Транспортний засіб, який використовується в службових цілях для забезпечення господарської діяльності юридичної особи в цілому, не підлягає обов`язковому проходженню технічного контролю (ВС/КАС, №678/483/17, 17.10.19)

Фабула судового акта: Не можна віднести до частих випадків скасування касаційним судом попередніх судових рішень з постановленням нового, - яким позов скаржника задовольняється. У справі, що пропонується увазі читачів, сам так вчинив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду. Він скасував негативні для позивача постанову районного суду і ухвалу апеляційного адміністративного суду та прийняв нову, якою повністю задовольнив позовні вимоги водія про визнання незаконними дій працівника поліції щодо складання постанови про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340, 00 грн за порушення ч. 3 ст. 121 КУпАП.

Таким чином ВС/КАС погодився з доводами позивача щодо протиправного притягнення його до відповідальності з огляду на те, легковий автомобіль, яким він кермував, був наданий йому товариством з обмеженою відповідальністю, де він працює на посаді медичного представника, виключно для службового використання, службових поїздок, а не для перевезення вантажів та пасажирів, без мети отримання прибутку і тому не підлягає обов`язковому технічному контролю.

Висновок суду ґрунтується на наступних приписах законодавства і судженнях. Відповідно до ст. 35 Закону України "Про дорожній рух" обов`язковому технічному контролю підлягають автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку. Тобто, визначальною обставиною є мета фактичного використання автомобіля для перевезення пасажирів з метою отримання прибутку.

Відповідно до п.п 15 пункту 2 Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137 транспортний засіб, що використовується з метою отримання прибутку - транспортний засіб, що експлуатується юридичними, фізичними особами - підприємцями під час провадження господарської діяльності з метою отримання прибутку, фізичними особами під час виконання цивільно-правових угод з метою отримання прибутку.

Згідно з ст. 29 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (чинний на момент виникнення спірних відносин) автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

Для віднесення автомобіля до об`єкту обов`язкового технічного огляду слід використовувати термінологію, що наведена у Правилах надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених Постановою КМУ №176 від 18 липня 1997 року.

Пунктом 1 цих Правил визначено порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях і є обов`язковими для виконання організаторами регулярних перевезень, замовниками транспортних послуг, автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками, персоналом автомобільного транспорту, автостанціями та пасажирами.

За змістом пункту 7 Правил дія цих Правил не поширюється на перевезення, які здійснюються:

- транспортними засобами спеціального призначення;

- транспортними засобами, задіяними під час забезпечення обороноздатності, правопорядку та ліквідації наслідків стихійного лиха і надзвичайної ситуації;

- службовими легковими автомобілями;

- транспортними засобами, які належать фізичним особам і використовуються ними для задоволення власних потреб, що не має на меті отримання прибутку.

Відповідно до матеріалів справи, транспортний засіб, що фігурує у справі, є легковим седаном. Вказаний автомобіль належить товариству з обмеженою відповідальністю. Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань визначено вид діяльності вказаного товариства як виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів, оптова торгівля фармацевтичними товарами, неспеціалізована оптова торгівля, роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах.

Таким чином автомобіль, яким керував позивач, є службовим автомобілем, а тому його не слід вважати автомобілем, що здійснює перевезення пасажирів з метою отримання прибутку.

Аналізуйте судовий акт: Суд зобов’язав слідчого повернути арештований та вилучений автомобіль оскільки його вилучення позбавляє особу можливості здійснювати господарську діяльність (Апеляційний суд Чернігівської області від 30 вересня 2016р. )

Особа, яка ввезла на територію України продукцію з метою її продажу, передання в найм, оренду, лізинг або розповсюдження в будь-якій іншій формі в ході господарської діяльності, несе відповідальність як виробник (Справа № 910/17944/15, 17.01.17)

До переліку поняття «інформація про особу» входить інформація про належний фізичній особі транспортний засіб, яка є конфіденційною і може бути витребувана лише відповідно до закону (справа К/9991/56965/12, 21.09.17)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2019 року

Київ

справа №678/483/17

адміністративне провадження №К/9901/22403/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г., суддів - Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Летичівського районного суду Хмельницької області від 11 серпня 2017 року (суддя Ходоровський І. Б.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року (головуючий суддя Матохнюк Д. Б., судді: Сапальова Т. В., Боровицький О. А.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора СРПП №2 Летичівського ВП ГУНП в Хмельницькій області лейтенанта поліції Возного Ігоря Борисовича, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Мегаком", про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

04 травня 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом про визнання дій працівника поліції щодо складання постанови серії АР №220134 від 26 квітня 2017 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340, 00 грн за порушення частини третьої статті 121 КУпАП незаконними, визнати вказану постанову протиправною, скасувати її, провадження у справі закрити.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вказаною постановою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу за керування транспортним засобом без проходження обов`язкового технічного контролю. Вважає цю постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки легковий автомобіль ЗАЗ TF69YO (державний номер НОМЕР_1 ) був наданий йому товариством з обмеженою відповідальністю «Мегаком», де працює на посаді медичного представника, виключно для службового використання, службових поїздок, а не для перевезення вантажів та пасажирів, без мети отримання прибутку і тому не підлягає обов`язковому технічному контролю.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.

Постановою Летичівського районного суду Хмельницької області від 11 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що транспортний засіб використовується в службових цілях для забезпечення господарської діяльності юридичної особи в цілому, у позивача на час проведення перевірки документів працівником поліції протокол перевірки технічного стану транспортного засобу відповідно до Порядку був відсутній, тому висновок відповідача про керування позивача транспортним засобом, що своєчасно не пройшов технічного огляду, є правомірним.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі скаржник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Скаржник вважає, що належність автомобіля юридичній особі не може бути підставою для обов`язкового проходження технічного контролю, зазначив, що таке проходження є обов`язковим лише для транспортних засобів, які використовуються для перевезення пасажирів з метою отримання прибутку.

Скаржник не заявив клопотання про розгляд справи за його участі.

Позиція інших учасників справи.

Від відповідача до суду надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких відповідач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 , а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Відповідач не заявив клопотання про розгляд справи за його участі.

Рух касаційної скарги.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Летичівського районного суду Хмельницької області від 11 серпня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року.

15 грудня 2017 року припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України, у зв`язку із початком роботи Верховного Суду.

На виконання пп. 4 п. 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції з 15 грудня 2017 року, дану касаційну скаргу разом з матеріалами адміністративної справи передані на розгляд Касаційному адміністративному суду у складі Верховного Суду.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, касаційне провадження №К/9901/22403/18 (адміністративна справа № 678/483/17) визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду для розгляду даної касаційної скарги у наступному складі: судді - доповідача - Желтобрюх І. Л., суддів: Бевзенка В. Л., Білоуса О. В.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 31 травня 2019 року № 561/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Желтобрюх І. Л.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад суду: судді - доповідача Загороднюка А. Г., суддів: Єресько Л. О., Соколова В. М.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 16 жовтня 2019 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 02 листопада 2010 року, автомобіль ЗАЗ TF69YO державний номер НОМЕР_1 , 2010 року випуску, належить товариству з обмеженою відповідальністю «Мегаком».

Наказом від 31 жовтня 2016 року ТОВ «Мегаком» з метою підвищення ефективності використання і утримання в належному технічному стані автотранспортного засобу автомобіль ЗАЗ TF69YO державний номер НОМЕР_1 закріплено за ОСОБА_2 .

На підставі наказу ТОВ «Мегаком» від 21 квітня 2017 року медичних працівників товариства ОСОБА_2 та ОСОБА_5 направлено у відрядження з м. Хмельницького до м. Вінниці терміном на 1 день 26 квітня 2017 року з метою участі у зборах працівників ТОВ «Мегаком». Вид транспорту: ЗАЗ TF69YO державний номер НОМЕР_1 .

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 28 грудня 2016 року видами діяльності ТОВ «Мегаком» є виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів (21.20), оптова торгівля фармацевтичними товарами (46.46), неспеціалізована оптова торгівля (46.90), роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах (47.73).

26 квітня 2017 року о 09 год. 50 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ TF69YO, номерний знак НОМЕР_1 , на а/д Стрий-Знам`янка» 320 км, який підлягає обов`язковому технічному контролю, але якого він не пройшов в порушення вимог п. 31.3 «б» ПДР України чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 121 КУпАП.

26 квітня 2017 року відповідачем винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АР №220134, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 121 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Вважаючи протиправними дії та постанову відповідача позивач оскаржив їх до суду.

Релевантні джерела права й акти їх застосування (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 62 Конституції України закріплює положення, що відображають сутність презумпції невинуватості: "Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину й не може бути піддана покаранню, поки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях".

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Процес притягнення до адміністративної відповідальності передбачає дотримання прав особи, яку притягують до такої відповідальності.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР).

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 9.8 ПДР вказано, що з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.

Відповідно до частини третьої статті 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з пунктом 31.3 б забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством: якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).

Статтею 29 вказаного нормативного акту встановлено, що до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про дорожній рух" технічний стан транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, у частині, що стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, має відповідати правилам, нормативам і стандартам, затвердженим у встановленому порядку. Обов`язок щодо забезпечення належного технічного стану транспортних засобів покладається на їх власників або інших осіб, які їх експлуатують, згідно з чинним законодавством.

Поняття обов`язковості технічного контролю транспортних засобів розкрито положеннями статті 35 Закону України "Про дорожній рух". Зокрема, обов`язковому технічному контролю підлягають транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.

В той же час, обов`язковому технічному контролю не підлягають:

1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;

2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.

3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України "Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України".

Відповідно до п.п 15 пункту 2 Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137 (далі - Порядок) транспортний засіб, що використовується з метою отримання прибутку - транспортний засіб, що експлуатується юридичними, фізичними особами - підприємцями під час провадження господарської діяльності з метою отримання прибутку, фізичними особами під час виконання цивільно-правових угод з метою отримання прибутку.

Під господарською діяльністю в Господарському кодексі України розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. (стаття 3 ГК України).

Відповідно до статті 1 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (чинний на момент виникнення спірних відносин) транспортний засіб спеціалізованого призначення - транспортний засіб, який призначений для перевезення певних категорій пасажирів чи вантажів (автобус для перевезення дітей, інвалідів, пасажирів певних професій, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги, автомобіль інкасації, ритуальний автомобіль тощо) та має спеціальне обладнання (таксі, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо).

Відповідно до статті 29 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (чинний на момент виникнення спірних відносин) автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

Згідно з статтею 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:

1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;

2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;

3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;

4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;

5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;

6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;

7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;

8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту;

9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з частиною третьою статті 211 КАС України (в редакції чинній до 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права, що кореспондує нормі частини 4 статті 328 КАС України (в редакції чинній після 15 грудня 2017 року).

Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень на момент їх ухвалення визначалися статтею 159 КАС України (в редакції чинній до 15 грудня 2017 року), відповідно до якої судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справ, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Аналіз положень статті 35 Закону України "Про дорожній рух" дає підстави для висновку про те, що обов`язковому технічному контролю підлягають автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку. Тобто, визначальною обставиною є мета фактичного використання автомобіля для перевезення пасажирів з метою отримання прибутку.

Господарська діяльність - будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов`язана з виробництвом, обміном та переробкою матеріальних і нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Відповідно до п.п 15 пункту 2 Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137 (далі - Порядок) транспортний засіб, що використовується з метою отримання прибутку - транспортний засіб, що експлуатується юридичними, фізичними особами - підприємцями під час провадження господарської діяльності з метою отримання прибутку, фізичними особами під час виконання цивільно-правових угод з метою отримання прибутку.

Згідно з статтею 29 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (чинний на момент виникнення спірних відносин) автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

Для віднесення автомобіля до об`єкту обов`язкового технічного огляду слід використовувати термінологію, що наведена у Правилах надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених Постановою КМУ №176 від 18 липня 1997 року (далі - Правила).

Пунктом 1 цих Правил визначено порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях і є обов`язковими для виконання організаторами регулярних перевезень, замовниками транспортних послуг (далі - замовники послуг), автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками, персоналом автомобільного транспорту, автостанціями та пасажирами.

За змістом пункту 7 Правил дія цих Правил не поширюється на перевезення, які здійснюються:

- транспортними засобами спеціального призначення;

- транспортними засобами, задіяними під час забезпечення обороноздатності, правопорядку та ліквідації наслідків стихійного лиха і надзвичайної ситуації;

- службовими легковими автомобілями;

- транспортними засобами, які належать фізичним особам і використовуються ними для задоволення власних потреб, що не має на меті отримання прибутку.

Відповідно до матеріалів справи, транспортний засіб ЗАЗ TF69YO державний номер НОМЕР_1 , 2010 року випуску є легковим седаном. Вказаний автомобіль належить товариству з обмеженою відповідальністю «Мегаком».

Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань визначено вид діяльності ТОВ "Мегаком" як виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів, оптова торгівля фармацевтичними товарами, неспеціалізована оптова торгівля, роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах.

Суд зазначає, що автомобіль, яким керував позивач, є службовим автомобілем, а тому його не слід вважати автомобілем, що здійснює перевезення пасажирів з метою отримання прибутку.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що якщо транспортний засіб використовується в службових цілях для забезпечення господарської діяльності юридичної особи в цілому, то він підлягає обов`язковому проходженню технічного контролю.

Стаття 351 КАС України визначає підстави для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, касаційну скаргу ОСОБА_1 необхідно задовольнити, скасувати постанову Летичівського районного суду Хмельницької області від 11 серпня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС України встановлено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 3 частини третьої КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене колегія суддів зазначає, що вимоги позивача відносно закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягають задоволенню.

Судові витрати.

З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3 341 344 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Летичівського районного суду Хмельницької області від 11 серпня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року та скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Визнати дії інспектора СРПП №2 Летичівського ВП ГУНП в Хмельницькій області лейтенанта поліції Возного Ігоря Борисовича щодо складання постанови серії АР № 220134 від 26 квітня 2017 року про накладення штрафу у розмірі 340,00 грн за порушення частини третьої статті 121 КУпАП неправомірними.

Визнати постанову серії АР № 220134 від 26 квітня 2017 року про накладення адміністративного стягнення протиправною та скасувати її.

Закрити провадження у адміністративній справі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.Г. Загороднюк

судді Л.О.Єресько

В.М. Соколов