10.07.2019 | Автор: Олександр Б.
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

ВС/КАС: Винагорода за безпосередню участь в АТО виплачується не за весь час залучення особи до складу сил та засобів АТО, а тільки за час фактичної участі цієї особи у відповідних заходах (ВС/КАС,справа № 805/1189/16-а,02.07.19)

ВС/КАС: Винагорода за безпосередню участь в АТО виплачується не за весь час залучення особи до складу сил та засобів АТО, а тільки за час фактичної участі цієї особи у відповідних заходах (ВС/КАС,справа № 805/1189/16-а,02.07.19) - 0_61924000_1562748746_5d25a74a97342.jpg

Фабула судового акта: Позивач проходив службу в органах внутрішніх справ у міському відділі Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (ГУ МВС, відповідач). Наказом по Антитерористичному центру при СБУ від 20 жовтня 2015 року позивача було введено до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових завдань з 07 квітня 2014 року. Відповідно до іншого наказу, з 06 листопада 2015 року позивача виключено зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції.

Виходячи з цього, позивач вказував, що в період з 07 квітня 2014 року по 06 листопада 2015 року він приймав безпосередню участь в антитерористичній операції, що підтверджено відповідною довідкою. Враховуючи розмір середньоденного грошового забезпечення позивача у розмірі 46,92 грн., він вважав, що на його користь підлягає виплаті 54 600 грн, оскільки, як вказує позивач, в зоні зіткнення він знаходився загалом 18 місяців та 06 днів. Однак, в порушення діючого законодавства вказана винагорода позивачу виплачена не була.

Наведені обставини стали предметом розгляду адміністративних судів, негативні для позивача  рішення яких він оскаржив до Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.

Але і суд касаційної інстанції залишив скаргу позивача без задоволення, виходячи з наступного.

Винагорода за безпосередню участь в АТО виплачується не за весь час залучення особи до складу сил та засобів АТО, а тільки за час фактичної участі цієї особи у відповідних заходах. Так, зарахування особи до списку осіб, що безпосередньо беруть участь у проведенні антитерористичних операцій, здійснюється на підставі відповідних наказів командирів (штабу АТО), в яких зазначається про дату початку такої участі та дату фактичного завершення такої участі. В подальшому, на підставі вмотивованого рапорту керівника структурного підрозділу, де проходить службу особа, ГУ МВС України в області видається відповідний наказ, який, в свою чергу, є підставою для нарахування грошової винагороди особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, призначеної за безпосередню участь у проведенні АТО.

Позивачу була виплачена винагорода за участь в антитерористичній операції: за лютий 2015 року 1286,00 грн (за 12 днів), за березень 2015 року 871,00 грн (за 9 днів), за травень 2015 року 290,00 грн (за 3 дні), за червень 2015 року 2700,00 грн (за 27 днів), за вересень 2015 року 372,00 грн (за 3 дні), за жовтень 2015 року 1418,00 грн (за 9 днів), за листопад 2015 року 258,00 грн (за 2 дні).

Зазначені виплати були проведені на підставі відповідних рапортів та згідно відомостей виплати грошової винагороди за безпосередню участь в АТО особам рядового і начальницького складу органів та підрозділів ГУ МВС.

Суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що для участі у чергуваннях в добових нарядах щодо реагування на протиправні дії з боку незаконно озброєних формувань та диверсійно-розвідувальних груп, можливі прояви тероризму і сепаратизму, інші правопорушення, а також у відрядження позивач був задіяний лише в періоди, визначені відповідними рапортами за підписом відповідного начальника, які, в свою чергую, і слугували підставами для здійснення відповідачем нарахування та виплати позивачу винагороди за безпосередню участь у проведенні антитерористичної операції.

Висновки ВС/КАС були вмотивовані, зокрема, приписами Наказу Міністерства оборони України «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» від 02 лютого 2015 року №49 (зареєстрований в МЮ України 05 лютого 2015 р. за № 135/26580), яким затверджено Порядок та умови виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам, механізм підтвердження виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду.

Згідно з п. 6 розділу 1 даного Порядку виплата винагород військовослужбовцям здійснюється за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду, визначених додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» від 31 січня 2015 року № 24.

Пунктами 1, 2, 3, 7 розділу ІІ вказаного Порядку передбачено, що військовослужбовцям (крім резервістів) у період мобілізації (у тому числі часткової) або з моменту введення воєнного стану та до дати завершення демобілізації або закінчення (скасування) воєнного стану, у період проведення АТО за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи АТО, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою виплачується винагорода у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення.

Безпосередня участь у відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою підтверджується журналом бойових дій (журналом ведення оперативної обстановки), бойовим донесенням (підсумковим, терміновим та позатерміновим), рапортом керівника підрозділу, який виконував завдання. Крім того, підтвердними документами є бойовий наказ командира військової частини для виконання поставлених завдань охорони об`єктів (несення служби на блокпостах, звільнення об`єктів, які захоплені, тощо), письмовий наказ командира військової частини, який виконував завдання, запис у книзі прикордонної служби підрозділу охорони державного кордону про виконання завдань прикордонними нарядами щодо відбиття збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, постова відомість під час охорони об`єкта (блокпоста, базового табору, складу ракетно-артилерійського озброєння, польового парку тощо), де визначені особовий склад, який залучається до охорони, час, місце, порядок виконання завдань, книга служби нарядів та подій, що відбувалися.

Аналізуйте судовий акт:  Як встановлюється факт участі особи у бойових діях в зоні проведення АТО (ВССУ від 13 січня 2016 року у справі № 6-25896ск15)

Учасники бойових дій, які брали безпосередню участь в АТО, мають право на дострокове призначення пенсії за віком (ВС/КАС у справі № 591/3086/16-а 06 листопада 2018 р)

Отримана учасником АТО щомісячна додаткова грошова винагорода має обов'язково враховуватись при призначенні пенсії за вислугою років (ВССУ від 23 грудня 2016 у справі №К/800/35784/16 )

Оскільки законодавством визначено позасудовий порядок, який дає змогу особі встановити статус учасника бойових дій, то заява про встановлення цього факту не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (ВС/КЦС,№ 490/9547/17, 01.08.18)

Обставини, які свідчать про факт збройної агресії Росії проти України є загальновідомим фактом, який закріплено державою на законодавчому рівні, і є такими, що не підлягають доказуванню (справа № 761/9437/15-ц, 16.08.17)

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 липня 2019 року

м. Київ

справа № 805/1189/16-а

адміністративне провадження № К/9901/8658/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 805/1189/16-а

за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Димитрівського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції у розмірі 54600 грн.,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького окружного адміністративного суду (головуючий суддя Г. П. Бабаш) від 09 червня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Р. Ф. Ханова, Л. А. Василенко, А. В. Гайдар) від 19 липня 2016 року,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У квітні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції у розмірі 54600 грн.

2. Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що з 15 серпня 1995 року по 06 листопада 2015 року позивач проходив службу в органах внутрішніх справ. Відповідно до наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 06 листопада 2015 року № 377о/с позивача звільнено з органів внутрішніх справ за п. 64 «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ через скорочення штатів. Кльосов О . Є. зазначає, що пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 158 від 04 червня 2014 року «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік, та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» зазначено, що за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об`єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою чи іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 01 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менше, ніж 3000 грн., у розрахунку на місяць. Позивач вказує на те, що в період з 07 квітня 2014 року по 06 листопада 2015 року він приймав безпосередню участь в антитерористичній операції, що підтверджено довідкою від 06 листопада 2015 року № 11402/Нч. Враховуючи розмір середньоденного грошового забезпечення позивача у розмірі 46,92 грн., останній вважає, що на його користь підлягає виплаті 54600 грн., оскільки, як вказує позивач, в зоні зіткнення він знаходився загалом 18 місяців та 06 днів. Однак, в порушення діючого законодавства вказана винагорода позивачу виплачена не була.

3. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2016 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 22 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 червня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2016 року, та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 серпня 2016 року вказану касаційну скаргу залишено без руху та надано строку до 15 вересня 2016 року для усунення недоліків.

6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 вересня 2016 року поновлено пропущений строк подання касаційної скарги, внаслідок чого відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

7. 10 жовтня 2016 року на адресу Вищого адміністративного суду України надійшло заперечення на касаційну скаргу від Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, в якому відповідач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

8. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.

9. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.

10. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

11. 24 січня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 червня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2016 року у справі № 805/1189/16-а передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: Шарапа В. М. - головуючий суддя, Бевзенко В. М., Данилевич Н. А.).

12. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року № 548/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Шарапи В. М., що унеможливлює його участь у розгляді касаційної скарги.

13. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 травня 2019 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.

14. Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2019 року справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

15. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив службу в органах внутрішніх справ у Димитровському міському відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (далі - Димитровський МВ ГУМВС України в Донецькій області). Останнє присвоєне за період служби спеціальне звання капітан міліції.

16. Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (далі - ГУМВС України в Донецькій області) зареєстроване як юридична особа 10 липня 1994 року, про що 30 листопада 2006 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесений запис за номером 1 266 120 0000 022578. З 10 листопада 2015 року ГУМВС України в Донецькій області перебуває в стані припинення, на час судового розгляду запис про державну реєстрацію припинення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, як юридичної особи, до Єдиного державного реєстру не внесений.

17. Димитрівський міський відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області зареєстрований як юридична особа 06 листопада 1990 року, про що 17 липня 2006 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесений запис за номером 1 259 120 0000 000312. З 10 листопада 2015 року Димитрівський міський відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області перебуває в стані припинення. На час судового розгляду запис про державну реєстрацію припинення Димитрівського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, як юридичної особи, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не внесений.

18. Наказом Першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 20 жовтня 2015 року № 294 капітана міліції ОСОБА_1 було введено до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових завдань з 07 квітня 2014 року. Відповідно до наказу першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 13 грудня 2015 року № 347 з 06 листопада 2015 року позивача виключено зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, що підтверджується довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, виданою позивачу ГУ МВС України в Донецькій області (вих. №11402/Нч від 06 листопада 2015 року).

19. Судами попередніх інстанцій встановлено та як вбачається з матеріалів справи, що позивачу виплачена винагорода за участь в антитерористичній операції:

за лютий 2015 року 1286,00 грн. (наказ від 02 квітня 2015 року № 738 (за 12 днів)),

за березень 2015 року 871,00 грн. (наказ від 02 квітня 2015 року №7 39 (за 9 днів)),

за травень 2015 року 290,00 грн. (наказ від 06 липня 2015 року № 1496 (за 3 дні)),

за червень 2015 року 2700,00 грн. (наказ від 18 серпня 2015 року № 1786 (за 27 днів)),

за вересень 2015 року 372,00 грн. (наказ від 06 листопада 2015 року № 2456 (за 3 дні)),

за жовтень 2015 року 1418,00 грн. (наказ від 06 листопада 205 року № 2457 (за 9 днів)),

за листопад 2015 року 258,00 грн. (наказ від 06 листопада 2015 року №2434 (за 2 дні)).

20. Зазначені виплати проведені на підставі наказів ГУ МВС України в Донецькій області, відповідних рапортів в.о. начальника, начальника Димитровського МВ ГУ МВС України в Донецькій області та згідно відомостей виплати грошової винагороди за безпосередню участь в АТО особам рядового і начальницького складу органів та підрозділів Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

21. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що зарахування особи до списку осіб, що безпосередньо беруть участь у проведенні антитерористичних операцій, здійснюється на підставі відповідних наказів командирів (штабу АТО), в яких зазначається про дату початку такої участі та дату фактичного завершення такої участі. Потім, на підставі вмотивованого рапорту керівника структурного підрозділу, де проходить службу особа, ГУ МВС України в області видається відповідний наказ, який, в свою чергу, є підставою для нарахування грошової винагороди особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, призначеної за безпосередню участь у проведенні АТО.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

22. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

23. В касаційній скарзі скаржник посилається на положення Наказу № 719 від 23 липня 2014 року «Про виплату винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України» прийнятого відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 158 від 04 червня 2014 року, на положення пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 року № 24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій». Наголошує на тому, що зазначені нормативні акти, що регулюють виплату винагороди за безпосередню участь в АТО не передбачають складання відповідних рапортів керівництвом для доведення безпосередньої участі певної особи в АТО. На думку позивача, рапорти керівництва потрібні лише для тих осіб, які були залучені до проведення АТО з інших населених пунктів. Відтак скаржник вважає, що належним доказом його безпосередньої участі в антитерористичній операції є відповідна довідка про проходження служби в цій зоні та сам факт віднесення місця проходження служби до зони, де проводиться антитерористична операція.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до ч. 1 ст. 341 КАС України, виходить з наступного.

25. Законом «Про боротьбу з тероризмом» від 20 березня 2003 року № 638-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 638-VI) встановлено, що антитерористична операція - комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення злочинних діянь, здійснюваних з терористичною метою, звільнення заручників, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичного акту чи іншого злочину, здійснюваного з терористичною метою.

26. Згідно ст. 5 Закону № 638-VI Міністерство внутрішніх справ України здійснює боротьбу з тероризмом шляхом запобігання, виявлення та припинення злочинів, вчинених з терористичною метою, розслідування яких віднесене законодавством України до компетенції органів внутрішніх справ; надає Антитерористичному центру при Службі безпеки України необхідні сили і засоби; забезпечує їх ефективне використання під час проведення антитерористичних операцій.

27. Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України №158 від 04 червня 2014 року «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік, та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» (що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об`єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 01 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.

28. У відповідності до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» від 31 січня 2015 року № 24, в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у відсотках місячного грошового забезпечення. Розмір винагороди визначається виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3000 гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3000 гривень. Винагорода військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу виплачується також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я після отриманих під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду поранень (контузії, травми, каліцтва).

29. Згідно з п. 2 постанови військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам виплачуються додаткові винагороди за виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду.

30. Пунктом 3 вказаної постанови затверджено розмір винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду згідно з додатком 1, розмір додаткових винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам за виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду згідно з додатком 2.

31. Відповідно до п. 6 постанови визнано таким, що втратив чинність, пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік, та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» від 4 червня 2014 року № 158 (Офіційний вісник України, 2014 року, № 46, стаття 1211) у частині виплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу винагороди в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш як 3000 гривень, у розрахунку на місяць.

32. Наказом Міністерства оборони України «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» від 02 лютого 2015 року №49, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 лютого 2015 р. за № 135/26580, затверджено Порядок та умови виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам, механізм підтвердження виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду.

33. Пунктом 4 розділу І Порядку встановлено, що виплата винагород та додаткових винагород здійснюється військовослужбовцям за місцем проходження служби на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій), керівництва військових формувань та органів державної влади. Командирам (начальникам) військових частин (закладів, установ, організацій) - наказами вищих командирів (начальників, керівників).

34. Згідно з п. 6 розділу 1 даного Порядку виплата винагород військовослужбовцям здійснюється за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду, визначених додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» від 31 січня 2015 року № 24.

35. Пунктами 1, 2, 3, 7 розділу ІІ вказаного Порядку передбачено, що військовослужбовцям (крім резервістів) у період мобілізації (у тому числі часткової) або з моменту введення воєнного стану та до дати завершення демобілізації або закінчення (скасування) воєнного стану, у період проведення АТО за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи АТО, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою виплачується винагорода у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення. Розмір винагороди визначається, виходячи з розміру посадового окладу (у тому числі посадового окладу за посадою, до тимчасового виконання обов`язків (завдань) за якою допущено військовослужбовця), окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії, та повинен становити не менш як 3000 гривень на місяць. У разі участі у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця розмір винагороди визначається пропорційно дням участі, виходячи з її розміру, що становить не менш як 3000 гривень. Винагорода виплачується за час, обрахований з дня фактичного початку участі військовослужбовців (крім резервістів) у заходах, зазначених у п. 1 цього розділу, до дня завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах командирів (штабу АТО).

36. Безпосередня участь у відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою підтверджується журналом бойових дій (журналом ведення оперативної обстановки), бойовим донесенням (підсумковим, терміновим та позатерміновим), рапортом керівника підрозділу, який виконував завдання. Крім того, підтвердними документами є бойовий наказ командира військової частини для виконання поставлених завдань охорони об`єктів (несення служби на блокпостах, звільнення об`єктів, які захоплені, тощо), письмовий наказ командира військової частини, який виконував завдання, запис у книзі прикордонної служби підрозділу охорони державного кордону про виконання завдань прикордонними нарядами щодо відбиття збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, постова відомість під час охорони об`єкта (блокпоста, базового табору, складу ракетно-артилерійського озброєння, польового парку тощо), де визначені особовий склад, який залучається до охорони, час, місце, порядок виконання завдань, книга служби нарядів та подій, що відбувалися.

37. Пунктами 1, 3, 4 Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 03 лютого 2015 року № 123 «Про деякі питання відрядження до зони АТО», передбачено, зокрема, начальникам головних управлінь, управлінь МВС України в областях, місті Києві, на залізницях, ДНДЕКЦ, ДДАІ, ДНДІ, ректорам вищих навчальних закладів, керівникам структурних підрозділів апарату МВС та підпорядкованих підрозділів під час підготовки наказів про відрядження до зони проведення антитерористичних операцій чітко визначати перелік завдань відповідно до зазначеного вище Закону, що покладаються на відряджену особу або відряджаються на підконтрольну Україні територію для виконання завдань відповідно до покладених на особу функціональних обов`язків

38. Начальникам головних управлінь, управлінь МВС України в областях, місті Києві, на залізницях, ДНДЕКЦ, ДДАІ, ДНДІ, ректорам вищих навчальних закладів, керівникам структурних підрозділів апарату МВС та підпорядкованих підрозділів до 05 числа надавати до ДФЗБО МВС списик осіб, що безпосередньо беруть участь у проведенні антитерористичних операцій.

39. Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку МВС визначено забезпечити нарахування грошової винагороди особам рядового і начальницького складу апарату Міністерства, головних управлінь, управлінь МВС України в областях, місті Києві, на залізницях, ДНДЕКЦ, ДДАІ, ДНДІ, ректорам вищих навчальних закладів та підпорядкованих МВС відповідно до наданих списків; виплату грошової винагороди здійснювати за наказами міністра внутрішніх справ або особи, яка його заміщує, начальників головних управлінь, управлінь МВС України в областях, місті Києві, на залізницях, ректорів вищих навчальних закладів на підставі вмотивованих рапортів керівників підрозділів, погоджених керівником або заступником керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, із зазначенням конкретних місць несення служби (населений пункт, блокпост) та бойових зіткнень.

40. Отже, як вірно враховано судами попередніх інстанцій, що винагорода за безпосередню участь в АТО виплачується не за весь час залучення особи до складу сил та засобів АТО, а тільки за час фактичної участі цієї особи у відповідних заходах. Так, зарахування особи до списку осіб, що безпосередньо беруть участь у проведенні антитерористичних операцій, здійснюється на підставі відповідних наказів командирів (штабу АТО), в яких зазначається про дату початку такої участі та дату фактичного завершення такої участі. В подальшому, на підставі вмотивованого рапорту керівника структурного підрозділу, де проходить службу особа, ГУ МВС України в області видається відповідний наказ, який, в свою чергу, є підставою для нарахування грошової винагороди особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, призначеної за безпосередню участь у проведенні АТО.

41. Як було вже зазначено вище, що позивачу виплачена винагорода за участь в антитерористичній операції: за лютий 2015 року 1286,00 грн. (наказ від 02 квітня 2015 року № 738 (за 12 днів)), за березень 2015 року 871,00 грн. (наказ від 02 квітня 2015 року № 739 (за 9 днів)), за травень 2015 року 290,00 грн. (наказ від 06 липня 2015 року № 1496 (за 3 дні)), за червень 2015 року 2700,00 грн. (наказ від 18 серпня 2015 року № 1786 (за 27 днів)), за вересень 2015 року 372,00 грн. (наказ від 06 листопада 2015 року № 2456 (за 3 дні)), за жовтень 2015 року 1418,00 грн. (наказ від 06 листопада 205 року № 2457 (за 9 днів)), за листопад 2015 року 258,00 грн. (наказ від 06 листопада 2015 року № 2434 (за 2 дні)).

42. Зазначені виплати проведені на підставі відповідних рапортів в.о. начальника, начальника Димитровського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області та згідно відомостей виплати грошової винагороди за безпосередню участь в АТО особам рядового і начальницького складу органів та підрозділів Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області.

43. Суд касаційної інстанції також враховує правильність висновків судів попередніх інстанцій про те, що для участі у чергуваннях в добових нарядах щодо реагування на протиправні дії з боку незаконно озброєних формувань та диверсійно-розвідувальних груп, можливі прояви тероризму і сепаратизму, інші правопорушення, а також у відрядження до м. Авдіївки позивач був задіяний лише в періоди, визначені відповідними рапортами за підписом в.о. начальника, начальника Димитровського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, погодженими з заступником начальника ГУ МВС України в Донецькій області, які, в свою чергую, і слугували підставами для здійснення відповідачами нарахування та виплати позивачу винагороди за безпосередню участь у проведенні антитерористичної операції.

44. Аргументи позивача про те, що він брав участь в АТО з 07 квітня 2014 року по 06 листопада 2015 року відхиляються судом касаційної інстанції, оскільки вказаний період часу є загальним періодом, що визначає участь позивача в проведенні антитерористичної операції. Безпосереднє залучення позивача до проведення АТО здійснювалось на підставі відповідних рапортів керівництва, за якими і проводилось нарахування та виплата винагороди позивачу за таку участь.

45. Таким чином, зазначені доводи касаційної скарги не дають підстав для висновків щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права або порушення ними норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

46. Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для відмови в задоволенні позовних вимог повністю.

47. Суд касаційної інстанції визнає, що суд апеляційної інстанцій не допустив неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суд повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надав їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

48. Відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 червня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя -доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов

3820
Просмотров
0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярные судебные решения