Діяльність, пов'язана із експлуатацією ліній електромереж, має ознаки джерела підвищеної небезпеки, тому відшкодування шкоди покладено на власника – обленерго (ВС\КЦС,справа № 739/1483/16-ц. 29.10.18)

Фабула судового акта: Вірогідно інформація про зміст цього судового рішення може бути корисною, зокрема, для мешканців села. Отже, судами встановлено, що позивач був власником корови, що підтверджується паспортом тварини. У 2016 році внаслідок обриву дроту на лінії електропередачі зазначена тварина загинула. Вказані обставини підтверджуються, складеним депутатами сільської ради з участю позивача та представника ремонтно-експлуатаційної мережі, протоколом розтину трупа тварини, в якому зазначається, що тварина загинула через ураження електричним струмом. Власником електромережі є ПАТ «Чернігівобленерго», що і став в цій справі відповідачем.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, виходив з того, що відповідач є власником електромереж через пошкодження яких загинула худоба. Враховуючи те, що лінії електропередач є джерелом підвищеної небезпеки і шкода позивачу завдана під час їх експлуатації, позивач має право на відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, з чим погодився і суд апеляційної інстанції, який також виходив з того, що відповідачем не надано доказів, які свідчать про те, що шкоду позивачу завдано внаслідок непереборної сили. З відповідача було стягнуто майнову шкоду в розмірі 14 000,00 грн та 2 000 грн - моральної шкоди.

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Касаційного цивільного суду з таким рішенням погодився, зазначивши, зокрема, наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Діяльність, яку здійснює ПАТ «Чернігівобленерго», пов'язана із експлуатацією ліній електромереж, а тому має ознаки джерела підвищеної небезпеки. За загальними правилом ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела. Проте норми ч. 2 ст. 1166 ЦК України звільняють таких осіб від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо вони доведуть, що така шкода завдана внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

В цій справі відповідач, стверджуючи, що обрив повітряної лінії електромережі стався внаслідок непереборної сили, не надав відповідного сертифіката Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили). Такий сертифікат видається протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності. Для суб'єктів малого підприємництва сертифікат видається безкоштовно (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).

Аналізуйте судовий акт: Умови відповідальності за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки (ВССУ від 30 травня 2016р. у справі №607/18544/14-ц)

Моральна шкода відшкодовується особою, яка на правовій підставі володіє джерелом підвищеної небезпеки незалежно від її вини (Постанова ВСУ від 5 березня 2012р.)

Діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням службових собак та собак бійцівських порід, є джерелом підвищеної небезпеки (ВС/КЦС,справа № 591/3985/15-ц, 16.05.18)

Матеріальна відповідальність власника за наслідками ДТП, який не перебував за кермом, а не водія

Постанова

Іменем України

29 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 739/1483/16-ц

провадження № 61-12973св18

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Олійник А. С. (суддя-доповідач), Кузнєцова В.О., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач: Публічне акціонерне товариство «Чернігівобленерго»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» на рішення Новгород-Сіверського районного суду від 13 жовтня 2016 року у складі судді Іващенка А. І. та рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 02 грудня 2016 року у складі колегії суддів: Шарапової О. Л., Євстафіїва О. К, СтрашногоМ.М.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» (далі - ПАТ «Чернігівобленерго») про стягнення 16 505,19 грн у відшкодування майнової шкоди та 3 000,00 грн - моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що їй на праві власності належала корова, яка загинула через ураження електричним струмом внаслідок обриву дроту повітряної лінії електропередачі, яка використовується відповідачем у комерційних цілях і є джерелом підвищеної небезпеки відповідно до частини першої статті 1187 ЦК України.

Посилаючись на відмову ПАТ «Чернігівобленерго» відшкодувати завдану їй шкоду, просила суд задовольнити позов.

Рішенням Новгород-Сіверського районного суду від 13 жовтня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Чернігівобленерго» на користь ОСОБА_4 16 505,19 грн у відшкодування майнової шкоди та 2 000,00 грн - моральної шкоди, всього 18 505,19 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 02 грудня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ «Чернігівобленерго» задоволено частково. Змінено рішення Новгород-Сіверського районного суду від 13 жовтня 2016 року в частині визначення розміру суми, що підлягає стягненню у відшкодування майнової шкоди, зменшивши її до 14 000,00 грн та зменшивши загальну суму до 16 000,00 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, виходив з того, що відповідач є власником електромереж через пошкодження яких загинула худоба. Враховуючи те, що лінії електропередач є джерелом підвищеної небезпеки і шкода позивачу завдана під час їх експлуатації ПАТ «Чернігівобленерго», тому ОСОБА_4має право на відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги та зменшуючи розмір суми майнових збитків, апеляційний суд виходив з того, що відповідачем не надано доказів, які свідчать про те, що шкоду позивачу завдано внаслідок непереборної сили, а тому ПАТ «Чернігівобленерго» зобов'язане її відшкодувати ОСОБА_4 Проте позивачем не доведено розмір упущеної вигоди, оскільки у довідці про доходи від 22 липня 2016 року №126, виданої Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Новгород-Сіверське молоко» не зазначено, що дохід отримано саме від здачі молока.

У грудні 2016 року ПАТ «Чернігівобленерго»звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на рішення Новгород-Сіверського районного суду від 13 жовтня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 02 грудня 2016 року, у якій просить скасувати зазначені судові рішення та направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

06 березня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ПАТ «Чернігівобленерго».

13 березня 2018 року вказану справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що під час розгляду справи суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми чинного законодавства. Зокрема, не врахували норми статті 213 ЦПК України у редакції від 18 березня 2004 року №1618-IV (далі - ЦПК України 2004 року), якими передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Зазначає, що суди не дали належної правової оцінки доводам ПАТ «Чернігівобленерго» про те, що обрив електромережі стався через складні погодні умови 18-19 липня 2016 року на території Новгород-Сіверського району, а тому шкоду було завдано внаслідок непереборної сили, що відповідно до частини п'ятої статті 1187 ЦК України є підставою для звільнення від цивільно-правової відповідальності. Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі врегульовані Законом України від 16 жовтня 1997 року № 575/97-ВР«Про електроенергетику» та наказом Міністерства палива та енергетики України від 13 червня 2003 року № 296 «Технічна експлуатація електричних станцій і мереж. Правила» (ГКД 34.20.507-2003) (далі - Правила). ПАТ «Чернігівобленерго» виконувало усі регламентні роботи, відповідно до вимог Закону України «Про електроенергетику» та Правил, тому відсутній причинний зв'язок між діями відповідача та спричиненою позивачу шкодою. Вартість загиблої корови є завищеною, оскільки суд виходив з ціни, яка зазначена у довідці, виданої підприємством, яке розташоване у с. Шаболтасівка Сосницького району, а тому відрізняється від цін на реалізацію великої рогатої худоби у Новгород-Сіверському районі.

Відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_4 не надійшов.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судом касаційної інстанції встановлено, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують з огляду на таке.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 була власником корови породи Лебединська, що підтверджується паспортом тварини серії ІЕ № 388391.

19 липня 2016 року внаслідок обриву дроту на лінії електропередачі у с. Ларинівка Новгород-Сіверського району зазначена тварина загинула. Вказані обставини підтверджуються актом від 19 липня 2016 року, складеним депутатами Ларинівської сільської ради з участю позивача та представника Новгород-Сіверського ремонтно-експлуатаційної мережі, протоколом розтину трупа тварини від 20 липня 2016 року, в якому зазначається, що тварина живою вагою 400 кг загинула через ураження електричним струмом.

Власником електромережі, яка проходить у с. Ларинівка Новгород-Сіверського району, є ПАТ «Чернігівобленерго», що не заперечується останнім.

Відповідно до частини першої статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Діяльність, яку здійснює ПАТ «Чернігівобленерго», пов'язана із експлуатацією ліній електромереж, а тому має ознаки джерела підвищеної небезпеки.

За загальними правилом частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела.

Отже, статтею 1187 ЦК України визначено особливого суб'єкта, відповідального за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки .

Частиною другою статті 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Володільцем об'єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, є юридична або фізична особа, що експлуатує такий об'єкт на відповідній правовій підставі.

Згідно з частиною п'ятою статті 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка є його власником. Проте норми частини другої статті 1166 ЦК України звільняють таких осіб від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що така шкода завдана внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

ПАТ «Чернігівобленерго» посилається на те, що 18 та 19 липня 2016 року на території Новгород-Сіверського району були складні погодні умови, які відповідали критеріям стихійного небезпечного явища, що підтверджується довідкою Чернігівського обласного центру з гідрометеорології. Тому, на думку відповідача, обрив повітряної лінії електромережі стався внаслідок непереборної сили, що звільняє ПАТ «Чернігівобленерго» від обов'язку відшкодувати шкоду позивачу, завдану загибеллю тварини, власником якої вона була.

Відповідно до частини другої статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. Перелік форс-мажорних обставин також наведений у зазначеній нормі.

Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).

Перевіряючи обставини справи та доводи ПАТ «Чернігівобленерго» про те, що загибель тварин сталася внаслідок непереборних обставин, а саме: через складні погодні умови 18-19 липня 2016 року, суди запропонували відповідачу надати відповідний сертифікат, що підтверджує ці обставини. Однак такий документ судам надано не було, тому Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про те, що надана ПАТ «Чернігівобленерго» довідка Чернігівського обласного центру з гідрометеорології від 19 липня 2016 року не є належним доказом, що підтверджує такі обставини.

Відповідно до частини п'ятої статті 24 Закону України «Про електроенергетику» електропередавальні організації зобов'язані забезпечувати належний технічний стан та організацію експлуатації об'єктів електроенергетики відповідно до вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж та енергетичного обладнання, надійне та якісне постачання (транспортування) енергії згідно з умовами ліцензій та договорі, тому доводи касаційної скарги про те, що відповідачем проводились періодичні огляди та капітальний ремонт повітряної лінії не мають правового значення та відхиляються Верховним Судом, оскільки загибель тварин спричинено саме внаслідок неналежного технічного стану електромереж, власником якогоє ПАТ «Чернігівобленерго».

Доводи касаційної скарги про те, що у довідці Управління агропромислового розвитку Новгород-Сіверської районної державної адміністрації від 10 серпня 2016 року визначена середньостатистична ціна на реалізацію великої рогатої худоби переробним та іншим юридичним та фізичним особам за січень-липень 2016 року і вона становить 20,72 грн за кг, а ціна реалізації великої рогатої худоби, зазначена у довідці Сільськогосподарського виробничого кооперативу«Зоря» є завищеною також відхиляються Верховним Судом, оскільки апеляційним судом перевірено ці доводи та встановлено, що у довідці Управління агропромислового розвитку Новгород-Сіверської районної державної адміністрації від 10 серпня 2016 року, на яку посилається відповідач, зазначається, що інформація щодо закупівельних цін на м'ясо великої рогатої худоби не може бути підставою для проведення фінансових розрахунків із третіми особами.

Відповідно до статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не встановлює обставини справи та не дає оцінку доказам у справі.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій не впливають, оскільки не спростовують викладені у рішеннях мотиви, за яких суди дійшли висновку про відмову у позові.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, постійна колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Оскільки ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 березня 2017 року зупинено виконання рішення Новгород-Сіверського районного суду від 13 жовтня 2016 року та рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 02 грудня 2016 року до закінчення касаційного провадження, виконання судових рішень за результатами їх перегляду підлягають поновленню відповідно до вимог частини третьої статті 436 ЦПК України.

Керуючись статтями 400 401 415 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» залишити без задоволення.

Рішення Новгород-Сіверського районного суду від 13 жовтня 2016 року у незмінній частині, рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 02 грудня 2016 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Новгород-Сіверського районного суду від 13 жовтня 2016 року у незмінній частині та рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 02 грудня 2016 року.

Постанова оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

В. О. Кузнєцов

Г. І. Усик