 15 грудня 2010 року, направлені звернення від 16 грудня 2009 року, 19 січня 2010 року та від 28 квітня 2010 року до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві і Київської міської державної адміністрації, а також до прокуратури Оболонського району м. Києва від 19 січня 2010 року, 21 липня 2010 року щодо вжиття заходів до порушників містобудівного законодавства, відповідача ОСОБА_1, яка є власницею квартири 1 у зазначеному житловому будинку на АДРЕСА_1.

Вказані приписи виконавчого органу Київської міської ради, відділу контролю, Відділу контролю за благоустроєм Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації є чинними, відомостей про їх оскарження відповідачем немає. Доказів про те, що відповідачем вживалися заходи з метою усунення зазначених у приписах порушень, ОСОБА_1 не надано.

На підставі викладеного суди дійшли правильного висновку, що оскільки відповідач без розроблення проектної документації та відповідних дозвільних документів з істотними порушеннями будівельних норм і правил провела будівельні роботи з будівництва надбудови та прибудови до частини існуючого житлового будинку, а також не виконала у встановлений строк вимоги приписів органів місцевого самоврядування про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, які не відповідають вимогам законодавства, тому наявні правові підстави для зобов'язання ОСОБА_1 здійснити перебудову шляхом приведення будинку у попередній стан, що існував до початку виконання будівельних робіт.

Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги ОСОБА_3 щодо надання нею та іншими співвласниками згоди на надбудову будинку, оскільки вони не впливають на факт порушення відповідачем вимог Закону України «Про планування та забудову територій», крім того, судами зауважено, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 свою вину в тому, що розпочала будівельні роботи без відповідного на те дозволу, визнала.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому ці судові рішення необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Керуючись статтями 400 402 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 01 березня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 12 червня 2012 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. О. Лесько

В. В. Пророк

В.М. Сімоненко

І. М. Фаловська