Особа, визнана недієздатною не позбавлена можливості безпосередньо вимагати поновлення своєї цивільної дієздатності; відсутність судового розгляду цього питання не можна виправдати легітимними цілями (ВС/КЦС, справа № 756/552/17, 20.06.18)

Фабула судового акта: В цій справі за позовом особи про поновлення цивільної дієздатності суди встановили, що позивач рішенням суду раніше був визнаний недієздатним і проживає у психоневрологічному інтернаті. Позивав, зокрема, зазначав, що він усвідомлює значення своїх дій та може ними керувати, готовий пройти судово-психіатричну експертизу. Він же вказував, що через відсутність паспорта, що знаходиться в опікуна, він позбавлений можливості оформити доручення на представництво його інтересів, у зв’язку з чим просив допустити до участі у справі його представника з посвідченням такої довіреності судовим рішенням.

Ухвалою районного суду заяву залишено без розгляду з посиланням на те, що юрист, з яким було підписано договір про правову допомогу, не є належним представником недієздатної особи. Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції. Суди виходили з того, що заяву про поновлення цивільної дієздатності від імені заявника було подано особою, яка не мала повноважень на ведення справи.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду з наведеними судовими рішення не погодився, скасував їх, а справу передав до районного суду міста Києва для продовження розгляду.

При цьому Верховний Суд дійшов висновку про те, що суди попередніх інстанцій обмежили доступ особи до правосуддя попри те, що вона не позбавлена можливості безпосередньо вимагати поновлення своєї цивільної дієздатності.

Верховний Суд, також нагадав рішення Європейського суду з прав людини від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України», яким констатовано, що відсутність у заявниці можливості безпосередньо вимагати поновлення своєї цивільної дієздатності призвела до того, що це питання не розглядалося судами взагалі. Європейський суд з прав людини у рішенні зазначив, що «відсутність судового розгляду цього питання, яке серйозно вплинуло на численні аспекти життя заявниці, не можна виправдати легітимними цілями, що лежать в основі обмеження доступу до суду осіб, визнаних недієздатними» (п. 40). За таких обставин Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що ситуація, в якій опинилася заявниця, призвела до відмови у правосудді щодо можливості забезпечення перегляду її цивільної дієздатності, тобто було порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Аналізуйте судовий акт: «Заїченко проти України (№2)»: особа не може вважатися «психічно хворою» та бути позбавлена волі, якщо не дотримано три мінімальні умови (п.1 ст. 5 Конвенції, заява № 45797/09, від 26 лютого 2015 року)

В яких випадках висновку експерта достатньо для визнання особи недієздатною ( ВСУ від 19 жовтня 2016 року №6-384цс16)

Заповіт визнається недійсним тільки у випадку, коли заповідач при складанні заповіту абсолютно неспроможний усвідомлювати значення своїх дій та не може керувати ними (Постанова ВСУ від 29 лютого 2012р.)

ВС/КАС: У справах за позовами прокурорів в інтересах громадян або в інтересах позивачами є відповідні громадяни чи уповноважені органи, а прокурор у таких справах здійснює процесуальне представництво їх інтересів у суді (№ 553/3280/16-а, 21.02.18)

Постанова

Іменем України

20 червня 2018 року

м. Київ

справа № 756/552/17

провадження № 61-27582св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М., Курило В. П. (суддя-доповідач),

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1,

заінтересовані особи: орган опіки та піклування Оболонської районної у місті Києві адміністрації, ОСОБА_2, Київський психоневрологічний інтернат,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 07 липня 2017 року у складі судді Васалатія К. А. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 05 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Білич І. М., Болотова Є. В., Головачова Я. В.,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про поновлення цивільної дієздатності, заінтересовані особи: орган опіки та піклування Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_2, Київський психоневрологічний інтернат.

Заява мотивована тим, що рішенням Баришівського районного суду Київської області від 25 жовтня 2011 року його визнано недієздатним. Рішенням апеляційного суду Київської області від 21 грудня 2011 року призначено опікуна - ОСОБА_2

Він проживає в Київському психоневрологічному інтернаті, почуває себе добре, усвідомлює значення своїх дій та може ними керувати. Готовий пройти судово-психіатричну експертизу. Крім того, зазначає, що не має паспорта, тому позбавлений можливості оформити доручення, просив допустити до участі у справі його представника ОСОБА_3 з посвідченням довіреності фізичній особі судовим рішенням.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 07 липня 2017 року заяву ОСОБА_1 про поновлення цивільної дієздатності залишено без розгляду.

Ухвала мотивована тим, що юрист ОСОБА_3 не є належним представником недієздатного ОСОБА_1

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_3, як особа, з якою заявник підписав договір про правову допомогу, оскаржила її в апеляційному порядку.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 05 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилено.

Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 07 липня 2017 року залишено без змін.

Відхиляючи апеляційну скаргу ОСОБА_3, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції.

25 вересня 2017 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 07 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 05 вересня 2017 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги неправильним застосування судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій відмовили ОСОБА_1 в доступі до правосуддя.

Не було розглянуто питання, з яким ОСОБА_1 звернувся до суду, а саме: призначення експертизи та вирішення питання про поновлення цивільної дієздатності.

30 жовтня 2017 року Оболонська районна в місті Києві державна адміністрація подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення, в якому просить касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 відхилити, а ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 07 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 05 вересня 2017 року залишити без змін.

01 листопада 2017 року ОСОБА_2 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення, в якому просить касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 відхилити, а ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 07 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 05 вересня 2017 року залишити без змін.

03 листопада 2017 року Київський психоневрологічний інтернат подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення, в якому просить касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 відхилити, а ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 07 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 05 вересня 2017 року залишити без змін.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

18 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Колегія суддів приймає аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.

11 січня 2017 року до Оболонського районного суду надійшла підписана ОСОБА_1 заява про поновлення цивільної дієздатності, який на момент її подання перебував у Київському психоневрологічному інтернаті у зв'язку з визнанням його недієздатним за рішенням суду.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 16 січня 2017 року заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

26 січня 2017 року за підписом ОСОБА_3 як представника заявника ОСОБА_1 на виконання вимог суду було надано заяву про усунення недоліків заяви про поновлення цивільної дієздатності (а. с. 12).

Після надходження заяви, судом було відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду.

На підтвердження повноважень ОСОБА_3 як представника ОСОБА_1, суду було надано довіреність із клопотанням про посвідчення її судовим рішенням з тих підстав, що паспорт ОСОБА_1 перебуває в опікуна. Під час розгляду справи ОСОБА_3 на підтвердження своїх повноважень надала суду договір про надання правової допомоги від 04 січня 2017 року ( а. с. 54).

Згідно з рішенням Баришівського районного суду Київської області від 25 жовтня 2011 року ОСОБА_1 визнаний недієздатним (а. с. 29-30). Рішенням апеляційного суду Київської області від 21 грудня 2011 року над недієздатним ОСОБА_1 було встановлено опіку та призначено опікуном - ОСОБА_2

Залишаючи без розгляду заяву ОСОБА_1 про поновлення цивільної дієздатності, суди виходили із того, що таку заяву, а також заяву про усунення недоліків за заявою про поновлення цивільної дієздатності від імені заявника було подано особою, яка не мала повноважень на ведення справи.

Разом з тим, згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи) суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності закону України міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує міжнародний договір (частина п'ята статті 8 ЦПК України).

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлює, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Україною Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року і набрала чинності для України 11 вересня 1997 року.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (п. 36).

Рішенням Європейського суду з прав людини від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України», яке 30 серпня 2013 року набуло статусу остаточного, Європейським судом з прав людини констатовано, що у цій справі відсутність у заявниці можливості безпосередньо вимагати поновлення своєї цивільної дієздатності призвела до того, що це питання не розглядалося судами взагалі. Європейський суд з прав людини в своєму рішенні зазначив, що «відсутність судового розгляду цього питання, яке серйозно вплинуло на численні аспекти життя заявниці, не можна виправдати легітимними цілями, що лежать в основі обмеження доступу до суду осіб, визнаних недієздатними» (п. 40). За таких обставин Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що ситуація, в якій опинилася заявниця, призвела до відмови у правосудді щодо можливості забезпечення перегляду її цивільної дієздатності, тобто було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, залишаючи без розгляду заяву ОСОБА_1 про поновлення цивільної дієздатності, обмежив доступ останнього до суду. Разом з тим, він не позбавлений можливості безпосередньо вимагати поновлення своєї цивільної дієздатності.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржувані ухвали постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 07 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 05 вересня 2017 рокускасувати та передати справу № 756/552/17-ц до Оболонського районного суду міста Києва для продовження розгляду справи.

Керуючись статтями 400 406 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3задовольнити.

Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 07 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 05 вересня 2017 року скасувати, справу передати до Оболонського районного суду міста Києва для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська

Судді: Н. О. Антоненко В. І. Журавель В. М. Коротун В. П. Курило