На захищених об`єктах, в т.ч. кафе, гучна музика, спів, тощо не повинні перевищувати установлених рівнів для відповідного часу доби;допустимість рівня шуму не може доводитись показаннями свідків (ВС/КАС, № 650/1061/16-а,27.12.2019)

Фабула судового акта: Під час дослідження обставин справи, що розглядалась за позовом особи -власниці кафе до селищної ради про визнання протиправними та скасування постанов по справі про адміністративне правопорушення, суди встановили, що 26.07.2016 на адресу цієї селищної ради надійшли протоколи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 182 КУпАП відносно зазначеної особи.

Постановою адміністративної комісії виконавчого комітету селищної ради від 09.08.2016 № 16 власницю кафе притягнуто до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 289, 00 грн. Вказане стягнення накладене за те, що вона порушила вимоги положень ст. 24 Закону України від 24.02.1994 № 4004-XII «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», оскільки 16.07.2016 о 23-20 год. в кафе-барі використовувалась звуковідтворювальна апаратура, в результаті чого лунала музика.

Іншою постановою адміністративної комісії виконавчого комітету селищної ради від 09.08.2016, - № 17 її ж було притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 182 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255, 00 грн. Вказане стягнення накладене за те, що вона порушила ті ж вимоги цього Закону оскільки 16.07.2016 року о 23-45 год. в кафе-барі використовувалась звуковідтворювальна апаратура, в результаті чого лунала музика.

В обґрунтування позовних вимог позивачка посилалась на те, що відповідачем притягнуто її до відповідальності за адміністративне правопорушення, якого фактично не було, оскільки рівень шуму, установленого санітарними нормами для відповідного часу, не було перевищено, а особою, яка склала протокол рівень шуму не досліджувався. Районний суд позовні вимоги задовольнив, але апеляційний адміністративний суд це рішення скасував, ухвалив нове - про відмову у задоволенні позовних вимог.

Звертаючись з касаційною скаргою, позивачка наводила аналогічні аргументи, а відповідач у своїх запереченнях вказував на те, що «у нічний час, із двадцять другої до восьмої години на захищених об`єктах забороняються гучний спів і викрики, користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів». Крім того відповідач зазначав, що кафе-бар не є закритим захищеним об`єктом, оскільки має у своєму складі літній майданчик.

Однак Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду погодився з доводами позивачки і залишив в силі саме рішення суду першої інстанції. Постанова ВС/КАС мотивована наступними приписами чинного законодавства та судженнями.

Відповідно до ч. 5 ст. 24 зазначеного Закону № 4004-ХІІ передбачені частинами 2-4 цієї статті вимоги щодо додержання тиші та обмежень певних видів діяльності, що супроводжуються шумом, не поширюються, зокрема, на випадки:

- здійснення в закритих приміщеннях будь-яких видів діяльності, що супроводжуються шумом, за умов, що виключають проникнення шуму в прилеглі приміщення, в яких постійно чи тимчасово перебувають люди;

- здійснення в закритих приміщеннях будь-яких видів діяльності, що супроводжуються шумом, за умов, що виключають проникнення шуму за межі таких приміщень;

- проведення зборів, мітингів, демонстрацій, походів, інших масових заходів, про які завчасно сповіщено органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування;

- відзначення встановлених законом святкових і неробочих днів, днів міст, інших свят відповідно до рішення місцевої ради, проведення спортивних змагань;

- проведення салютів, феєрверків, інших заходів із використанням вибухових речовин і піротехнічних засобів у заборонений час за погодженням із уповноваженим органом місцевого самоврядування в порядку, передбаченому правилами додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях.

Оскільки кафе є закладами громадського харчування, то вони віднесені до захищених об`єктів в розумінні положень ч.1 статті 24 вказаного. Водночас, для встановлення факту вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182 КУпАП має бути встановлено перевищення рівня шуму, установленого санітарними нормами для відповідного часу доби.

Проте, будь-яких доказів перевищення рівня шуму, установленого санітарними нормами матеріали справи не містять .

Отже, за висновком ВС/КАС при винесенні оспорюваних постанов по справі про адміністративне правопорушення, в порушення вимог статті 280 КУпАП, не були з`ясовані всі обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а саме: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Важливим також є висновок Суду про те, що обставини, які повинні доводитись дослідженням шумового навантаження уповноваженими органами (допустимості рівня шуму), не можуть доводитись показаннями свідків.

Таким чином оспорювані постанови відповідача є незаконними в зв`язку з порушенням процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої КУпАП та у зв`язку з тим, що постанови не вмотивовані і не підтверджені доказами, зібраними відповідно до вимог закону, які б свідчили про вчинення адміністративних правопорушень.

У зв’язку з цією судовою справою варто нагадати розглянуту ЄСПЛ справу «Moreno Gomez проти Іспанії (скарга № 4143/02) 16.11.2004». В ній заявниця скаржилася на постійний шум від нічних клубів, розташованих біля її будинку. Вона стверджувала, що цей шум викликав у неї хронічне порушення сну. Суд дійшов висновку, що право заявниці на повагу житла було серйозно порушено в зв'язку з бездіяльністю влади щодо нічного шуму. З огляду на інтенсивність шумового забруднення (перевищення допустимого шумового рівня в нічний час) і той факт, що подібна ситуація тривала кілька років, Суд вирішив, що мало місце порушення статті 8 Конвенції.

І останнє, - допустимі рівні шуму затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22.02.2019 № 463 «Про затвердження Державних санітарних норм допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови». Як сповіщає Офіційний портал Києва, для «вирішення питання можна звернутись до поліції (зателефонувати 102 для припинення порушення тиші, якщо приміром ведуться ремонтні роботи в нічний час) чи до Держпродспоживслужби (коли самостійно виміряти шум нема можливості і ніяк не зупинити порушення….).

Аналізуйте судовий акт: Влаштування в квартирах так званих «хостелів» повинно оцінюватись з врахуванням законності використання житлового фонду та відповідних вимог Державних будівельних нормам (ВССУ, № 757/42476/16-ц,11.10.17, ВС/КЦС № 757/22685/16-ц, 12.09.18)

Порушенням державних будівельних норм є розташування АЗС та АГП з недотриманням розривів та відстаней від багатоквартирного будинку – виходячи з розрахунку забруднення повітря, але не менше 50 м (ВС/КАС, №521/4789/17,08.09.18)

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, але при цьому не використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян (ВС/КЦС, справа № 323/1862/16-ц,14.02.19)

Розміщення автозаправних станцій може здійснюватися лише на землях з цільовим призначення - «землі автомобільного транспорту» (Південно-західний апеляційний господарський суд, справа № 915/47/17,07.10.19)

Передання земельної ділянки, віднесеної, навіть, частково, до територій зелених насаджень загального користування, для будівництва житлового будинку без зміни її цільового призначення суперечить закону (ВП ВС,№ 761/31121/14-ц,12.12.18)

Користуйтеся консультацією: Как наказать шумных соседей

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 грудня 2019 року

м. Київ

справа №650/1061/16-а

адміністративне провадження №К/9901/16322/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.,

суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 650/1061/16-а

за позовом ОСОБА_1 до Великоолександрівської селищної ради Херсонської області (далі - Великоолександрівська селищна рада) про визнання протиправними та скасування постанов по справі про адміністративне правопорушення, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2016, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Димерлія О.О., суддів Єщенка О.В., Ступакової І.Г., -

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 18.08.2016 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправними та скасувати постанови Великоолександрівської селищної ради від 09.08.2016 № 16 та № 17 про притягнення її до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною першою статті 182 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилалась на те, що відповідачем притягнуто її до відповідальності за адміністративне правопорушення, якого фактично не було, оскільки рівень шуму, установленого санітарними нормами для відповідного часу, не було перевищено, а особою, яка склала протокол рівень шуму не досліджувався.

2. Великоолександрівський районний суд Херсонської області постановою від 22.09.2016 задовольнив позовні вимоги.

3. Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 08.12.2016 скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове - про відмову у задоволенні позовних вимог.

4. 10.01.2017 ОСОБА_1 звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2016, а постанову Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 22.09.2016 - залишити в силі.

5. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 16.01.2017 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.

6. 06.02.2017 від відповідача до суду касаційної інстанції надійшли заперечення на вказану вище касаційну скаргу, в яких Великоолександрівська селищна рада просить залишити останню без задоволення, а оскаржуване ОСОБА_1 судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

7. 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

8. Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

9. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 КАС України).

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Суди встановили, що ОСОБА_1 є власницею кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» і «ІНФОРМАЦІЯ_2».

26.07.2016 на адресу Великоолександрівської селищної ради надійшли протоколи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 182 КУпАП відносно ОСОБА_1 , з відповідними додатками.

Засідання адміністративної комісії було призначено на 08.08.2016 на 14:00 год. ОСОБА_1 та інших осіб, які беруть участь у справі повідомлено згідно вимог закону, про що свідчать поштові повідомлення.

На адресу Великоолександрівської селищної ради 05.08.2016 за вх.№354 надійшло клопотання ОСОБА_1 від 04.08.2016 з проханням відкласти розгляд справи на 14 днів у зв`язку із хворобою та необхідністю пошуку адвоката.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 від 04.08.2016 комісією 08.08.2016 прийнято рішення про відкладення засідання адміністративної комісії до 09.08.2016 до 14:00 год., у зв`язку з обмеженими термінами щодо розгляду адміністративних матеріалів. Про прийняте рішення повідомлено ОСОБА_1

Постановою адміністративної комісії виконавчого комітету Великоолександрівської селищної ради від 09.08.2016 № 16 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною першою статті 182 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 289, 00 грн. Вказане стягнення накладене за те, що вона порушила вимоги положень статті 24 Закону України від 24.02.1994 № 4004-XII «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» (далі - Закон № 4004-XII), оскільки 16.07.2016 о 23-20 год. в кафе-барі «ІНФОРМАЦІЯ_1» використовувалась звуковідтворювальна апаратура, в результаті чого лунала музика.

Постановою адміністративної комісії виконавчого комітету Великоолександрівської селищної ради від 09.08.2016 № 17 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною першою статті 182 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255, 00 грн. Вказане стягнення наклдаене за те, що вона порушила вимоги положень статті 24 Закону № 4004-XII, оскільки 16.07.2016 року о 23-45 год. в кафе-барі «ІНФОРМАЦІЯ_2» використовувалась звуковідтворювальна апаратура, в результаті чого лунала музика.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що оспорювані постанови відповідача є незаконними в зв`язку з порушенням процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої КУпАП та у зв`язку з тим, що постанови не вмотивовані і не підтверджені доказами, зібраними відповідно до вимог закону, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 182 КУпАП.

12. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив із того, що при розгляді адміністративних матеріалів адміністративною комісією Великоолександрівської селищної ради було досліджено протоколи про адміністративне правопорушення інспектора Великоолександрівського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області лейтенанта поліції ОСОБА_7, в яких вказувалося про те, що з використанням звуковідтворювальної апаратури, а саме: акустичних колонок та підсилювача звуку о 23.20 год в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» та кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» відтворювалася музика, чим було порушено вимоги статті 24 Закону № 4004-XII. Крім того у матеріалах адміністративної справи є пояснення ОСОБА_2 , який підтвердив, що в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» близько 23:20 год. дійсно гучно звучала музика із звуковідтворюючої апаратури. Даний факт також підтверджено поясненням ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Відтак судом зроблено висновок про правомірність оспорюваних постанов.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

13. Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована зокрема, тим, адміністративні матеріали, на підставі яких її було притягнуто до адміністративної відповідальності так само як і протоколи засідань зазначеної вище адміністративної комісії, не містять будь-яких відомостей про вимірювання рівня шуму. Також позивач вказує на те, що кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» та «ІНФОРМАЦІЯ_1» є закритими захищеними об`єктами, а музика звучала всередині приміщень.

14. У запереченнях на касаційну скаргу відповідач вказує на те, що у нічний час, із двадцять другої до восьмої години на захищених об`єктах забороняються гучний спів і викрики, користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів. Також вказує на те, що кафе-бар «ІНФОРМАЦІЯ_1» не є закритим захищеним об`єктом, оскільки має у своєму складі літній майданчик.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить із такого.

16. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17. Пунктом 44 частини першої статті 26 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в України» визначено, що до компетенції сільських рад належить встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.

18. Згідно із частинами першою - третьою статті 24 Закону № 4004-XII органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні будь-яких видів діяльності з метою відвернення і зменшення шкідливого впливу на здоров`я населення шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів зобов`язані:

здійснювати відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно-будівельні та інші заходи щодо попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами;

забезпечувати під час роботи закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу, культури, при проведенні концертів, дискотек, масових святкових і розважальних заходів тощо рівні звучання звуковідтворювальної апаратури та музичних інструментів у приміщеннях і на відкритих площадках, а також рівні шуму в прилеглих до них жилих і громадських будівлях, що не перевищують рівнів, установлених санітарними нормами;

вживати заходів щодо недопущення впродовж доби перевищень рівнів шуму, встановлених санітарними нормами, в таких приміщеннях і на таких територіях (захищені об`єкти):

1) жилих будинків і прибудинкових територіях;

2) лікувальних, санаторно-курортних закладів, будинків-інтернатів, закладів освіти, культури;

3) готелів і гуртожитків;

4) розташованих у межах населених пунктів закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу;

5) інших будівель і споруд, у яких постійно чи тимчасово перебувають люди;

6) парків, скверів, зон відпочинку, розташованих на території мікрорайонів і груп житлових будинків.

Шум на захищених об`єктах при здійсненні будь-яких видів діяльності не повинен перевищувати рівнів, установлених санітарними нормами для відповідного часу доби.

У нічний час, із двадцять другої до восьмої години на захищених об`єктах забороняються гучний спів і викрики, користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів.

19. Згідно із частиною другої статті 218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною першою статті 182 цього Кодексу.

20. Таким чином, відповідач, як орган місцевого самоврядування наділений повноваженнями на притягнення до адміністративної відповідальності за порушення вимог законодавства щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях.

21. Так, частиною першою статті 182 КУпАП визначено, що порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від п`яти до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і накладення штрафу на посадових осіб та громадян - суб`єктів господарської діяльності - від п`ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

22. При цьому, відповідно до частини п`ятої статті 24 Закону № 4004-ХІІ передбачені частинами другою, третьою та четвертою цієї статті вимоги щодо додержання тиші та обмежень певних видів діяльності, що супроводжуються шумом, не поширюються на випадки:

1) здійснення в закритих приміщеннях будь-яких видів діяльності, що супроводжуються шумом, за умов, що виключають проникнення шуму в прилеглі приміщення, в яких постійно чи тимчасово перебувають люди;

2) здійснення в закритих приміщеннях будь-яких видів діяльності, що супроводжуються шумом, за умов, що виключають проникнення шуму за межі таких приміщень;

3) попередження та/або ліквідації наслідків аварій, стихійного лиха, інших надзвичайних ситуацій;

4) надання невідкладної допомоги, попередження або припинення правопорушень;

5) попередження крадіжок, пожеж, а також виконання завдань цивільної оборони;

6) проведення зборів, мітингів, демонстрацій, походів, інших масових заходів, про які завчасно сповіщено органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування;

7) роботи обладнання і механізмів, що забезпечують життєдіяльність жилих і громадських будівель, за умов ужиття невідкладних заходів щодо максимального обмеження проникнення шуму в прилеглі приміщення, в яких постійно чи тимчасово перебувають люди;

8) відзначення встановлених законом святкових і неробочих днів, днів міст, інших свят відповідно до рішення місцевої ради, проведення спортивних змагань;

9) проведення салютів, феєрверків, інших заходів із використанням вибухових речовин і піротехнічних засобів у заборонений час за погодженням із уповноваженим органом місцевого самоврядування в порядку, передбаченому правилами додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях.

23. Оскільки кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» та «ІНФОРМАЦІЯ_1» є закладами громадського харчування, то вони віднесені до захищених об`єктів в розумінні положень частини першої статті 24 Закону № 4004-ХІІ.

24. Водночас, для встановлення факту вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 182 КУпАП має бути встановлено перевищення рівня шуму, установленого санітарними нормами для відповідного часу доби.

25. Проте, будь-яких доказів перевищення рівня шуму, установленого санітарними нормами матеріали справи не містять .

26. Таким чином, аналіз наведених норм права та встановлені у справі обставини свідчать про те, що при винесенні оспорюваних постанов по справі про адміністративне правопорушення, в порушення вимог статті 280 КУпАП, не з`ясовані всі обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а саме: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

27. У відповідності до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

28. При цьому, колегія суддів зазначає, що обставини, які повинні доводитись дослідженням шумового навантаження уповноваженими органами (допустимості рівня шуму), не можуть доводитись показаннями свідків.

29. З огляду на наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що оспорювані постанови відповідача є незаконними в зв`язку з порушенням процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої КУпАП та у зв`язку з тим, що постанови не вмотивовані і не підтверджені доказами, зібраними відповідно до вимог закону, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 182 КУпАП, тому постанова суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог не ґрунтується на правильному розумінні закону.

30. Згідно із частиною першою статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

31. З огляду на наведене, оскільки суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, то постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2016 слід скасувати із залишенням в силі постанови Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 22.09.2016 з мотивів, наведених у цій постанові Верховного Суду.

Керуючись статтями 345 349 352 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2016 скасувати, а постанову Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 22.09.2016 у справі № 650/1061/16-а - залишити в силі з мотивів, наведених у цій постанові Верховного Суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

А.І. Рибачук

А.Ю. Бучик

Л.В. Тацій ,

Судді Верховного Суду