Ім`я дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, у разі відсутності добровільного визнання батьківства визначається матір'ю дитини (ВС/КЦС, справа № 127/23994/18, 11.11.19)

Фабула судового акта: Батько дитини, що був визнаний таким за рішенням міського на підставі його позову, звернувся з позовом до матері дитини (треті особи: міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану, служба у справах дітей міської ради) про визначення імені дочки та зобов`язання районного у місті відділу РАЦС внести зміни до актового запису про народження дитини, змінивши власне ім'я дитини.

Позов мотивований тим, що позивач проживав разом з відповідачкою однією сім'єю без реєстрації шлюбу. За час спільного проживання у них народилась донька. При цьому, реєстрація народження доньки проходила за відсутності позивача, а ім’я дочки відповідачка обрала на свій розсуд. До трирічного віку дочка визнавала власне ім'я, а тепер відгукується на обидва імені. Позивач постійно наполягав на зміні імені дочки, однак відповідач категорично відмовлялась це зробити.

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено, але постановою апеляційного суду це рішення скасовано в у позові відмовлено, з чим також погодився і Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Касаційного цивільного.

Мотивуючи касаційну скаргу, позивач посилався на те, що відповідачка підтвердила неврахування нею думки позивача під час визначення імені дитини; зазначав, що, як видно з відеозапису, дочку у побуті називають обраним ним іменем; наголошував, що дитина відгукується на обидва імені, тому визначення подвійного імені дочці не створить для неї морального дискомфорту, крім того, визначення подвійного імені дитини не позбавляє обох батьків права на вибір імені дитини.

Відхиляючи касаційну скаргу, ВС/КЦС зазначив, що згідно із ч. 1 ст. 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до ч. 1 ст. 146 СК України ім`я дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, у разі відсутності добровільного визнання батьківства визначається матір'ю дитини.

За таких обставин ВС/КЦС дійшов наступного висновку, - оскільки на час реєстрації народження дочки її мати не перебувала з позивачем у шлюбі, а також з огляду на відсутність добровільного визнання батьківства позивачем, відповідачка правомірно визначила ім'я дитини на власний розсуд, не узгодивши його з позивачем, а тому відсутні правові підстави для зміни імені доньки.

Аналізуйте судовий акт: Вимога про скасування запису про реєстрацію місця проживання дитини, проведену без згоди одного із батьків, є похідною при вирішенні самого спору між батьками про місце проживання їх дитини (ВС/КАС, №495/367/17 від 05 грудня 2018р)

Небажання дитини спілкуватися з батьком не є підставою для його відсторонення від участі у спілкуванні з дитиною (ВССУ, справа № 397/586/16-ц, 08.11.17)

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (побачення, спільний відпочинок, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час спілкування (справа № 757/43715/15-ц, 03.07.17)

Дозвіл на тимчасовий виїзд дитини за кордон у супроводі одного з батьків за відсутності згоди іншого може бути наданий на підставі рішення суду на певний період, з визначенням його початку й закінчення. (ВП ВС,№ 712/10623/17, 04.07.18)

Постанова

Іменем України

11 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 127/23994/18

провадження № 61-10742св19

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Кузнєцова В. О.,

учасники справи:

позивач -ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

треті особи: Черкаський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, що є правонаступником Придністровського районного у місті Черкаси відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, Служба у справах дітей Вінницької міської ради

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 02 березня 2019 року у складі колегії суддів: Панасюка О. С., Сала Т. Б., Шемети Т. М.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог

21 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом про визначення імені дочки ОСОБА_4 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , як ОСОБА_4 та зобов`язання Придніпровського районного у місті Черкаси відділу реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області внести зміни до актового запису про народження від 21 листопада 2013 року за № 1368 ОСОБА_4 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінивши власне ім`я дитини на ОСОБА_4 .

Позов мотивований тим, що з 2012 року по 2016 рік позивач проживав разом з відповідачем однією сім`єю без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась дочка. Реєстрація народження доньки проходила без присутності позивача.В сторін постійно були спори щодо імені дитини, батьківства. ), Відповідач 21 листопада 2013 року відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України (далі - СК України) самостійно зареєструвала дочку, зазначивши її ім`я на свій розсуд.

17 січня 2014 року проведений релігійний обряд хрещення дочки, за яким видане відповідне свідоцтво на ім`я ОСОБА_4 . До трирічного віку дочка визнавала власне ім`я як ОСОБА_4 , а тепер відгукується на обидва імені -ОСОБА_4 та ОСОБА_4 .

Позивач постійно наполягав на зміні імені дочки на ОСОБА_4 , однак відповідач категорично відмовлялася це зробити.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 06 березня 2019 року позов задоволено, визначено ім`я ОСОБА_4 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Черкаси, як ОСОБА_4 , внесено зміни до актового запису про народження від 21 листопада 2013 року № 1368 ОСОБА_4 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Черкаси, змінивши власне ім`я дитини ОСОБА_4 на ОСОБА_4 .

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що при досягненні дитиною річного віку відповідач ОСОБА_2 називала її ОСОБА_4 , що свідчить про досягнення згоди щодо імені дитини при її народженні, а визначення малолітній дитині подвійного імені ОСОБА_4 відповідатиме вимогам закону, інтересам дитини та забезпечить право батька на вибір імені дитини.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 02 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 березня 2019 року скасовано, у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення імені дитини, внесення змін до актового запису про народження відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ім`я дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, у разі відсутності добровільного визнання батьківства визначається матір`ю дитини. Оскільки на час народження дитини ОСОБА_2 у шлюбі не перебувала, ОСОБА_1 добровільно себе батьком не визнавав, а тому обов`язку узгоджувати з ним ім`я дитини відповідачка не мала. Апеляційний суд відхилив доводи позивача про те, що він погодився на запис про батька дитини за статтею 135 СК України за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини за її вказівкою на прохання самої ОСОБА_2 задля можливості отримання нею державної допомоги одинокій матері, тому що мотиви з яких він не визнавав себе батьком дитини на час її народження правового значення не мають. Крім того, як пояснив сам позивач, вже з моменту народження дитини у них із відповідачкою виник конфлікт щодо її імені, який міг бути вирішений органом опіки та піклування або судом відразу після народження дитини, тобто у віці, коли вона себе ще не могла ідентифікувати. Суд першої інстанції помилково не взяв до уваги надані відповідачем копії довідки Комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад № 46 ВМР», заяви вихователів цього закладу ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і подяки викладача ансамблю сучасного танцю ОСОБА_13 , тому що всупереч частині шостої статті 95 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у справі відсутня ухвала про витребування оригіналів цих письмових доказів. Пославшись на незавірення зазначених копій у встановленому порядку, суд першої інстанції не роз`яснив ОСОБА_2 можливості завірити ці копії власним підписом відповідно до абзацу другого частини п`ятої вказаної статті.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що подвійне ім`я відповідатиме найкращим інтересам дитини, не визначив які саме інтереси дитини будуть забезпечені зміною її власного імені.

При визначенні інтересів дитини у цій справі апеляційний суд виходить із того, що зміна власного імені дитини у віці, коли вона себе ідентифікує за конкретним ім`ям, за яким дитину так само ідентифікують у її соціальному середовищі (діти та вихователі у дошкільному навчальному закладі, танцювальному гурткові тощо), навіть якщо воно залишається частиною її подвійного імені, очевидно призведе до ускладнень в житті самої дитини, зокрема через необхідність внесення змін до низки документів (окрім самого свідоцтва про народження документація в дошкільному навчальному закладі, медична документація тощо), може призвести до негативних психологічних наслідків через можливі дискомфорт у спілкуванні з однолітками, несприйняття подвійного власного імені самою дитиною чи кимось із її оточення, в тому числі і матір`ю дитини, з якою вона на тепер проживає. Натомість позивач не навів жодних аргументів, які б свідчили про те, що зміна імені дитини матиме якісь позитивні наслідки для неї. Усі його аргументи зводяться виключно до необхідності захистити його право називати дочку так, як хоче він та його родичі. Факт ідентифікації себе дитиною до трирічного віку за іменем ОСОБА_4 , як і релігійний обряд хрещення за іменами ОСОБА_4 не мають правового значення для вирішення цієї справи, тому що не спростовують висновку суду апеляційної інстанції про те, що зміна власного імені дитини не сприятиме якнайкращому забезпеченню її інтересів, а навпаки може призвести до ускладнень у її житті, в тому числі негативно вплинути на психічний стан дитини.

Суд першої інстанції зобов`язав внести зміни до актового запису про народження дитини Придніпровський районний у місті Черкаси відділ реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, хоча у матеріалах справи є клопотання Черкаського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, яким зверталась увага суду на те, що Придніпровський районний у місті Черкаси відділ реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області реорганізовано шляхом приєднання до Черкаського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області. Всупереч статті 55 ЦПК України суд першої інстанції не залучив Черкаський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області як правонаступника третьої особи, що є самостійною додатковою підставою для скасування рішення у цій частині позовних вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У травні 2019 рокуОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати постанову Вінницького апеляційного суду від 02 березня 2019 року і залишити в силі рішення першої інстанції.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 02 березня 2019 року.

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

Касаційна скарга мотивована тим, щорішення суду першої інстанції постановлено виключно в інтересах дитини, на відміну від постанови апеляційного суду. В судовому засіданні встановлено факт порушення прав позивача на визначення імені дитини. Відповідач підтвердила, що вона не враховувала думку позивача під час визначення імені дитини. Позивач підтвердив довідкою і відеозаписом той факт, що дочку у побуті називали іменем ОСОБА_4 , а не ОСОБА_4. На відеозаписі, наданому позивачем, відповідач називає дочку, якій виповнилося один рік, ОСОБА_4 , що підтверджує досягнення згоди батьками щодо імені дитини. Свідки ОСОБА_17 і ОСОБА_18 підтвердили, що завжди називали дитину ОСОБА_4 . Дитина відгукується на обидва імені, тому визначення подвійного імені дочці не створить для неї морального дискомфорту. Позивач надавав до суду першої інстанції оригінал свідоцтва про хрещення дитини, що є письмовим доказом у справі. Позивач вважає, що визначення подвійного імені дитини відповідає інтересам дитини та не позбавляє обох батьків права на вибір імені дитини. Відповідач самостійно та зухвало змінила ім`я дитини, зламавши слабку психіку трирічної дитини. Позивач систематично надає дочці матеріальну допомогу, а те, що він рідко спілкується з дитиною, є виною відповідача, яка чинить йому перешкоди у вільному спілкуванні з дитиною.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційних скарг і матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційних скарг без задоволення.

Фактичні обставини, встановлені судом

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 16 січня 2018 року ОСОБА_1 визнаний батьком ОСОБА_4 , народженої ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Черкаси. Цим рішенням, зокрема, встановлено, що при народженні малолітньої ОСОБА_4 запис про батька вчинено зі слів матері ОСОБА_2 відповідно до частини першої статті 135 СК України.

Власне ім`я дитини було визначено матір`ю як ОСОБА_4.

Згідно з довідкою Комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад №46 ВМР» від 31 серпня 2018 року № 83 дитина відвідує даний заклад, до трьох років дитину називали ОСОБА_4 , потім мати дитини вимагала називати дитину ОСОБА_3 , як вказано у свідоцтві про народження.

У заяві від 11 жовтня 2018 року, підписаної вихователями ОСОБА_10 , ОСОБА_11 і помічником вихователя ОСОБА_12 , вихователі групи №14 засвідчують, що дитина ОСОБА_4 відгукується лише на своє ім`я ОСОБА_4 , зазначене в її свідоцтві про народження, ніяких інших імен, щодо себе не сприймає.

Відповідно до довідки Комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад №46 ВМР» від 11 жовтня 2018 року № 103, підписаної завідувачем ОСОБА_19, дитина ОСОБА_4 , яка відвідує групу загального розвитку № 14 з 27 серпня 2015 року, відгукується лише на своє ім`я ОСОБА_4 , будь-які інші імена, вжиті особисто до неї, не сприймає як свої власні.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Доводи касаційної скарги не відповідають нормам матеріального права.

Відповідно до частини першої статті 146 СК України ім`я дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, у разі відсутності добровільного визнання батьківства визначається матір`ю дитини.

Судами встановлено факт реєстрації народження дитини сторін за заявою відповідача відповідно до статті 135 СК України.

Згідно із частиною першою статті 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

ОСОБА_1 визнаний батьком ОСОБА_4 за рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 16 січня 2018 року на підставі його позову, поданого 06 січня 2017 року.

Зазначені обставини, встановлені судами попередніх інстанцій, свідчать про те, що під час реєстрації народження дачки сторін відповідач, не перебуваючи з позивачем у шлюбі, з огляду на відсутність добровільного визнання батьківства позивачем правомірно визначила ім`я дитини.

Зазначені обставини спростовують твердження касаційної скарги про зміну відповідачем імені дитини зі спливом трьох років.

Відповідно до частини першої статті 294 СК України фізична особа має право на ім`я.

У статті 295 Цивільного кодексу України визначені норми щодо зміни імені фізичної особи, відповідно до яких фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право змінити своє прізвище та (або) власне ім`я за згодою батьків або одного з них у разі, якщо другий з батьків помер, визнаний безвісно відсутнім, оголошений померлим, визнаний обмежено дієздатним, недієздатним, позбавлений батьківських прав щодо цієї дитини, а також якщо відомості про батька (матір) дитини виключено з актового запису про її народження або якщо відомості про чоловіка як батька дитини внесені до актового запису про її народження за заявою матері.Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на власний розсуд змінити своє прізвище та (або) власне ім`я. Прізвище, власне ім`я та по батькові фізичної особи можуть бути змінені у разі її усиновлення, визнання усиновлення недійсним або його скасування відповідно до закону.

Таким чином, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що ім`я дитини визначено відповідачем відповідно до норм сімейного права та про відсутність правових підстав для його зміни.

Доводи касаційної скарги про те, що дитину називали іншим іменем до трирічного віку та хрещення дитини з використанням кількох імен, утримання дитини та створення відповідачем перешкод для участі у вихованні дитини не мають правового значення для вирішення даної справи.

Апеляційним судом надана належна оцінка дотриманню у даній справі якнайкращих інтересів дитини.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Судом апеляційної інстанцій правильно встановлені фактичні обставини справи і застосовано норми матеріального права, які підлягали застосуванню, у зв`язку з чим, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржену постанову апеляційного суду без змін.

Щодо судових витрат

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Вінницького апеляційного суду від 02 березня 2019 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

В. М. Ігнатенко В. С. Жданова

В. О. Кузнєцов