Посадові особи ВНЗ, віднесених до категорії юридичних осіб публічного права, є суб'єктами, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» (ВС/КЦС, справа № 638/21180/15-ц. 13.06.18)

Фабула судового акта: Судова справа, яка пропонується увазі читачів, заслуговує на увагу, як з точки зору трудвого права, так – і правовідносин, що виникають процесі застосування антикорупційного законодавства. Суди першої і апеляційної інстанції дійшли висновку про те, що наказ тво ректора Харківського національного університету радіоелектроніки (відповідач) «Про організацію перевірки» є протиправним, а його пункт в частині відсторонення від виконання посадових обов'язків проректора з міжнародного співробітництв (позивач) підлягає скасуванню.

Як видно з цих судових рішень, відсторонення позивача від виконання посадових обов'язків за контрактом на час проведення перевірки "не відповідає вимогам статті 29 Закону України «Про запобігання корупції»", в наказі не зазначено наявності реального чи потенційного конфлікту інтересів позивача у розумінні вказаного закону, який перешкоджав би виконанню останнім трудових обов'язків за контрактом.

Відповідач з такими висновками не погодився і звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, наголошуючи, що оскільки позивач, перебуваючи на посаді проректора ВНЗ, був посадовою особою юридичної особи публічного права, тому в силу вказаного закону прирівнюється до особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Позивача було усунуто від виконання обов'язків у зв'язку з надходженням інформації про наявність необґрунтованих видатків на користь Товариства з обмеженю відповідальністю, в яких керівником та засновником є рідний брат позивача, що свідчить про наявність конфлікту інтересів. У зв'язку з відсутністю письмового повідомлення від позивача про наявність у нього конфлікту інтересів та невжиття заходів до його усунення керівником університету на виконання вимог Закону України «Про запобігання корупції» був виданий оскаржуваний наказ.

Верховний Суд у складі колегії Касаційного цивільного суду касаційну скаргу ВНЗ задовольнив, попередні судові рішення скасував, а у задоволенні позову - відмовив.

Мотивуючи своє рішення, Верховний Суд, зокрема, зазначив, що при прийнятті рішення про відсторонення позивача від виконання ним своїх посадових обов'язків були наявні визначені статтею 46 КЗпП України підстави для цього, оскільки передбачалися Законом України «Про запобігання корупції».

Виходячи з норми ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», посадові особи ВНЗ, що віднесений до категорії юридичних осіб публічного права, є суб'єктами, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

Відтак, згідно ч. 4 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» безпосередній керівник або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, якому стало відомо про конфлікт інтересів підлеглої йому особи, зобов'язаний вжити передбачені цим Законом заходи для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів такої особи.

Ч. 1 ст. 29 цього Закону встановлено, що зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів здійснюється, в тому числі, шляхом усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Аналізуйте судовий акт:

ВСУ: Суди дійшли передчасного висновку про безстроковий характер трудового договору позивача, адже у наказі роботодавця (ВНЗ) зазначено, що позивачка була переведена на посаду до проведення конкурсу (справа № 6-254цс17, 13.09.17)

ВС/КГС: Законодавство дозволяє передавати в оренду нерухомість державних освітніх закладів за умови, що такі об'єкти тимчасово не використовується і це не погіршує права осіб, які навчаються (ВС/КГС, справа № 908/457/17, 15.03.18)

Зловживання впливом за ст. 369 -2 КК та угода про визнання винуватості: Корупціонер за 19 тис. $ обіцяв фермеру забезпечити оренду 27 га – засуджений до штрафу 25 тис. грн. (Зіньківський районний суд Полтавської області від 3 серпня 2016р.)

Безжалісний вирок: Всього за хабар у 2 тис. грн. державного службовця засуджено до 5 років позбавлення волі за ч. 3 ст. 368 КК з конфіскацією майна (Кіровський районний суд м. Дніпропетровська від 5 вересня 2016р., суддя Овчаренко Н.Г.)

Постанова

Іменем України

13 червня 2018 року

м. Київ

справа № 638/21180/15-ц

провадження № 61-8591св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю., Фаловської І. М., Штелик С. П. (суддя-доповідач)

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Харківський національний університет радіоелектроніки,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Харківського національного університету радіоелектроніки на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 березня 2016 року у складі судді Шишкіна О. В. та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 12 липня 2016 року у складі суддів: Кіпенка І. С., Хорошевського О. М., Шаповал Н. М.,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Харківського національного університету радіоелектроніки про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від виконання посадових обов'язків та відновлення попереднього становища.

Позов мотивовано тим, що на підставі наказів тимчасово виконуючого обов'язки ректора Харківського національного університету радіоелектроніки ОСОБА_2 від 14 грудня 2015 року № 1176-К «Про організацію перевірки» та від 15 грудня 2015 року № 1192-К «Про внесення змін до наказу від 14 грудня 2015 року № 1176-К» його відсторонено від виконання посадових обов'язків проректора з міжнародного співробітництва Харківського національного університету радіоелектроніки на час проведення перевірки стану фінансової діяльності університету з метою запобігання та протидії корупції. Вказував, що підстав для відсторонення його від виконання посадових обов'язків проректора з міжнародного співробітництва у відповідача не було, такі дії є упередженими та необ'єктивними, а вказані накази такими, що не ґрунтуються на вимогах законодавства у розумінні статті 46 КЗпП України. Крім того, такі дії порушують його трудові права та інтереси.

З урахуванням уточнень до позовної заяви ОСОБА_1 просив визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу тимчасово виконуючого обов'язки ректора Харківського національного університету радіоелектроніки ОСОБА_2 «Про організацію перевірки» № 1176-К від 14 грудня 2015 року в частині його відсторонення від виконання посадових обов'язків проректора з міжнародного співробітництва; допустити його до виконання посадових обов'язків проректора з міжнародного співробітництва Харківського національного університету радіоелектроніки; допустити негайне виконання рішення суду та стягнути з відповідача судові витрати.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 березня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано пункт 3 наказу тимчасово виконуючого обов'язки ректора Харківського національного університету радіоелектроніки ОСОБА_2 «Про організацію перевірки» № 1176-К від 14 грудня 2015 року в частині відсторонення від виконання посадових обов'язків проректора з міжнародного співробітництва ОСОБА_1».

Допущено ОСОБА_1 до виконання посадових обов'язків проректора з міжнародного співробітництва Харківського національного університету радіоелектроніки. Допущено негайне виконання рішення суду в частині допуску ОСОБА_1 до виконання посадових обов'язків проректора з міжнародного співробітництва Харківського національного університету радіоелектроніки. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відсторонення ОСОБА_1 від виконання посадових обов'язків на час проведення перевірки не відповідає вимогам статті 29 Закону України «Про запобігання корупції». Наказ про відсторонення від виконання посадових обов'язків ОСОБА_1 в розумінні статті 46 КЗпП України порушує трудові права останнього, не ґрунтується на вимогах закону, є незаконним та підлягає скасуванню в частині, що стосується позивача.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 12 липня 2016 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відсторонення позивача від виконання посадових обов'язків за контрактом на час проведення перевірки не відповідає вимогам статті 29 Закону України «Про запобігання корупції», в наказі не зазначено наявності реального чи потенційного конфлікту інтересів ОСОБА_1 у розумінні вказаного закону, який перешкоджав би виконанню останнім трудових обов'язків за контрактом. Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції про те, що наказ про відсторонення від виконання посадових обов'язків ОСОБА_1 в розумінні статті 46 КЗпП Українипорушує трудові права останнього, не ґрунтується на вимогах закону, є незаконним та підлягає скасуванню в частині, що стосується позивача.

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Харківський національний університет радіоелектронікипросить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу апеляційного суду та ухвалити нове рішення про відмову у позові, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди дійшли помилкового висновку про те, що на спірні правовідносини не поширюється Закон України «Про запобігання корупції», оскільки позивач, перебуваючи на посаді проректора з міжнародного співробітництва, був посадовою особою юридичної особи публічного права, тому в силу вказаного закону прирівнюється до особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Позивача було усунуто від виконання обов'язків у зв'язку з надходженням інформації про наявність необґрунтованих видатків на користь ТОВ «Фірма «Хазар ЛТД» та ТОВ «ІК «Харківінвест», в яких керівником та засновником є рідний брат позивача, що свідчить про наявність конфлікту інтересів. У зв'язку з відсутністю письмового повідомлення від ОСОБА_1 про наявність у нього конфлікту інтересів та невжиття заходів до його усунення керівником університету на виконання вимог Закону України «Про запобігання корупції» був виданий оскаржуваний наказ. Судами обставини наявності конфлікту інтересів у позивача не досліджувалися. Позивач визнав факт нарахування та отримання заробітної плати та відсутність будь-яких обмежень у доступі на робоче місце, позивач був відсторонений від виконання управлінської функції та прийняття рішень. У порушення приписів процесуального законодавства суди попередніх інстанцій лише надали оцінку лінгвістичній стороні наказу, при цьому повно та об'єктивно не дослідили чи були підстави для вжиття заходів для врегулювання конфлікту інтересів.

У запереченні на касаційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що відсторонення позивача від виконання посадових обов'язків за контрактом на час проведення перевірки не відповідає вимогам статті 29 Закону України «Про запобігання корупції», у якій зазначається про усунення особи від виконання завдання, та в наказі не зазначено наявності реального чи потенційного конфлікту інтересів у розумінні вказаного закону, який перешкоджав би виконанню позивачем трудових обов'язків за контрактом. Суди належним чином дослідили всі обставини справи та прийняли обґрунтовані рішення.

07 лютого 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Суди встановили, що відповідно до контракту, посадової інструкції виконуючого обов'язки ректора Харківського національного університету радіоелектроніки, затвердженої наказом № 245 від 22 вересня 2015 року, ОСОБА_1 здійснює свої права та виконує обов'язки проректора з міжнародного співробітництва Харківського національного університету радіоелектроніки.

Наказом тимчасово виконуючого обов'язки ректора Харківського національного університету радіоелектроніки ОСОБА_2 «Про організацію перевірки» № 1176-К від 14 грудня 2015 року та наказом «Про внесення змін до наказу від 14 грудня 2015 року № 1176-К» № 1192-К від 15 грудня 2015 року в тому числі і ОСОБА_1 відсторонено від виконання посадових обов'язків проректора з міжнародного співробітництва Харківського національного університету радіоелектроніки з 15 грудня 2015 року на час проведення перевірки стану фінансової діяльності університету з господарської, наукової, навчальної діяльності та міжнародного співробітництва до 15 квітня 2016 року, тобто до закінчення створеної цим же наказом комісійної службової перевірки.

Відповідно до статей 3, 4 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно до частини третьої статті 21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в том числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Статтею 46 КЗпП України передбачено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що у відповідача були відсутні підстави, передбачені статтею 46 КЗпП України, для відсторонення ОСОБА_1 від виконання посадових обов'язків на час проведення перевірки.

Проте з такими висновками погодитись не можна.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 1 Закону України «Про вищу освіту» заклад вищої освіти - окремий вид установи, яка є юридичною особою приватного або публічного права, діє згідно з виданою ліцензією на провадження освітньої діяльності на певних рівнях вищої освіти, проводить наукову, науково-технічну, інноваційну та/або методичну діяльність, забезпечує організацію освітнього процесу і здобуття особами вищої освіти, післядипломної освіти з урахуванням їхніх покликань, інтересів і здібностей.

За змістом статті 32 Закону України «Про вищу освіту», безпосереднє управління діяльністю вищого навчального закладу здійснює його керівник ректор (президент), начальник, директор тощо. Керівник вищого навчального закладу в межах наданих йому повноважень, крім іншого, вирішує питання діяльності вищого навчального закладу, затверджує його структуру і штатний розпис, видає накази і розпорядження, обов'язкові для виконання всіма працівниками і структурними підрозділами вищого навчального закладу; приймає на роботу та звільняє з роботи працівників; визначає функціональні обов'язки працівників. Керівник вищого навчального закладу відповідно до статуту може делегувати частину своїх повноважень своїм заступникам та керівникам структурних підрозділів.

Харківський національний університет радіоелектроніки акредитований за статусом вищого навчального закладу 4 рівня і має право на провадження освітньої діяльності з метою підтоговки фахівців відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня.

Наказом Міністерства освіти і науки України від 14 січня 2016 року № 19 на підставі пункту 6 Порядку утворення структурних підрозділів внутрішнього аудиту та проведення такого аудиту в Міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, їх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 2011 року № 1001, було призначено проведення позапланового внутрішнього аудиту окремих питань діяльності Харківського національного університету радіоелектроніки за період діяльності з 1 січня 2014 року по 31 грудня 2015 року за напрямами: аудит відповідності та фінансовий аудит (а. с. 49).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» потенційний конфлікт інтересів - це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Реальний конфлікт інтересів суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Згідно частини четвертої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» безпосередній керівник або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, якому стало відомо про конфлікт інтересів підлеглої йому особи, зобов'язаний вжити передбачені цим Законом заходи для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів такої особи.

Частиною першою статті 29 цього Закону встановлено, що зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом: 1) усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів; 2) застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень; 3) обмеження доступу особи до певної інформації; 4) перегляду обсягу службових повноважень особи; 5) переведення особи на іншу посаду; 6) звільнення особи.

Встановлено, що оскаржуваний наказ тимчасово виконуючого обов'язки ректора Харківського національного університету радіоелектроніки ОСОБА_2 «Про організацію перевірки» № 1176-К від 14 грудня 2015 року винесено на виконання вимог Закону України «Про запобігання корупції» з метою запобігання і протидії корупції та перевірки стану фінансової діяльності університету.

Згідно частини другої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є: особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: а) посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті; б) особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги (аудитори, нотаріуси, оцінювачі, а також експерти, арбітражні керуючі, незалежні посередники, члени трудового арбітражу, третейські судді під час виконання ними цих функцій, інші особи, визначені законом); в) представники громадських об'єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, які входять до складу конкурсних комісій, утворених відповідно до Закону України «Про державну службу»; 3) особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, а також інші особи, які не є службовими особами та які виконують роботу або надають послуги відповідно до договору з підприємством, установою, організацією, - у випадках, передбачених цим Законом.

Таким чином, Харківський національний університет радіоелектроніки є юридичною особою публічного права, а відтак посадові особи цього закладу є суб'єктами, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

За змістом статті 46 КЗпП України вбачається, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається в інших випадках, передбачених законодавством.

Тобто, відстороненням слід вважати тимчасове недопущення працівника до роботи з підстав, передбачених законодавством.

Згідно статті 30 Закону України «Про запобігання корупції» усунення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів здійснюється за рішенням керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, у випадках, якщо конфлікт інтересів не має постійного характеру та за умови можливості залучення до прийняття такого рішення або вчинення відповідних дій інших працівників відповідного органу, підприємства, установи, організації. Усунення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів, а також залучення до прийняття такого рішення або вчинення відповідних дій інших працівників відповідного органу, підприємства, установи, організації здійснюється за рішенням керівника органу або відповідного структурного підрозділу, в якому працює особа.

Отже, тимчасово виконуючий обов'язки ректора Харківського національного університету радіоелектроніки ОСОБА_2 при надходженні інформації про наявність у підлеглої йому посадової особи конфлікту інтересів, зобов'язаний вжити у відношенні цієї особи передбачені Законом заходи для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів такої особи.

Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що при прийнятті рішення про відсторонення позивача від виконання ним своїх посадових обов'язків були наявні визначені статтею 46 КЗпП України підстави для цього, оскільки передбачалися Законом України «Про запобігання корупції», тому відсутні підстави для визнання протиправним та скасування пункту 3 наказу тимчасово виконуючого обов'язки ректора Харківського національного університету радіоелектроніки ОСОБА_2 «Про організацію перевірки» № 1176-К від 14 грудня 2015 року в частині відсторонення ОСОБА_1 від виконання посадових обов'язків проректора з міжнародного співробітництва.

Частинами першою, третьою статті 412 ЦПК України встановлено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухваленням нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Під час вирішення справи судами першої та апеляційної інстанцій допущено неправильне тлумачення вказаних норм матеріального права, що призвело до помилкового висновку про відсутність у відповідача підстав передбачених статтею 46 КЗпП України, для відсторонення ОСОБА_1 від виконання посадових обов'язків на час проведення перевірки і ухвалення незаконного рішення.

За таких обставин касаційний суд дійшов висновку, що рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню. Оскільки фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, повно і всебічно встановлені судами на підставі доказів, досліджених у судовому засіданні, касаційний суд дійшов висновку про ухвалення нового рішення про відмову в позові.

Згідно підпунктів «б», «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України у суд касаційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв'язку із переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У задоволенні позову позивачу відмовлено, а тому судовий збір у розмірі 577 грн 27 коп., понесений Харківським національним університетом радіоелектроніки у зв'язку із переглядом справи у суді апеляційної інстанції, та судовий збір у розмірі 584 грн 64 коп. у зв'язку із переглядом справи у суді касаційної інстанції необхідно покласти на позивача - ОСОБА_1.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Харківського національного університету радіоелектроніки задовольнити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 12 липня 2016 року, скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Харківського національного університету радіоелектроніки про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від виконання посадових обов'язків та відновлення попереднього становища відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету радіоелектроніки судові витрати у розмірі 1 161 грн 91 коп.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді: А. О. Лесько

С. Ю. Мартєв

І. М. Фаловська

С. П.Штелик