Ненадання єнергопостачальником доказів втручання споживача у роботу приладу обліку виключає покладення на останнього відповідальності за споживання не облікованої електричної енергії (ВС/КЦС, справа № 369/2762/16-ц, 09.07.18)

Фабула судового акта: Під час розгляду справи за позовом ПАТ «Київобленерго» (ПАТ) до споживача –власника будинку про стягнення збитків у розмірі 1 320,80 гривень, заподіяних у зв'язку із споживанням необлікованої електричної енергії, судами було встановлено, що між сторонами укладено договір про користування електричною енергією, відповідно до умов якого енергопостачальник взяв на себе зобов'язання постачати споживачу ктричну енергію у необхідних йому обсягах, а споживач зобов'язався оплачувати одержану електричну енергію за встановленими тарифами (цінами) у терміни. 16 лютого 2015 року працівниками ПАТ за участю уповноваженої особи споживача складено акт про порушення, у якому зафіксовано факт «порушеня пломби держповірки, пломби енергопостачальної організації та пломбувального матеріалу пломби держповірки. Порушена цілісність корпусу лічильника електричної енергії для зміни показів електролічильника. Встановлено використання споживачами магніту постійного поля на верхній частині корпусу лічильника, про що свідчать подряпини на корпусі лічильника».

Відповідно до протоколу засідання комісії з розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією для населення допущені споживачем порушення кваліфіковані як такі, що сталися з вини споживача та вчинені відкритим способом.

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Касаційного цивільного суду в цій справі став на бік відповідача, погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, якими в позові ПАТ було відмовлено.

Заслуговує на увагу в висновок Верховного Суду про те, що відповідно до пункту 48 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року (втратила чинність на підставі постанови КМУ від 20 червня 2018 р. N 502) побутовий споживач несе відповідальність згідно із законодавством за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електричних мереж і споживання електричної енергії без засобів обліку; пошкодження засобу обліку.

Проте позивачем не доведений факт втручання споживача у роботу приладу обліку, що виключає покладення на нього відповідальності, передбаченої Правилами користування електричною енергією для населення.

Адже згідно з висновком Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, складеним за результатами проведення трасологічного та електоротехнічного дослідження, експертом встановлено, що навішена на лічильник свинцева пломба з позначками держповірки не піддавалася зняттю та повторному навішуванню. На поверхнях лічильника не виявлено значних механічних пошкоджень.

У зв’язку з цією справою доречно нагадати, що відповідно до пункту 5.5.5. нещодавно (14.03.2018) затверджених постановою НКРЕКП № 312 Правила роздрібного ринку електричної енергії споживач електричної енергії зобов’язаний: забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об’єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування (п.п. 8); невідкладно повідомляти оператора системи та постачальника послуг комерційного обліку про недоліки в роботі засобу вимірювання (п.п. 9).

А згідно з пунктом 8.2.4. у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.

Разом з цим в п. 1.1.2. Правил згадується експертиза засобу комерційного обліку, яка являє собою комплекс заходів, що здійснюються з метою отримання даних щодо цілісності пломб, якими опломбовується засіб комерційного обліку, їх відповідності пломбам заінтересованих організацій, відповідності засобу комерційного обліку метрологічним характеристикам та умовам експлуатації.

Пунктом 8.3.11. Правил встановлено: «якщо під час розгляду звернення (скарги/претензії) необхідно здійснити технічну перевірку або провести експертизу засобу комерційного обліку, строк розгляду звернення/скарги/претензії призупиняється на час проведення технічної перевірки або експертизи, про що повідомляється споживач, який подав звернення (скаргу/претензію)».

Аналізуйте судовий акт: ВС/КГС: Своєчасне повідомлення споживачем електричної енергії про виявлені пошкодження засобу обліку електричної енергії унеможливлює стягнення енергопостачальником вартості недорахованої електричної енергії (ВС/КГС,справа № 923/478/17, 09.11.18)

Факт втручання споживача в роботу приладів обліку електроенергії у разі невизнання цього споживачем обов’язково має бути підтверджений експертизою (ВС/КЦС, справа № 336/6535/16-ц, 11.07.18)

ВС/КЦС : Енергопостачальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну споживачу або його майну в розмірі і порядку, що визначені законодавством (ВС/КЦС,справа № 456/232/17, 21.03.18)

ВГСУ: Відключенню споживача від електричної енергії має передувати, зокрема, складення акту про недопуск постачальника до приладів обліку та письмове попередження про припинення електропостачання (справа № 910/10966/16, 07.11.17)

Встановлення факту користування електроенергією шляхом самовільного підключення до мережі суворо регламентоване, тому недоліки фіксації цього факту унеможливлюють стягнення вартості спожитої електроенергії (Справа №279/3375/16ц, 21.06.17)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 липня 2018 року

м. Київ

справа № 369/2762/16-ц

провадження № 61-8922св18

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С.О. (судді-доповідача), Кузнєцова В.О., Стрільчука В.А.

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство «Київобленерго»,

відповідач - ОСОБА_4,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київобленерго», подану його представником Конєвою ЛарисоюЛеонідівною, на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 червня 2016 року, ухвалене у складі судді Волчка А. Я., та ухвалу апеляційного суду Київської області від 26 вересня 2016 року, постановлену колегією у складі суддів: Березовенка Р. В., Приходька К. П., Олійника В. І.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2016 року Публічне акціонерне товариство «Київобленерго» (далі - ПАТ «Київобленерго») звернулося з позовом до ОСОБА_4 про стягнення коштів.

В обґрунтування позову зазначило, що 16 лютого 2015 року працівниками ПАТ «Київобленерго» при перевірці лічильника електроенергії, встановленого в будинку відповідача, виявлено порушення пломб і цілісності корпуса лічильника, що є наслідком втручання у його роботу з метою зміни показників.

За результатами проведеного огляду працівниками енергопостачальника складено акт про порушення № К029694 від 16 лютого 2015 року, на підставі якого на засіданні комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електроенергією для населення прийнято рішення про стягнення зі споживача ОСОБА_4 збитків у розмірі 1 320,80 гривень, заподіяних у зв'язку із споживанням необлікованої електричної енергії.

Оскільки відповідач у добровільному порядку відшкодувати заподіяні енергопостачальній організації збитки відмовляється, ПАТ «Київобленерго» просило стягнути з ОСОБА_4 вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електроенергією для населення, у розмірі 1 320,80 гривень.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 червня 2016 року у позові відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності факту втручання ОСОБА_4 у конструкцію лічильника, так як встановлена на ньому енергопостачальною організацією пломба не піддавалася зняттю і не порушена, що підтверджено висновком експертного дослідження.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 26 вересня 2016 року апеляційну скаргу відхилено, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 червня 2016 року залишено без змін.

Відхиляючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про недоведеність факту втручання споживача у конструкцію лічильника, встановленого і опломбованого енергопостачальною організацією.

У жовтні 2016 року ПАТ «Київобленерго», діючи через свого представника КонєвуЛ.Л., звернулося до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, у якій просить рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 червня 2016 року і ухвалу апеляційного суду Київської області від 26 вересня 2016 року скасувати, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.

Заявник зазначає, що суди попередніх інстанції неправильно застосували до спірних правовідносин Правила користування електроенергією для населення, відповідно до яких у разі виявлення втручання у цілісність лічильника електроенергії на споживача покладається обов'язок відшкодувати енергопостачальнику вартість недооблікованої електричної енергії.

Послався на те, що при проведенні експертного дослідження встановлено відсутність у інформаційно-довідковій базі Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (далі - Київський НДІСЕ) зображень відбитків свинцевих пломб за 2006 рік, які відповідають відбитку на вилученій з лічильника відповідача пломбі, що свідчить про її фальсифікацію. За таких обставин відсутність на пломбі слідів зняття не свідчить про те, що втручання у конструкцію лічильника не відбувалося, так як ця пломба є новою і встановлена самовільно споживачем, на що суди попередніх інстанцій не звернули увагу.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 21 жовтня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі.

У листопаді 2016 року ОСОБА_4 подала заперечення на касаційну скаргу, у яких послалася на безпідставність її доводів. Зазначила, що при установці в її будинку лічильника у 2007 році працівниками енергопостачальної організації встановлено на ньому пломбу № 14682764, яка згідно з висновком експертного дослідження не пошкоджена, що спростовує твердження позивача про здійснене нею втручання у конструкцію лічильника.

Відповідно до пункту 6 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за якими судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 1 червня 2010 року між ПАТ «Київобленерго» та ОСОБА_4 укладено договір № 000260477815 про користування електричною енергією, відповідно до умов якого енергопостачальник взяв на себе зобов'язання постачати споживачу електричну енергію у необхідних йому обсягах, споживач зобов'язався оплачувати одержану електричну енергію за встановленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені договором .

ОСОБА_4, яка зареєстрована у АДРЕСА_1, своєчасно сплачує за надані послуги і заборгованості з оплати за спожиту електроенергію не має.

З додаткової угоди від 16 травня 2007 року, укладеної між ПАТ «Київобленерго» та ОСОБА_4, судами встановлено, що у 2007 році енергопостачальником проведено заміну лічильника і його опломбування. Заміна лічильника і пломб проводилася також у 2010 році, що визнається позивачем.

16 лютого 2015 року працівниками ПАТ «Київобленерго» за участю уповноваженої особи споживача складено акт про порушення № К02969, у якому зафіксовано встановлені комісією порушення. Зокрема, виявлено, що порушені пломби держповірки, пломби енергопостачальної організації та пломбувального матеріалу пломби держповірки. Порушена цілісність корпусу лічильника електричної енергії для зміни показів електролічильника. Встановлено використання споживачами магніту постійного поля на верхній частині корпусу лічильника, про що свідчать подряпини на корпусі лічильника.

Відповідно до протоколу № 0208 засідання комісії з розгляду акта № К029694 від 16 лютого 2015 року про порушення Правил користування електричною енергією для населення допущені споживачем порушення кваліфіковано як такі, що сталися з вини споживача та вчинені відкритим способом.

Акт про порушення № К029694 від 16 лютого 2015 року та вилучені під час обстеження пломби і лічильник направлені ПАТ «Київобленерго» на комплесне трасологічне та електротехнічне дослідження до Київського НДІСЕ.

Згідно з висновком Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 5882/15-33/5883/15-47 від 8 червня 2015 року, складеним за результатами проведення трасологічного та електоротехнічного дослідження, експертом встановлено, що у інформаційно-довідковій базі КНДІСЕ відсутні зображення відбитків свинцевих пломб за 2006 рік, які відповідають свинцевій пломбі із позначками Держповірки із досліджуваного лічильника СА4-И678. Навішена на лічильник СА4-И678 свинцева пломба з позначками держповірки не піддавалася зняттю та повторному навішуванню. На поверхнях лічильника СА4-И678 не виявлено значних механічних пошкоджень. На вставці полімерної пломби відсутні сліди, що свідчили б про вилучення вставки пломби. У наданому на дослідження електролічильнику типу СА4-И678 заводський № 2017721 виявлено пошкодження внутрішніх елементів, а саме перепайка виводів трьох котушок напруги, що вплинуло на покази кількості спожитої електричної енергії; виявлено відсутність зазору з лівої сторони лічильника між диском обертання та магнітом гальмування, що періодично призводить до зупинки обліку електричної енергії лічильником.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про електроенергетику»у редакції Закону на час виникнення спірних правовідносин енергія - це електрична чи теплова енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.

Згідно зі статтею 26 Закону України «Про електроенергетику» у редакції Закону на час виникнення спірних правовідносин, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення правил користування електричною енергією.

До правопорушень у сфері енергетики відносяться, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку (стаття 27 Закону України «Про електроенергетику» у редакції Закону на час виникнення спірних правовідносин)

Пунктом 3 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року (далі - Правила користування електричною енергією для населення), визначено, що споживання електроенергії здійснюється на підставі договору про користування електроенергією між споживачем і електропостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією і укладається на три роки. Енергопостачальники, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території, не мають права відмовити споживачу, об'єкти якого розташовані на цій території, в укладенні договору про користування електричною енергією.

Споживач електричної енергії зобов'язаний: дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів; забезпечувати збереження приладів обліку і пломб на них у разі розміщення приладу обліку в квартирі або на іншому об'єкті споживача; невідкладно повідомляти енергопостачальника про недоліки в роботі приладу обліку; оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил; узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності (пункт 42 Правил користування електричною енергією для населення).

Згідно з пунктом 37 Правил користування електричною енергією для населення енергопостачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією.

Побутовий споживач несе відповідальність згідно із законодавством за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електричних мереж і споживання електричної енергії без засобів обліку; пошкодження засобу обліку (пункт 48 Правил користування електричною енергією для населення).

Згідно із закріпленим у статті 10 ЦПК України у редакції Кодексу на час розгляду справи судами попередніх інстанцій принципом змагальності сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 60 ЦПК України у редакції Кодексу на час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлювала, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 57 ЦПК України у редакції Кодексу на час розгляду справи судами попередніх інстанцій).

Судами попередніх інстанцій з поданих сторонами доказів встановлено, що зазначений у акті № К029694 від 16 лютого 2015 року опис допущених споживачем порушень не відповідає висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 5882/15-33/5883/15-47 від 8 червня 2015 року, згідно з яким порушень цілісності корпусу лічильника і встановлених пломб не виявлено.

З додаткової угоди від 16 травня 2007 року судами встановлено, що опломбування лічильника у будинку ОСОБА_4 здійснювалося енергопостачальною організацією у 2007 році; чергове опломбування здійснювалося у 2010 році, що визнається позивачем.

Беззаперечних доказів того, що вилучені і надані на дослідження пломби самостійно встановлені відповідачем з метою приховання втручання у конструкцію лічильника, а не встановлені енергопостачальною організацією при черговій заміні опломбування, ПАТ «Київобленерго» не надано.

З висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 5882/15-33/5883/15-47 від 8 червня 2015 року судами встановлено, що у інформаційно-довідковій базі КНДІСЕ відсутні зображення відбитків свинцевих пломб за 2006 рік, аналогічні відбитку на свинцевій пломбі із досліджуваного лічильника, проте про встановлення цієї пломби не електропостачальною організацією, а споживачем самостійно експерт не зазначив.

Оскільки ПАТ «Київобленерго» не довело втручання ОСОБА_4 у конструкцію встановленого в її будинку лічильника електроенергії і не підтвердило самостійну заміну нею закріпленої пломби для приховання такого втручання, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача вартості недооблікованої електричної енергії у розмірі 1 320,80 гривень.

Доводи заявника про те, що самостійне встановлення споживачем пломби на лічильнику підтверджується висновком Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 5882/15-33/5883/15-47 від 8 червня 2015 року, є помилковими, оскільки експерт встановив відсутність співпадіння наявних у базі відбитків свинцевих пломб за 2006 рік з відбитком на вилученій пломбі, проте висновку про її самостійне виготовлення споживачем і навішування не зробив.

Касаційний суд відхиляє посилання заявника на неправильне застосування судами положень Правил користування електричною енергією для населення, оскільки згідно з цими Правилами для покладення на споживача відповідальності за споживання необлікованої енергії, яке стало можливим у зв'язку з втручанням в роботу приладу обліку, підлягає доведенню факт втручання у конструкцію лічильника саме споживачем.

Судами встановлено, що установка і опломбування лічильника здійснювалося енергопостачальною організацією; навішена на лічильник пломба не піддавалася зняттю і повторному навішуванню; на поверхні лічильника не виявлено значних пошкоджень. За таких обставин судами зроблено правильний висновок про недоведеність втручання споживача у роботу приладу обліку, що виключає покладення на нього відповідальності, передбаченої Правилами користування електричною енергією для населення.

Твердження заявника про порушення судами першої та апеляційної інстанцій вимог процесуального законодавства у зв'язку з ненаданням оцінки висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 5882/15-33/5883/15-47 від 8 червня 2015 року є безпідставними, так як касаційним судом встановлено, що судами попередніх інстанцій відповідно до вимог статті 212 ЦПК України у редакції Кодексу на час розгляду справи надано цьому доказу належну оцінку і зазначено, що даний висновок не підтверджує вину споживача у втручанні в конструкцію лічильника.

За таких обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування судових рішень, оскільки суди попередніх інстанцій, встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, ухвалили судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК Україниє підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень без змін.

Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства «Київобленерго», подану його представником Конєвою Ларисою Леонідівною, залишити без задоволення.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 26 вересня 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: С.О. Карпенко В.О. Кузнєцов В.А. Стрільчук