Здійснення технічної помилки під час перерахування до державного бюджету грошового зобов'язання не містить ознак бездіяльності і не є підставою для застосування ДПІ санкцій (ВС/КАС, № 821/844/17,10.04.20)

Фабула судового акта: Як було встановлено судами попередніх інстанцій, 28.02.2017 обласним управлінням ДФС (відповідач) прийнято рішення про застосування до позивача - Державної установи «Північна виправна колонія (№90)» (позивач) штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного внеску на загальну суму 36 405, 11 грн, у тому числі штрафу у розмірі 30 179, 09 грн та пені 6 226, 02 грн. Підставою для цього стала несвоєчасна сплата позивачем єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування вільнонайманих працівників (код платежу 71020000). Під час сплати цього внеску за серпень 2015 року позивач помилково перерахував кошти на інший розрахунковий рахунок, у зв`язку з чим, у нього виникла заборгованість по одному внеску та переплата по іншому.

В результаті наведених обставин кошти поступили на правильні рахунки лише 09.12.2016, що і стало підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначвв про протиправність оскаржуваного рішення контролюючого органу з огляду на те, що ним своєчасно та в повному обсязі перераховано до бюджету єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування вільнонайманих працівників, а допущена під час його перерахування технічна помилка не може бути підставою для застосування до нього штрафних санкцій та нарахування пені, оскільки кошти Установою були сплачені у повному обсязі та надійшли до Державного бюджету.

Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, адміністративний позов задоволено, з чим погодився і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, який відхилив скаргу відповідача.

ВС/КАС зазначив, що відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 45 Бюджетного кодексу України (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).

Податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (ч. 11 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Відповідно до ч. 10, п. 2 ч. 11 ст. 25 вказаного Закону на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

На думку колегії суддів суду касаційної інстанції, контролюючим органом всупереч вимог ст. 77 КАС України не було доведено та надано належних доказів, на підтвердження наявності правових підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного соціального внеску та нарахування пені, тоді як судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено належними доказами, що єдиний соціальний внесок позивачем було сплачено вчасно та в повному обсязі.

Нарешті, ВС/КАС зауважив, що суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано відхили доводи контролюючого органу, що позивачем було несвоєчасно здійснено сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного соціального внеску, оскільки допущена платником технічна помилка була виявлена та самостійно виправлена позивачем, шляхом зарахування відповідних сум на правильний рахунок.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про те, що штрафні санкції застосовуються у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, а не у випадку помилково сплачених сум єдиного внеску на невідповідний рахунок. Здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак, дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть слугувати підставою для застосування штрафів.

Сама таку правову позицію Верховний Суд викладав в постанові від 14 серпня 2018 року у справі №821/1897/17.

Аналізуйте судовий акт: ВС/КАС:Рішення та вимоги ДПІ, що ґрунтуються лише на письмових поясненнях «неоформленого» працівника, є противправними, оскільки фактично є припущеннями (ВС/КАС,№ 826/26179/15, 27.02.20)

ДПІ не вправі перевіряти економічну доцільність рішень, що приймаються суб'єктами господарювання, які наділені самостійністю та дискрецією при виборі необхідних працівників (ВС/КАС, 806/1417/16, 14.03.19)

Суди повинні не лише визнати протиправною бездіяльність ДПІ, а й зобов'язати її надати органу, що здійснює казначейське обслуговування коштів, висновок щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету (справа № К/800/39871/15, 04.10.17)

Для законного формування складу валових витрат та податкового кредиту по операціях, пов'язаних з орендою автомобіля у фізичної особи, договір має бути посвідчений нотаріально (Справа № К/800/22158/13, 01.04.15)

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 квітня 2020 року

Київ

справа № 821/844/17

адміністративне провадження №К/9901/23855/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Головного управління ДФС у Херсонській області

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року (головуючий суддя - Кисильова О.Й.)

та на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року (колегія суддів: головуючий суддя - Кравець О.О., судді - Домусчі С.Д., Коваль М.П.)

у справі №821/844/17

за позовом Державної установи "Північна виправна колонія (№90)"

до Головного управління ДФС у Херсонській області

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року Державна установа "Північна виправна колонія (№90)" (далі - позивач, платник, Установа) звернулася до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області про скасування рішення.

В обґрунтування позовних вимог платник зазначив про протиправність оскаржуваного рішення контролюючого органу з огляду на те, що ним своєчасно та в повному обсязі перераховано до бюджету єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування вільнонайманих працівників, а допущена під час його перерахування технічна помилка, що призвела до спрямовання коштів на розрахунковий рахунок Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції НОМЕР_2 - єдиний соціальний внесок атестованих співробітників, а не на НОМЕР_3 - єдиний соціальний внесок вільнонайманих працівників, не може бути підставою для застосування до нього штрафних санкцій та нарахування пені, оскільки кошти Установою були сплачені у повному обсязі та надійшли до Державного бюджету.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року, адміністративний позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДФС у Херсонській області від 28.02.2017 №00000911301 про застосування до Державної установи "Північна виправна колонія (№ 90)" штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (не перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 36 405, 11 грн за період з 21.09.2016 до 09.12.2016;

- стягнуто на користь Державної установи "Північна виправна колонія (№ 90)" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 600, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Херсонській області шляхом безспірного списання з рахунків органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що контролюючим органом протиправно застосовано до позивача штрафні санкції та нараховано пеню, оскільки загальна сума єдиного соціального внеску, що підлягала сплаті позивачем в період з 21.09.2016 до 09.12.2016 за кодами класифікації доходів бюджету 71020000 та 71010000 надійшла до Державного бюджету та сплачена у повному обсязі.

Не погодившись з зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права просив їх скасувати та винести нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає про правомірність оскаржуваного рішення та вказує, що сума єдиного внеску своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені законодавством є недоїмкою та стягується з відповідним нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Від позивача відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 28.02.2017 Головним управлінням ДФС у Херсонській області прийнято рішення №0000091301 про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 36 405, 11 грн, у тому числі штрафу у розмірі 30 179, 09 грн та пені 6 226, 02 грн.

Підставою для нарахування штрафу та пені стала несвоєчасна сплата позивачем єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування вільнонайманих працівників (код платежу 71020000).

Згідно звітів "Про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів" від 01.09.2016 №157771733, від 04.10.2016 № 9182609601 та від 04.10.2016 №9182584785 позивачем задекларовано нарахування єдиного внеску вільнонайманих працівників (код платежу 71020000) у розмірі 47 772, 83 грн, 54 250, 60 грн та 305, 54 грн, відповідно.

Під час сплати єдиного соціального внеску за серпень 2015 року (термін сплати до 20.09.2016) кошти помилково були перераховані платником на розрахунковий рахунок Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Херсонській області НОМЕР_2 (єдиний соціальний внесок атестованих співробітників установи), а не на № НОМЕР_1 (єдиний соціальний внесок вільнонайманих працівників), у зв`язку з чим, у позивача виникла заборгованість по єдиному соціальному внеску вільнонайманих працівників та переплата по єдиному соціальному внеску атестованих співробітників.

На правильні рахунки кошти поступили лише 09.12.2016, що і стало підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення від 28.02.2017 0000091301 про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені

Надаючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 4, 5 статті 45 Бюджетного кодексу України (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).

Податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 вказаного вище Закону, єиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктами 1, 2, 4 частини 2 статті 6 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов`язаний: 1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; 2) вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; 4) подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Пунктом 1 частини 10 статті 9 цього Закону встановлено, що днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»).

Відповідно до частини 10, пункту 2 частини 11 статті 25 вказаного Закону на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

На думку колегії суддів суду касаційної інстанції, контролюючим органом всупереч вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено та надано належних доказів, на підтвердження наявності правових підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного соціального внеску та нарахування пені, тоді як судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено належними доказами, що єдиний соціальний внесок позивачем було сплачено вчасно та в повному обсязі.

Суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано відхили доводи контролюючого органу, що позивачем було несвоєчасно здійснено сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного соціального внеску, оскільки допущена платником технічна помилка, внаслідок якої кошти помилково були перераховані на розрахунковий рахунок Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Херсонській області НОМЕР_2 (єдиний соціальний внесок атестованих співробітників установи), а не на НОМЕР_3 (єдиний соціальний внесок вільнонайманих працівників) була виявлена та самостійно виправлена позивачем, шляхом зарахування відповідних сум на правильний рахунок.

Крім того, колегія суддів зазначає, що зазначені штрафні санкції застосовуються у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, а не у випадку помилково сплачених сум єдиного внеску на невідповідний рахунок. Здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак, дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть слугувати підставою для застосування штрафів.

Така ж сама правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14 серпня 2018 року у справі №821/1897/17.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що позивачем зобов`язання зі сплати єдиного внеску виконані вчасно, у встановлені законодавством терміни для здійснення такої сплати. Помилка при зазначенні невідповідного рахунку, не може слугувати підставою для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасне перерахування єдиного соціального внеску.

Відповідно до пункту 1 частини першої статі 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя -доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова