У рішенні про коригування митної вартості товарів митниця повинна навести пояснення щодо зроблених коригувань та надати інформацію, яка використовувалася при її визначенні із застосуванням резервного методу (ВС/КАС, №809/1174/17, 27.07.18)

Фабула судового акта: Предметом розгляду в цій судові справі стали наступні обставини, - позивач придбав у нерезидента транспортний засіб - легковий автомобіль марки «BMW», модель «Х3», 2013 року випуску, який був в експлуатації та вартість якого становить 12 300,00 євро, що підтверджується рахунком-фактурою, випискою з банку та листом продавця про перерахунок вказаної суми грошових коштів. З метою здійснення митного оформлення цього автомобіля в електронній митній декларацієї митна вартість була визначена саме за ціною договору.

Між тим, Митниція (відповідач) у зв'язку з відсутністю у документах, зазначених у ч. 2 ст. 53 МК України, всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни відмовила у митному оформленні (випуску) товарів, про що прийняла картку відмови та рішення про коригування митної вартості, відповідно до якого, застосовуючи резервний метод, визначила митну вартість імпортованого автомобіля у розмірі 14 329,00 євро,

Наведене стало підставою адміністративного позову про визнання протиправними та скасування вказаної картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів.

Адміністративним судом, рішення якого залишено без змін постановою апеляційного адміністративного суду, позов був задоволений, з чим також погодився і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.

Наведені судові рішення ґрунтуються на наступних приписах законодавства і містять наступні висновки щодо їх застосування.

Декларант зобов'язаний, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (ч. 2 ст. 52 МК України). Відповідно до ст. 53 МК України, у випадках, передбачених МК України, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Серед таких документі, в тому числі, наявні рахунок-фактура (інвойс); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Щодо обов’язквів Митниці, то у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Отже відповідачем не було доведено наявність у нього обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів, натомість позивач підтвердив заявлену митну вартість товарів необхідними документами. Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого Митницею рішення про коригування митної вартості товарів.

До відома, - визначення митної вартості за резервним методом здебільшого здійснюється спеціально створеною комісією, яка надає експертну оцінку об'єкту, що перетинає кордон. При використанні даного методу припускається більша порівняно з іншими методами гнучкість, тобто використання цінових довідників, що містять повний опис товарів на асортиментному рівні; каталогів і подібних видань, даних про біржові котирування цін; використання статистичних даних про звичайні рівні комісійних, знижок, прибутку, тарифів на транспорт тощо.

Доречно також нагадати, що свого часу Верховний Суд України в постанові від 12 грудня 2011 року у справі № 21-378а11, відхиляючи скаргу митниці, відзначав, що касаційний суд у справі, що переглядається, дійшов правильного висновку про протиправність рішень митного органу щодо застосування шостого (резервного) методу визначення митної вартості товару без послідовного застосування попередніх п’яти, як це встановлено частиною п’ятою статті 266 МК, та без обґрунтування неможливості їх застосування.

Аналізуйте судовий акт: ВС/КГС: При розгляді справ за позовами про відшкодування шкоди, заподіяної діями (бездіяльністю) органів доходів і зборів, співвідповідачами є відповідні органи Державної казначейської служби України (ВС/КГС, справа № 907/769/17, 26.07.18)

ВС/КАС: Визнання протиправними та скасування рішення про відмову у визнанні заявленої митної вартості - Постанова ВС 2018 (КАС) - № 820/17417/14

Малозначність порушення при проходженні митного контролю та недекларування товарів на підставі ст. ст. 471, 472 МК України (Любомльський районний суд Волинської області від 2 лютого 2017р. у справі № 163/267/17)

Верховний Суд розмежував поняття «митний контроль» та «митне оформлення» (Постанова ВС від 18 січня 2018 року у справі № 807/3168/14)

Відповідно до ч.2 ст. 266 Митного кодексу України перед подачею митної декларації декларант має право з дозволу митного органу здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 липня 2018 року

Київ

справа №809/1174/17

адміністративне провадження №К/9901/45941/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Івано-Франківської митниці ДФС

на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.09.2017 (головуючий суддя - Остап'юк С.В.)

та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018 (головуючий суддя - Гуляк В.В., судді - Коваль Р.Й., Судова-Хомюк Н.М.)

у справі 809/1174/17

за позовом ОСОБА_2

до Івано-Франківської митниці ДФС

про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови,

У С Т А Н О В И В:

У серпні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці ДФС (далі - Митниця) про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206010/2017/01609 від 25.07.2017 та рішення про коригування митної вартості товарів № UA206010/2017/000515/1 від 25.07.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.07.2017 Митниця безпідставно в порушення норм статті 57 Митного кодексу України (далі - МК України) визначила митну вартість імпортованого позивачем транспортного засобу - «BMW», модель «Х3», 2013 року випуску, номер кузова - НОМЕР_1, за резервним методом, а не за ціною договору. При цьому відповідач, попередньо не витребувавши жодних додаткових документів, не зазначив у рішенні про коригування митної вартості товарів, які саме складові митної вартості товару були не підтвердженими, що свідчить про його необґрунтованість.

Івано-Франківський окружний адміністративний суд постановою від 08.09.2017, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018, позов задовольнив повністю.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що позивачем були надані всі необхідні документи, які надавали змогу Митниці визначити митну вартість товарів; натомість відповідачем не обґрунтовано, у чому полягали об'єктивні сумніви у митній вартості товарів, заявленій позивачем на підставі ціни договору.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Митниця звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанови суду першої та апеляційної інстанцій та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

При цьому в касаційній скарзі відповідач зазначив, що декларантом не було подано повний перелік документів, зазначених у частині другій статті 53 МК України, а саме платіжних документів, що підтверджують ціну, яку було фактично сплачено за транспортний засіб. Надані позивачем до суду банківські платіжні документи при митному оформленні декларантом не надавались, крім того містять розбіжності з іншими документами. За таких обставин Митниця вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів, відповідно до якого митна вартість транспортного засобу визначена на рівні 14329,00 євро, прийнято правомірно.

Позивач не скористався своїм правом подати відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 12.07.2017 позивач придбав у нерезидента транспортний засіб - легковий автомобіль марки «BMW», модель «Х3», 2013 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, який був в експлуатації та вартість якого становить 12300,00 євро, що підтверджується рахунком-фактурою.

З метою здійснення митного оформлення зазначеного автомобіля 25.07.2017 представник позивача ФОП ОСОБА_3 (декларант) звернувся до Митниці з електронною митною декларацією №206010/2017/415100, в якій митна вартість була визначена за ціною договору (контракту).

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості автомобіля та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з декларацією наступні документи: рахунок-фактуру (інвойс) № 2017 68 від 12.07.2017; декларацію про походження товару № 0380 від 12.07.2017; акт про проведення огляду (перегляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA20903/2017/13035 від 20.07.2017; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №S270645994 від 15.01.2014; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № К021292257 від 18.07.2017; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару; копію митної декларації країни відправлення № 17PL411020E0015197 від 19.07.2017.

У зв'язку з ненаданням повного переліку документів (зокрема, платіжних документів про сплату вартості автомобіля), зазначених у частині другій статті 53 МК України, Митниця 25.07.2017 відмовила у митному оформленні (випуску) товарів, про що прийняла картку відмови №UA206000/2017/01609 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2017/000515/1, відповідно до якого визначила митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом у розмірі 14329,00 євро.

Як вбачається зі змісту рішення про коригування митної вартості товарів, перший метод не застосовано у зв'язку з відсутністю у документах, зазначених у частині другій статті 53 МК України всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за ці товари. Другий-п'ятий методи визначення митної вартості товарів (статті 59-63 МК України) не застосовані, у зв'язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з четвертим та п'ятим методами. Джерело інформації: каталог SchwakeListe 02/2015 ст. 913, з урахуванням коригувань на комплектацію автомобіля та технічний стан

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Як визначено у частині третій статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суди попередніх інстанцій встановили, що факт сплати вартості автомобіля у сумі 12300,00 євро підтверджується рахунком-фактурою № 2017 68 від 12.07.2017, випискою з банку та листом продавця від 01.08.2017 про перерахунок вказаної суми грошових коштів.

Так, відповідно до виписку з банку ING по рахунку ВЕ 71363112552069, оплата позивачем встановленої в рахунку-фактурі вартості автомобіля марки «BMW», модель «Х3», номер кузова НОМЕР_1, проводилася в різні дні наступними платежами: 06.07.2017 на суму 8000,00 євро (двома платежами: 6600,00 євро та 1400,00 євро); 11.07.2017 на суму 3600,00 євро; та 24.07.2017 на суму 700,00 євро.

Підтвердженням такої оплати є також наявний у матеріалах справи лист фірми продавця Bocar SARL від 01.08.2017, в якому зазначено, що позивач сплатив через банк вартість автомобіля марки «BMW», модель «Х3», номер кузова НОМЕР_1 у розмірі 12300,00 євро, та наведена інформація про дати та суми платежів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що заявлена позивачем митна вартість автомобіля підтверджується належними документами відповідно до частини другої статті 53 МК України. При цьому на визначення митної вартості у розмірі 12300,00 євро, як встановили суди, вплинула наявність пошкоджень транспортного засобу, про що зазначено у додатковому аркуші до акта про проведення митного огляду транспортного засобу.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 25.07.2017 №UA206010/2017/000515/1, у ньому зазначено лише про неможливість застосування 2-5 методів визначення митної вартості у зв'язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами 4 та 5, а також джерело інформації, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не доведено наявність у нього обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, натомість ОСОБА_2 підтвердив заявлену митну вартість товарів необхідними документами. Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого Митницею рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частини третьою статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343 350 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Івано-Франківської митниці ДФС залишити без задоволення, постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.09.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова