09.10.2019 | Автор: Олександр Б.
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

ВС/КАС: Висловився щодо доказового значення акту перевірки органу державного нагляду для встановлення факту усунення порушень норм та правил протипожежної і техногенної безпеки (ВС/КАС, № 826/19328/16, 19.09.19)

ВС/КАС: Висловився щодо доказового значення акту перевірки органу державного нагляду для встановлення факту усунення порушень норм та правил протипожежної і техногенної безпеки (ВС/КАС, № 826/19328/16, 19.09.19) - 0_97918500_1570609768_5d9d9a68ef14f.png

Фабула судового акта: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій  звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ, відповідач) про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень ТОВ .

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що під час здійснення перевірки додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки встановлено, що експлуатація зазначеного об’єкту здійснюється з порушенням правил та норм пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров’ю людей. Суд першої інстанції позов задовольнив, виходячи з того, що на момент розгляду справи в суді, відповідач не надав суду належних доказів щодо усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, які зафіксовані в актах, а відтак, відповідачем не спростовані доводи позивача про порушення товариством вимог законодавства, які є підставами для зупинення роботи будівництва житлового будинку.

Однак постановою апеляційного адміністративного суду зазначене рішення скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог з яким погодився і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

Ці судові інстанції виходили з того, що  незначна кількість неусунених недоліків відповідачем не є критичними та не становлять загрозу життю та здоров’ю людей. Крім того, застосування заходу реагування у вигляді зупинення експлуатації всіх приміщень, будівель на території відповідача та заборони використання їх за цільовим призначенням, порушить принцип пропорційності порушення і покарання та призведе до значних збитків при здійсненні фінансово-господарської діяльності та упущення економічної вигоди.

ВС/КАС також зауважив, що згідно з ч. 5 ст. 4 Закону України від 5 квітня 2007 року «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб’єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб’єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Положеннями ч. 2 ст. 70 КЦЗ України визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об’єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Вирішуючи в судовому рішенні питання зупинення роботи підприємств, об’єктів, окремих виробництв тощо суд оцінює як акт позивача, що складений за результатами контрольного заходу і в якому зафіксовано відсутність або наявність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, так й інші докази, надані відповідачем, які в свою чергу підтверджують відсутність або усунення виявлених порушень - акти виконаних робіт на встановлення певного обладнання, на приведення споруд, обладнання до чинних вимог, правил, інструкцій тощо; первинні документи, що свідчать про купівлю необхідного обладнання; різного роду договори про надання певних послуг, наявність яких є обов’язковою, і таке інше.

Таким чином, за висновком ВС/КАС, доводи Головного  управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій  про те, що належним доказом усунення порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки є тільки акт перевірки органу державного нагляду, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, є безпідставними, тому що такий акт є лише одним із доказів, оцінку якому дає виключно суд поряд з іншими доказами, оскільки в протилежному випадку функція суду зводилась би до затвердження акту органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки своїм рішенням.

Аналізуйте судовий акт:  ТЕКСТ: Шостий ААС: Діяльність місцевих інспекцій праці є НЕЗАКОННОЮ! Постанову КМУ від 26.04.2017 № 295 визнано нечинною (6-й ААС № 826/8917/17 від 14.05.2019)

ОАС м. Києва скасував Лист ДФС України від 05.11.2018 року №4065/99-99-07-05-04-18 щодо Критеріїв блокування ПН/РК (Рішення від 26.04.2019 р. справа №640/1240/19).

Порушення міською радою процедури підготовки та оприлюднення регуляторного акта, який стосується прав та охоронюваних інтересів позивачів, є підставою для скасування адміністративним судом такого акту (ВП ВС, № 461/8220/13-а, 08.05.18)

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 вересня 2019 року

Київ

справа №826/19328/16

адміністративне провадження №К/9901/54825/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів: Губської О.А., Калашнікової О.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні справу

за касаційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2018 року (головуючий суддя - Аліменко В.О., судді: Безименна Н.В., Кучма А.Ю.)

у справі №826/19328/16

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (далі - Головне управління ДСУ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат» (далі - ТОВ «Агат»)

про застосування заходів реагування.

I. РУХ СПРАВИ

1. У грудні 2016 року Головне управління ДСУ звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просило застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень ТОВ «Агат» за адресою: місто Київ, проспект С. Бандери, 8, корпус 16.

2. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що під час здійснення перевірки додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки встановлено, що експлуатація зазначеного об`єкту здійснюється з порушенням правил та норм пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2018 року позов задоволено. Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень ТОВ "Агат" за адресою: місто Київ, проспект С. Бандери, 8, корпус 16.

4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

5. Не погоджуючись з вказаним рішенням апеляційного суду, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення ним норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами встановлено, що в період з 9 по 21 листопада 2016 року Оболонським районним управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в місті Києві на підставі наказу від 11 жовтня 2016 року № 468 та посвідчення на перевірку від 1 листопада 2016 року № 1090 проведено планову перевірку щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки ТОВ «Агат» за адресою місто Київ, проспект С. Бандери, 8, корпус 16.

7. За результатами перевірки встановлено 31 порушення, перелік яких зазначено в акті № 588 яким встановлено, що експлуатація (роботи) об`єктів, здійснюється з порушенням правил та норм пожежної та техногенної безпеки.

8. Вважаючи зазначені порушення такими, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, позивач звернувся до суду з вказаним позовом до суду про застосування заходів реагування.

9. В період з 2 по 28 грудня 2017 року позивачем, на підставі звернення ТОВ «Агат» проведено позапланову перевірку щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної безпеки та пожежної безпеки, за результатами якої складено акт №230.

10. Вказаним актом встановлено, що діяльність належного позивачу приміщення здійснюється з порушеннями, зокрема:

1. Не всі приміщення обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 (система автоматичної пожежної сигналізації, система оповіщення про пожежу і управління евакуюванням людей, система димовидалення, системами автоматичного пожежогасіння).

2. Для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу не проведено випробування на тиск та витрату води з оформленням акта.

3. Шляхи евакуації захаращені меблями.

4.Протипожежні відстані між будинками використовуються для стоянки транспорту.

5. Дозволяється улаштування та експлуатація тимчасових електромереж.

6. Клас вогнестійкості проходок електрокабелів та інженерного обладнання через огороджувальні конструкції, з нормованим класом вогнестійкості, менше ніж нормована межа вогнестійкості огороджувальних конструкцій за ознаками ЕІ

7. На шляхах евакуації влаштовано торгівельні місця.

8. Допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1м. від електроустаткування та під електрощитами.

9. На шляхах евакуації улаштовано турнікети.

10. Не надано підтвердження того, що металеві сходові марші сходової клітини мають клас вогнестійкості R60 та межу розповсюдження полум`я М0.

11. На виходах з евакуаційних сходових клітин на кожному поверсі відсутні двері.

12. Між сходовими маршами сходових клітин не передбачено проміжок завширшки у просвіті не менше ніж 75 мм.

13. Евакуація з поверхів передбачена по гвинтовим сходам.

14. Шляхи евакуації по горизонтальному проходу, що суміжні з атріумом, не виділені у протипожежний відсік або секцію зі стінами, перегородками, що мають межу вогнестійкості -RЕІ 45 та ЕІ 45 відповідно, та перекриттями RЕІ 45.

15. Двері сходових кліток, що виходять у бік атріуму, не виконані протипожежними 2-го типу.

16. Для атріуму не влаштовано систему загального примусового димовидалення.

17. Приміщення здаються в оренду без подання орендарем декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки та без позитивного висновку за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану приміщення.

11. Між тим, під час розгляду справи в апеляційному суді, встановлено, що відповідачем ініційована позапланова перевірка зі сторони позивача, яка проведена 20-23 квітня 2018 року та за результатами якої складено акт, в якому органом державного нагляду (контролю) зафіксовано 9 порушень (у порівнянні з 31 при проведенні планової перевірки), а саме:

1. Не всі приміщення обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 (система автоматичної пожежної сигналізації, система оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей, система димовидалення, система автоматичного пожежогасіння) - п.1.2, глава 1, розділу V ППБУ;

2. Клас вогнестійкості проходок електрокабелів та інженерного обладнання через огороджувальні конструкції, з нормованим класом вогнестійкості, менше ніж нормована межа вогнестійкості огороджувальних конструкцій за ознаками ЕІ - п.2.4, глава 2, розділу III ППБУ;%

3. Не надано підтвердження того, що металеві сходові марші сходової клітини мають клас вогнестійкості 1160 та межу розповсюдження полум`я М0 - п. 2.23, глава 2, розділу III ППБУ, п.2.17 табл.4 ДБН В. 1.1.7-2002;

4. На виходах з евакуаційних сходових клітин на кожному поверсі, в осях (А-Б, 12-13) та (В-Г, 12-13), відсутні двері - п.2.37, глава 2, розділу III;

5. Між сходовими маршами сходових клітин не передбачено проміжки завширшки у просвіті не менше ніж 75 мм - п.2.23, глава 2, розділу III ППБУ; п.8.11 ДБН В. 1.1.7:2017;

6. Шляхи евакуації по горизонтальному проходу, що суміжні з атріумом, не виділені у протипожежний відсік або секцію зі стінами, перегородками, що мають межу вогнестійкості RЕІ 45 та ЕІ 45 відповідно, та перекриттям RЕІ 45 - п.2.23, глава 2, розділу III ППБУ; п.6.2.4 додаток В п.В.9 ДБН В.2.2.0-2009;

7. Двері сходових кліток в осях (А-Б, 12-13) та (В-Г, 12-13) на рівні кожного поверху, що виходять у бік атріума, не виконані протипожежними 2-го типу - п.2.23, глава 2 ,розділу III ППБУ; п.6.2.4 додаток В п.В.9 ДБН В.2.2.0-2009;

8. Для атріума не влаштовано систему загального примусового димовидалення -п.2.23, глава 2, розділу III ППБУ, п.6.2.4, додаток В, п.В.13, В.21;

9. Приміщення здаються в оренду без подання орендарем декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з пожежної безпеки та без позитивного висновку за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану приміщення - абзац перший пункту 2. статті 57 Кодексу цивільного захисту України (далі - Порушення №9).

IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що на момент розгляду справи в суді, відповідач не надав суду належних доказів щодо усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, які зафіксовані в актах, а відтак, відповідачем не спростовані доводи позивача про порушення товариством вимог законодавства, які є підставами для зупинення роботи будівництва житлового будинку.

13. Скасовуючи постанову суду першої інстанції та приймаючи нову про відмову в позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що незначна кількість неусунених недоліків відповідачем не є критичними та не становлять загрозу життю та здоров`ю людей. Крім того, застосування заходу реагування у вигляді зупинення експлуатації всіх приміщень, будівель та території відповідача та заборони використання їх за цільовим призначенням, порушить принцип пропорційності порушення і покарання та призведе до значних збитків при здійсненні фінансово-господарської діяльності та упущення економічної вигоди.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

14. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що судом першої інстанції досліджено та взято до уваги, що на момент розгляду справи в суді, відповідач не надав суду належних доказів щодо усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної і технічної безпеки, цивільного захисту, які зафіксовані в актах, а відтак, відповідачем не спростовані доводи позивача про порушення ним вимог законодавства, які є підставами для зупинення роботи будівництва житлового будинку.

15. Скаржник вважає, що належним доказом усунення порушень є акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, тому якщо відповідач вважає, що порушення виявлені під час перевірки відсутні, він може звернутись, із заяво про проведення позапланової перевірки за його бажанням до позивача для встановлення відсутності порушень.

16. Судом апеляційної інстанції встановлено, що протягом розгляду справи в апеляційному суді відповідачем була ініційована позапланова перевірка, яка проведена 20-23 квітня 2018 року, за результатом якої складено акт в якому зафіксовано 9 порушень.

17. В свою чергу, представник відповідача повідомив, що підставою звернення до суду з вказаним позовом був акт перевірки, який підписаний уповноваженою особою відповідача «без зауважень».

18. Таким чином, відповідач визнавав і визнає порушення, які встановлені під час проведення перевірок, і наданими доказами їх не спростовує.

19. При цьому, скаржник надаючи роз`яснення зафіксованим в акті 9 порушенням, зазначив, що вони не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

20. Відповідач при розгляді справи визнав виявлені під час перевірки порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, та не спростовують факт їх неусунення в повному обсязі, на час розгляду справи.

21. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Агат» зазначив, що доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, оскільки навів усі старі обставини, яким вже надана правова оцінка, жодних доводів, які б спростували висновки суду апеляційної інстанції у спірній постанові скаржником не наведено, жодних правових аргументів в обґрунтування власного ставлення до позову не надав, у чому саме полягає порушення судом апеляційної інстанції норм права не зазначив.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.

23. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) регулюються Законом України від 5 квітня 2007 року №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V).

24. Статтею 1 цього Закону №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

25. Згідно з частиною п`ятою статті 4 Закону № 877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

26. Частиною сьомою статті 7 вказаного Закону встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

27. Відповідно до пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

28. Відповідно до частини другої статті 68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

29. Згідно з вимогами частин першої та другої статті 70 КЦЗ України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.

30. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

31. Таким чином, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

32. Апеляційний суд, вирішуючи позовні вимоги виходив з того, що захід реагування у вигляді повного зупинення роботи з експлуатації приміщень є виключним заходом, який застосовується лише за наявності таких порушень пожежної та техногенної безпеки, які безумовно створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей (персоналу підприємства і особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі).

33. Надаючи оцінку 9 порушенням зафіксованим в акті позапланової перевірки проведеної 20-23 квітня 2018 року, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, за ініціативою відповідача, апеляційний суд зазначив, що порушення №1 не створює реальної загрози життю та/або здоров`ю людей, оскільки стосується всієї будівлі в цілому. Системами протипожежного захисту не обладнана лише частина приміщень, що не може свідчити про те, що таке порушення створює реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей. При цьому, як встановлено апеляційним судом ТОВ «Агат» дообладнано приміщення системою автоматичної пожежної сигналізації та оповіщенням людей про пожежу, що підтверджується укладеним договором між відповідачем та ТОВ «Фенікс Леко» №06/04/18 від 16 квітня 2018 року та актами приймання виконаних робіт за формою КБ-2в. 36.

34. Що стосується порушення №2, то апеляційним судом встановлено, що згідно з актами виконаних робіт, укладеними відповідно до договору від 27 квітня 2018 року з ТОВ «Фенікс Леко», таке порушення усунуто.

35. Порушення №3, №4, №6, №7, №8, як зазначив апеляційний суд, пов`язані з наявністю у будівлі гвинтових сходів і стосуються того випадку, якщо ці гвинтові сходи використовуються як евакуаційний вихід. ТОВ «Агат» неодноразово наголошувалося та підтверджено під час останньої позапланової перевірки інспектору, що з будівлі передбачено три окремі евакуаційні виходи з кожного поверху (один - з однієї сторони, два - з іншої), а використання гвинтових сходів заборонене. Тож, всі положення щодо атріуму, які зазначені в акті перевірки, не є актуальними та обґрунтованими у зв`язку з невикористанням гвинтових сходів та достатністю евакуаційних виходів для безпечної та своєчасної евакуації людей з приміщень. Більше того, відповідачем замовлено проведення розрахунку шляхів та часу евакуації людей з приміщень та заповнення приміщень димом для підтвердження вказаного.

36. Крім того, апеляційний суд обґрунтовано вказав, що зазначені порушення містять пряме посилання на державні будівельні норм, а саме: ДБН В.1.1.7-2002, ДБН В.1.1.7-2017 та ДБН В.2.2-9-2009. Однак, ДБН В. 1.1.7-2002 «Захист від пожежі. Пожежна безпека об`єктів будівництва» взагалі на момент перевірки втратили свою силу у зв`язку з прийняттям ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги».

37. Відповідно до абзацу другого преамбули вказаних норм «Норми поширюються на нове будівництво, розширення, реконструкцію, технічне переоснащення, реставрацію, капітальний ремонт будинків і приміщень різного призначення». Проте, як встановлено апеляційним судом відповідач не здійснював будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, зміну категорій приміщень та будинків.

38. За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду, що порушення №3, №4, №6, №7, №8 не створюють реальної загрози життю та/або здоров`ю людей.

39. Щодо порушення №5, то апеляційний суд правильно зазначив, що (між сходовими маршами сходових клітин не передбачено проміжок завширшки у просвіті не менше ніж 75 мм), по-перше, для його усунення необхідно взагалі знести існуючу будівлю (оскільки демонтаж інакшим способом сходової клітини неможливий), по-друге, такий недолік сам по собі не може впливати на виникнення пожежі та створювати, відповідно, реальну загрозу життю і здоров`ю людей.

40. Порушення №9 є суто формальним і стосується реєстрації дозвільного документу, тим більше не самим ТОВ «Агат», а його орендарями. Тому, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що реєстрація документу не впливає на стан забезпечення пожежної безпеки, а лише свідчить про декларування конкретним орендарем відповідності своєї матеріально-технічної бази вимогам чинного законодавства з питань пожежної безпеки є правильним.

41. З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду, що незначна кількість неусунених недоліків на які вказує позивач в акті позапланової перевірки проведеної 20-23 квітня 2018 року не є критичними та не становлять загрозу життю та здоров`ю людей.

42. Крім того, застосування заходу реагування у вигляді зупинення експлуатації всіх приміщень, будівель на території відповідача та заборони використання їх за цільовим призначенням, порушить принцип пропорційності порушення і покарання та призведе до значних збитків при здійсненні фінансово-господарської діяльності та упущення економічної вигоди.

43. Як вірно вказано судом апеляційної інстанції, після набрання чинності нового Кодексу адміністративного судочинства України з нього були виключені положення про можливість подання суб`єктом господарювання, щодо якого застосовано заходи реагування, заяви про їх скасування у випадку усунення, а прийняття судом рішення про зупинення без всебічного та повного вивчення матеріалів справи призведе до повного зупинення роботи як самого ТОВ «Агат», так і орендарів, які знаходяться на території приміщення і які не залучалися ані до перевірки, ані до судового розгляду справи, хоча рішення по такій справі безпосередньо зачіпає їх права та інтереси.

44. З урахуванням вказаного законодавчого підходу до відповідальності суб`єктів господарювання та тих обставин, що відповідачем усунуто переважну більшість виявлених порушень вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, а недоліки, які залишилися неусунутими, стосуються різних приміщень, що належать позивачу, та за відсутності переконливих доказів, що невиправлені підприємством порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтовано висновку про відсутність підстав для обрання.

45. Скаржником не наведено доводів та аргументів, які б ставили під сумнів висновок суду апеляційної інстанції про те, що порушення, які залишились, не створюють загрозу життю та здоров`ю людей, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанції.

46. Водночас Верховний Суд вважає безпідставними доводи позивача про те, що належним доказом усунення порушення є лише акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, тому для встановлення факту відсутності порушень відповідач повинен ініціювати позапланову перевірку, за наслідками якої і може бути встановлено зазначений факт.

47. Такий висновок суду ґрунтується на тому, що акт перевірки, яким і фіксуються виявлені порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки є не єдиним доказом, за наявності якого можна стверджувати про наявність або відсутність певних порушень.

48. Положеннями частини другої статті 70 КЦЗ України визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

49. Це означає, що виключно суд приймає рішення про зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг.

50. Ухваленню судового рішення передує розгляд справи відповідно до Кодексу адміністративного судочинства, в ході якого суд, зокрема, оцінює, аналізує докази, вирішує питання про належність, допустимість, достатність того чи іншого доказу, на підставі чого і робить висновки, які в свою чергу стають основою судового рішення, його мотивувальної частини, зокрема.

51. Вирішуючи в судовому рішенні питання зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв тощо, суд, в першу чергу, з`ясовує чи є передбачені для цього законом підстави, а отже оцінює надані позивачем та відповідачем докази, встановлює на підставі них факти, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи.

52. Таким чином, суд оцінює як акт позивача, що складений за результатами контрольного заходу і в якому зафіксовано відсутність або наявність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, так й інші докази, надані відповідачем, які в свою чергу підтверджують відсутність або усунення виявлених порушень - акти виконаних робіт на встановлення певного обладнання, на приведення споруд, обладнання до чинних вимог, правил, інструкцій тощо; первинні документи, що свідчать про купівлю необхідного обладнання; різного роду договори про надання певних послуг, наявність яких є обов`язковою, і таке інше.

53. В контексті спірних правовідносин, що склались між сторонами, необхідно вказати, що саме суд вирішує питання чи усунув відповідач виявлені порушення чи ні, а отже чи є підстави для задоволення позову чи такі відсутні. Тобто суд вирішує чи є можливість у відповідача встановити автоматизовану систему раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення, якщо так, то чи вона встановлена, чи навіс над технологічним обладнанням АГЗП зроблений із негорючих матеріалів та чи створюють загрозу виявлені порушення кожен окремо та разом у сукупності життю та/або здоров`ю людей.

54. Отже, в разі якщо правовідносини між суб`єктом господарювання та органом державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, стали спірними та перейшли в площину судового спору, то акт перевірки органу державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, що складений за результатами контрольного заходу, є лише одним із доказів, оцінку якому дає виключно суд поряд з іншими доказами.

55. В протилежному випадку (якщо би виключно акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки свідчив про виконання чи невиконання відповідачем вимог правил, інструкцій, ДБН тощо) функція суду була би нівельована, оскільки останній не здійснював би судочинство, а фактично затверджував би акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки своїм рішенням.

56. За таких обставин, доводи позивача про те, що належним доказом усунення порушення є тільки акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, є безпідставними.

57. З огляду на наведене, вірним є висновок суду апеляційної інстанції, що встановлені під час перевірки порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту відповідача безперечно, не можуть слугувати підставою для застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень ТОВ «Агат», тобто повного зупинення роботи підприємства, адже у такий спосіб порушиться принцип пропорційності порушення і покарання.

58. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову. Судом апеляційної інстанції ухвалено законне та обґрунтоване рішення, яке постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

59. З урахуванням викладеного, доводи касаційної скарги спростовуються викладеними нормами права та встановленими обставинами справи, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

60. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

61. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновок суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

Керуючись статтями 343, 350, 355, 356 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2018 року у справі №826/19328/16 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду

М .В. Білак

О.А. Губська

О.В. Калашнікова,

1160
Просмотров
0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярные судебные решения
ЕСПЧ