Відповідальність водія, в тому числі, у зв'язку з неналежністю державного номерного знаку та відсутністю реєстраційного документу, настає лише у разі керування або експлуатації цим транспортним засобом(ВС/КАС, №404/4467/16-а,20.02.19)

Фабула судового акта: В цій справі позивач – власник власноруч зробленого з окремих запчастин, без мети експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, мотоцикла «Honda NC 700X», просив адміністративний суд визнати протиправними дії інспектора патрульної поліції щодо тимчасового затримання зазначеного мотоцикла.

Матералами справи було підтверджено, що вилучений 26 червня 2016 року транспортний засіб дійсно був зібраний позивачем з окремих запчастин придбаних позивачем на законнихз підставах, про що свідчив ряд видаткових накладних та квитанція до прибуткового касового ордеру на суму 36100 гривень.

Підтверджено також і те, що транспортний засіб оглядався відповідачем у дворі домоволодіння, яке належить позивачеві, про що свідчать роздруківки з камер відеоспостереження. Цього ж дня відповідачем було складено акт огляду та тимчасового затримання вказаного транспортного засобу, яким установлено порушення позивачем вимог статті 265-2, частини шостої статті 121, частини першої статті 126 КУпАП.

Окружний адміністративний суд позов задовольнив у повному обсязі, виходячи з того, що обов'язковою підставою для застосування приписів статті 265-2, ч. 6 статті 121, ч. 1 статті 126 КУпАП, з метою притягнення до відповідальності винних осіб, є наявність факту керування чи експлуатації цими особами транспортним засобом, а не перебування його у власності певної особи.

Отже, оскільки позивач не керував та не експлуатував транспортний засіб, який під час складення акту тимчасового затримання транспортного засобу знаходився на подвір'ї домоволодіння позивача, підстави для тимчасового затримання транспортного засобу, у розумінні приписів статті 265-2 КУпАП, відсутні.

18. В обґрунтування заперечень зазначає, що транспортний засіб марки «HONDA NC 700», 2012 року випуску, станом на 30 червня 2016 року не зареєстрований в установленому законодавством порядку в державних органах України, тому митними органами було складено відносно позивача протокол про порушенням митних правил від 06 липня 2016 року № 82/90100/16.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду погодився з цим рішенням суду і скасував негативне для позивача ріження апеляційного адміністративного суду, незважаючи на той факт, що постановою районного суду від 29 грудня 2016 року позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 484 Митного Кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді конфіскації, яке полягає у примусовому вилученні цього транспортного засобу, що знаходиться на зберіганні на складі митниці та безоплатної передачі у власність держави.

При цьому ВС/КАС зазначив, що з аналізу ч. 6 статті 121 та ч. 1 статті 126 КУпАП убачається, що відповідальність водія за порушення цих норм, в тому числі, у зв'язку з неналежністю державного номерного знаку даному транспортному засобу та відсутністю реєстраційного документу, настає у разі керування або експлуатації цим транспортним засобом.

Само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в простірі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Виходячи з предмету позову, Суд не міг надавати правової оцінки притягненню позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил. Слід думати, що це буде окрема історія.

Аналізуйте судовий акт: Немає складу адмінправопорушення без зазначення технічного засобу у постанові про порушення ПДР за ст. 122 КУпАП, тому провадження підлягає закриттю на підставі ст. 247 КУпАП (ВС/КАС у справі №337/3389/16-а від 30 травня 2018р.)

Неувімкнення водієм вдень під час руху ближнього світла фар поза населеним пунктом НЕ є порушенням п. 9.8 ПДР та ст. 122 КУпАП і відповідно підставою для накладення штрафу (Каховський міськрайонний суд Херсонської області, № 658/3286/16-а)

Суд: Постанова у справі про адміністративне правопорушення ПДР має містити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою такого правопорушення, (Солом'янський районний суд м. Києва, справа № 760/21518/17, 17.10.18)

А все ж таки інспектор патрульної поліції МАЄ право на місці зупинки ТЗ виносити постанову про притягнення водія до адмін. відповідальності за ст. 122 КУпАП за порушення ПДР! (Одеський апеляційний адмінсуд у справі № 489/2363/16-а)

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 лютого 2019 року

Київ

справа №404/4467/16-а(2-іс/811/3/17)

провадження №К/9901/21130/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в місті Кіровограді рядового поліції Капагашевої Ірини Миколаївни, тимчасово виконуючого обов'язки начальника Управління патрульної поліції в місті Кіровограді Цюцюри Антона Івановича, директора Кіровоградської філії державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» Шумейко О. Л., про визнання дій протиправними,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: Іванова С. М. (головуючий), Панченко О. М., Чередниченка В. Є.

І. Суть спору

1. У липні 2016 року ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в місті Кіровограді рядового поліції Капагашевої І. М., тимчасово виконуючого обов'язки начальника Управління патрульної поліції в місті Кіровограді Цюцюри А. І., директора Кіровоградської філії державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» Шумейко О. Л., у якому просив:

1.1. визнати протиправними дії інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в місті Кіровограді рядового поліції Капагашевої І. М. (далі також відповідач 1) щодо тимчасового затримання належного позивачу власноруч зробленого, з окремих запчастин, без мети експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, мотоцикла "Honda NC 700X" білого кольору, ідентифікатор НОМЕР_1;

1.2. визнати протиправними дії тимчасово виконуючого обов'язки начальника Управління патрульної поліції в місті Кіровограді Цюцюри А. І. (далі також відповідач 2), директора Кіровоградської філії державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» Шумейко О. Л. (далі також відповідач 3) щодо неповернення тимчасово затриманого, належного позивачу, власноруч зробленого, з окремих запчастин, без мети експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, мотоцикл "Honda NC 700X" білого кольору, ідентифікатор НОМЕР_1.

2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що 26 червня 2016 року у дворі його домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1, співробітниками патрульної поліції був вилучений мотоцикл "Honda NC 700X" білого кольору, ідентифікатор НОМЕР_1, власноруч зробленого, з окремих запчастин, без мети експлуатації на вулично-дорожній мережі. При цьому жодних протоколів, постанов та актів огляду місця події працівники патрульної поліції не складали, під особистий підпис йому не передавали.

2.1. Позивач вказує на те, що мотоцикл знаходився на території домоволодіння, на час складання акту ним ніхто не керував та не експлуатував, перешкод у дорожньому руху не створював, тому враховуючи відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, підстави для тимчасового затримання транспортного засобу були відсутні.

2.2. Також позивач вважає, що за відсутністю справи про адміністративне правопорушення, відповідач 2 та відповідач 3 протиправно не повернули йому транспортний засіб після спливу трьох днів з моменту такого затримання, що є порушенням частин третьої-п'ятої статті 265-2 КУпАП.

2.3. З посиланням на норми Кодексу України про адміністративні правопорушення та Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1102, позивач зазначає про протиправність дій відповідачів щодо затримання та неповернення йому транспортного засобу.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. 26 червня 2016 року у дворі домоволодіння, яке належить позивачеві (АДРЕСА_1), співробітниками патрульної поліції було оглянуто транспортний засіб: мотоцикл "Honda NC 700X" білого кольору, ідентифікатор НОМЕР_1, що підтверджується роздруківками з камер відеоспостереження.

4. Цього ж дня, інспектором роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в місті Кіровограді рядовим поліції Капагашевою І.М., було складено акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 26 червня 2016 року № 642, яким установлено порушення позивачем вимог статті 265-2, частини шостої статті 121, частини першої статті 126 КУпАП.

5. У зв'язку із виявленим адміністративним порушенням, транспортний засіб: мотоцикл "Honda NC 700X" білого кольору, ідентифікатор НОМЕР_1 був вилучений працівниками поліції у позивача та переданий для зберігання на спеціальний майданчик за адресою: м. Кіровоград, вул. Панфіловців, 20-а.

6. Вилучений транспортний засіб: мотоцикл "Honda NC 700X" білого кольору, ідентифікатор НОМЕР_1 є власністю позивача, зібраний з окремих запчастин придбаних позивачем, що підтверджено: видатковими накладними від 18 квітня 2014 року №№ 0000117, 0000118, 0000119, квитанцією до прибуткового касового ордеру від 18 квітня 2014 року № 221 на суму 36100 гривень.

7. 30 червня 2016 року позивач звернувся із заявами: до Управління патрульної поліції в місті Кіровограді та до Кіровоградської філії державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» з вимогою повернути тимчасово затриманий транспортний засіб.

8. Листом від 02 липня 2016 року за № Б-73-О/П/41/34/01-2016 тимчасово виконуючий обов'язки начальника Управління патрульної поліції в місті Кіровограді Цюцюра А. І., відмовив позивачу у поверненні вилученого транспортного засобу.

9. Листом від 08 липня 2016 року за № 64 директор Кіровоградської філії державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» Шумейко О. Л. повідомив позивача про те, що належний йому транспортний засіб вилучено працівниками Кіровоградської митниці, згідно протоколу про тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів і документів у справі про порушення митних правил від 06 липня 2016 року № 82/90100/16.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

10. Кіровоградський окружний адміністративний суд постановою від 11 квітня 2017 року позов задовольнив у повному обсязі.

11. Задовольняючи позов, Кіровоградський окружний адміністративний суд виходив з того, що обов'язковою підставою для застосування приписів статті 265-2, частини шостої статті 121, частини першої статті 126 КУпАП, з метою притягнення до відповідальності винних осіб, є наявність факту керування чи експлуатації цими особами транспортним засобом, а не перебування його у власності певної особи.

11.1. Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки позивач не керував та не експлуатував транспортний засіб, а навпаки, під час складення акту тимчасового затримання транспортного засобу від 26 червня 2016 року № 642 мотоцикл "Honda NC 700X", білого кольору, знаходився на подвір'ї домоволодіння позивача, тому підстави для тимчасового затримання транспортного засобу, у розумінні приписів статті 265-2 КУпАП, відсутні.

11.2. Також, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність дій відповідачів 2, 3 щодо неповернення транспортного засобу позивачу, оскільки і на час вилучення транспортного засобу позивача, 26 червня 2016 року, так і після сплину триденного строку тимчасового затримання транспортного засобу, відносно позивача не вирішувались справи про адміністративне правопорушення, тому транспортний засіб мав бути повернутий позивачеві, відповідно до частин третьої, четвертої статті 265-2 КУпАП.

12. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 06 липня 2017 року скасував постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року та прийняв нову постанову, якою відмовив у задоволенні позову.

13. Таке рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції не звернув увагу, що постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 29 грудня 2016 року у справі № 33/781/137/17, залишеною без змін постановою апеляційного суду Кіровоградської області від 03 травня 2017 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 484 Митного Кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді конфіскації, яка полягає у примусовому вилученні транспортного засобу марки «HONDA NC 700», 2012 року випуску, що знаходиться на зберіганні на складі Кіровоградської митниці ДФС за адресою: вул. Тореза, 27а, м. Кропивницький та безоплатної передачі вказаного транспортного засобу у власність держави.

14. Тобто, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що факт перебування у володінні позивача незареєстрованого у встановленому законом порядку транспортного засобу встановлено відповідним судовим рішенням, що набрало законної сили, у зв'язку з чим, відсутні підстави для визнання дій відповідачів протиправними щодо затримання та неповернення затриманого транспортного засобу позивачу.

IV. Касаційне провадження

15. ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

16. Свою касаційну скаргу мотивує тим, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та надано належну оцінку нормам діючого законодавства, проте суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив докази позивача та дійшов невірного висновку про відсутність в діях відповідачів порушень.

17. 01 вересня 2017 року на адресу Вищого адміністративного суду України від інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в місті Кіровограді рядового поліції Капагашевої І. М. надійшло заперечення на касаційну скаргу, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні касаційної скарги в повному обсязі та залишити постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2017 року без змін.

18. В обґрунтування заперечень зазначає, що транспортний засіб марки «HONDA NC 700», 2012 року випуску, станом на 30 червня 2016 року не зареєстрований в установленому законодавством порядку в державних органах України, тому митними органами було складено відносно позивача протокол про порушенням митних правил від 06 липня 2016 року № 82/90100/16.

19. Також у запереченні посилається на те, що постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 29 грудня 2016 року у справі № 33/781/137/17, залишеною без змін постановою апеляційного суду Кіровоградської області від 03 травня 2017 року, позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 484 Митного Кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді конфіскації, яке полягає у примусовому вилученні транспортного засобу марки «HONDA NC 700», 2012 року випуску, що знаходиться на зберіганні на складі Кіровоградської митниці ДФС за адресою: вул. Тореза, 27а м. Кропивницький та безоплатної передачі у власність держави.

20. Вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що працівники поліції наділені правом щодо виявлення адміністративних правопорушень та припинення їх, регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі, тому дії відповідача у складенні акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу є правомірними.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

21. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (надалі також КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

22. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

23. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

24. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

25. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

26. Згідно з пунктами 3, 11 частини першої статті 23 Закону України «Про національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень та припиняє їх, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

27. Відповідно до частини шостої статті 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

28. Частиною першої статті 126 КУпАП визначено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

29. Відповідно до частини першої статті 265-2 КУпАП у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені, зокрема, частинами шостою статті 121, статтею 126 цього Кодексу, працівник уповноваженого підрозділу України, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху (якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

30. Згідно з частиною третьою статті 265-2 КУпАП у разі якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво не перешкоджає дорожньому руху, такий транспортний засіб не може бути доставлений для зберігання на спеціальний майданчик.

31. Частиною четвертою статті 265-2 КУпАП передбачено, що транспортний засіб може бути тимчасово затриманий на строк до вирішення справи про адміністративне правопорушення, але не більше трьох днів з моменту такого затримання.

32. Частина п'ята статті 265-2 КУпАП визначає, що після закінчення триденного строку тимчасового затримання транспортного засобу особа має право звернутися за отриманням тимчасово затриманого транспортного засобу. Таке звернення особи є обов'язковим для його виконання незалежно від стадії вирішення справи про адміністративне правопорушення.

33. Відповідно до частини шостої статті 265-2 КУпАП за подання такого звернення та повернення особі тимчасово затриманого транспортного засобу не може стягуватися плата.

VI. Позиція Верховного Суду

34. Перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

35. Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, суд касаційної інстанції погоджується з доводами касаційної скарги та висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

36. Підставою для складання відповідачем 1 акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 26 червня 2016 року № 642, було виявлене працівниками поліції порушення позивачем вимог частини шостої статті 121 КУпАП, частини першої статті 126 КУпАП та статті 265-2 КУпАП, у зв'язку з неналежністю державного номерного знаку транспортному засобу та відсутністю реєстраційного документу.

37. З аналізу частини шостої статті 121 та частини першої статті 126 КУпАП убачається, що відповідальність водія за порушення цих норм, в тому числі, у зв'язку з неналежністю державного номерного знаку даному транспортному засобу та відсутністю реєстраційного документу, настає у разі керування або експлуатації цим транспортним засобом.

38. Верховний Суд зазначає, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в простірі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

39. Проте, акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 26 червня 2016 року № 642 не містить відомостей про те, що позивач 26 червня 2016 року керував транспортним засобом або експлуатував його. Навпаки, зазначено, що огляд транспортного засобу було здійснено працівником поліції у дворі домоволодіння позивача (АДРЕСА_1), тобто не під час керування чи експлуатації позивачем транспортного засобу на вулично-дорожній мережі.

40. Крім того, приписами частини першої статті 265-2 КУпАП у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені, зокрема, частиною шостою статті 121 та частини першої статті 126 КУпАП, працівник уповноваженого підрозділу України, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

41. Частиною третьою статті 265-2 КУпАП визначено, що у разі якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво не перешкоджає дорожньому руху, такий транспортний засіб не може бути доставлений для зберігання на спеціальний майданчик.

42. Тобто, виключною підставою для доставлення затриманого транспортного засобу для зберігання на спеціальний майданчик дозволяється лише у випадку, якщо транспортний засіб суттєво перешкоджає дорожньому руху.

43. Оскільки транспортний засіб був оглянути та затриманий у дворі домоволодіння, яке належить позивачу, а докази того, що транспортний засіб знаходився на вулично - дорожній мережі та суттєво перешкоджав дорожньому руху в матеріалах справи відсутні, тому доставлення працівниками поліції тимчасово затриманого транспортного засобу на зберігання на спеціальний майданчик, відбулось у порушення частин третьої та четвертої статті 265-2 КУпАП.

44. Враховуючи вищенаведене, Верховний Суд погоджується з доводами касаційної скарги позивача та висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для тимчасового затримання транспортного засобу позивача 26 червня 2016 року та вважає правильним висновок суду першої інстанції про визнання протиправними дії інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в місті Кіровограді рядового поліції Капагашевою І. М., щодо тимчасового затримання належного позивачу власноруч зробленого, з окремих запчастин, без мети експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, мотоцикл "Honda NC 700X" білого кольору, ідентифікатор НОМЕР_1.

45. Верховний Суд також вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо визнання протиправними дії тимчасово виконуючого обов'язки начальника Управління патрульної поліції в місті Кіровограді Цюцюри А. І., та директора Кіровоградської філії державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» Шумейко О. Л., щодо неповернення позивачу на його вимогу тимчасово затриманого транспортного засобу, з огляду на наступне.

46. У розумінні частини четвертої та п'ятої статті 265-2 КУпАП, після спливу триденного строку тимчасового затримання транспортного засобу особа має право звернутися за отриманням тимчасово затриманого транспортного засобу і таке звернення особи є обов'язковим для його виконання незалежно від стадії вирішення справи про адміністративне правопорушення.

47. Судом першої інстанції правильно встановлено, що протоколи про адміністративне правопорушення, відносно позивача, протягом трьох днів з дати складення акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, так і після спливу цього строку, працівниками поліції не складалися.

48. Після спливу триденного строку вимога позивача про повернення транспортного засобу відповідачами не задовольнялася та транспортні засоби не поверталися, що є порушенням частини четвертої та п'ятої статті 265-2 КУпАП.

49. За таких обставин, Верховний Суд вважає обґрунтованими доводи касаційної скарги та погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправними дії тимчасово виконуючого обов'язки начальника Управління патрульної поліції в місті Кіровограді Цюцюри А. І., директора Кіровоградської філії державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» Шумейко О. Л. щодо неповернення тимчасово затриманого транспортного засобу позивачу.

50. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції посилався на те, що постановою Ленінського районного суду міста Кіровограда від 29 грудня 2016 року, залишеною без змін постановою апеляційного суду Кіровоградської області від 03 травня 2017 року у справі № 405/6216/16-п встановлено факт використання позивачем номерного знаку "Honda NC 700X", 2012 року випуску, від іншого транспортного засобу «Днепр-11», що є порушенням частини шостої статті 121 КУпАП, тому відповідачами правомірно було тимчасово затримано транспортний засіб та підстави для його повернення були відсутні.

51. Верховний Суд зазначає, що посилання суду апеляційної інстанції на вищевказане рішення є помилковим, оскільки Ленінським районним судом міста Кіровограда у справі № 405/6216/16-п надавалась оцінка протоколу від 30 червня 2016 року № 82/90100/16 складеного митним органом про порушення ОСОБА_1 статті 484 Митного Кодексу України. Тобто, предметом розгляду даної справи було притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.

52. У спірних правовідносинах предметом оскарження є дії працівника поліції щодо затримання транспортного засобу та дії тимчасово виконуючого обов'язки начальника Управління патрульної поліції в місті Кіровограді Цюцюри А. І., директора Кіровоградської філії державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» Шумейко О. Л. щодо неповернення тимчасово затриманого транспортного засобу, які регулюються нормами КУпАП.

53. Тому, в даному випадку складений митним органом протокол від 30 червня 2016 року № 82/90100/16 не надавав підстав відповідачу 2 та відповідачу 3 не повертати позивачу транспортний засіб, тимчасово затриманий працівниками поліції 26 червня 2016 року за приписами КУпАП.

54. За таких обставин, рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 29 грудня 2016 року, у справі № 405/6216/16-п, не має преюдиційного значення для вирішення даної справи.

55. Згідно зі статтею 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

56. Враховуючи, що судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване рішення, яке помилково скасовано судом апеляційної інстанції, Верховний Суд вважає за необхідне скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

VІI. Судові витрати

57. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 349 352 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2017 року у справі № 404/4467/16-а скасувати.

3. Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року у справі № 404/4467/16-а залишити в силі.

4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

Т. Г. Стрелець