Похилий вік, незадовільний стан здоров’я спадкоємця, вчинення ним дії з пошуку зниклого спадкодавця, приховування факту смерті останнього, зумовили надання додаткового строку для прийняття спадщини (ВС/КЦС, справа 61-30911 св 18, 10.09.18)

Фабула судового акта: Тема визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є досить поширеною в судовій практиці. При цьому суди як правило відмовляють у задоволенні відповідного позову претендента на спадщину, зазначаючи, що позивачем не доведено поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини після смерті спадковця, оскільки наведені ним обставини не пов'язані з об'єктивними, непереборними та істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. В деяких справах, наприклад в постанові від 18.01.18 у справі № 198/476/16-ц ВС/КЦС зазначив, що позивачем не доведено також і наявність причин, з яких він не мав можливості направити нотаріусу заяву про прийняття спадщини поштою.

Слід зазначити, що такий підхід до вирішення подібних спорів був сформований ще Верховним Судом Україні з посиланням на правила частини третьої статті 1272 ЦК України про те, що визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, може бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними (правова позиція, висловлена, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року № 6-85цс12, від 14 вересня 2016 року № 6-1215цс16.

У справі, що пропонується увазі читачів, рішення за позовом від січня 2016 р. прийнято на користь позивачки, - на день смерті сина людини похилого віку, 86-ти років. Останній зник ще у 2014 р. Після зникнення сина позивачка телефонувала йому та всім його знайомим, просила завітати до його житла, тобто вчиняла дії направлені на пошуки сина, що було підтверджено в судовому засідання свідком. Лише у січні 2016 р., за спливом 6 місяців після смерті сина, позивачка дізналась про цю подію та отримала свідоцтво про його смерть. Поховання сина від неї приховувалось. Після цього вона звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, проте їй відмовлено у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини.

В судовому засіданні, крім того, досліджувались відповідні медичні документи. Згідно довідки медичної установи позивачка за станом здоров'я потребує стороннього догляду, не здатна до самообслуговування. Враховано також і те, що у червні 2015 р. на неї скоєно напад із застосуванням фізичного насилля та заволодінням майном. Представник позивача, яка є донькою позивачки, та свідок в судовому засіданні також підтвердили головокружіння, систематичні втрати свідомості та неможливість позивачки виходити з домівки.

За таких обставин Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду погодився з висновком про задоволення позову, оскільки причини пропуску строку на прийняття спадщини є поважними, що доведено матеріалами справи.

Аналізуйте судовий акт: ВС/КЦС: Постійне проживання закордоном не є поважною причиною для визначення додаткового строку для прийняття спадщини (ВС/КЦС № 592/9058/17-ц від 06.06.2018)

Спадкоємець вважається таким, що проживав разом із спадкодавцем і прийняв спадщину, навіть, якщо перебував у тривалому відрядженні, з якого повернувся після закінчення строку для прийняття спадщини (ВССУ від 2 листопада 2016р., № 716/309/14-ц)

Знайшовся заповіт, і це є підставою для надання особі судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори (ВССУ від 01 лютого 2017р. у справі № 306/27/15-ц)

ВС/КЦС: Відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця НЕ є доказом того, що він не проживав із спадкодавцем (ВС/КЦС № 404/2163/16-ц від 04.07.2018)

Постанова

Іменем України

10 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 646/1079/17

провадження № 61-30911 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач-ОСОБА_4,відповідач-ОСОБА_5,третя особа-служба у справах дітей Черновозаводського району управління служб у справах дітей департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова у складі судді Сороки О. П. від 19 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області у складі колегії суддів: Бровченко І. О., Кружиліної О. А., Хорошевського О. М. від 15 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - служба у справах дітей Черновозаводського району управління служб у справах дітей департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Встановив:

У січні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, третя особа - служба у справах дітей Черновозаводського району управління служб у справах дітей департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позовна заява мотивована тим, що встановлений законом строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини нею пропущено з поважних причин. Зазначала, що зі своїм сином - ОСОБА_6, який проживав окремо у квартирі АДРЕСА_1, вона спілкувалась рідко, останній раз на початку 2015 року. З колишньою дружиною сина - ОСОБА_7 та онуками у неї склалися неприязні стосунки, а, отже, їй не було відомо щодо їхніх дій з розшуку зниклого у 2014 році її сина. Вона неодноразово зверталась до правоохоронних органів та до знайомих з приводу розшуку сина.

Позивач вказувала про те, що у січні 2016 року її дочка - ОСОБА_8 - дізналась про смерть брата, тобто її сина, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2, та отримала свідоцтво про його смерть. Поховання сина від неї приховувалось. Після цього вона звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, проте їй відмовлено у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини.

Таким чином, просила позов задовольнити, оскільки строк для прийняття спадщини нею пропущено з поважних причин.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 19 квітня 2017 року позовні вимоги задоволено. Визначено ОСОБА_4 додатковий строк в три місяці (з дня набрання чинності рішення суду) для подання нею до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті спадкодавця: її сина ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем доведено поважність причин для пропуску строку для прийняття спадщини.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 15 серпня 2017 року рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 19 квітня 2017 року залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки суду першої інстанції на предмет доведеності та обґрунтованості позову є правильними, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_5 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій при розгляді справи дійшли односторонніх та передчасних висновків про задоволення позову, оскільки судами порушено норми матеріального права та неправильно застосовано норми процесуального права.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У запереченнях на касаційну скаргу, поданих у листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_4 просить відхилити касаційну скаргу ОСОБА_5, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

25 травня 2018 року вказану справу передано на розгляд до Верховного Суду.

Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, доводи касаційної скарги не підтверджують неправильного застосування судами при розгляді справи норм матеріального права, порушення норм процесуального права з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

До спірних правовідносин підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до частини З статті1272 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Отже, правила частини 3 статті1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Зазначений висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року № 6-85цс12, від 14 вересня 2016 року № 6-1215цс16.

Судами установлено, що протягом 6 місяців з дня смерті сина позивач із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталась.

Після зникнення сина ОСОБА_6, ОСОБА_4 телефонувала йому та всім його знайомим, просила знайомих завітати до його житла, тобто вчиняла дії направлені на пошуки сина, що було підтверджено в судовому засідання представником позивача та свідком ОСОБА_9 Про смерть сина позивач дізналась за спливом 6 місяців після його смерті.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто на день смерті сина була людиною похилого віку, 86 років. Згідно довідки КЗОЗ «Харківська міська поліклініка № 18» від 06 березня 2017 року ОСОБА_4 за станом здоров'я потребує стороннього догляду, не здатна до самообслуговування. Крім того, 04 червня 2015рокуна ОСОБА_4 скоєно напад із застосуванням фізичного насилля та заволодінням майном.

Представник позивача ОСОБА_8, яка є донькою позивачки, та свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні також підтвердили головокружіння, систематичні втрати свідомості та неможливість позивачки виходити з домівки.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про задоволення позову, оскільки причини пропуску строку на прийняття спадщини є поважними, що доведено матеріалами справи.

Доводи касаційної скарги вказаних висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 посилається на те, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про задоволення позову, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Зазначає, що належними доказами не підтвердженого того, що позивач вчиняла дії з розшуку свого сина, крім того, вказує, що посилання позивача на свій похилий вік та незадовільний стан здоров'я не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_4 після спливу 6 місячного строку для прийняття спадщини спромоглася звернутися із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори та в подальшому до суду. Слід зазначити, що суди попередніх інстанцій надали належну правову оцінку вказаним доводам та обґрунтовано дійшли висновку про те, що ОСОБА_4 через свій похилий вік та стан здоров'я протягом 6 місяців після смерті сина не звернулася із заявою про прийняття спадщини, тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Інші доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів, що не передбачено положеннями статті 400 ЦПК України, яким судами надана належна правова оцінка, на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Підстави для скасування судових рішень відсутні, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення без змін.

Враховуючи наведене, у суду касаційної інстанції відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат судами попередніх інстанцій. Судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на особу, яка подала касаційну скаргу. Учасниками справи не заявлено до відшкодування судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 жовтня 2017 року у справі № 646/1079/17 зупинено виконання рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 19 квітня 2017 року до закінчення перегляду в касаційному порядку.

З урахуванням того, що касаційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, на підставі частини третьої статті 436 ЦПК України колегія поновлює виконання рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 19 квітня 2017 року.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 та підпунктом 4 пункту 1 Розділу ХIII «Перехідні положення» ЦПК України,

Постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 19 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 15 серпня 2017 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 19 квітня 2017 року.

Судовий збір за подання касаційної скарги покласти на ОСОБА_5.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Пророк

В.С. Висоцька

І.М. Фаловська