Доводи роботодавця про непередбачуваний характер нещасного випадку судами відхилені, оскільки виробничу травму позивачем отримано під час виконання ним трудових обов'язків (ВС/КЦС,справа № 210/5508/16-ц, 26.09.18)

Фабула судового акта: Залишивши в силі рішення судів попередніх інстанцій, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду відхилив касаційну скаргу ПАТ «АрселорМіталл Кривий Ріг» (відповідач), яку останнє мотивовало тим, що не вчиняло будь-яких протиправних дій, які б знаходилися у причинному зв'язку із втратою працездатності позивачем та виникненням у останнього моральних страждань, оскільки актом про нещасний випадок, пов'язаний із виробництвом (форма Н-1) встановлено, що причиною настання нещасного випадку є непередбачений вихід гірничої маси.

За тих обставин, що висновком МСЕК позивачеві було встановлено втрату професійної працездатності у розмірі 30 % та визнано інвалідом третьої групи у зв'язку з нещасним випадком суд стягнуто з відповідача на користь постраждалого працівника в рахунок відшкодування моральної шкоди 40 000,00 грн без утримання податку з доходів фізичних осіб.

При цьому доводи відповідача про непередбачуваний характер нещасного випадку судами не були враховані, оскільки виробничу травму позивачем отримано під час виконання ним трудових обов'язків.

Аргументуючи своє рішення Верховний Суд зауважив, що у статті 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року № 155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров'ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров'ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров'я.

Аналізуйте судовий акт:

ВС/КЦС: Визначальним фактором для розірвання трудового контракту є саме факт порушення його умов, а не вина працівника у порушенні таких (ВС/КЦС № 463/3091/15 від 30.08.2018)

Умови трудового контракту, що погіршують становище працівника порівняно з чинним законодавством вважаються недійсними (Тернопільський АС № 607/1440/17-ц від 10.07.2017)

ВС/КАС: Обов’язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов’язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування (ВС/КАС, справа №806/1368/17, 26.06.18)

ВС/КЦС: Шкода, завдана працівником під час виконання трудових обов'язків, має бути відшкодована юридичною особою, з якою заподіювач перебував у трудових відносинах (ВС/КЦС, справа № 542/684/16-ц, 18.04.18)

Постанова

Іменем України

26 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 210/5508/16-ц

провадження № 61-12909св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М., Крата В. І. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - публічне акціонерне товариство «АрселорМіталл Кривий Ріг»,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «АрселорМіталл Кривий Ріг» на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 лютого 2017 року у складі судді: Вікторович Н. Ю. та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2017 року у складі колегії суддів: Зубакової В. П., Барильської А. П., Бондар Я. М.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» про стягнення моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що при виконанні обов'язків гірничого робітника очисного вибою 4-го розряду дільниці очисної виїмки з підземного видобутку руди гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», 02 червня 2016 року з ним стався нещасний випадок, у зв'язку із чим був складений акт № 13 від 06 червня 2016 року про нещасний випадок, який пов'язаний з виробництвом.

Висновком МСЕК від 27 вересня 2016 року йому первинно було встановлено втрату професійної працездатності у розмірі 30 % та визнано інвалідом третьої групи з повторним переоглядом 01 жовтня 2017 року. Вважав, що у зв'язку з нещасним випадком йому спричинено моральну шкоду, розмір компенсації якої він визначив у 40 000,00 грн і просив стягнути з відповідача.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 лютого 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 40 000,00 грн без утримання податку з доходів фізичних осіб. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

При задоволенні позову суд першої інстанції вважав доведеними позовні вимоги ОСОБА_1 і встановив, що виробничу травму позивачем отримано під час виконання ним трудових обов'язків, тому наявні підстави для компенсації моральної шкоди.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2017 року рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 лютого 2017 року залишене без змін.

Ухвала мотивована тим, що матеріали справи містять достатньо доказів щодо спричинення потерпілому ОСОБА_1, в результаті ушкодження здоров'я, моральної шкоди, і рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства.

У травні 2017 року ПАТ «АрселорМіталл Кривий Ріг» подало касаційну скаргу на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 лютого 2017 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2017 року, в якій просить скасувати оскаржені рішення і ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що ПАТ «АрселорМіталл Кривий Ріг» не вчиняв будь-яких протиправних дій, які б знаходилися у причинному зв'язку із втратою працездатності ОСОБА_1 та виникненням у останнього моральних страждань, оскільки актом про нещасний випадок, пов'язаний із виробництвом (форма Н-1) вказано, що причиною настання нещасного випадку є непередбачений вихід гірничої маси.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2017 року справу призначено до судового розгляду.

У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі ) в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України справу передано до Касаційного цивільного суду.

Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.

Суди встановили, що ОСОБА_1 з 10 червня 2008 року працював на посаді гірничого робітника очисного вибою 4-го розряду дільниці очисної виїмки з підземного видобутку руди гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

02 червня 2016 року о 13 год. 50 хв., при виконанні трудових обов'язків, з позивачем ОСОБА_1 стався нещасний випадок, у зв'язку із чим позивач отримав такі травми: закритий перелом лівого плеча на межі середньої і нижньої третини зі зміщенням.

Наказом № 684 від 02 червня 2016 року по ПАТ «АрселорМіталл Кривий Ріг» утворено комісію з розслідування нещасного випадку, що стався 02 червня 2016 року о 13 год. 50 хв. з гірничим робітником очисного вибою 4-го розряду дільниці очисної виїмки з підземного видобутку руди гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ОСОБА_1, яка зробила висновок, що єдиною причиною нещасного випадку є непередбачений вихід гірничої маси, про що було складено акт проведення розслідування нещасного випадку форми Н-5 від 06 червня 2016 року та Акт форми Н-1 № 13 від 06 червня 2016 року про нещасний випадок, який пов'язаний з виробництвом.

Висновком МСЕК від 27 вересня 2016 року ОСОБА_1 первинно було встановлено стійку втрату професійної працездатності у розмірі 30 % та третю групу інвалідності з 27 вересня 2016 року з наступним переоглядом 10 вересня 2017 року. При цьому, позивачу була протипоказана важка фізична праця, робота з навантаженням на ліву руку, з точною координацією рухів, та за висновком МСЕК ОСОБА_1 не може працювати гірничим робітником очисного вибою.

28 листопада 2016 року позивача переведено на посаду «Підсобний робітник (інвалід)» дільниці №40 Шахтоуправління з підземного видобутку руди ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Постановами Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань України у м. Кривому Розі від 10 листопада 2016 року за №0407/23502/23502.1/13 та за №0407/23502/23502.1/14 позивачеві ОСОБА_1 призначені одноразова допомога в сумі 7 395,00 грн та щомісячні виплати на відшкодування втраченого заробітку в розмірі по 3 465,59 грн.

При задоволенні позову суди на підставі медичних документів про лікування позивача у зв'язку з отриманою травмою, зробили висновок, що позивачу була заподіяна моральна шкода, оскільки він переносить фізичний біль, зазнав порушення свого звичайного способу життя і вимушений витрачати свої сили на організацію свого життя, внаслідок чого переносить моральні страждання.

Колегія суддів погоджується із цим висновком судів з таких підстав.

У статті 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року № 155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров'ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров'ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров'я.

Згідно статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

У частині першій статті 237-1 КЗпП передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Встановивши, що позивачу заподіяна моральна шкода, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, врахував причини настання нещасного випадку, характер отриманих травм, відсоток втрати позивачем професійної працездатності, стан його здоров'я, вимушені зміни у життєвих і виробничих відносинах, обґрунтовано визначив розмір грошової компенсації моральної шкоди в сумі 40 000,00 грн.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржені рішення без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 травня 2017 року зупинено виконання рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 лютого 2017 року до закінчення касаційного провадження. Оскільки оскаржені рішення залишено без змін, а скарга без задоволення, то виконання рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 лютого 2017 року слід поновити.

Оскільки оскаржені рішення залишено без змін, а скарга без задоволення, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «АрселорМіталл Кривий Ріг» залишити без задоволення.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 лютого 2017 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2017 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 лютого 2017 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

В. М. Коротун

В. І. Крат