Відеозапис із нагрудного відеореєстратора інстпектора, яким зафіксовано обставини зупинки автомобіля, є доказом, що може підтверджувати факт вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху (ВС/КАС, справа №678/991/17, 15.11.18)

Фабула судового акта: Суди попередніх інстанцій задовольняючи позовні вимоги до Управління патрульної поліції у місті, визнаючи неправомірними дії останнього і скасовуючи постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, виходили з того, що позивач на вимогу інспектора надав дійсний страховий поліс, а тому підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності відсутні.

Але відповідач проти адміністративного позову заперечував і зазначав, що позивачем був наданий страховий поліс, яким забезпечено інший транспортний засіб. Отже, він керував транспортним засобом, не маючи при собі страхового полісу на цей автомобіль. При цьому судами першої та апеляційної інстанцій при задоволенні позову не було надано оцінки відеозапису, яким зафіксовано вчинення позивачем адміністративного правопорушення, який надавався до суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу Управління патрульної поліції у місті задовольнити частково, - судові рішення скасував, а справу направив на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Верховний Суд виходив з того, що в розумінні ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно ж до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач разом із запереченням на адміністративний позов подав до суду DVD-R диск із відеозаписом з нагрудного відеореєстратора інспектора патрульної поліції. Однак, судами першої та апеляційної інстанцій вказаний відеозапис досліджений не був, відтак судами попередніх інстанцій не було встановлено, який саме страховий поліс пред'являвся інспектору патрульної поліції позивачем.

Аналізуйте судовий акт: Вимушене порушення Правил дорожнього руху, яке потягло за собою дорожньо-транспортну пригоду унеможливлює кримінальну відповідальність (ВС/ККС № 585/8/16-к від 05.04.2018)

Водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу не можуть зупинити транспортний засіб не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху (ВС/КАС № 552/5623/16-а від 31.07.2018)

Показники приладу Газоаналізатор Drager Alcotest 6810 не можуть вважатися допустимим доказом алкогольного сп'яніння водія (постанова Апеляційного суду Одеської області від 20.12.2017 р.).

Одного Протоколу замало для підтвердження стану алкогольного сп’яніння водія і без належних доказів суд закриває справу (Постанова Деснянського районного суду м. Києва від 9 листопада 2016р., суддя Броновицька О.В )

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 листопада 2018 року

Київ

справа №678/991/17

адміністративне провадження №К/9901/6128/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Білоуса О.В.,

суддів - Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління патрульної поліції у місті Хмельницькому Департаменту патрульної поліції на постанову Летичівського районного суду Хмельницької області від 28 вересня 2017 року (головуючи суддя - Лазаренко А.В.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року (головуючий суддя - Сторчак В.Ю., судді - Ватаманюк Р.В., Мельник-Томенко Ж.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Хмельницькому Департаменту патрульної поліції про визнання дій неправомірними та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

У С Т А Н О В И В:

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у місті Хмельницькому Департаменту патрульної поліції (далі - УПП у місті Хмельницькому ДПП), в якому просив:

- визнати неправомірними дії УПП у місті Хмельницькому ДПП щодо винесення відносно ОСОБА_1 постанови про притягнення до адміністративної відповідальності;

- скасувати постанову від 04 вересня 2017 року серії БР № 232447 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він дійсно 04 вересня 2017 року на а/д Стрий-Знам'янка керував автомобілем ВАЗ 21121 номерний знак НОМЕР_3 і був зупинений працівниками поліції, які в подальшому запропонували йому надати для перевірки поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - страховий поліс). При огляді наданого позивачем страхового поліса виявлено, що в ньому помилково зазначена модель автомобіля ВАЗ 2121 замість вірної ВАЗ 21121, хоча номер кузова і державний номерний знак вказано вірно. Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що вказана постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконною та безпідставною, оскільки він виконав вимогу інспектора та надав діючий страховий поліс на свій автомобіль, а помилка працівника страхової служби при оформленні самого страхового полісу не може ставитися йому у вину та бути підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Постановою Летичівського районного суду Хмельницької області від 28 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року позовні вимоги задоволено:

- скасовано постанову від 04 вересня 2017 року серії БР № 232447 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн. за частиною першою статті 126 КУпАП;

- закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1

Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, УПП у місті Хмельницькому ДПП звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що висновки судів попередніх інстанцій щодо протиправності оскаржуваної постанови та наявності підстав для її скасування є помилковими, оскільки відповідачем дотримано порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, а вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП підтверджується наданим до суду відеозаписом. Скаржник зазначає, що вказаним відеозаписом зафіксовано факт надання позивачем на вимогу інспектора страхового поліса у відомостях про застрахований транспортний засіб якого значиться інший, ніж той автомобіль, яким керував позивач під час його зупинки. Згідно пояснень ОСОБА_1, зафіксованих на відеозаписі, наданим позивачем страховим полісом дійсно забезпечено інший, належний йому транспортний засіб, а саме ВАЗ 2121 «Нива» номерний знак НОМЕР_4. Страховий поліс на автомобіль, яким позивач керував у момент зупинки працівниками поліції, як зазначив позивач, у нього був відсутній, оскільки помилково залишений у іншому транспортному засобі. Однак, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на зазначені обставини, не витребували у позивача копію страхового поліса, який надався позивачем інспектору, та не дослідили наданий до суду першої інстанції відеозапис, у зв'язку з чим порушили норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Позивач скористався своїм правом та надіслав до суду заперечення на касаційну скаргу, в якому посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваних судових рішень зазначив, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 04 вересня 2017 року відповідачем, стосовно позивача, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БР № 232447, якою ОСОБА_1 визнано винним за частиною першої статті 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн.

У постанові зазначено, що 04 вересня 2017 року об 11 годині 30 хвилин на а/д М-12 Стрий-Знам"янка 309 км., водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем «ВАЗ 21121» номерний знак «НОМЕР_3», не мав при собі поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив підпункт 2.1 «ґ» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР України).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач мав при собі та надав на вимогу інспектора страховий поліс № АК/1829262, виданий ОСОБА_1 на транспортний засіб ВАЗ 2121, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, номерний знак НОМЕР_3, строк дії полісу з 02 березня 2017 року по 01 березня 2018 року.

Суди зазначили, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5, транспортний засіб VAZ 21121, 2008 року, реєстраційний номер НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_2, належить ОСОБА_1 Разом з тим, у полісі страховим агентом допущено описку і помилково зазначено марку автомобіля ВАЗ 2121, тоді як вірно ВАЗ 21121. Таким чином, в оскаржуваній постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності безпідставно зазначено, що ОСОБА_1 не мав при собі страхового поліса, а тому вона є протиправною та підлягає скасуванню.

Верховний Суд не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, вважає їх передчасними та зазначає наступне.

Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно підпунктом (ґ) пункту 2.1 ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Частиною першою статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із пунктом 2.4 ПДР України, на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1.

З огляду на приписи статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на час розгляду справи в судах першої й апеляційної інстанцій, далі - КАС України), обґрунтованим визнається судове рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними і допустимими доказами.

Це означає, що судове рішення має містити пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.

Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності згідно з частиною першою статті 126 КУпАП, зокрема є керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Суди попередніх інстанцій задовольняючи позовні вимоги виходили з того, що позивач на вимогу інспектора надав дійсний страховий поліс, а тому підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності відсутні.

Разом з тим, відповідач заперечуючи проти адміністративного позову зазначив, що позивачем був наданий страховий поліс, яким забезпечено інший транспортний засіб. Отже, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21121, не маючи при собі страхового полісу на цей автомобіль. Натомість, позивачем для перевірки, інспектору був наданий інший страховий поліс, а саме поліс відповідно до якого забезпеченим транспортним засобом є ВАЗ 2121 «Нива», номерний знак НОМЕР_4, яким позивач під час його зупинки не керував. З огляду на зазначене, у діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений частиною першою статті 126 КУпАП.

УПП у місті Хмельницькому ДПП в касаційній скарзі наголошує на тому, що судами першої та апеляційної інстанцій не надано оцінки вказаним обставинам, незважаючи на те, що скаржником надавався до суду відеозапис, яким зафіксовано вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

В розумінні статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частини першої статті 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Частинами третьою, четвертою зазначеної статті встановлено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Крім того, згідно з частиною другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінка доказів здійснюється судом за правилами статті 89 КАС України, відповідно до приписів якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Як убачається з матеріалів справи, УПП у місті Хмельницькому ДПП разом із запереченням на адміністративний позов подало до суду DVD-R диск із відеозаписом з нагрудного відеореєстратора інспектора патрульної поліції.

Однак, судами першої та апеляційної інстанцій вказаний відеозапис досліджений не був, відтак судами попередніх інстанцій не було встановлено, який саме страховий поліс пред'являвся інспектору патрульної поліції позивачем.

При цьому, на припущеннях, наведених в позовній заяві, судами попередніх інстанцій прийнято передчасне та необґрунтоване рішення про задоволення позову.

За правилами пункту 1 частини другої статті 353 КАС України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

За таких обставин Суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Суд зазначає, що діє в межах повноважень визначених статтею 341 КАС України, частиною другою якої встановлено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, судами першої та апеляційної інстанцій не з'ясовано обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення, що є порушенням статей 9 242 308 КАС України.

При встановленні наведених фактів судами першої та апеляційної інстанцій порушені норми процесуального права, які призвели до прийняття необґрунтованого судового рішення і не можуть бути перевірені та усунуті судом касаційної інстанції.

За таких обставин справу необхідно направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 242 243 341 345 349 353 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Управління патрульної поліції у місті Хмельницькому Департаменту патрульної поліції задовольнити частково.

Постанову Летичівського районного суду Хмельницької області від 28 вересня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді І.Л.Желтобрюх

Т.Г.Стрелець