Повноваження захисника в кримінальному процесі є підтвердженими, якщо на додаток до «адвокатського» свідоцтва захисник надав хоча б один з документів - ордер, договір про надання правової допомоги, довіреність (справа № 752/11464/16-к, 06.02.18)

Фабула судового акта: Апеляційний суд своєю ухвалою повернув зхиснику його апеляційну скаргу в зв'язку з тим, що вона «подана особою, яка не має право на апеляційне оскарження». На обґрунтування свого висновку, суд послався на те, що «захисник на підтвердження своїх повноважень надав лише копії свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю та договору з обвинуваченим про надання правової допомоги, але не надав ордер».

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду скаргу захисника задовольнив і прийняв рішення, яке, без сумніву «поставить крапку» у непорозуміннях у питанні підтвердження повноважень адвоката у кримінальному процесі.

ВС зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, а документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Тобто ордер і договір є документами, які в рівному ступені посвідчують існування договірних відносин між адвокатом і його клієнтом.

Таким чином, п. 2 ч. 1 ст. 50 КПК визначає, що повноваження захисника мають вважатися підтвердженими, якщо - на додаток до документу, передбаченого пунктом 1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю), - захисник надав хоча б один з документів, передбачених пунктом 2 частини першої цієї статті. Встановлення будь-яких додаткових вимог, крім пред'явлення захисником документа, що посвідчує його особу, або умов для підтвердження повноважень захисника чи для його залучення до участі в кримінальному провадженні не допускається.

Цікавим, незвичайним і важливим є той факт, що ВС в своєму рішенні припустився до докладного теоретичного аналізу синтаксичної конструкції деяких норм КПК України.

Аналізуйте судовий акт:

ВCУ підтвердив виключне право адвокатів самостійно вирішувати спірні питання щодо самоврядності (ВСУ у справі № 21-966а16 від 6 вересня 2016 р.)

Адвокат має право НЕ платити податки як самозайнята особа, якщо він зареєстрований як ФОП і є платником єдиного податку (Постанова ВАСУ у справі К/800/44702/14 від 21 січня 2016р., судді Рибченко А. О., Лосєв А. М., Олендер І. Я.)

Відповідач після залишення судом позову без розгляду стягнув з позивача витрати на послуги адвоката при цьому розмір таких витрат суд визначив самостійно (ВГСУ від 20 липня 2016р., справа №910/31680/15)

Незважаючи на ухвалення обвинувального вироку гонорар адвокату виплачується згідно умов договору про надання правової допомоги (Ухвала ВССУ від 20 січня 2016р. у справі №6-29021ск15)

Гонорар адвокату може бути невиплачен, якщо строк договору про надання правової допомоги закінчився до ухвалення вироку суду (ВССУ від 6 липня 2016р., у справі № 161/18522/15-ц)

справа № 752/11464/16-к

провадження № 51-355км17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 року м. Київ

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду колегією у складі:

головуючогоБущенка А.П.,суддівГолубицького С.С., Григорєвої І.В. ,за участю секретаря судового засідання захисника прокурора Манацької І.А., Клименка І.А. Пономарьової М.С.,розглянув в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100000000006, щодо ОСОБА_7 за касаційною скаргою захисника Клименка І.А. на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 22 грудня 2016 року про повернення апеляційної скарги.

Обставини справи

1. Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 14 листопада 2016 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 286 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.

2. Захисник оскаржив зазначений вирок в апеляційному порядку.

3. Апеляційний суд м. Києва ухвалою від 22 грудня 2016 року повернув заявнику його апеляційну скаргу в зв'язку з тим, що вона подана особою, яка не має право на апеляційне оскарження. На обґрунтування свого висновку, суддя-доповідач послався на те, що захисник на підтвердження своїх повноважень надав лише копії свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю та договору з обвинуваченим про надання правової допомоги, але не надав ордер.

Доводи касаційної скарги

4. У касаційній скарзі захисник просить на підставі, передбаченій пунктом 1 частини першої статті 438 КПК, скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Він вважає, що правова позиція апеляційного суду суперечить змісту статті 50 КПК та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Оцінка суду

5. Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та прокурора, які підтримали касаційну скаргу захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені у скарзі доводи, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що подана скарга підлягає задоволенню.

6. Матеріали провадження (а.с. 193 та 194) свідчать, що захисник на підтвердження своїх повноважень надав копії (1) свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю № 1540/10 та (2) договору з обвинуваченим про надання правової допомоги від 01 серпня 2016 року.

7. Суть питання, яке порушене перед касаційним судом у цій справі, зводиться до правильності тлумачення апеляційним судом пункту 2 частини першої статті 50 КПК, яка передбачає:

«1. Повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:

1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю;

2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

8. Відповідно до позиції апеляційного суду, словосполучення «ордером, договором із захисником» означає «ордером та договором із захисником», і, таким чином, тільки наявність цих двох документів може підтвердити повноваження захисника.

9. Суд не може погодитися з таким тлумаченням цього положення.

10. В цьому випадку використана синтаксична конструкція, в якій однорідні члени речення з'єднані безсполучниковим зв'язком і між двома останніми членами речення стоїть розділовий сполучник «або».

11. Така синтаксична конструкція часто використовується в законодавстві. Наприклад:

«Експертом … є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями… (стаття 69 КПК).

«Злочин визнається вчиненим на території України, якщо його було почато, продовжено, закінчено або припинено на території України» (стаття 6 КК).

«Актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків (стаття 49 ГК).

12. В усіх цих випадках вживання «або» для з'єднання однорідних членів речення створює альтернативний перелік. Якщо такий перелік перелічує умови для настання певного правового наслідку, це означає, що наслідок настає за наявності хоча б однієї з перелічених умов.

13. Суд не бачить підстав при тлумаченні пункту 2 частини першої статті 50 КПК відступати від звичайного значення, яке надається цій синтаксичній конструкції законодавцем.

14. Крім того, на користь того, що умови підтвердження повноважень захисника, зазначені у пункті 2 частини першої статті 50 КПК, застосовуються альтернативно, свідчать й інші положення законодавства.

15. Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, а документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Тобто ордер і договір є документами, які в рівному ступені посвідчують існування договірних відносин між адвокатом і його клієнтом.

16. Таким чином, пункт 2 частини першої статті 50 КПК визначає, що повноваження захисника мають вважатися підтвердженими, якщо - на додаток до документу, передбаченого пунктом 1, - захисник надав хоча б один з документів, передбачених пунктом 2 частини першої цієї статті.

17. Відповідно до частини другої статті 50 КПК «встановлення будь-яких додаткових … умов для підтвердження повноважень захисника чи для його залучення до участі в кримінальному провадженні не допускається». Всупереч цьому положенню, апеляційний суд, вимагаючи на додаток до договору надати також ордер, встановив такі додаткові умови.

18. Виходячи з наведеного, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню через істотне порушення кримінального процесуального закону в значенні частини першої статті 412 КПК, а скарга захисника поверненню до суду апеляційної інстанції для вирішення питань, передбачених статтями 398 та 399 КПК.

На підставі викладеного суд, керуючись статтями 433 434 436 438 КПК, постановив:

Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 22 грудня 2016 року про повернення апеляційної скарги захисника Клименка І.А. на вирок Голосіївського районного суду м. Києва щодо ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

А.П. Бущенко С.С. Голубицький І.В. Григорєва