12.05.2018 | Автор: Олександр Боков Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

ВС/ККС: За неналежне виконання обов’язків з охорони праці службові особи несуть відповідальність за злочини у сфері службової діяльності, а працівники – за злочини проти життя та здоров’я особи. ВС/ККС,справа № 727/922/17, 15.03.18)

Фабула судового акта: Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду погодився з висновком суду апеляційної інстанції, що змінив вирок місцевого суду і перекваліфікував дії засудженого з ч. 2 ст. 271 КК України на ст. 128 КК України, призначивши засудженому покарання за цей злочин у виді обмеження волі на строк 2 роки. Як видно з матеріалів справи, останній працював майстром виробничого навчання, він самовільно приніс на об'єкт виробничої практики свою власну паяльну лампу та допустив студентів до проведення ремонтних робіт з її використанням без передбачених засобів індивідуального захисту, відповідного інструктажу з охорони праці та безпеки життєдіяльності. Під час виробничої практики, а саме проведення ремонтних робіт, паяльна лампа загорілась та вибухнула, внаслідок чого студенту  було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження у вигляді опіків тіла.

При цьому Верховний Суд дійшов висновку про те, що виконання працівником, який не є службовою особою і не виконує функціональних обов’язків з охорони праці, яке потягло кримінально-правові наслідки, виключає відповідальність за ст. 271 КК України, оскільки згідно з приміткою до ст. 364 КК України такий працівник не є службовою особою. Натомість кримінальна відповідальність у цьому випадку може наставати за вчинення злочину проти життя та здоров’я особи.

Тобто суб’єктом цього злочину є службова особа підприємства, установи, організації, яка на підставі наказу адміністрації, посадової інструкції чи відповідно до займаної посади має спеціальні обов’язки з охорони праці, або громадянин – суб’єкт підприємницької діяльності. У разі порушення вимог законодавства про охорону праці, що потягло кримінально-правові наслідки, іншими службовими особами останні з урахуванням обставин справи можуть нести відповідальність за злочини у сфері службової діяльності, а рядові працівники – за злочини проти життя та здоров’я особи.

Як встановлено судом у вироку, на засудженого, як майстра виробничого навчання згідно посадової інструкції було покладено обов'язки в тому числі й щодо охорони праці. Разом з цим, такі обов'язки, виходячи з завдань навчального процесу, носили функціональний характер, супроводжували проходження студентами виробничої практики, проте не наділяли йього організаційно-розпорядчими чи адміністративно-господарськими функціями, що притаманні службовій особі відповідно до вимог примітки ст. 364 КК.

Аналізуйте судовий акт:

ВСУ на підставі ст. 233 КЗпП України визначив, що є днем виявлення шкоди заподіяної працівником підприємству з якого починається строк в один рік позовної давності, незважаючи на наявність кримінальної справи

Безжалісний вирок: Всього за хабар у 2 тис. грн. державного службовця засуджено до 5 років позбавлення волі за ч. 3 ст. 368 КК з конфіскацією майна (Кіровський районний суд м. Дніпропетровська від 5 вересня 2016р., суддя Овчаренко Н.Г.)

СУД: Персональна відповідальність головної посадової особи органу місцевого самоврядування - Кличка В. В. (Київський апеляційний адміністративний суд у справі № 826/8112/16 від 12 грудня 2017р.)

ВС/КЦС: Ст. 1174 застосовується у випадку, коли є відомою конкретна посадова особа органу влади, місцевого самоврядуванням, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю якої завдано шкоди (ВС/КЦС, № 638/13100/14-ц, 22.03.18)

                                                                                                                     

Постанова

Іменем України

15 березня 2018 року

м. Київ

справа № 727/922/17

провадження № 51-601 км 17

Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:

головуючого                                  Щепоткіної В. В.,

суддів                                               Кишакевича Л. Ю., Остапука В. І.,

за участю:

секретаря судового засідання Кириленка М. О.,

прокурора                                       Кравченко Є.С.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Солонської М. Я., котра брала участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 26 вересня 2017 року                          у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016260040001394, за обвинуваченням:

ОСОБА_1, громадянина України, котрий народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року у с. Зелена Кельменецького району Чернівецької області, проживає на АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 271 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами  першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 липня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 271 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання   з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК.

Прийняте рішення щодо речових доказів.

Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 16 травня   2016 року, працюючи майстром виробничого навчання Вищого професійного художнього училища № 5 (далі ВПХУ № 5) у м. Чернівці, будучи відповідальним на підставі п. 3 наказу № 75 директора ВПХУ № 5 від 06 травня 2016 року за проведення виробничої практики з учнями училища, в порушення вимог пунктів  4.5.2; 4.5.5; 4.5.7; 4.5.8; 4.6.1; 4.6.2; 4.6.4; 4.6.4.1; 8.4; 8.5  Наказу Міністерства освіти і науки України від 01 серпня 2001 року № 563 «Про затвердження Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах», підпунктів 1, 2, 4, 6 пункту 4.7 наказу № 95 директора ВПХУ № 5 від 01 вересня 2015 року «Про організацію роботи з охорони праці на 2015-2016 навчальний рік», пунктів 3.4, 3.7, 3.9 посадової інструкції майстра виробничого навчання, затвердженої 28 серпня 2012 року директором ВПХУ № 5, самовільно приніс на об'єкт виробничої практики - гуртожиток ВПХУ № 5, розташований на вул. П. Орлика, 3 у м. Чернівці, свою власну паяльну лампу та допустив студентів ОСОБА_2 та  ОСОБА_3 до проведення ремонтних робіт з її використанням без передбачених засобів індивідуального захисту, відповідного інструктажу з охорони праці та безпеки життєдіяльності. Під час виробничої практики, а саме проведення ремонтних робіт, паяльна лампа загорілась та вибухнула, внаслідок чого студенту ОСОБА_3 було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження у вигляді опіків тіла.

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 26 вересня 2017 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 змінено. Дії засудженого перекваліфіковано   з ч. 2 ст. 271 КК на ст. 128 КК і призначено покарання за цей злочин у виді обмеження волі на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік та покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК. У решті вирок залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор Солонська М. Я., посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Вважає, що ОСОБА_1 є службовою особою, а тому дійшовши за результатами апеляційного розгляду протилежного висновку та перекваліфікувавши дії засудженого з ч. 2 ст. 271 на ст. 128 КК суд апеляційної інстанції неправильно застосував кримінальний закон. На думку прокурора, відсутність в обвинувальному акті посилання на те, що обвинувачений являється службовою особою не може бути перешкодою для встановлення відповідних обставин судом та визнання ОСОБА_1 за вироком суду суб'єктом злочину, передбаченого ст. 271 КК.

Позиції інших учасників судового провадження

Захисник ОСОБА_4 подав заперечення на касаційну скаргу прокурора,                    в яких вказав на законність і обґрунтованість ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_1 та просив залишити її без зміни.

Прокурор Кравченко Є.С. підтримала касаційну скаргу прокурора та просила її задовольнити.

Мотиви Суду

Згідно ст. 337 КПК судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Кримінальна відповідальність за ч. 2 ст. 271 КК настає за порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, якщо це порушення спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки.

Тобто, суб'єктом цього злочину є службова особа підприємства, установи, організації, яка на підставі наказу адміністрації, посадової інструкції чи відповідно до займаної посади має спеціальні обов'язки з охорони праці, або громадянин - суб'єктом підприємницької діяльності. У разі порушення вимог законодавства про охорону праці, що потягло кримінально-правові наслідки, іншими службовими особами останні з урахуванням обставин справи можуть нести відповідальність за злочини у сфері службової діяльності, а рядові працівники - за злочини проти життя та здоров'я особи.

Як убачається з матеріалів справи, обвинувачення ОСОБА_1 як службовій особі не висувалося, натомість в обвинувальному акті вказано лише, що останній являється майстром виробничого навчання ВПХУ № 5 у м. Чернівці, який був відповідальним за проведення виробничої практики з учнями училища.

Таке формулювання обвинувачення не наділяє обвинуваченого службовими повноваженнями в контексті положень ч. 2 ст. 271 КК, а тому при постановленні вироку суд з урахуванням вимог ст. 337 КПК не міг виходити за межі обвинувачення, встановлювати відповідні обставини у вироку та визнати    ОСОБА_1 службовою особою - суб'єктом злочину, передбаченого   ч. 2 ст. 271 КК, оскільки це є погіршенням становища ОСОБА_1, порівняно з висунутим йому обвинуваченням.

Крім того, як встановлено судом у вироку, на ОСОБА_1 як майстра виробничого навчання згідно посадової інструкції було покладено обов'язки в тому числі й щодо охорони праці. Разом з цим, такі обов'язки, виходячи з завдань навчального процесу, носили функціональний характер, супроводжували проходження студентами виробничої практики, проте не наділяли ОСОБА_1 організаційно-розпорядчими чи адміністративно-господарськими функціями, що притаманні службовій особі відповідно до вимог примітки ст. 364 КК.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 не є суб'єктом злочину, передбаченого    ч. 2 ст. 271 КК, застосувавши щодо нього положення вказаної норми, місцевий суд неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність.

Вказані обставини отримали належну оцінку суду апеляційної інстанції, який    за результатами апеляційного розгляду перекваліфікував дії обвинуваченого    з ч. 2 ст. 271 на ст. 128 КК.

Враховуючи, що у результаті порушення ОСОБА_1 правил проведення виробничої практики, а саме самовільного допуску студентів до проведення ремонтних робіт з використанням власної паяльної лампи, одному із студентів було заподіяно тяжких тілесних ушкоджень, кваліфікацію вчиненого за ст. 128 КК як необережне тяжке тілесне ушкодження колегія суддів вважає правильною.

Ухвала апеляційного суду достатньо вмотивована та відповідає вимогам   ст. 419 КПК.

При цьому при прийнятті рішення апеляційний суд не давав іншої оцінки доказам по справі, натомість виходив лише із оцінки фактичних обставин кримінального провадження, наведеної місцевим судом у вироку, а тому відповідні доводи прокурора про порушення під час апеляційного розгляду принципу безпосередності дослідження доказів є безпідставними.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були    б підставою для скасування ухвали апеляційного суду, не встановлено.

З огляду на викладене, касаційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.

Таким чином, за результатами касаційного розгляду колегія суддів дійшла висновку про те, що виконання рядовим працівником функціональних обов'язків з охорони праці, яке потягло кримінально-правові наслідки, виключає відповідальність за ст. 271 КК, оскільки згідно примітки до ст. 364 КК такий працівник не є службовою особою. Натомість кримінальна відповідальність    у цьому випадку може наставати за вчинення злочину проти життя та здоров'я особи.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 434, 436, 441, 442 КПК, колегія суддів

ухвалила:

Ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 26 вересня 2017 року    щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

В. В. Щепоткіна Л. Ю. Кишакевич В. І. Остапук                                                              

3
Нравится
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення